У даній роботі розглядається процес Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів. Цей процес складний і довготривалий, а тому завдання вчителя-керівника поступово і методично формувати дослідницькі навики, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт, аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі.
Для розвитку стійкого інтересу учнів до експериментальних досліджень необхідна науково обґрунтована організація їхньої пізнавальної діяльності. Одним із перших кроків вчителя-наставника є вивчення науково - пізнавальних інтересів учнів. В організації науко-дослідницької роботи учнів слід дотримуватися декількох принципів, які розглядаються в роботі

Одне з актуальних завдань сучасної школи - пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.
Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використанні таких педагогічних технологій з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, уміння творчо виконувати завдання.
Високу ефективність в даному питанні дає застосування дослідницьких прийомів та методів.
Дослідницька практика школярів повинна відповідати науковим методам знання, розширювати зміст їхньої освіти й удосконалювати підготовку до майбутньої діяльності. З дослідницькою діяльністю учні поступово починають ознайомлюватися на уроках природознавства, починаючи з простих наукових методів, таких як спостереження. Поступово характер досліджень ускладнюється відповідно до глибини пізнання життєвих процесів. Можна відмітити три етапи формування дослідницьких вмінь:
1). Підготовчий 5-6 клас - на ньому формуються основні навчальні, дослідницькі вміння;
2). 7-8 клас - розвиток дослідницьких умінь;
3). 9-11 клас - самостійна дослідницька діяльність школярів.
Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів процес складний і довготривалий. А тому завдання вчителя-керівника поступово і методично формувати дослідницькі навики, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт, аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі.
Для розвитку стійкого інтересу учнів до експериментальних досліджень необхідна науково обґрунтована організація їхньої пізнавальної діяльності. Одним із перших кроків вчителя-наставника є вивчення науково - пізнавальних інтересів учнів. В організації науко-дослідницької роботи учнів слід дотримуватися декількох принципів:
1). дослідницька діяльність учнів є наближеною до науково-дослідницької діяльності, її початком і найчастіше є продовженням в подальшій науковій діяльності;
2). зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою;
3). наукове дослідження – безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів;
4). науково-дослідницька діяльність - обов’язково є керований процес.
Особливого значення для набуття навичок дослідницької роботи має постановка дослідів на навчально-дослідній ділянці, у куточку живої природи, в результаті яких діти не лише оволодіють знаннями про рослини, навичками догляду за ними, а бачать кінцевий результат своєї роботи. Учні нашої школи № 30 мають можливість досліджувати природні явища, вивчати фауну і флору, досліджувати дію негативних факторів використовуючи екологічну стежину у парку «Жовтневий», що у міських умовах має досить вагоме значення. Цікавість підтримується співпрацею з управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області.
Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою: вибір теми - складання плану роботи; підбір джерел і літератури; знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження; вибір та оцінка фактів; обробка та систематизація зібраного матеріалу; написання роботи; рецензування; остаточне редагування; захист роботи. Велике значення, якщо не головне, має принцип самоорганізації. До елементів самоорганізації належать: організація робочого місця, додержання дисципліни праці, послідовність у накопиченні знань протягом творчості тощо. Кожен дослідник повинен знати специфіку наукової творчості в цілому і конкретної галузі зокрема.
Дуже важливо привчити школярів точно фіксувати результати спостережень . Навчитися правильно вести щоденник спостережень. Основна вимога це чіткість і ясність, дотримання чесності. Існує два основні види науково-дослідницької роботи учнів це - дослідницькі проекти та реферати з добре висвітленими практичними частинами.
У найзагальнішому вигляді структуру планування досліджень можна поділити на два етапи.
І. етап
1. Вибір теми
2. Визначення актуальності досліджень
3.Формулювання мети й завдань досліджень.
4. Вибір об’єкту або об’єктів досліджень.
5. Збір і критичний аналіз наявної інформації стосовно досліджуваної проблеми.
6. Побудова й висування робочих гіпотез.
ІІ. етап.
Передбачає розробку програми досліджень.
1. Визначення розділів дослідницької роботи.
2. Визначення місця і термінів їх виконання.
3. Складання календарного плану робіт із підготовки й проведення польового досвіду.
4. Складання плану спостережень.
Хід роботи.
1. Виберіть тему, мету і завдання досліджень.
2. Виберіть методи дослідження( практичні і теоретичні)
3. Складіть інструкцію проведення дослідження
4. Практично проведіть роботу.
5. Обробіть і подайте результати дослідження у вигляді схем, діаграм або графіків.
6. Зробіть висновок.
Пропонуємо до вашої уваги дослідницьку роботу на тему : «Визначення унікальних властивостей води та її значення для живих організмів», яка була виконана ученицею 5 класу. під керівництвом вчителя біології і посіла ІІІ місце у обласному конкурсі «Юний дослідник». В роботі висвітлюються питання поширення води у природі, Всесвіті, розглядається гіпотеза походження води, наводяться цікаві факти про «живу» та «мертву» воду, про існуючу пам’ять води. Темою дослідження було вияснення впливу талої води на ріст та розвиток рослин. Дослідження проводилися на насінні квасолі, огірків, кукурудзи, кімнатних рослин. Результати спостережень були описані і зроблені висновки. Були проведені анкетування та соціальне опитування серед школярів школи, результати були висвітлені у вигляді таблиць та діаграм.
Висновки.
Одним із важливих напрямків діяльності сучасної школи є така організація навчального процесу, яка забезпечує глибокі та міцні знання основ наук і формує в учнів вміння самостійно мислити, розвиває творчість та ініціативу. Біологія – той шкільний курс у якому існують реальні можливості залучити учнів до дослідницької роботи, розвинути їх творчі та інтелектуальні здібності, логічне мислення, тобто підготувати учня до майбутнього життя в суспільстві, тому що сучасне суспільство все більше відчуває потребу в людині з творчими здібностями.

Предмети: Біологія