Виховна година. Природа – рідна мати, її треба шанувати.
Природа! З дитячих літ ми звикаємо до цього світу, до цієї краси, що нас оточує.
Чи є ще десь на землі такий чарівний край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов'їних пісень, де вранці на замріяній річці вмивається джерельною водою біла лілея, де навесні яскравіє килим первоцвітів, а на схилі, зігрітому сонцем, дивляться на тебе по-дитячому довірливо квіти сон-трави?
З давніх-давен природа була основою життя людини. Адже людина отримує від природи все, потрібне їй для життя: тепло, повітря, їжу, одяг, житло, меблі, кораблі й багато іншого. А чи завжди ми платимо їй добром за добро? На превеликий жаль, ні. Кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожен пійманий метелик — це рана, заподіяна природі. Якщо таку рану заподіюєш ти, твій товариш, а потім ще хтось — що стане з природою?