Користувацький вхід

М.Коцюбинський «Intermezzo». Зміст новели.

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

4

М.Коцюбинський «Intermezzo»
Зміст новели

Мета: Ознайомити учнів із новелами М. Коцюбинського, домогтися усвідомлення школярами еволюції його творчості від стилю розповідного, реалістичного до метафоричного, імпресіоністського; розкрити історію написання новели «Intermezzo», особливості жанру і зміст твору; удосконалювати вміння учнів логічно висловлювати свої думки, через виразне читання донести до них красу мови твору; виховувати в учнів бережне й уважне ставлення до природи рідного краю.

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети та очікуваних навчальних результатів, мотивація навчання школярів.

1. Епіграф до уроку:
В хвилини розчарування та розпуки мене
раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи.

М. Коцюбинський

2. Лірична хвилинка:
Найважче тримати паузу, звук тримається сам.
Руху рухомий ритм вторить в такт небесам.
Мовчання - вічності зліпок. Виголошуючи слова,
Моя всезнаюча сутність стверджує, що жива.
Тиша - прозріння пустки, де за маревом німих зірок
Єдиним істинним словом звучить невимовний Бог.
Н. Марченко

3. Коментарі до вірша.

ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Бесіда з учнями.
1. Який твір ми називаємо новелою? (Короткий твір, переважно про якусь одну незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа.)
2. Які ви знаєте різновиди новел? (Новели подій і новели з настроєвим, психологічним сюжетом.)
3. Які особливості новели як жанру? (Побудова сюжету на основі справжньої, невигаданої події; більш загострений, ніж в оповіданні, конфлікт; динамічний розвиток подій; обмежена кількість головних дійових осіб (два-три); нетривалість дії; посилена увага до певних художніх деталей; невеликий обсяг, несподіване закінчення.)
4. Як ви розумієте зміст новели «Intermezzo»? її назву? ( Учні відразу скажуть, що зміст твору недостатньо зрозумілий, що важко сприймаються абстраговані образи новел тощо. Отож, доходимо висновку, що твір написано у незнаній нами, незвичній для нашого сприйняття манері — імпресіоністичній).

3. Поняття про імпресіонізм.

Імпресіонізм — враження, імпресіонізм як мистецький напрям виник у французькому живописі і був характерний тим, що відтворював не саму дійсність, а те, як вона впливає на людину. Ті емоції, душевний стан. Тобто, імпресіоністам було важливо простежити, як людська душа відгукується на добро і зло, на красу і потворність, на будь-які подразники зовнішнього.
В. Козлов « Пісня степу»

Імпресіонізм напрям у мистецтві, основним завданням якого є витончене відтворення особистих вражень та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань. Назва пішла від картини К. Моне «Імпресія. Схід сонця» (1873).
Першими представниками імпресіонізму у світовій літературі були брати Гонкури, Гі де Мопасан, А. Чехов, І, Бунін та ін. Наприкінці XIX ст. риси імпресіонізму проникають в українську літературу, яка дедалі більше тяжіє до психологізму, до таких художніх прийомів, якими найглибше передаються людські настрої і стани. Імпресіоністичне письмо властиве творам Стефаника, Кобилянської, Косинки, окремим Хвильового, Винниченка, Головка.

Його ознаки — заглиблення у внутрішній світ людини, відтворення яскравими зоровими і слуховими образами, промовистими художніми деталями найтонших змін у її настроях і в природі. Навколишній світ імпресіоністи змальовують так, щоб це допомагало краще зрозуміти, що робиться з людською душею).
Імпресіоністичне письмо нелегке, воно вимагає неабиякого таланту, особливої чутливості від митця, вміння сказати образно, переконливо й лаконічно. Таким майстром і став Коцюбинський. Услід за багатьма шанувальниками його таланту Валерій Шевчук захоплено пише: "Ніхто ніколи ні до Коцюбинського, ні після нього не створював пластикою слова такого виключного враження, і саме в тому нам бачиться немеркнуча велич його художніх тканин".

Порівняння двох методів зображення дійсності

Реалізм Імпресіонізм
• Портрет несе об'єктивну інформацію про людину (вік, соціальне походження, вдача, темперамент).
• Пейзаж точно і повно окреслює місце подій, характеризує суспільство та епоху, відтворює ситуацію.
• Портрет фактично неінформативний, складається з кольорів чи колористичних деталей.
• Пейзаж не містить відомостей про ландшафт, замість яких подаються звукові враження.

• Прагнення до типізації й узагальнення.
• На світогляд людини впливає низка чинників (природа, генотип, раса, суспільство), які здатні контролювати її волю та впливати на життєвий шлях.
• Кожне існування має причину, яка визначає певні наслідки та результати. Все піддається вивченню, відбувається у певній послідовності за законами логіки. Дійсність є такою, якою ми її бачимо.
• Зображення дійсності в момент сприйняття.
• Кожна людина – індивідуальна, тому є чимало незбагненного в її психіці, поведінці, свідомій волі, навіть у перебігу життя.
• Дійсність людини, речі, події не є такими, якими ми їх бачимо, вони лише відбувають уявні концепції та теорії, яких варто позбавитися.
• Письменник висловлює своє враження від вражень.

Учнями робляться узагальнення і висновки щодо відмінностей двох методів зображення дійсності, що полегшує подальше сприйняття змісту "Intermezzo".

3. Історія написання твору
Про історію написання твору може розповісти один з учнів, який за допомогою вчителя підготувався до цього заздалегідь. (Не слід зводити зміст новели до ав¬тобіографічного малюнка. М. Коцюбинський пише не стільки про себе, як про характерне явище суспільного життя).
Новела "Intermezzo" написана Коцюбинським у 1908 році. Це був час реакції — жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми переповнилися вчорашніми правдошукачами, поліція та жандарми, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били. У листі до Чернявського Коцюбинський пише: "Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи те все на власні очі, і який це вплив мало на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж було: не можу ані спати, ані їсти. Ледве пишу до Вас" (18 листопада 1905 року). А ось думки, які висловлює письменник у листі до Володимира Гнатюка: "Взагалі переживаються підлі часи. Суспільність, забита, залякана, втомлена, сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею".
Вкрай виснажений службою, громадською роботою, політичними обставинами, знесилений хворобами, Коцюбинський мріяв про відпочинок. У цей складний час він переживає ще й особисту драму: несподівано до нього, людини сімейної, прийшло кохання. Це не було ні мимовільним захопленням, ні грою в почуття. Олександра Аплаксіна, молода співробітниця статистичного бюро, ввійшла в його життя і цілковито заволоділа серцем та думками. Але в найкритичніший момент їхніх стосунків, коли треба було вибирати між сім'єю і коханою жінкою, Коцюбинський промовив: ,Я не залишу сім'ї, якщо навіть доведеться переступити через себе". (Аплаксіна пережила письменника на кілька десятків років, але так і залишилася самотньою). Відмовлятися від кохання було нелегко. Михайло Михайлович замкнув у грудях своє нестримне серце, від чого воно боліло ще сильніше. Нескінченні "треба" і безконечні "мусиш" додавали муки.

Справжнім порятунком стали Кононівські поля відомого мецената і друга Коцюбинського Євгена Чикаленка, в будинку якого письменник провів кілька благодатних тижнів улітку 1908 року (демонструється фото будинку).
Отже, утома — це стан не лише ліричного героя, а й самого автора "Intermezzo".

4. Тестова перевірка знань учнями змісту " Intermezzo ".

Перед опрацюванням змісту твору варто з'ясувати, чи уважно учні прочитали текст новели.

1. Твір присвячено:
а) Кононівським полям;
б) дружині письменника;
в) сонцю і жайворонкам.

2. Кому найбільше заздрить герой?
а) землі;
б) небу;
в) планетам.

3. Як герой відреагував на звістку про повішених («про ряд білих мішків»)?
а) розлютився;
б) вийшов з кімнати;
в) заїв стиглою сливою.

4. З чим автор порівнює «теплий зцілющий напій», який дарує сонце?
а) з материнським молоком;
б) з гарячою ранковою кавою;
в) з поглядом коханої людини.

5. Кого мав на увазі ліричний герой, сказавши наприкінці твору «Ми таки стрілися»?
а) людину;
б) жайворонка;
в) сонце.

6. Для якого жанру літератури характерні такі ознаки: напружений сюжет, несподіване закінчення, стислість, відображення внутрішніх почуттів людини, загострений конфлікт?
а) оповідання;
б) новели;
в) балади.

7. Чого найбільше боявся герой, перебуваючи серед нив?
а) приїзду друзів;
б) зустрічі з людським горем;
в) залишитися самотнім.

8. Вибери рядок, у якому всі названі твори є новелами:
а) «Харитя», «Intermezzo», «Цвіт яблуні»;
б) «Intermezzo», «Коні не винні», «На острові»;
в) «Інститутка», «Дорогою ціною», «Коні не винні».

ІІІ. Основний зміст роботи

Учитель.
" Intermezzo " — твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого Коцюбинського та й у всій нашій літературі. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів та полілогів, які пожвавлюють сюжет. Є царство природи, панування Божої краси, розкіш барв і велич рідної землі. І все це об'єднує в одне ціле зболене авторське "я", яке в обіймах природи шукає свого зцілення.

- Хто ж він — ліричний герой " Intermezzo "?
Учні скажуть, що це, очевидно, сам Коцюбинський, але не лише він. Багато відчуттів, описаних у новелі, знайомі кожному письменникові. Отже, глибоке проникнення в канву твору допоможе краще зрозуміти душу митця, витоки художньої літератури.
Сергій Єфремов назвав ліричну новелу "Intermezzo" "поемою душі". Справді-бо, зміст новели — своєрідна поетична кардіограма внутрішнього стану митця. Цей твір, можливо, Коцюбинський писав передовсім для себе, а не для читачів. У психологічно важкий період свого життя йому потрібно було прислухатись до власної душі, розібратись у собі самому, вийняти біль із серця і вилити на папір, звільнившись від нього. Водночас і нам з вами він відхилив завісу творчої таємниці і дав змогу хоч трохи зрозуміти: що керує діями письменника, його почуттями і помислами; що робиться в його душі; як у ній співіснують щастя і горе; як митець бачить світ?

Це і є метою наших найголовніших досліджень на даному уроці.

Учитель.
Перед вивченням нинішньої теми прошу звернути увагу на художні полотна, які виставлено перед вами.

Картини Я. Горбашевського
Центром даних картин є сонце,
що співзвучно з творами М. Коцюбинського

Це пейзажні картини. Центральним образом кожної з них є сонце, яке своїм промінням пронизує увесь простір, єднає небо і землю. Від картин віє теплом і затишком. Прислухавшись, почуємо спів птахів, без яких неможливо уявити літній день.
Саме про такий спокій і тишу мріяв герой новели «Intermezzo», в якій сонце, ниви, птахи є головними дійовими особами.
Написав цей твір М. Коцюбинський, людина, яка любила життя, світло, яку називали «сонцепоклонником». Так, природа — це те, що додавало натхнення виснаженій душі письменника. Будучи з дитинства хворобливою дитиною, він дуже цінував життя, прагнув знайти у ньому лише прекрасне, навіть там, де важко. Син у спогадах про батька напише: «Він був людяним, не втрачав цієї риси протягом усього життя, любив добро, вірив у його переможну силу».
За словами П. Тичини, письменник залишив нам найвищий заповіт: ніколи не розминатися з людиною. Саме людина стоїть на вершині кожного твору автора, для неї і Він, на перший погляд, хоче втекти від людей, усамітнитись, відійти далеко-далеко. І ми маємо з'ясувати: чи тікає герой від суспільства, чи це був лите тимчасовий пере¬починок на Кононівських полях, під час якого герой очищає душу, приймає в неї золотий засів.
Проблемне запитання. (записане на дошці) Протягом уроку спробуємо з'ясувати: чому твір М.Коцюбинського присвячено Кононівським полям, у чому їх роль, яка їх заслуга? Відповідь маємо дати наприкінці уроку.

Хід дослідження

Учитель. На початку твору автор подає список дійових осіб. Але дійові особи прерогатива драми. Як це можна зрозуміти?
Варіант відповіді. Справа, в тому, що дія твору відбувається в душі ліричного героя — це і є однією з рис імпресіонізму. У Коцюбинського дійові особи — це не люди, а почуття, вірніше, символи суперечливих почуттів, які постійно ведуть боротьбу в душі героя.
Автор прагне показати не стільки зовнішній перебіг подій (втеча з міста, приїзд у село, мандрівка серед поля), скільки суперечливу душевну боротьбу за право і можливість повернення до людей. Чим більше герой переповнюється негативними емоціями і почуттями, тим чіткіше і виразніше простежується його зневага до людини, її проблем. І, навпаки, позитивні почуття наближають його до суспільства. Отже, дія твору відбувається в душі героя.

Учитель. Як імпресіоніст Коцюбинський вихоплює із життя героя лише хвилинні враження, настрої, що виникли тільки в певний момент і, можливо, більше ніколи не з'являться. Він прагне відкрити перед читачем усю душу свого героя, не оминаючи навіть стану депресії і стресу.
Серед образів твору ми можемо виділити зорові і слухові. А чи можна дійові особи поділити на дві групи?
Можлива відповідь. На основі позитивного і негативного можна виділити дві групи (видимі і невидимі): перша — це ті образи, які наповнюють душу позитивними емоціями: сонце, жайворонки, ниви, три білі вівчарки, зозуля, жайворонок; друга — почуття, які вно¬сять смуток, породжують нервовість, стрес: втома, людське горе, залізна рука міста.
Образи твору символізують складну боротьбу в душі ліричного героя, допомагають зрозуміти, як поступово зникає роздвоєння його особистості, як повертаються до нього душевна рівновага, готовність до виконання свого громадянського обов'язку. Один із головних образів новели — образ «моєї утоми». В «Intermezzo» є багато й інших образів-символів:
• «Білі мішки» — це образ повішених, яким перед стратою накидали на голову мішки.
• «Залізна рука города» — потяг і саме місто, неспокійне, шумливе, постають у новелі страшним металевим монстром.
• «Зозуля» — народний образ-символ, що втілює надію на життя.
• Образи трьох вівчарок - теж символічні: самозакохана Пава — дворянство, Трепов - жандармерія (кличкою цього пса стало прізвище міністра внутрішніх справ Трепова, який підписував смертні вироки повстанцям), «дурний Оверко» — принижене й темне селянство, якому досить дати хоч трохи волі — і воно не кинеться вже ні на кого.
• «Жайворонок» — символ творчої наснаги.
• «Сонце» — символ вічності, космічної енергії, сили.
У новелі велику роль відіграє колористика, за допомогою вдало підібраних барв автор передає дивовижну красу природи.

Учитель.
Так, ми можемо говорити про Коцюбинського як про майстра пейзажу, який, до речі, автор подає через сприйняття героя і будує на постійній взаємодії від чуттєвих вражень: «тихо пливе блакитними річками льон», пшениця «біжить за вітром, немов табун й блистять на сонцехвилясті хребти»; герой гладить соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі, і просто під ноги лягає «співуча арфа». У новелі природа виступає не тлом і не контрастом до зображуваних подій, а як одна з дійових осіб, що рухають розвиток сюжету. Пейзажні малюнки психологічно вмонтовують закінчення твору — повернення героя до людей.

Спробуймо відновити всі переживання, думки ліричного героя. Знову пройти його стежками.

Що ж стомило героя, в чому його трагедія?

Варіант відповіді.
Уже на початку новели ми бачимо, що ліричний герой перебуває у стані втоми, яка ось-ось має спричинити стрес і депресію. І, що цікаво, сам герой усвідомлює причини своєї втоми: «мене втомили люди», «мені надокучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушиться і смітять», «я чую, як чуже існування входить у моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку». Отже, сам герой дає нам відповідь.
Так, душа переповнена людським горем, вона більше не спроможна сприймати і відчувати чужу істоту. А трагедія ліричного героя полягає в тому, що він стомився від людей, але водночас не може бути без них. Він, мов гумка, вбирає в себе людське страждання. «А врешті — хіба я знаю, де закінчується власне життя, а чуже починається?» Для нього немає власного «Я» — є лише одне ціле. Тому так важко, залишивши все, втекти від людей.

Учитель.
Герой навіть починає заздрити планетам, бо кожна з них має свою орбіту і ніщо не стає їм на дорозі.
Чи була це втеча? Після перших рядків важко сказати. Здається, ніби справді герой тікає, тікає якнайдалі, щоб про все забути. Йому важко слухати розмови в потязі, важко чути постійне «треба, треба». Отже, тікає! Але перші враження можуть бути оманливими. Давайте простежимо далі.

Що ж ми помічаємо в душі героя? Не просто втому, а стрес. З чого це видно?

Можлива відповідь.
Згадаймо перші хвилини перебування героя у кімнаті. Він збайдужів до людей: звістку про повішених заїдає стиглою сливою (це досить вагома деталь для імпресіоністичного твору). «...Так взяв, знаєте, в пальці чудову сочисту сливу... і почув у роті приємний солодкий смак», — зізнається сам ліричний герой. А довідавшись про страту людей, лише ліниво позіхнув. «Проходьте», — говорить він до невидимих істот. Душа вже перенасичена стражданнями, вона нічого не може вбирати в себе, інакше — загине.

Учитель.
Згадайте перші хвилини приїзду. Що здивувало героя?
Можлива відповідь. Героя здивувала абсолютна тиша, коли він почув навіть калатання власного серця. Не може бути такої тиші! Ні, вона є! Ось вона! Нарешті знайдено те, чого так бажалося в останні дні. Приходить заспокоєння, «утома» повільно залишає героя, зникає і нервове виснаження. «Так було тихо, що мені соромно стало калатання власного серця».
Учитель. Отже, серед нив приходить заспокоєння. Але абсолютного зцілення поки що немає. В якому епізоді твору це помічаємо, що змусило насторожитись?
Можлива відповідь. Це сталося серед нив. Ліричний герой милувався стиглим колоссям, слухав спів жайворонка, простягав долоні до сонця. І раптом несподівана тінь на землі. Невже це знову людина знайшла його і тут? Відкрита душа для вбирання проміння сонця раптом щільно зачинила свої дверцята. І з якою полегкістю зітхнув ліричний герой, переконавшись, що це лише тінь від хмарини. І знову спокійні дні потекли серед степу.

Учитель.
Цей твір новела, для якої характерний динамічний сюжет, несподівані повороти дії. Все це ви побачили в «Intermezzo». Але тут є і символічні образи. Головне місце серед яких займають сонце і жайворонки. Герой дякує їм. За що?
Можлива відповідь. «На небі сонце, серед нив я», — думає герой. Він кохається в сонці, вдячний йому, бо саме воно сіє в душу золотий засів, наповнює її теплом і щирістю. Його проміння здаються материнським молоком, яке ставить на ноги дитину, воно лікує знервовану душу, вносить заспокоєння.
Картина степу набуває максимальної озвученості там, де з'являється жайворонок — одна з дійових осіб. І цій пташині вдячний митець, бо вона натягує струни, єднає небо і землю. Якщо струни натягнуті, вони породжують прекрасну музику без жодної фальшивої нотки. Жайворонок натягнув і струни душі, яка вже співає, веселиться. Світ природи, мов струмені чистої води, змивають з душі бруд і сміття буденщини, втому і депресію.

Учитель.
Отже, можна зрозуміти, що душа героя заспокоїлась, настала рівновага.
Доведіть, що герой знову здатен повернутися до людей.

Можлива відповідь.
Яскравим доказом цього може бути зустріч з людським горем (селянином). Вони зустрілися, стояли мовчки і хвилину дивилися один на одного. Ліричний герой ніби перевіряє свою готовність повернутися до людей, випробовує наше терпіння. Здавалося, треба тікати, адже знову до митця зближаються страждання. Йому самому не віриться, що він може знову перейматися людським горем. Не віриться і нам, бо ще зовсім недавно була «стигла слива», «легке позіхання», «тінь від хмарини». Але раптом лунають слова: «Говори, говори. Розпечи гнівом небесну баню. Покрий її хмарами твойого горя, щоб були блискавка й грім... Погаси сонце й засвіти друге на небі. Говори, говори...»

3. Філанов 1949р.
" Intermezzo ".

Учитель.
(Підводимо підсумок даної частини уроку) Так, справді, ліричний герой після зцілення повертається до попереднього життя. «Душа співає, струни натягнуті...» Гармонії досягнуто. Отже, це була не втеча, а інтермецо — тимчасовий перепочинок, під час якого приходить заспокоєння.

А тепер давайте повернемося до проблемного запитання, яке звучало на початку уроку. То ж яка роль Кононівських полів? У чому їх заслуга?

Можлива відповідь.
Кононівські поля, що на Полтавщині, і стали тією благодатною місциною на землі, яка називається інтермецо. Вони приносять заспокоєння. Лише у природі є гармонія, яку постійно шукає людина. Без цієї гармонії в душі немислиме нормальне існування. Втому, стрес, депресію можна перемогти, зцілитись -- для цього потрібно йти до природи.

Учитель.
Спробуймо накреслити лінію психологічних змін у душі ліричного героя.
Утома Стрес Інтермецо Рівновага Спроможність сприймати горе

Отже, як бачимо, інтермецо займає в цьому ланцюжку центральне місце. До нього є утома, стрес, і лише після цього приходить рівновага. У природі ми повинні шукати перепочину, душевну гармонію. Природа — це спокуса для тих, хто втратив віру у власні сили, віру в життя. І герой не тікає від суспільства, без якого його життя втратить будь-який сенс, він лише набирається сил.

IV. Підсумок уроку, оцінювання роботи учнів.

Учитель.
Давайте визначимо, що ж є характерним для Коцюбинського - імпресіоніста: Варіант відповіді.
• поглиблений психологізм у змалюванні образів;
• відтворення найтонших змін у настроях людини і природи;
• ліризований психологічний пейзаж;
• розмаїття художніх засобів і прийомів (внутрішній монолог, промовиста деталь, зорові й слухові образи, лаконічні уривчасті фрази тощо); культивування красивого, світлого.

Учитель.
Михайло Коцюбинський, великий сонцепоклонник, написав оду життю, сонцю, природі. Він зумів глибоко пізнати суперечності людської душі, знайти правильний вихід. У цьому творі розкрилася майстерність Коцюбинського як імпресіоніста і як новеліста. Він ще раз підкреслив неможливість втечі від суспільства. І сам автор ніколи не тікав від людини, навпаки, йшов їй назустріч, відкривав для неї свою душу, через те так рано пішов із життя.

Подивіться ще раз уважно на картини, що перед вами. Зверніть увагу: тут багато сонця, яке сіє в душу тепло, надію, щирість. Впустіть це проміння в свою душу, хай і для вас сьогоднішня мандрівка стане своєрідним інтермецо, хай і ваші душі співають без жодної фальшивої нотки.

V. Домашнє завдання.
• *** Дати стислу, але аргументовану письмову відповідь на запитання: "Імпресіоністичне письмо новели «Intermezzo» - проза чи поезія?".
• Прочитати твір „ Тіні забутих предків".
• Групі літературознавців підготувати доповіді про фольклорне - етнографічні джерела повісті.

Автор: 

Балуєва Олена
Гірницька ЗОШ № 17

Джерело: 

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання 5 — 11 класи (10 клас: Інститут літератури ім.. Т.Г.Шевченка НАН України, Н. В. Левчик, О. А. Камінчик, М. П. Боднар). - К.: Ґенеза, 2002.

2. Коцюбинський М. М. Вибрані твори: Оповідання, новели, повісті: Для серед, та ст. шк.. віку — К.: Ґенеза, 2004.

Гарний урок. Дякую

Дякую за гарну розробку уроку.

Дуже гарний урок.Щиро вдячна.Ви-молодець!!!

Надзвичайно цікавий урок !!! Молодчинка!!

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі