Користувацький вхід

Музичне свято «Стрітення»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Стрітення – 15 лютого

Ведуча. Любі діти!Сьогодні у нас свято Стрітення. В народі його вважають святом зустрічі зими з весною. У лютому, кажуть, що зима йде на мороз, а сонце на літо.
На Стрітення зима з весною змагається, і котра з них переможе, та буде до кінця місяця господарювати.
Побутував цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні його жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок – «жайворонків». Їх давали дітям, щоб віднесли в садок.
Люди вірили: птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму.
А називали випечених пташок жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весні прийшла, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати.
Тож вибігали з пташками діти надвір, весело стрибали, підкидали їх угору, співали або промовляли: Пташок викликаю з теплого краю: «Летіть, соловейки, На нашу земельку! Спішіть, ластівоньки, Пасти корівоньки!»
Ведуча.Ось зима по нашім краї На санчатах роз’їжджає
Сніжок сипле без зупинку – Вже засипав всю Вкраїну.
Де не гляну я надворі – Всюди бачу білий колір!
Ліс, і поле, і діброви Білі одягли обнови.
Не мети, не мети Зимонько снігами
А приходь ти до нас Разом із піснями.
Зима. Це хто тут кличе мене? Іду-іду, снігу намету.
З вами разом потанцюю Бо ще силу свою чую.
Танець дітей із Зимою «Підемо у двір гуляти»
Ведуча. Зимонько, зимонько Сніжком не труси І морозу морозити не вели.
Ікраще давай пограємо Ой, діти, подивіться хто тут спить?
Діти. Ведмідь.
Ведуча. Т-с-с! Ми з вами так загрались, що навіть не побачили, що тут спить Ведмідь. Ой рятуйте від біди, Утікайте, хто куди!
Гра з Ведмедиком
(Ведмідь лякає дітей, а вони розбігаються)
Ведуча. Прокинувся Ведмідь від зимового сну, а в народі кажуть: як ведмідь барліг зруйнував, то зимі кінець підходить.
Дякуємо тобі Зимонько, що завітала до нас і порадувала дітей. Але старі люди кажуть, коли лютий дорогу підгриз – кидай сани, бери віз. Так що, хочеш чи не хочеш Зимонько, а тобі сьогодні доведеться зустрітися із Весною.
На Стрітення люди спостерігали за погодою і пов’язували з цим святом різні прикмети:
Якщо на стрісі бурульки довгі, то літо буде дощовим.
Якщо на стрісі бурульки малі, то літо буде сухим і сонячним.
Якщо на Стрітення півень води нап’ється, то у травні вже кінь напасеться.
Діти! У лютому зима починає втрачати свою силу .
Весняна казка
Ведуча. У зимовому лісі жив Зайчик. Нора його була дуже маленька, а йому хотілося уже пострибати і він вирішив піти шукати Весну, щоб вона вже швидше приходила.
Зайчик. Ох, і надокучули мені морози. Наголодувався я зимою. Піду я Весну – красну шукати.
Ведуча. Назустріч Зайчикові летить Синичка.
Зайчик. Синичко, ти всюди літаєш, усе помічаєш. Скажи, ти не зустрічала весну?
Синичка. Ще в нашому лісі сніги лежать, та перший струмочок продзвенів мені, що Весна вже близько.
Зайчик. То швидше ходімо їй назустріч!
Ведуча.І помандрували вони удвох. Але тут викотилось на небо ясне сонечко.
Сонечко.Добридень, друзі!
Зайчик і Синичка. Здрастуй, любе Сонечко!
Сонечко. А куди це ви поспішаєте?
Зайчик. Весну зустрічати.
Синичка. Чи не видно тобі її згори?
Сонечко. Зачекайте хвилинку, а пошлю свої гінці – промінці на всі стежки – доріжки, що ведуть до лісу.
Зайчик. Чи бачиш ти Весну?
Сонечко. Ой бачу! Ген-ген вона за високим дубом. Розсіває квіти, трави і сюди вже повертає.
Весна. Іду лісами, лугами, встеляю землю килимами. Спасибі тобі, Сонечко, що ти мене покликало.
Ведуча. Вклонилася Весна Сонечку і розквітнув на галяві первоцвіт. Вклонилася Весна вдруге Зайчикові і став його кожушок новим і гарним.
Зайчик. Спасибі тобі, Весно за мою обнову.
Заходить весна
Весна: : А ось і я Весна –красна, до вас на свято я прийшла,
І тепло вам принесла.
Я всміхаюсь сонечку:- здрастуй , золоте !
Я всміхаюсь квіточці – хай вона цвіте !
Я всміхаюсь дощику: - лийся ,мов з відра!
Друзям усміхаюся , зичу всім добра !

Хоровод «Веснянка діти-світла…»
Ведуча. Діти, запросимо Весну залишитись із нами? Але, щоб вона залишилась, нам потрібно її гарно попросити.
Діти. Благослови мати весну закликати, весну закликати – зиму проводжати.
Весна. Залишаюсь з вами, діти, ви гарно вмієте Весну закликати і тому до вас скоро прийде тепло:
Куди ступлю – сонце, Усе навколо оживає. А ще пробуджую від сну Я нашу землю чарівну
Пісня «Дзень , дзень, дзень» старша «З» Б
Зима. Ой! Ой! Та це ж Весна іде, тепло несе. Треба мені всю силу зібрати, щоб з Весною до бою стати.
Ведуча. Зимонько, Веснонько, не сваріться. Ви обидві приносите радість діятм. Ти Зимонько, втомилась і тобі треба відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.
Змагання Зими і Весни
Весна перемагає
Зима. Що ж, прощавайте милі діти! За зиму ви роздоровіли.
Пішли на користь і мороз і сніг І щічки ваші так порозовіли
Неначе маки розцвіли на них. Прощай і ти, Весно – красна!
Я чую, як дзвенить твій струмок!
Отож маленькі хлопчики й дівчатка Прощаюсь з вами усіма –
Щасливі будьте! Через рік я знову Свою вам казку принесу зимову
(Зима виходить)
Ведуча. Пішла вже від нас Зима, а я згадала ще один звичай.
На Стретіння всі люди йшли до церкви і святили свічки.
І цю сячену свічку називали «стрітенською» і зберігали цілий рік.
Коли була страшна негода: буря, грім, блискавка, то запалювали цю свічечку і вона ніби оберігала від біди і лиха.
Ось і я запалю цю свічечку, нехай вона захистить нас усіх: і наш край, нашу рідну землю від біди, розрухи і хай оберігає від нещастя всіх діток у нашому садку.
Пісня «Щоб квітла Україна» старша «З» Б
Весна.Піду я далі лугами й лісами Встелю землю килимами,
Заквітчаю різним зелом Щоб усім було весело.
Я теплом людей зігрію, І здоров’я вам навію,
З рідним словом щоб зростали Щоб звичаї пам’ятали.

Автор: 

Гонарович Олена Володимирівна, музкерівник ДНЗ №5 "Золота рибка"

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі