Користувацький вхід

Урочиста частина випускного вечора

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

2

Сценарій випускного вечора стане в пригоді педагогам-організаторам та класним керівникам. Розробка вміщає у собі матеріал, зібраний із багатьох джерел інтернету, а також авторські задуми.

Голос з-за куліс під супровід (слайди немовлят випускників)
Летять роки, немов пташина зграя,
Пливуть роки потоком бурних рік,
І мчать вони холодними вітрами,
Біжать мільйонами стежинок і доріг.
Рік 1999…В родинах щасливих осівських батьків з’явилися маленькі хлопчики і дівчатка.
(тихенько плач дитини,голосніше і знову тихіше )
Тихо… Тихіше! Народилась дитина. Гарненька така на вигляд, в згортку білих пелюшок співає першу у своєму житті пісню…1першу у своєму житті пісню. А потім…(тихенько колискова) під ніжну колискову тихенько та мирно засинає в ліжечку. Спи, моя крихітко, пташечко гожа моя, кровиночко – дитиночко, спи і нехай Бог охороняє твої сни. (колискова голоснішає і затихає)
Ведучі:) Під щиру батьківську молитву і ніжну мамину ласку виростали діти, неначе квіти.
З тих пір минуло 17 років. І сьогодні ці діти вже виросли, а їх ім’я – випускники.
Фанфари.Виходять ведучі.
………………Вед1. Доброго вам вечора, шановні батьки, вчителі, гості! .Кожен з нас прийшов у цей час до цього залу, щоб побачити випускників, за їх порадіти. Може, трішки поспівчувати, але разом з ними попрощатися із дитинством, школою і провести їх у майбутнє, бажаючи щасливої долі.
Ведуча1: Так гучно музика лунає
І день сьогодні якийсь не такий.
Школа майбутнє своє випускає,
Святкує із ними шкільний випускний.
Ведучий 2 : Поруч знову і батьки, і діти,
Як тоді, як йшли у перший клас.
Ніхто не зрозумів і не помітив,
Як і куди сплинув цей час.
Ведуча 2 : Радість в душі, і сльози, й тривога,
І почуття не зовсім зрозумілі.
Попереду в кожного власна дорога.
Перші кроки по ній такі ще не смілі.
(тихенько музика)
1. Отож, часу не гаймо,
Випускників Осівського НВК
До святкового залу запрошуємо!

1. Вже всі готові, все готово :
Квіти , посмішки та слова.
І так… Зустрічайте у цьому світлому залі
Винуватців великого торжества!
(заходять випускники…………………………. Під пісню )

2. Слова високі, мелодія врочиста,
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це наша клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.

2. Проміння сонця ллється,
Дитячий сміх бринить.
Хай в небо він несеться
І гордо гімн звучить!

1. Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів випускникам 2015 р. оголошується відкритим.(Звучить гімн)

Ведучий1 . Чи задумувався хтось над тим, що сниться в переддень свята юнакам і дівчатам, котрі сьогодні запросили нас на випускний вечір: може мрія, може щастя, а може…

Ведуча1. Не будемо гадати, бо скільки випускників – стільки мрій і задумів, планів і бажань. З-за куліс чути галас І… (оглядається) хто, як не…
Ведучий 2. Хто це так бубнить у нас?
Безупинно раз у раз?
Хто це витримки не має?
І на сцену носа пхає?

Ведуча2. То ж надаймо слово їм,
Цим бешкетникам малим.
Вийдіть, друзі, розкажіть,
Що ж це вас там так гнітить?
Виходять четвертокласники ,
1. Добрий день, вам люди милі,
Що сидять у цьому залі.
Раді вас вітати, щастя і добра бажати.
2. Тут ми думали, гадали
За кулісами стояли-
Як це так нечесно у світі буває,
Ви – почесні випускники і вас усі вітають ,
А про нас ніхто навіть не згадає.
3. Ви, добрі люди, не дивуйтесь, бо ми теж є випускниками Осівського НВК початкової школи, але нам не говорять компліменти, не дарують квіти, не запитують, що сниться нам, не шлють вітання і побажання, як ось цим справжнім, так би мовити, випускникам.
4. А знаєте, шановні, вони від нас мало чим відрізняються, ну от хіба що зростом. Вони такі ж, як і ми, бешкетники. Не вірите? Тоді слухайте.
5. Ми за вами, випускники, довго спостерігали
І недоліків багато у вас назбирали.
Коли на уроці ми таблицю множення старанно вивчали-
Ви на клумбі шкільній квіти проривали й зіллячко сапали.
Дехто справді працював, ну а дехто, як от Вітя, до усіх дівчат у класі загравав.
Катя і Віта його так кулаками лупили,
Немов грушу боксерську його місили.
У вікно ми бачили, як він посміхався,
Хоча гнів у серці йому насувався.
6. А от одного разу, заглянувши у географічний кабінет, ми отетеріли від побаченого. Максим висадив Марію на високу шафу і навіть не думав допомогти їй злізти. А вона так верещала, що й шкільного дзвінка перекричала, через що ми й на урок спізнилися… Хіба так дорослі люди роблять? … Отож бо й воно.
1. А дівчата, он Руслана яка стоїть красива, а на парті завжди зверху сиділа.
А згадайте но , шановні, як ви на лінійці отримували по заслузі, бо тільки один ваш клас не підготував емблеми до свята. У нас усе занотовано.
2. Ххлопці вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і вчити домашнє завдання, навіть не відкриваючи підручника.
3. Згадайте, кого за неспішною, з почуттям власної гідності ходою безпомилково ми впізнавали ученицю, яка частенько запізнювалася на перший урок ... кого? –Звичайно , Ляшко Марію.
4. Хто так здивовано і розгублено з висоти двохметрового зросту споглядав на нас та дрібного п´ятикласника, що підскакував біля нього... Хто це? – звичайно, Ляшко Максим!
5.. А хто після вчорашнього побачення спав на уроках, ховаючись від учителів. Можна було б сказати – усі , але рекорсдсменами стали Бусєв Віктор та Мулявка Катерина.
6.. А хто найбільше боровся з меншими учнями по школі, відчуваючи свою безпосередню перевагу? Це Ляшко Назар та Турчик Сергій.
1. Ми дослідили навіть те, як ви уроки учить не хотіли.
Назар, Юра та Сергій вірші 100 раз перездавать ходили.
На геометрії теореми забували,
Знання з історії кудись зникали.
2. От що добре ви уміли – це списати,добре крейду та щоденники від вчителів заховати.
За цим вам доведеться сумувати.
Ну а підказувати, підглядати, користуватися інтернетом під час контрольної ви уміли завжди! Ви можете з цього провести навіть майстер-клас. Ви поблажливо дивилися на звички вчителів, знаючи навіть, яка фраза має звучати далі.
3.. А на перерві кожен раз, хто в магазин бігав? А уроки без поважних причин пропускав, з трудового навчання утікав, непомітно зникаючи, на фізкультурі байдикував? Хто із вас сміливий, ану дайте достойну відповідь, хіба це не по дитячому? Хіба це серйозність випускника? Усі присутні нас розсудять. переходять
Випускниця. Ми не думали і не гадали,
Що за нами такі пильні очі слідкували.
Але що ж сказати, справді все це було-
І воно кудись у вічність відійшло.
Випускник. Ми погоджуємось з вами,
Були раніше ми нестерпними дітлахами.
Але все. Тепер ми вже дорослими стали.
Цієї миті ми, нібито, так довго чекали…
Випускниця. І ця мить настала. Але на серці в нас не стільки радості, як якогось тихого зворушливого смутку. Чому ж так стискається і щемить наше серце , заздрячи вам, шкільна малечо?
Четвертокласники.1. Щось я вас не розумію - відлунали шкільні дзвінки! Ви залишаєте рідну школу- це ж чудово! А ви сумуєте, сльозу непомітно змахуєте із щоки? Знову доказ вашої дитячої наївності.
Випускниця. Нам не соромно, бо ми розуміємо саме зараз, що двір шкільний більше дзвоником нас не зустріне
І країна дитячих мрій свої двері нам не відкриє,
І учора для нас останній раз продзвенів золотий дзвіночок і тому ми усі і ховаємо мокрі очі.
Четвертокласник 2. Зачекайте, друзі, ви що по справжньому заздрити нам?
Випускниця. Навіть і не уявляли, що таке можливо, але так. (четвертокласники щось перешіптуються)
Четвертокласник 3. Ви знаєте, а нам стає вас жаль та й що це ми все про погане, було ж і багато хорошого, хоча про це ми не думали згадувати.
Четвертокласник1.. Пам’ятаю , як випускники на Захисті Вітчизни крокували і всі команди чітко виконували. Ми намагалися і собі так ногу ставити, та нічого не виходило, тільки сміх. От тоді було у нас заздрості!
Четвертокласник2. А участь в олімпіадах, а грамоти за спортивні досягнення! А Русланову щедрість розхваляли усі дівчата, яких він морозивом , цукерками пригощав – справжній джентльмен! Усього було.
Четвертокласник 3.Погодьтеся, усі ці роки вам бракувало серйозності. Вас від нас важко було відрізнити. Все помінялося несподівано за сьогоднішній день. Зараз ви зовсім інші- десь поділась дитяча непосидючість, вередливість, бешкетність. Ви серйозні, мудрі і дорослі , а такі красиві, що й очей від вас не відірвати.
1. Але ще ви все одно трішки схожі на нас, бо у ваших руках немає документа, який би підтверджував ваш статус випускника.
2. Тому, розуміючи , що нам ще вчитись довго в школі,
слухатись дзвінка, а вам уже ніколи не повернутись назад, що ви – справжні випускники, ми просимо їм атестати вручити , щоб ми могли за них порадіти.
Випускник. Дякуємо вам, шановні випускники початкової школи.
Багато життя ще задасть нам питань.
І нам доведеться шукати відповідь.
Нехай послужить доброю прикметою
Мудре слово нашого директора.
Четвертокласник 3..Він знає вас дуже добре, набагато краще, ніж ми.
Всі ваші печалі і ваші жалі.
Але сьогодні , ми переконані,
Борис Васильович буде вас тільки хвалить.
Випускниця. Шановний Борисе Васильовичу, просимо вас не згадувати погане, пробачити нам усі витівки наші дитячі, підвести підсумки, проводжаючи нас у нове життя і промовляючи хороші поради , які ми візьмемо у дорогу .
Випускник.
Хвилина урочиста наступає
Важливий і хвилюючий момент,
Що ми у школі все опанували
Засвідчіть, вручаючи цінний документ.
Виступ директора
Фанфари ……………………………..
Ведучий1.
Ну що ж… Треба свято продовжувати
Пролог підходить до кінця,
Нехай сьогодні на цім святі
говорять душі і серця.
Ведуча1.
Нехай звучать всі побажання
Від найдорожчих нам людей
Приймайте знову ви вітання
Від дорогих гостей…………………………………………………………………………….

