Користувацький вхід

Молекулярний рівень організації життя. Єдність хімічного складу організмів

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Молекулярний рівень організації життя
Єдність хімічного складу організмів
10 клас

Урок 5

Єдність хімічного складу організмів.

Мета.
Освітня. Систематизувати знання учнів про неорганічні та органічні речовини живих організмів та спільність їхніх елементів.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати різноманітні сполуки та їх значення у житті організмів; уміння визначати співвідношення цих елементів у живій та неживій природі.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до життєвих процесів, які відбуваються в живих організмах та власному організмі. Підвести учнів до висновку про єдність неживої і живої природи на основі єдності хімічного складу організмів.

Тип уроку. Систематизація знань учнів.
Форма уроку. Синтетична.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: бесіда, повідомлення учнів;
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: хімія, географія, образотворче мистецтво.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.
Основні поняття та терміни: з усіх попередніх уроків.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знань про хімічні елементи таблиці Д.Мендєлєєва та кількісний склад певних елементів у живій природі, тобто поділ їх на органогенні, мікроелементи та мікроелементи.
Експрес-методом з’ясувати знання про неорганічні та органічні сполуки живих організмів.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити за мету, що єдність живої речовини – це нерозривна молекулярно-біохімічна єдність, єдине ціле з характерними для кожної геологічної епохи рисами.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Повідомлення учнів про:
- вміст неорганічних та органічних сполук у різних видів організмів;
- вміст хімічних елементів у земній корі, морській воді, рослинах і тваринах;
- вміст хімічних сполук безпосередньо в організмі людини.
Повідомлення учнів про значення в організмах елементів та сполук (завдання було задане на попередніх уроках).
- Ферум входить до складу гемоглобіну крові, за його нестачі розвивається недокрів’я. На нього багаті: м’ясо тварин, риба, абрикоси, червоний виноград, селера, у молочних продуктах його майже немає.
- Кальцій потрібний для формування скелету, для зсідання крові, без нього не було б зубів. Найбільше його у полуницях, смородині, черешні, селері та молочних продуктах.
- Натрій впливає на процеси травлення, тиск крові, кількість води в організмі. Головним джерелом цього елемента є кухонна сіль. Щорічно людина з’їдає 7-9 кг солі, а за життя – 500 кг.
- Йод сприяє нормальній роботі щитоподібної залози. За його нестачі розвивається зоб. Джерелом йоду є морепродукти та йодована сіль.
- Фосфор важливий для кісток, зубів, впливає на роботу серця, нирок, нервових клітин, деяких ферментів. Велика його кількість міститься у ягодах, горіхах, капусті, моркві, рибі.
- Ліпіди. Найважливішими джерелами тваринних жирів у нас є сало, потім вершкове масло та жири риб. У кулінарії використовують ще саломас. Серед рослинних жирів найбільше вживається соняшникова, кукурудзяна та оливкова олії. У результаті окиснення 1 г жиру вивільняється близько 40 кДж енергії, а продуктом окиснення є вода. Із 100 г жиру утворюється 110 води.
- Вуглеводи. Найпоширеніші моносахариди, дисахариди та полісахариди. Моносахариди – головне джерело енергії в клітині: розщеплення 1г глюкози дає 17,2 кДж енергії. З моносахаридів утворюються полісахариди, залишки моносахаридів входять до складу нуклеїнових кислот, амінокислот, ліпідів та білків. Попарно сполучені моносахариди утворюють дисахариди. Найбільш важливим є сахароза, молекули якої утворені залишками глюкози та фруктози. Коренеплоди цукрових буряків здатні накопичувати до 25% сахарози. Деякі мікроорганізми використовують сахарозу для спиртового, маслянокислого, молочнокислого бродіння. Дисахарид мальтоза складається із двох залишків глюкози. Мальтоза – проміжний продукт розщеплення полісахаридів утворюється під час виробництва пива та вина. Молоко містить молочний цукор – лактозу. Цей вуглевод є унікальним джерелом енергії для немовлят. До полісахаридів належать крохмаль, целюлоза, хітин. Крохмаль відкладається у бульбах картоплі, зернах злакових рослин. У харчовій промисловості крохмаль розщеплюють до глюкози. Целюлоза – полісахарид, який використовують для виготовлення паперу і тканин. Покриви членистоногих утворені з хітину. Він входить ще до складу клітинних стінок грибів.
- Білки. Чому назва білки. Вважають від того, що вони здатні біліти під час нагрівання. Мономерами є 20 амінокислот та 4 структури. Під час термічної обробки або підвищеної кислотності (скисання молока), молекули білка втрачають свою структуру – це так звана денатурація. У молоці міститься розчинний білок казеїноген, який у шлунку під дією хлоридної кислоти та ферментів денатурує і перетворюється на нерозчинний білок казеїн. Цікаво, що у клітинах шлунково-кишкового тракту виробляються білки, що спричиняють поганий настрій. Особливо характерно це для чоловіків, тож недарма кажуть, що шлях до серця чоловіків лежить через шлунок. Білки виконують цілу низку функцій: структурну, рухову, захисну, транспортну, живильну, регуляторну…
- Нуклеїнові кислоти – ДНК та РНК мають велике значення в живих організмах. Без них жодна жива істота не могла б відтворити собі подібних.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Із різноманітної кількості наданих учнями картинок рослин і тварин погрупувати їх згідно наявності певних неорганічних та органічних сполук:
- по кількості води;
- по кількості певних мінеральних солей;
- по кількості білків;
- по кількості вуглеводів;
- по кількості ліпідів.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Поміркувати! Чи може знищення на планеті деяких хімічних речовин або їхній надлишок призвести до порушення природної рівноваги, що веде за собою різкі зміни молекулярно-біохімічних властивостей живої речовини і неможливість існування видів, у тому числі й людини?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Автор: 

Павленко Тетяна Іванівна

Джерело: 

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі