Тема. Біологія – наука про життя. Науки, що вивчають життя. Методи вивчення організмів.
Мета. Освітня. Ознайомити учнів з різноманітністю наук, що вивчають живі організми планети; з їхнім значенням для вивчення життя у різних його проявах.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати значення наук для вивчення органічного світу; розвивати культуру спілкування; сприяти розвитку логічного і критичного мислення.
Виховна. Здійснювати валеологічне виховання та виховувати екологічне мислення; виховувати бережливе ставлення до представників живої природи.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Урок – дослідження.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно - рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні та креативні: ротаційні трійки.
5.Сугестивний: застосування музичного супроводу до уроку.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв язки: природознавство, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, ІКТ.
Основні поняття та терміни: нижчі і вищі рослини, флора, одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні організми..
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Розподілити дані організми відповідно до царств природи, причому кожен учень по черзі зачитує зі слайду дані організми і підходить та стає у «своє царство»:
Кульбаба лікарська, ластівка, вірус грипу, ВІЛ, ромашка лікарська, боровик, дуб, дощовий черв’як, бактерії гниття, сироїжка, сажка на кукурудзі, подорожник звичайний, хрущ травневий, людина, слон, печериці, троянда, кіт, мухомор, стафілокок.
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Проблемне запитання: чи може біологія вивчати всі ці організми разом, чи можливо є науки, які допомагають розібратися у різноманітності органічного світу.
ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
1. Біологія – це система наук про живу природу. Розповідь з використанням презентації.
Біологія – це система наук про живу природу. До неї входять:
-ботаніка – вивчає рослини;
-зоологія – вивчає тварини;
-морфологія – вивчає організм в цілому;
-мікологія – вивчає гриби;
-мікробіологія – наука про мікроскопічні організми, до неї входять вірусологія та бактеріологія;
-екологія – наука про взаємозв’язки між організмами та середовищем;
-систематика – вивчає різноманітність організмів та класифікує їх;
-анатомія – наука про будову організму;
-фізіологія – наука про функції та процеси життєдіяльності організму;
-гігієна – вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я;
-генетика – наука, що вивчає спадковість і мінливість організмів;
-палеонтологія – вивчає вимерлі організми;
-цитологія – вивчає клітини організмів.
Більшість багатоклітинних організмів складаються із органів, органи утворені із тканин, тканини із клітин, клітини з молекул, молекули з атомів. Це називають рівнями організації життя. Атомний та молекулярний властивий і живій і неживій природі. Їх вивчають небіологічні, хоча й природничі науки – фізика та хімія. Наприклад, біохімія є поєднуючою наукою між біологією і хімією, біофізика – між фізикою і біологією.
Взагалі в біології існують багато підпорядкованих наук, яких об’єднують у три великі розділи: «Структурні», «Функціональні», «Різноманітність». До наук, що вивчають структури належать цитологія, гістологія, морфологія, анатомія, біофізика та біохімія. До наук, що вивчають функції – фізіологія, генетика, екологія, а до наук, що вивчають різноманітність – ботаніка, зоологія, мікологія, арахнологія, вірусологія, бактеріологія… Крім того, існують ще й прикладні науки – охорона природи, агрономія, медицина. Вони допомагають використати набуті знання у господарській діяльності та взагалі у житті.
2. Методи вивчення живих організмів. Інтерактивний метод «Ротаційні трійки»
Щоб вивчати живі організми кожна наука і біологія також використовує різноманітні методи. До них належать: порівняльно-описовий експериментальний, моніторинг, моделювання, історичний.
За допомогою порівняльно-описового методу описують нові для науки види організмів, процеси чи явища. Однак часто замало просто описати новий вид організмів, процес, явище. Щоб встановити своєрідність об’єкта досліджень, його необхідно порівняти з іншими подібними об’єктами, процесами чи явищами.
Експериментальний полягає в тому, що дослідники активно втручаються в будову об’єктів досліджень, перебіг процесів та явищ і спостерігають за наслідками такого втручання. Польові експерименти здійснюють у природних умовах. Лабораторні експерименти проводять у спеціально обладнаних приміщеннях. У таких дослідженнях часто використовують піддослідні організми, яких штучно розводять та утримують.
Моніторинг – постійне стеження за перебігом певних процесів в природі. Він дає змогу не тільки визначати стан певних об’єктів, а й прогнозувати можливі зміни, аналізувати їхні наслідки.
За допомогою моделювання учені прогнозують можливі наслідки тих чи інших процесів або явищ, створюють певні ідеальні об’єкти чи явища й порівнюють з ними реальні.
Будь-який накопичений матеріал потребує статистичної обробки. Історичний метод з’ясовує закономірності появи та розвитку організмів, становлення їхньої структури та функцій у ході геологічної історії Землі.
Ці методи будуть вивчатись більше у старших класах. Але головне, що необхідно знати – це: експериментальний метод є науковим. Припущення вчених під час багаторазових спостережень, але не підтверджені експериментами називають гіпотезою. Але коли припущення підтверджуються численними експериментами, то це вже стає теорією.
V. Фізкультхвилинка.
VІ. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Доповнити схему «Рівні організації життя»: Організм - __________-__________-___________-____________- атоми .
Вправа «Знайти пару»:
1 - Систематика. А – Туберкульозна паличка.
2 – Ботаніка. Б – Білий гриб.
3 – Зоологія. В – Гербарій.
4 – Мікробіологія. Г – Царство.
5 – Вірусологія. Д – Горобець.
6 – Мікологія. Е – Вірус грибу.
VІІ. Узагальнення та систематизація знань. Бесіда з учнями.
Подумати над словами: квіти – улюблені супутники людини з давніх часів. Вони не лише милують зір, але й облагороджують душу.
VІ. Підведення підсумків уроку.
Біологію називають провідною наукою ХХІ ст. Без досягнень біології нині неможливий прогресивний розвиток людства!
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Вивчити параграф підручника. Підготувати міні-презентації на одну із тем:
-рослини в культурі та мистецтві;
-рослини в історії людства;
-рослини – індикатори;
-рослини в літературі.