На сцену під музику виходить дівчинка з тягне «іграшку»- ведмедика за лапу
Дівчинка. Ходи , ведмедику, ходи і всю правду випускникам розкажи. Ну чому ж ти мовчиш? Говори. От який сором’язливий! Добре, я за тебе розпочну оповідку, а ти продовжиш.
Добрий день усім присутнім у цьому залі
Ведмедик. Привіт, шановні випускники.
Дівчинка. От і молодець, Михайлику, осмілився! Саме через вас любі випускники, я із своїми ведмедиками на цій сцені. Може, ви і не повірити, але я вам дещо неймовірне та казкове розкажу. А мій супутник усе підтвердить.
Сьогодні , вставши, як завжди,
Я лялькам кіски позаплітала, ведмедика розчесала,
Пісню їм веселу проспівала.
Але сталися справжні чудеса-
Барбі мої почали говорити,
Ведмедик супитись і кривитись.
Очі я протерла. Що це?
Чи не спиться? Й сон оцей, напевно, сниться?
Та ні, бо почула я відповідь дивну:
Ведмедик.« Коли мала , Діанко, ти, то й ляльками граєшся,
А коли підростеш, то у великий ящик нас усіх складеш.
Буде темно й страшно, сумно й печально…»
Дівчинка. Та що ви , любі мої, я у відповідь їм сказала,- я ніколи, ніколи вас не викину і з вами не розлучусь.
Михайлик мій, немов сказився, завертівся, закрутився.
- Ведмедик.« Так, аякже, знаєм ваших- коли дрібнота ви мала, ми потрібні, а коли ви підроста- про нас усіх ви забува. Он укожного випускника була іграшка своя – той з м’якою засинав, а той буркав й мандрував, ляльки всі випускниці в дитинстві заплітали,а тепер що з ними сталося, не питали? Той за шафою завалявся у кутку, а автомобілі вік свій доживають на смітнику.
Дівчинка. Що мені їм відповісти, що сказать? Тільки ви, любі випускники, й можете підказать.
Випускник. Люба дівчинко і Михайлику. Ми дякуємо вам , що прийшли на наше прощальне свято. Діанко, у твоєму віці можливі справжні дива і дякуючи цьому ми зараз опинилися у казці, яку більш не повторити.
Випускниця. Пробачте нам , іграшки, за те, що образили, що недогледіли. Пробачте і прощавайте!
Дівчинка. Мій ведмедику хороший, мій малюк.
Ти пробач цих хлопців і дівчат, які зовуться випускник.
Вони пришиють лапку плюшевому зайченятку
І колесо в автомобілі полагодять умить.
Бо все, що не візьмуть вони тепер до рук-
По- дорослому , по-новому звучить.
Бо їхні дітки з вами раді будуть
Рости і підростати, як їхні мами й тата.
Ведмедик. (під початок пісні) У людському житті все летить, все минає. Промайнуло і дитинство. І ці діти, що виросли раптово, не винні, що гуси білі у даль летіли і їх дитинство понесли на крилах. Сьогодні ми останній раз з вами попрощаємось і будемо чекати вас у ваших діточках, які будуть розказувати нам казки, любити і берегти.
(Під пісню «А гуси білі» танцюють)
Випускник. Минає дитинство... І залишаються від нього тільки згадки про цікаві іграшки, які уміють говорити, скрип крейди, шум дітвори і звуки, які наближають до класу кроки вчителя. Настане світанок, відкриються двері школи, ми вийдемо щасливою зграєю і всі розійдемося по домівках. Назавжди...
Випускник: Шкільне дитинство промайнуло, наче пташка. І ось воно доросле життя. Ми щойно попрощалися з дитинством ,отримали путівку в невідоме життя, а на душі і радість і тривога. І сум за рідною школою. Все. Більше нічого нас не поверне у безтурботність.
Випускник: Помиляєшся. Бо у нашому житті є людина, яка, немов справжня добра чарівниця, володіє даром , яким може заглибити нас у минуле. Це найдобріша, найласкавіша, найкрасивіша наша перша вчителька – Валентина Йосипівна.
Випускник:
Моя учителька ніколи не старіє,
Хоча на скронях паморозь сивин.
І як ніхто, малечу, розуміє —
І тут не владний навіть часу плин.
Випускник. Саме вона купувала нам у клас наші перші конструктори, саме вона навчила сидіти за партою, тримати ручку, читати, писати і рахувати.
Випускник. Я пам’ятаю її теплу руку, за яку , на уроці фізкультури, хотів держатися кожен учень, а вона уміла зігріти кожного.
Випускник. Пам’ятаю її добре серце, яке поміщає у собі любов до кожного учня. Я, хоч і вчився, м’яко сказати, не на відмінно, ніколи не відчував іншого ставлення, і зустрівши мою маму, В.Й. завжди знаходила , за що мене похвалити. І навіть у старших класах її материнське зауваження «Максим, а чого ж ти не схотів бути Дідом Морозом?»- заставляло задуматись. Я тепер вважаю себе дорослим,і уже набагато вищий за неї , але ідучи по шкільних східцях і зустрічаючи В.Й., хочеться багато разів побажати їй доброго дня, хочеться почути її привітне слово, як у дитинстві, бо від неї віє материнським теплом, ніжністю, ласкою й доброю казкою.
Випускник. Дякуємо вам за усе. Пробачте нам усі хвилювання і проблеми за невивчену табличку множення, за написання букв, «як курка лапою», за деколи брудну дошку і клякси у зошиті. Ми будемо дуже старатися у майбутньому вас не підвести.
Випускник. Ми просимо в Бога, хай Він дарує вам здоров’я, силу , невичерпну енергію, щоб ви ще довго дарували знання, добро багатьом маленьким дітлахам.
Випускник. І у цей святковий для нас вечір ми хочемо почути від вас, дорога В.Й. пораду, щиру настанову , яку ми візьмемо із собою у далеку дорогу.
……………………………………………..
Вед. Проходили роки. Шкільна стежина виросла в дорогу. Мужніли хлопчаки. Поспішали одягти високі підбори дівчата. Та в душі все ж кожен був дитиною.
Дитиною, якій потрібна була порада і підтримка, життєва настанова і нова ідея. І поряд завжди був класний керівник.
Вед. Іноді здавалося бешкетникам-школярам, що несправедливо О.М. свариться, завжди заставляє ходити до школи, приносити кляті пояснюючі, але зараз вони розуміють, що саме класний керівник допомагав у важку хвилину, пробачав за прорахунки і помилки.
Вед. Справжнім другом і наставником наших випускників став Олександр Миколайович., який завжди бажав лише найкращого.
Вед. І от сьогодні востаннє спробуйте прислухатись та запам’ятати напутні слова вашого класного керівника .
Вед. Шановний Олександре Миколайовичу, ви з року в рік дивилися на цих хлопців і дівчат і поглядом класного керівника, і поглядом вчителя, ви помічали, як вони підростали, як мінялися їхні вподобання, звички. Чим запам’яталися вони вам, якими були ці школярі ? Просимо вас розповісти невеличкі секрети їх дорослішання і побажати щасливої долі. (виступ класного керівника)
Випускник. Шановний Олександре Миколайовичу, 7 років назад ви взяли нас під свою опіку. Швидко промайнули ці роки.
Вип. З нами бувало всякого: і доброго, і поганого. Дякуємо вам, що забули про неприємності, яких вам додавали, про скарги, які на нас поступали, про невідповідальність і байдужість. У майбутньому ми намагатимемося виправитись.
Вип. Хай доля ніколи не зраджує вас,
і буде безхмарним життя і красивим.
Щоб юним себе почували весь час,
Здоровим, натхненним і завжди щасливим.
Випускник. Найкращі квіти, що на цій землі,
Любов, повагу і серця гарячі.
Прийміть від нас, шановний О.М.!
Ми вже йдемо. Бажайте нам удачі!
музика

Вед1. . Шкільні друзі, шкільні пригоди. Це те, про що пам´ятатимеш усе своє життя і без кого будеш сумувати. ....., а ти сумуватимеш за школою?

Вип.1 . Звичайно, особливо за останнім роком навчання у ній.

Вед1 .. Чому за останнім? Він же був найважчим!

Вип. Тому, що саме цього року ми були найстаршими учнями у школі. І хоч школа – це не армія, але і тут бути найстаршими почесно і вигідно.

Вед1. А я то думаю, чому це десятикласники такі щасливі ходять останнім часом? Це ж вони відтепер будуть найстаршими дітьми у шкільній сім´ї!

Вип. І сьогодні наші друзі – десятикласники прийшли привітати нас зі святом. Давайте запросимо їх на сцену!

Виступ учнів 10 класів

1-а учениця.
Зі святом, друзі! З фінішем! Зі стартом!
Бо кожен фініш – це, по суті, старт.
І не відбутись вам якимось жартом,
Бо жити вам всерйоз – який тут жарт?

2-ий учень.
Нам трохи заздрісно, що ми – не ви,
Що вам контрольних більше вже не страшно...
А трохи й добре: цілий рік – найстарші! –
Шанованими будемо людьми.

3-ій учень.
Для першачків у німбі золотім
Ми будемо дядьками і тітками.
І хоч життя з крутими кулаками,
Але ж і ми вже будемо круті!

4-а учениця.
Що ж вас чекає? Вуз? Сім´я? Робота?
Книжкові стоси? Діток ціла рота?

5-а учениця.
Портфель міністра? Кухарський ковпак?
Нехай в житті усе складається лиш так!(………..)

1-а учениця.
Ми кожному з вас щиро зичимо щастя.
Хай кожного зірка горить і не гасне!

2-ий учень.
Хай кожен зуміє на білім коні
Проскочити всі несприятливі дні.

4-а учениця.
Хай все вам усім «на всі сто» удається!
Хай ворог підступний із вас не сміється!

3-ій учень.
Хай справи завжди йдуть так, як і треба.
А мрії й бажання злітають до неба! А в дарунок від нас –пісня.
Пісня

Ведуча 1. І ще не всі, що виступить хотіли,
Напутнє слово промовляли...
Але тепер вже ваш тріумф настав
Він вам великий шанс подарував-
Подякувать усім, хто вас учив,
Хто разом з вами по стежечці шкільній ходив
Ведучий 1.
Настав хвилюючий момент, час прощання винуватців сьогоднішнього вечора з учителями, школою...
Ведуча 1.
Випускники, тепер ви вже дорослі стали,
Тож слів хороших , мабуть, назбирали...
Ми всі послухаємо вас -
Подяку висловити час!

Виступ випускників
1.Як довго ми чекали цього свята
Здавалось, радості не буде меж
І ось прийшло воно, останнє в школі свято,
Та радості нема, а сум якийсь без меж.
Випускник
Перед вами я – не проста дитина
Чого я тільки в школі не робив!
Але сьогодні я признатись мушу
Що всіх вас я по своєму любив.
Весь час хотілось бути особливим
І доказати всім що я крутий
Надміру я веселий і сміливий
Що я неперевершений такий.

Випускник
І тільки згодом зрозумів усе я:
Бравада вся ця зайвою була
Вона лиш гіркоти вам додавала
Й на коси сивиною залягла.
За те, що зморшки на чолі рясніли,
Що миру ви і спокою хотіли
За все пробачте, милі, дорогі
Уклін земний вам , любі вчителі.
Випускник
Звернутись хочемо до всіх,
Кому учитись в рідній школі:
Шануйте наших вчителів
І не гнівіть ви їх ніколи!
3. Бо нам сьогодні сором всім,
Що ми були часом ледачі,
Не слухалися вчителів:
всі:
«то ж просимо всіх нас пробачить»

Випускник. Рідненькі наші вчителі,
Ми вам бажаєм не хворіти,
На пенсію не слід спішити,
З ентузіазмом працювати,
Учнів кращих завжди мати!

Випускник Низький уклін, звичайно квіти.
Дай Боже вам у мирі жити,
Завжди у щасті, молодіти,
І ніколи не старіти.

Випускник.Прийміть від нас ці ніжні квіти,
За те, що вміли всіх любити.
І на прощання у цей день -
В’язанку побажань-пісень.
(звучить пісня ,випускники дарують квіти вчителям)

На сцену виходять ведучі 2 в укр. Костюмах, разом з ними дівчатка в укр. Костюмах виносять вінок.
Вед. Шановні випускники, дорогі наші старші друзі. Сьогодні ви покидаєте поріг рідної школи. Мине ще годинка, друга – і ви назавжди попрощаєтесь один з одним як пустотливі школярі. У майбутньому ви будете зустрічатись- дехто по дорозі, інші – в магазині, а дехто, можливо, приводячи до школи своїх дітей. Але такої неповторної миті не буде в житті ніколи. Запамятайте ці хвилини.
Вед. Ви сьогодні, як квіти у цьому вінку, неповторні і красиві, сплетені разом пам’яттю про роки, що пройшли у колі однокласників.
Вед. Взавтра ви розлетитесь,але де б ви не були, куди б не закинула вас доля, злітайтесь до рідного краю, зустрічайтесь. А цей вінок нехай завжди нагадує вам шкільні роки і цей прощальний вечір.
Вед. Стрічки , які ви повяжете- різнобарвні. Нехай життя ваше прикрашають лише веселі кольори. Ви розлетитесь, взявши із собою згадку про минуле, але часточки ваших сердець назавжди залишаться у стінах рідної школи. І колись, на зустріч однокласників, принесіть до свого класу свою стрічку і нехай оцей вінок оживиться новими приємними враженнями від життя. (Звучить пісня. Випускники вяжуть стрічки, потім дівчатка відрізають їх, лишаючи «Хвостики». Вінок залишають на столі.

Вед. Батьки, батьки, роки злетіли швидко,
Весь час в турботах, в клопотах весь час.
А от сьогодні підождіть хвилинку,
І ми це слово скажемо про Вас!
За те, що славних діток народили,
Їх розуму навчали й доброти.
А зараз дивитись на школярів із дивом -
Коли це встигли дітки підростим?
Недавно ще були лиш малюками
І тільки-тільки вчилися ходить
І син ще сидів на ручках в мами,
А зараз вже випускником на сцені тут сидить!
Ведучий .Мамине слово, мамина пісня, батьківська порада і їх молитва завжди доречні і суттєві, а особливо тепер, коли прийшов до випускників нестримний час юності, і життя несе на крилах самостійності і дорослості.
Ведуча. (тихенько музика )Шановні випускники! Так уже повелося у нас в Україні, що завжди перед усіма важливими подіями людину благословляють на щастя, на долю і дарують найдорожче, найсвятіше. А що може бути ціннішим за хліб, яким і благословляють батьки своїх дітей у щасливу дорогу майбутнього.
Вед. Дорогі батьки випускників, озвучіть свою молитву. Скільки є у серці доброти і ласки, теплих слів і побажань, подаруйте їх своїм дітям. Благословіть на довге і щасливе життя.
(під пісню виносять хліб та сіль)

Мати
Ми вас у путь благословляємо хлібом,
Щоб не цурались рідної землі
Ділили із людьми і радощі, печалі і тривоги,
Не спотикались, і не відступали,
щоб і шкільного і батьківського порога не забували.
Мати
Благословляємо Вас у путь
Ми діти щастя вам бажаємо,
На красну долю, на любов,
на радість Вас благословляємо
Хай будуть добрими шляхи,
Якими судилося ходити
Бажаю Вам себе знайти,
І не даремно вік прожити.
Мати
Молюся, діти, я за вас,
Щоб було все завжди гаразд,
Щоб горе, рідні, обминало,
А серце радісно співало.
Прошу Тебе, мій Боже милий,
Дай нашим дітям щастя й силу,
Дай мудрості усій родині,
Щоби здоровими ходили.
О, Мати Божа, Ти єдина,
Божого Сина народила
І все життя Його любила,
У всьому Богові годила.
Бажаємо, щоб наші діти
Навчились Богові годити,
Добро довкола всіх робити,
У мирі та любові жити.

Мати
Рідні наші діти!
На щастя на долю на довгі роки
Хлібом вирощеним на рідній землі,
Благословляємо Вас.
Запам’ятайте смак свого хліба,
І хай завжди через роки кличе він до рідної домівки.Не забувайте своїх батьків, бо ми завжди на вас чекатимемо і молитимемо Бога за ваше щастя..
(Під пісню несуть хліб дітям, вони по трошки відламують і кладуть до рота. Пісня батька і доньки або мами

Тихенько мелодія
Син1: Матусю рідна, я лише ступаю
На цей важкий тернистий шлях життя,
В усьому тільки добре помічаю,
А, кажуть, вистачає в світі зла?

Мама1: Мій сину рідний, світ розпочинається з любові,
Як день зі світанкової зорі.
Коли пречисті, рідні колискові
Співають невсипущі матері

Донька: Матусю рідна, а світ мережаний то цвітом, то снігами,
А в світонька такі шляхи круті?!

Мама2: Доню моя, між його вітрами й віражами
Ви осяйнете істини святі.
Не нарікайте на труднощі даремно,
Не підкоряйтесь млявості імли.

Син1. Яке ж воно життя доросле?
Невже тривоги тільки в ньому скрізь?

Мати 1. Любіть життя — воно таке цікаве,
Казкове, дивне, жаль, лише одне.
Є місце в ньому для любові й слави,
Воно чарівне, хоч і надскладне.

Донька . Життя, усі його хвилини,
невже течуть , як бистрая ріка?

Мати.2 Життя таке... Воно гірке й солодке,
У нього дивний, надзвичайний смак.
Воно буває довге і коротке,
Та часом подає чарівний знак.
І ви той знак старайтесь уловити,
Бо, може в ньому — щастя два крила...
Життя складне, та так старайтеся прожити,
Щоб насолоду кожна мить несла.

Син1: Мамо, коли ж навколо раптом стане темно?

Мама2: Візьми свічу і просто запали. (Запалюють свічку)
Для себе, для родини й України,
Пильнуйте вогонь від зла і марноти. !
Бо ти на світі білому – Людина,
Бо в світі трудному світильник божий – ти.
Несіть в серцях любові теплі свічі –
Хай торжествують світло й доброта
Мама1. Дорогі діти. Ми запалили вогник щасливої долі, маленький, та одначе нехай він заіскриться у ваших душах і завжди освячує вам правильний шлях, нехай охороняє від зла і кривди, ворогів та біди, нехай захищає від хвороб і ненависті. І якщо доля закине далеко вас від отчого дому, якщо сум закрадеться у душу – згадайте , як ніжно і трепетно горів вогник свічечки, випромінюючи тепло і вам стане затишно, ви відчуєте захищеність і любов нашими материнськими молитвами….
(запалюють свою свічку, роздають дітям,звучить пісня «Мамине тепло»)
Вед. Горить свіча. Яскраво так палає,
Неначе хоче вам дорогу освітить.
То БОГ і мати вас благословляє,
Щоб вік свій довгий з гідністю прожить!
Ви кожну свічечку до гурту приєднайте.
І кожен з вас бажання загадайте.
Погасіть разом ви маленьке полум’я свічок,
Щоб щасливим був кожен ваш життєвий крок.
Пісня для сина
Випускники (під ліричну мелодію)
1.Дорогі наші батьки. Усі ці роки ви були разом з нами . Віддавали усе своє тепло, любов і ласку. Ви молитесь за нас і вірите, що ми будемо хорошими людьми.
Ви нічого не вимагаєте взамін. А ми , користуючись цим , дуже рідко говоримо вам слова вдячності і шани.
2.Хто зна, як складуться наші життя далі. І от сьогодні, у цей урочистий вечір, нам хочеться висловити вам свою безмежну вдячність.
1.Хл. Мамо і тату, подивіться, як я виріс,
Ви, напевно, вперше так сильно сьогодні відчули, що синочок ваш уже не маленький – я дорослий, вищий вас. . Дякую вам за те, що ви разом зі мною, за ваші старання і любов… Я вас дуже люблю…

2.Дівч. Мамо і тату, спасибі за життя, що ви дали мені.
За дні безсонні ваші, Що не спали через мене вночі.
За перші кроки мої,
Їх навчили мене саме ви.
Ви завжди намагаєтесь вберегти мене від усіх негараздів в цьому світі,
Подивіться ж на мене зараз
Я вже не та маленька дівчинка,
Долоньку, якій ви тримали, ведучи в 1 клас,
Я виросла, і хочу сказати:
За все, за все вам дякую
І дуже сильно я вас люблю .

