Даний урок можна використовувати при розгляді теми "Класифікація карт.Географічні атласи" за підручником Географія 6 кл. Т.Г.Гільберг, Л.Б.Паламарчук.

Урок: Класифікація карт. Географічні атласи
Мета:
-ознайомити учнівз класифікацією карт за багатьма ознаками за охопленням території, за масштабом, змістом, за призначенням; з'ясувати необхідністьсть розподту карт на певні групп; прослідкувати динамту розвитку карт від давніх часів до сьогодення; сприяти розумінню практичної значущості географічних карт, та атласів;
-розвивати просторове уявлення, самостійність;
-сприяти прагненню проводити самостійі дослідження за географічними картами.
Обладнання: підручники, атласи, зошити, настінні карти півкуль та України,
Тип уроку, комбінований.
Очікувані| результати: учні повинні навчитися розрізняти карти за видами та наводити приклади, пояснювати практичне значения карт, порівнювати географічної карти за їхніми ознаками та відрізняти їх від плану місцевості.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Бесіда за запитаннями і завданнями використовуючи прийоми перевірки знань.
Прийом «Географічний крос»
Бесіда за запитаннями і завданнями
- Зменшенеу масштабі т а генералізоване зображення земної поверхні на площині, виконане умовними позначками, побудоване за математичними —... (географічна карта).
- Зведення умовних позначень, використаних на карті з текстовими поясненнями до них…. (легенда).
- Контури лісу, буків, болота, озера тощо належать до виду …(масштабних або контурних)
- Умовний знак «дорога» на географічній карті належить до виду... (лінійних).
- Умовний знак «Київ» на географічній карті належить до виду...
(буквенні й цифрові).
2. Прийом «Порівняйка» (робота в парах)
Порівняйте план місцевості та географічну карту. Які риси схожості і відмінності ? Які переваги кожного із них? Які недоліки?
3. Тест: Установіть відповідність між назвами географічних об’єктів і видами умовних знаків, якими вони позначаються.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Картографія як наука пройшла складний і тривалий розвиток. Підтвердження цього є порівняння зображення карт на сторінці 1 атласа з картами які перед вами. Однак учені й сьогодні перебувають у постійному пошуку найбільш точних та інформативних способів відбиття особливостей земної поверхні на карті. На допомогу їм приходить космічна та електронна техніка. Яких лишень карт вони не створили! Є навіть карти поверхні Марсу! Можливо, через деякий час вони знадобляться вам. Але перш ніж вирушати до Марсу або просто в далеку подорож, потрібно навчитися обирати карти відповідно до мети досліджень, правильно їх «читати», вміти аналізувати інформацію, яку містить карта.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План
1. Географічні карти минулого та сучасності.
2. Класифікація карт
3.Практичне значення карт
4. Географічні атласи
1.Географічні карти минулого та сучасності
Розгляньте інформацію в атласі на сторінці 1., малунки 5,6,7 на сторінці 14 – 15 підручника Т.Г.Гільберг § 2.
Перші географічні карти люди створювали ще в давнину. Представники древніх цивілізацій наносили малюнки, що зображають місцевість на кам’яні брили, багато з яких збереглися до наших днів на території Африки і Південної Америки.
Розквіт картографії припав на епоху Великих географічних відкриттів. У більшості випадків, географічні карти створювалися безпосередньо мореплавцями, зокрема Джеймсом Куком і Христофором Колумбом.

Історія:
Ератосфен Кіренський (близько 257-194 до н.е.) не тільки виміряв довжину земного меридіана (250000 стадій) і обчислив радіус Землі (40000 стадій), але й увів поняття « паралельі» та «меридіани», довільно наніс їх на укладену ним карту заселених земель – «ойкумену». Цією картою користувались 400 років— до кінця I століття.
До наших днів дійшло 27 карт давньогрецького вченого Клавдія Птолемея ( близько 90-160 р н.е.) з еллінзованого єгипетського міста Александрія, які він додав до своеї наукової праці «Географія». Він описав методику укладання карт, перелічив близько 8 тисяч назв різних об’єктів на відомій йому місцевості, в тому числі і кілька сотень із географічними координатами, визначеними за Сонцем і зірками. Птолемей уперше використав сітку меридіанів і паралелей, яка мало чим відрізнялася від сучасної. Також існували Туринські папірусні карти, Вавілонська карта світу,.Нільська мозаїка, Пейтингерова таблиця , Мадабська карта, Християнська топографія, Античні карти світу, Ітинерарій Антоніна, Карта Гекатея.
У середні віки Землю зображували у вигляді кола або прямокутника, у центрі яких розміщувалися важливі міста, святі місця, на крайньому сході – рай, а на заході – пекло. В VI столітті одну з таких мап створив візантійський чернець Кузьма Індикоплов. Зображена ним система світу розповсюдилася в тодішній Європі. Середньовічні картографи Європи і арабських країн креслили карти таким чином, що схід розташовувався на горі карти, а північ, відповідно ліворуч. Сам термін орієнтування походить від латинського слова oriens – схід. Цю традицію вони успадкували від давньогрецьких і давньоримських мореплавців, бо насправді, в морі легше відшукати схід сонця, ніж північ.
Великі географічні відкритт дали світу карту Хуана де ла Коса, Планісфера Кантіно, карту де Кавері, та Вальдземюллера і Пєтро Коппо, карту Пірі Рейса.

Прийом «Творча лабораторія»
Установіть зв'язок між розвитком географічних знань людства та картографічними зображеннями.
Висновок 1. Картографічні зображення є віддзеркаленням розвитку географічних знань людства. З часом картографічна наука накопичувала все нові знання: були закладені математичні основи по¬будови та художні прийоми оформлення карт, розроблена теорія картографії. У наші часи картографічні досягнення використовують не лише в географії, а в багатьох науках та галузях господарства.
2.Класифікація карт
Класифікація карт - розподіл географічних карт на певні групи за різними ознаками,
Прийом «Проблемне запитання»
Навіщо класифікують географічні карти? Щоб знайти відповідь на це проблемне питання необхідно згадати що таке карта і для чого вони створені.
Важливими носіями інформації і джерелами знань про різні території є географічні карти. Географічна карта – це узагальнене зменшене зображення земної поверхні на площині, виконане у певному масштабі за допомогою умовних знаків. Карти є моделлю реальної дійсності.. Вони показують розміщення, властивості і зв'язки різних природних і суспільних об'єктів та явищ. Карти складаються за результатами польових знімань, за іншими картографічними джерелами, аеро- і космічними зйомками, статистичними і літературними даними. Будь-яке географічне дослідження починається з ознайомлення з уже існуючими для даної території картами і закінчуватися створенням нових для неї карт. Як ви вже знаєте, карти бувають різних видів.
Призначення географічних карт таке різноманітне, як різноманітні й сфери людської діяльності. Їх використовуються, наприклад, у наукових дослідженнях, різних галузях господарської діяльності, військовій справі, застосовуються як навчальні посібники у школах, як путівники в туристичних подорожах. За допомогою карт нині вирішують багато практичних завдань: завбачують погоду, прокладають маршрути руху суден і літаків, проектують будівництво об'єктів та освоєння сільськогосподарських земель, здійснюють природоохоронні заходи і роблять розвідку родовищ корисних копали тощо.
Отже за якими ознаками можна провести класифікацію? (Див ст. 60 підручника Гільберг)
А) за охопленням території;
Б) за масштабом;
В) за змістом;
Г) за призначенням.
-

Мал. Класифікація географічних карт

Карти класифікують:

1. За масштабом: крупномасштабні чи великомасштабні (від 1:10 000 до 1:200 000 включно), середньомасштабні (дрібніші 1:200 000 до 1:1 000 000 включно), дрібномасштабні (дрібніші 1:1 000 000)

2. За територіальним охопленням: карти світу та півкуль, карти суходолу (карти материків, які поділяються двояко – або за політичним і далі за адміністративно-територіальним поділом або за фізико-географічним районуванням) та Світового океану (карти океанів, океанічних басейнів, морів, заток і проток).

3. За змістом:
а) загальногеографічні: топографічні, оглядово-топографічні та оглядові;
Карти, які передають зовнішній вигляд земної поверхні, нічого спеціаьно не виділяючи на перший план, називаються загально географічними. На них одночасно зображають населені пункти, річки, озера, форми земної поверхні, глибини океанів, державні кордони, шляхи сполучення, приділяючи всім об'єктам однакову увагу.
б) тематичні: Часто на картах зображають об'єкти або явища та їх взаємозв'язки. Це тематичні карти. їх зміст визначається тією чи іншою темою. Вони поділяються на дві основні групи: карти природних явиш і карти суспільних явиш.

1) карти природних явищ:
– загальні (ландшафтні, фізико-географічного районування:
– геологічні (стратиграфічні, геологічні, тектонічні, неотектонічні, літологічні, четвертинних відкладів, гідрогеологічні, вулканізму, сейсмічні, інженерно-геологічні, корисних копалин);
– геофізичні;
– геохімічні;
– рельєфу земної поверхні;
– кліматичні (кліматологічні);
– океанологічгі (океанографічні);
– гідрологічні;
– ґрунтові;
– геоботанічні;
– зоогеографічні;
– раціонального природокористування й охорони природи;
2) карти соціально-економічних явищ;
– населення (розміщення й розселення, вікового та статевого складу, природного й механічного руху, соціального, професійного та освітнього складу, етнографічні та антропологічні);
– економічні (природних ресурсів та їх оцінки, соціально-економічних ресурсів та їх оцінки, промисловості, сільського господарства і АПК, лісового господарства, транспорту, зв’язку, загальноекономічні);
– соціальної інфраструктури (освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, рекреації та туризму, побутового і комунального обслуговування, громадського харчування, соціального забезпечення тощо);
– політичні та політико-адміністративні;
– історичні.
в) комплексні
4. За призначенням:
а) довідкові:
– інвентаризаційні та оцінки природних умов і ресурсів;
– інвентаризаційні та оцінки соціально-економічних умов і ресурсів;
– планування й розміщення продуктивних сил;
– проектні (будівництва, меліорації, земле- і лісоустрою);
– оперативно-господарські;
– навігаційні та дорожні;
б) навчальні;
– учбові (для початкової, середньої, вищої школи, слабозрячих, сліпих тощо);
– навчально-довідкові;
– науково-довідкові;
– культурно-освітні (краєзнавчі, агітаційно-пропагандистські);
– туристські.
в) військові;
г) туристичні

д) дорожні
ж) Поруч із видами карт, виділяють і типи карт – за широтою теми, прийомами дослідження картографованого явища, характером узагальнення, об’єктивністю та практичною спрямованістю інформації тощо.
Карти вузької тематики назвивають окремими чи галузевими, а карти широкої тематики – загальними.
Карти, які показують окремі грані чи властивості явищ абстаговано від цілого, без показу зв’язків та взаємодії із іншими гранями чи властивостями, називаються аналітичними (карти температур, опадів); ті ж, які дають цілісну, інтегральну характеристику явища із врахуванням складових частин та зв’язків між ними, – синтетичними (кліматичних поясів і областей); карти, які показують сумісно декілька явищ чи властивостей явища, але кожне в своїх показниках, – комплексними (синоптичні).
Документальні карти показують реальні явища в результаті безпосереднього картографування території (на основі статматеріалів).
Карти-висновки базуються не на конкретному матеріалі, а на уяві автора про дане явище.
Гіпотетичні карти складаються на недостатньому фактичному матеріалі на основі закономірностей розміщення чи взаємозв’язків явищ.
Тенденційні карти включають наперед спотворені чи вигадані елементи, або ті, що підпорядковані тендеційній (наприклад, геополітичній) думці (карти ”Великої Німеччини“, ”Великої Румунії“, подорож Кука тощо).
Інвентаризаційні карти показують наявність, локалізацію чи стан географічних явищ і об’єктів.
Оцінкові карти характеризують природні умови і ресурси за їхньою придатністю для використання в різних сферах людської діяльності (для будівництва, для меліорації, комфортність клімату).
Рекомендаційні карти визначають розміщення заходів, спрямованих на раціональне природокористування, охорону та відтворення природних ресурсів, доцільність використання того чи іншого елемента (компонента) природного середовища.
Прогнозні карти дають наукове передбачення розвитку явища, яке ще не існує, або ж невідоме.

Останнім часом великого значення набувають екологічні карти, за допомогою яких можна визначити стан і зміни навколишнього середовища, екологічно небезпечні об'єкти.

Прийом «Власні приклади»
Перегляньте карти атласу та наведіть приклади карт за охопленням території, за масштабом, за змістом.
Висновок 2. Велике розмаїття карт вимагає їх класифікації— розподілу за певними групами.
3 Практичне значення карт
•Значення географічних карт Географічні карти служать найважливішим засобом вивчення земної поверхні, дозволяючи одночасно обдивлятися територію будь-яких розмірів. Географічні карти застосовуються в різних галузях народного господарства і науки. Вони потрібні для виробництва різних вишукувань і проектування (як основи), для організації землевпорядження й адміністративно-господарського керування, для навчання і наукових досліджень. Від кожної карти потрібно, щоб вона була достовірною, точною, досить повною і докладною, наочною й могла зручно читатись.
•Вимоги, пропоновані до них
Вимога вірогідності карти полягає в тому, що карта повинна точно відповідати станові місцевості на момент зйомки або виправлення її першоджерел.
Вимога точності карти означає, що зображувані на ній елементи і предмети місцевості повинні зберігати геометричну подобу, точність місця розташування і розміри відповідно до призначення і масштабом карти.
Вимога достатньої повноти і подробиці карти означає, що на ній повинні бути зображені всі типові риси і характерні риси місцевості, показ яких визначається призначенням і масштабом карти.
Під наочністю карти розуміють її властивість, що дозволяє з першого погляду на карту сприймати усе найбільш важливому й істотне в її змісті.
Під читаністю карти розуміється її якість, що дозволяє легко розрізняти всі деталі змісту при докладному розгляданні карти.
Перераховані вимоги до карт є невіддільними одна від одної, однак, між деякими з них маються протиріччя. Так, зайві повнота і подробиця ведуть до зниження читаності карти. З іншого боку, надмірне розвантаження карти і збільшення розмірів умовних знаків ведуть до схематизації. Основним завданням при створенні карти є знаходження шляхів найкращого сполучення цих вимог.
4. Географічні атласи
Завдання : Проаналізуйте сторінку 63 підручника розділ « Географічні атласи» і виясніть що собою являє географічний атлас.
Як різноманітні сфери людської діяльності так і різноманітне призначення карт. Розрізняють навчальні, туристичні, науково-довідкові, військові, навігаційні тощо.
Часто карти об'єднують у географічні атласи. Атлас – це систематизоване, цілісне зібрання карт, створене за певною програмою. Такими є, зокрема, науково-довідкові атласи (наприклад, «Атлас природних умов і природних ресурсів України»), навчальні атласи з географії чи історії України, навчально-краєзнавчі атласи окремих областей – «Київщинознавство», атласи туриста та ін.
Нині карти й атласи видаються не тільки на папері, а й на електронних носіях інформації (компакт-дисках). Такі атласи, окрім власне карт, часто наповнені великою кількістю додаткової інформації – текстами, схемами, таблицями, графіками, діаграмами, фотографіями, а також аудіо- та відеоматеріалами (мелодіями гімнів країн і народних пісень окремих регіонів, відеорядом цікавих місць тощо). Вже створено електронні атласи України, які містять десятки карт різного змісту.
Сучасні комп’ютерні технології, які дозволяють поєднувати електронні карти, схеми, аерокосмічні зображення земної поверхні з різноманітною інформацією у таблицях, називаються геоінформаційною системою (ГІС). Вона дає можливість використовувати, аналізувати, зберігати, редагувати відображенні географічні данні. ГІС широко застосовуються при дослідженні проблем забруднення навколишнього середовища.
Запитання т Які атласи є у вас вдома? Яке їхнє призначення?
ВИСНОВОК Атлас — систематизоване зібрання географічних карт, вико¬наних за єдиною програмою як цілісний твір. Атлас містить сис¬тему карт, органічно пов'язаних між собою. Атласи вміщують, окрім карт, таблиці, тексти, фото, описи, малюнки, довідково-статистичні дані.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Формулюють учні за допомогою 1-6 запитань ст..64.підручника (Гільберг)
2.Визначіть масштаб планів та карт за даними про відстані і охарактеризуйте їх за масштабом і територією
Задача 1. Від околиці села млин розташоване на відстані 1000 м. На плані ця відстань дорівнює 5 см. Обчисліть масштаб плану. До якої групи за класифікацією карт вона відноситься ?
1 см - Х м
5 см - 1000 м звідси х =
1000 : 5 = 200 м, тобто в 1 см — 200 м, 1м= 100см звідси 100 × 200 = 20000 см отже: масштаб 1 : 20000.
Задача 2. Відстань між Києвом та Житомиром на географічній карті дорівнює 5 см. У якому масштабі виконана карта, якщо реальна відстань між містами становить приблизно 140 км.
140 : 5 = 28 км, тобто в 1 см — 28 км, отже, масштаб 1: 2800000. Визначте її класифікацію?
За масштабом – середньо масштабна.
За охопленням території - регіональна
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний текст підручника.
2..Розглянути атлас за 6 клас і охарактеризуйте одну із карт за класифікацією.