3. Д. Тату і мамо , подивіться, як я виросла,
Ляльки кинуті, немає кісок,
за плечима вже 11 класів школи,
Але до вас за порадою і допомогою
Я, як у дитинстві , йти готова.
Дякую вам за те, що подарували мені життя… Я вас дуже люблю…

4. Д. Мамочко і таточку, школа закінчена, і уроків вчити не треба.
-Як я рада, рідні мої! А ви раді? Скільки нервів вам зіпсовано.
Що ж ви плачете, мої хороші,
Посміхніться ж, адже школа закінчена, 11 років вашого терпіння не минули даремно. Дякую вам за все і дуже вас люблю.

5. Д. Тату і мамо , подивіться, як я виросла,
Вечорами поспішаю на побачення,
Але як і раніше, тільки ви
Для мене – най-найближчі і найдорожчі. Дякую вам за підтримку, ласку, за щирі молитви. Я вас дуже люблю.

6. Д. Одинадцять років шкільного життя промайнули, йшли і криво вони, і прямо.
Одинадцять років вашого терпіння, страху, сліз і сумнівів, рідні мої мамо і тату.
Я ж знаю, ви щасливі дуже і милуєтесь рідною донькою.
Чому ж в очах сльози, закриваєте обличчя хустинкою?
Може, згадали мене маленькою, відчули в руці долоньку?
Як шепотіли: квіточко гожа, слухайся на уроках.
І зустрічали мене біля порога: «Крихітко, дякувати Богу, ти уже вдома.»
А тепер ваша виросла донька, але біжать сльозинки вперто...
Що ж, школа закінчена. Крапка. Вітаю і люблю вас ,тату і люба ненько!

1. ХЛ. Мамо, подивися, як я виріс,
Але до тебе я все так само прив'язаний
І всім кращим, що є в моєму серці,
тобі я, рідна, зобов'язаний. Я тебе дуже люблю.

2 Хл. .Мамо і тату, подивіться, як я виріс,
Я все рідше з вами буваю,
СМС-ки шлю дівчиську,
А про вас іноді забуваю.
Дякую, що не маєте в серці на мене образи, пробачаєте всі витівки і жарти мої невдалі. Я вас дуже люблю, мої рідні.

3 хл. Мамо, подивися, як я виріс,
Я буваю різкий і запальний,
Але в душі я ,як і раніше,
І ранимий і дуже вразливий.
Я вже не той маленький хлопчик, який вилазив тобі на руки в очікуванні казок. Дякую за тепло і прощення, за витримку і підтримку. Я нікому не дозволю тебе скривдити. Мамо, я дуже люблю тебе.

4 хл. Мамо і тату, подивіться, яким я дорослим став. А ще зовсім недавно ви носили мене на руках, заставляли їсти кашу… Із смішного та беззубого хлопчика я виріс. Усі ці роки ви були для мене надійною опорою і підтримкою. Дякую за усмішку і терпіння, за щирість і великодушність, за подароване щастя. Я вас дуже люблю…
5 Хл. Пам'ятаєте, мамо і тату, як ми разом вчилися малювати палички в першому класі? Потім, довгими холодними вечорами, я намагався писати сам, швидше виводив букви і біг до вікна, щоб не пропустити, як падає перший сніг, як трактор чистить дорогу. Ми грали з вами в сніжки і ліпили снігову бабу. Вам на все вистачало часу… Тепер я виріс , але люблю вас ще сильніше . Дякую вам за тепло ваших рук, за добро і безмежну любов. Ви для мене найдорожчі і найрідніші.
Дарують квіти батькам. Пісня «Шануйте батька, шануйте матір»

Хл. Перше слово моє – наймиліше й святе,
Найрідніше, як і в кожного, – мама.
я вже виріс, та все ж пам’ятатиму завжди про те,
Скільки мама ночей не доспала.

Д. Я для тата, як була, так і буду – дитя,
Не полишать тривоги його,
Закружляє невдовзі мене вир життя,
І покличуть незнанні краї.
Та де б не була я , як молитву, завжди пам’ятатиму,
Тато серцем зі мною завжди.
Тож з далеких доріг до нього вертатиму,
Бо життя його й сонце – це ми.

Тож запрошую маму на вальс,
Поклонюся низенько й скажу:
“Люба мамо, запрошую Вас”.
Й все життя вальс цей в серці збережу.

Тож запрошую тата на вальс,
Поклонюся низенько й скажу:
“Любий тату, запрошую Вас”.
Й все життя вальс цей в серці пронесу.
Танець з батьками
Ведуча2: (разом з вед виходять 2 янголятка з кошиком)
під пісню про ангела) Якщо вірити легендам, то кожен з нас має свого янгола-охоронця, який веде нас дорогою життя, оберігає від біди і зла, допомагає в скрутні хвилини.
Ведучий2: Тож ми хочемо побажати нашим випускникам, щоб всі вони мали своїх захисників і порадників, хранителів своєї долі, можливо в образі ось таких милих янголяток.
Янголятко 1: Не випадково я на святі
Вас під опіку всіх візьму.
Хоч ще мала та вже завзята
Усім вам щастя принесу.
Янголятко 2. Я гарантую вам удачу
Любов і радість повсякчас.
Багатство й славу на додачу
Одержить, друзі, кожен з вас.
Янголятко1. Дерзайте, друзі, в добрий час
На вас чекає сто доріг
Хай ангели охороняють вас
І квіти стеляться до ніг.
(роздають іконки ангелів-охоронців і обсипають пелюстками під пісню научи меня молится )

Ведучий. Шкільна родина. об´єднує вчителів і учнів. Вона неможлива без старших наставників і без друзів – ровесників.

3-я ведуча. А ще членами нашої шкільної родини завжди є ті люди, які були і будуть найріднішими для наших учнів.

3-ій ведучий. Свято випускників – це справді родинне свято. Поглянь, скільки сьогодні у залі батьків, бабусів і дідусів, тіток і дядьків, братів і сестер.

3-я ведуча. Із гордістю і легким смутком дивляться на своїх дорослих дітей їхні батьки.

3-ій ведучий. Із заздрістю поглядають на випускників їх молодші братики і сестрички.
3-я ведуча.Чому із заздрістю? А давайте їх послухаємо.

Виступ сестричок і братиків

1.Сьогодні в наших мам і тат хвилюючий дебют,
Бо їхні діти в життя доросле нині йдуть.
Отож прийшли сьогодні проводжати
Їх братики й сестрички, мами й тата.

2. Нелегким для нас був рік, є про що згадати,
Як учила вся сім’я тести разом з братом.
Добре, що вже все позаду – час відпочивати,
Та у мами новий клопіт – треба ж поступати!

3. Сюди прийшла я друзі недарма.
Одна проблема вже давно мій мозок обійма.
Моя сестричка Руся нині школу закінчила
І всі фінанси в свої руки захопила.
Модняча сукня, туфлі, зачіска хіпова,
Духи французькі і каблучка нова.
Ой, плакали всі грошики, які ми так збирали,
Мені з них на морозиво лиш тільки перепало.

4. Не лише сестрички можуть бути гарні.
Й зайві клопоти тут, друзі, марні.
Бо в мене брат- Руслан, як Клод Ван Дам.
І знецінити братика нікому я не дам!
Він недешево сім’ї всій обійшовся,
Бо по крамницях походити нам прийшлося!
Та хоч із зачіскою клопотів не маєм,
Бо чуприну брату вчасно підстригаєм.

6. В мене брат - найкращий в світі! Нехай заздрять люди,
Бо не соромно з таким прогулятись всюди.
Та шкода, на мене в Назара часу небагато,
Бо у нього в голові інші вже дівчата!
Ще скажу вам по секрету- Як малим Назар навчався,
Бiг до школи, спотикався.
3-за портфеля, хто б сказав,
Лише чубчик виглядав.
А тепер, поглянь вci,
Мов Кличко у всій кpaci..

7. Сьогодні в цей святковий день ми хочем привітати
Своїх сестричок і братів і щиро побажати:
Щоб все, що ви задумали, вам у житті збулося
Й сім’ю свою прославити іще не раз вдалося!

8. Випускний у нашій школі — це велике свято,
Чули братики й сестрички про себе багато.
Але ми не підкачали — дуже вже старались.
Щоб ніхто не образився на нас
про всіх випускників ще загадки склали.

9. Ще ж зовсім недавно оце все було
Як тебе, Вітько, батьки привели у школу.
А зараз ти граєш в ігри спортивні,
Накачавши м’язи дивні.
Працювати любить дуже,
До дівчаток не байдужий.
Парубок благородний
Добрий, чесний, гарний, модний,
Щира посмішка оця
Завойовує серця.
Має здатність до навчання. Ох, якби ж іще й старання!

3.Без неї дівчата б осиротіли,
Ну з ким би вони іще так говорили,
Ну з ким би вони розглядали питання
Про перше а може й не перше кохання.
Про те, що у п’ятницю в клубі було,
І хто із новеньких приїхав в село.
Але говорить — це одне тільки діло ,
Вона й до любої роботи уміла,
Спокійна, проста, врівноважена, мила,
ЇЇ ви впізнали — це наша Катерина.

2. За брата свого вона книжки завжди тягала ,
і за двієчки його завжди получала.
Та тепер він захищає її скрізь і всюди-
Бо бувають на землі різнії люди.
Світить сонце в промінцях
У Альончиних очах.
Ти, Альонко, відвернись,
Май же совість, не дивись.
Бо від тебе тануть хлопці,
Наче шоколад на сонці.

4.Це — спортсменка на всі сто, змалку виступала,
Честь і школи і села в місті захищала,
Стометрівку як біжить, аж сміються очі,
Так на неї б і дививсь з ранку і до ночі,
Просте слово — красота з нею не зрівняти,
До фігури і лиця слів не підібрати.
Вся робота аж горить в її рученятах,
Повні доброти й тепла її оченята.
Здогадались, хто вона?
Це ж наша Віта дорога.

1.Спочатку він був непомітним хлопцем,
Та ось вже вимахав неначе каланча.
Досяг він успіхів, звичайно в спорті —
І Аж в районі він грався у м’яча,
І учні й педагоги його люблять,
Ну, а дівчата просто розум гублять.
І навіть дитсадок його вже знає,
Його слова з площадки пам’ятає.
Ви, мабуть, зрозуміли вже давно,
Це наш Максим ще й Ляшко.

5.Хлопець цей привітний, милий і простий.
Оченята тихі ніжні — ці не зможуть підвести.
Хоч не учиться старанно, всіх не раз він виручав,
І завжди у курсі різних і шкільних,і класних справ.
Добра усмішка в очах, худорлявий стан,
І Дівчата не одна за ним умліває.
Ви мабуть його впізнали — Турчика Сергія.
6.Має руки золоті, все що хочеш може,
До техніки має хист, до апаратури.
Все налагодиться вмить від його натури.
Вже, як візьметься за щось, то не відірветься
І дівчата всі за ними, як мухи злітаються,
Але в ньогоі в цьому плані все — як полагається .
Симпатичний блондин, з усмішкою очі,
Ну хто ж собі чоловіка такого не схоче.
Не впізнати його зараз було б просто смішно,
Ви усі вже здогадались — наш Деркач Юрко ж це.

5.Маша наша тихенька, вродлива,
Приємна і трішки соромлива
Завжди привітна з усіма
І працьовита, як бджола.

Сьогодні вона випускниця,
Можливо і хлопцям частенько сниться,
У місті Маша навчатись хоче,
До мети своєї іде охоче
У добру путь, Марійко, учися,
Щоб мрії всі твої збулися!

11. Ми вам щастя бажаєм,
здоров’я й удачі,
любові й поваги і Божої ласки.
Хлопчик. А щоб посмішка з обличчя не зникала
І до себе людей привертала,
Ми подаруєм Смайлики веселі,
Щоб ви не забували рідної оселі!.......................................................................

Пісня

Вед. ……., Уже, напевно, усі, хто виступить хотів своє напутнє слово промовляв а свято затягується і …..
Вед. (перебиває) Ой ні, помиляєшся. Нецікаво у залі тим, я так думаю, хто прийшов просто заради пліток або через просту цікавість. А глядачі, яким небайдужа доля випускників радо проведуть із ними ще багато часу.
Вип. . Я здогадуюсь кого ви маєте на увазі. Бо у залі можна помітити добрі і лагідні очі тих людей, які відрізняються від усіх інших своєю неперевершеною ніжністю і ласкою. Це ті, чиє серце вміщає в собі велику любов до наших батьків , але вони вдвічі більше люблять нас самих, бо ми- їх онучата.
Вип. . І коли минули ті молоді роки. Відлетіли у даль … Бабусям і дідусям здається, що зовсім нещодавно вони колихали своїх дітей, а сьогодні прийшли проводжати у самостійне життя своїх онуків, так схожих на їх самих. І хоч здоров’я деколи підводить і ноги не так слухаються , але на їх обличчях щира усмішка – вони радіють за нас, моляться за нашу долю.
Вип. Любі дідусі
ВИп. Дорогенькі бабусі
Вип. Ви розповідали , що колись
Казали вам старі люди:
що настане такий день,
коли будуть у вас онуки,
ви полюбите їх дужче,як дітей.

Вип. Знати ви цього не хотіли, бо думали, як може буть,
щоб ви дітей менше любили,
щоб був дорожчий у вас онук.

Вип. Але коли ми народились , то зрозуміли ви,
Що дітей ви любите і любили,
та внуків полюбили дужче ви.
Вип. Дорогі наші, ми теж вас дуже любимо і поважаємо.
Простіть, як ми робили щось погане,
Хай доля щастя вам у дім несе.
Здорові будьте, дужі та багаті.
Живіть ще довго, і у рідній хаті
Хай Бог найкраще вам в житті дає!
Дарують статуетки ангелочки під пісню «Онучата»
Випускники
1.У народі існує мудре повчання:
Умій робити добро…
Умій бачити добро, яке створене для тебе…
Умій дякувати за добро … і воно тебе не покине, а супроводжуватиме скрізь…
2. Ми розуміємо, що виходячи сьогодні із цього залу, ми не можемо, не маємо права не висловити слова вдячності усім присутнім у цьому залі.
3. Дивлячись на усіх вас, на ваші усміхнені обличчя та захоплені погляди, ми відчуваємо себе справжніми зірками. Дякуємо вам за це.
4. Наші менші друзі по школі допомогли нам відчути себе найкращими і опинитися у справжній казці. Дякуємо вам за успішно виконані ролі, з якими ви справилися блискуче.
5. Дякуємо бібліотекареві.
Книжки мало ми читали
Часом вам надоїдали.
Ви ж ніколи не кричали,
Тихо мирно все писали.
І сьогодні в день прощання,
Шлем найкращі побажання,
Хай видання нові поступають
Й учні вас не забувають.
6. Ми б хотіли щиро подякувати і низько вклонитись людям, які створюють всі умови для злагодженої роботи нашої школи.
7.Спасибі нашій медсестрі за те, що ми живі і здорові.
8. Дякуємо працівникам їдальні за гарний настрій, особливо після обіду.
9. Спасибі техпрацівникам за чистоту, оператору котельні за тепло у школі.
10. Ми цінуємо все, що для нашого НВК робили працівники дитячого садочка.
11. Щиро вдячні за роботу завгоспа , робітника? та сторожа. Спасибі!
12. Особливу подяку висловлюємо керівництву нашої сільської ради і громади та спонсорам за допомогу школі.
13. Ми щиро вдячні всім односельчанам, серед яких промайнуло наше дитинство, де ми зростали і дорослішали.
14. Ми дякуємо усім присутнім, що ви знайшли час, відклали свої щоденні справи і прийшли провести нас у майбутнє. Нехай добро повертається до вас сторицею, шановні пані і панове.

Дарують квіти із кульок під пісню «Пані і панове»

Випускники
1. Збулися мрії – ось вона свобода!
Так близько лиш на відстані руки!
2. Чому ж ми зупинилися й не виходим?
Чому на серці смуток цей терпкий?
3. Позаду все: перерви і дзвінки,
І атестацій щедро сівозміна,
4. І прийдуть інші нам усім на зміну,
А ми тепер уже випускники!
5. Позаду все, і все іще попереду:
Бал випускний – це лиш межа тонка,
6. І щоб не загубити свого берега
Підтримай, друже, де твоя рука?
7. Я вийду в світ закриє школа двері,
Цю першу втрату я з тобою розділю.
8. Нехай лунає вальс
9. Візьміться всі за руки, і стане менше смутку і жалю.
(випускники виходять на танець, ведучі говорять)
Ведуча. Пролине цей вечір, настане новий ранок,
Незвідані шляхи чекають завтра вас.
Та поки що хай музика лунає,
І всіх кружляє легкокрилий вальс.

Ведучий. У вальсі попливуть і небо й зорі,
І весь навколишній, прекрасний світ!
Казкові звуки і вологі очі
Ви не забудете багато літ.
Вальс
Ведучий:Дорогі випускники!
Ви молоді, здорові, духом сильні
І перед вами – тисячі доріг
Збудуйте щастя в Україні вільній,
Ви ж, мами, дайте їм в дорогу оберіг.
Ведуча:Той рушничок заквітчаний піснями,
Щоб їх від зла й біди оберігав,
Давав наснагу і поїв піснями,
До рідної світлиці повертав.
Батьки простеляють рушники під пісню «Простели мені, мамо, рушник»
Ведучий:
Дорогі випускники пронесіть радісні переливи шкільного дзвоника.
Ведуча:
Світлий смуток випускного вечора.
Ведучий:
Дух шкільного товариства.
Ведуча:
Сердечну повагу до наших учителів
Ведучі разом:
ЧЕРЕЗ УСЕ ЖИТТЯ.
Ведучий:
Хай дні ваші будуть погожі й щасливі,
Хай родяться діти хороші вродливі,
Хай вірних вам друзів життя посилає,
І щире добро у серцях не згасає.
Ведуча:
Хай щедра доля вам дарує
Здоров’я, радість і натхнення.
Живіть у щасті до ста літ
Під божим і батьків благословенням.
Ведучі разом:В добру путь.
Пісня «До свидания»

Автор: 

Ляшко Катерина Микитівна, вчитель початкових класів, Осівський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ» Дубровицької районної ради Рівненської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі