Користувацький вхід

Про «Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...


Навчальні плани — дуже важливий для кожної школи документ, згідно з яким визначається, які предмети і в якому обсязі (кількість годин на тиждень) вивчатимуться. І це не просто розклад уроків. Це реалізація державної політики та державних стандартів у галузі освіти. Отже, такі важливі речі не можуть вирішуватися силами одного окремо взятого міністра без широкого громадського обговорення та висвітлення у ЗМІ. «Навчальний план — дуже чутлива і вразлива матерія; в будь-якій країні справжніх фахівців із формування навчальних планів можна полічити на пальцях однієї руки. Поспіх, кулуарність і втаємничення тут неприпустимі, адже непрофесійні чи просто помилкові рішення не лише негативно позначаться на освіті як такій, а й можуть боляче вдарити по учнях, їхніх батьках та вчителях», — наголошує керівник Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.

Звісно, грифу «таємно» на нових навчальних планах немає. Але й жодних офіційних слідів цього документа ви ніде не знайдете. Можна було б заспокоїти себе тим, що, наприклад, заклопотані державними турботами чиновники просто забули розповісти спільноті про такий важливий проект. Та ось дивина — на сайті МОНМС під рубрикою «Громадське обговорення» серед переліку проектів ані згадки про проект нових навчальних планів. У чому причина такої конспіраціїї, стає зрозуміло по ознайомленні зі змістом самого документа. 

Із перших днів перебування Дмитра Табачника на посаді міністра освіти проблеми викладання української мови та історії у школах неодноразово опинялися у центрі запеклих суспільних дискусій. Але, як з’ясувалося, Дмитро Табачник не відмовився від своїх ідей. Просто скористався методом пана Самохвалова із фільму «Службовий роман»: «Я відповім вам, але в інший спосіб!».

 І ось маємо підпільно розроблену таємну зброю — наказ міністра щодо нових типових навчальних планів у середній школі. У цьому документі, серед різних новацій, про які ще скажуть своє слово експерти, вирішується й доля наших мови та історії. 

Перш за все, у новому навчальному плані скорочено кількість уроків української мови. Тепер їх буде лише по два на тиждень. Для порівняння: у Російській Федерації на вивчення державної російської мови у шостому класі середньої школи відводиться шість (!) уроків щотижня! Відчуваєте різницю? 

Не краще вчинили автори нових навчальних планів і з українською літературою. У сьомих, восьмих та дев’ятих класах кількість годин на її вивчення також зменшується. Логічніше, здається, було б вчинити навпаки: з огляду на зростання обсягу та складності творів для вивчення, виділити більше часу для їх обговорення у класі разом із учителем. До речі, в російських навчальних планах саме так і зробили.

До яких наслідків призведуть ці кроки міністерства, говорити зайве. Література — сегмент культури народу. Про яку самоідентичність нації можна говорити, якщо її молоде покоління не знатиме своєї літератури, а отже — й культури? 

Та ще гірша ситуація складається з історією України. За задумом керівництва Міносвіти, цей предмет як такий взагалі зникне з розкладу шкільних уроків (хоча традиційно викладався навіть у Радянському Союзі). Натомість з’явиться новий, інтегрований курс — історія, в якому буде поєднано всесвітню історію та історію України. Складається враження, що це трансформована ідея міністра про створення спільного з іншими країнами підручника з історії. 

«Якщо йдеться про інтегрований курс, то його концепція досі не розроблена, не обговорена й не ухвалена, — коментує експерт і викладач історії Павло Полянський. — Багато людей плутають поняття «синхронізація» й «інтегрування» курсів національної та світової історії. Поєднати події української минувшини й історичний процес в інших частинах світу — не проблема. Більшість учителів історії саме так і чинять, самостійно вибудовуючи послідовність вивчення тем з обох курсів. А ось узгодити в межах усталених періодизацій, знайти спільні загальноцивілізаційні тенденції на українських теренах, що мали тривалі періоди перерваної державності й були інкорпоровані до складу інших держав, — набагато складніше. Не скажу, що це неможливо, але це потребує серйозної попередньої роботи істориків та методистів, а головне — консенсусу в суспільстві щодо такого дражливого питання. 

А то виходить, що не встигла нація за двадцять років усунути бодай найістотніші «білі плями» з мапи історії, образно кажучи — напитися з нововідкритого цілющого джерела пізнання власної історії, як це джерело вже намагаються брутально засипати. Спочатку «реформування» Інституту національної пам’яті, потім — «наведення ладу» в архівній справі, метушня довкола Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії… Схоже, це таки тенденція». 

Цікаво, що, проголосивши інтеграцію кількох курсів історії, МОНМС паралельно планує скоротити кількість уроків, відведених на вивчення цього предмета. У п’ятому класі тепер матимемо один урок на тиждень замість двох (отже, вилучено приблизно 34 уроки за рік). У восьмому і дев’ятому класах курс скоротили на 0,5 години на тиждень (за рік це приблизно 17 уроків). Тому говорити про рівноцінне викладання обох історій — всесвітньої і рідної — можуть лише великі оптимісти.

Парадоксально, та при тому, що нові навчальні плани заощаджують час на гуманітарній, зокрема українознавчій, складовій, — загалом учнів вони перевантажують. Тепер, за ідеєю МОНМС, у 5—9 класах кількість уроків на тиждень збільшиться на 4—6: тобто приблизно плюс по одному уроку на день. Очевидно, сумна статистика від лікарів про те, як шкільне навантаження погіршує здоров’я дітей, у міністерстві не відома.

Звідки ж узялися «зайві» години? «Власне, нарощування кількості навчальних годин і, відповідно, навантаження на учнів 5—9 класів було детерміноване ще на стадії затвердження Державного стандарту загальної середньої освіти, в якому значні масиви навчального матеріалу зі старшої школи механічно перенесені до основної, — пояснює Павло Полянський. — Це бачимо на прикладі розподілу змісту предметів природничого циклу та збільшення в основній школі кількості годин на їх вивчення з 26

до 30».


Приложение 1, 2 

З новими типовими навчальними планами для середньої школи, розробленими в Міносвіти, мало змогу ознайомитися дуже вузьке коло лояльних до нього освітян. Та й то під грифом «Проект» (повний оригінальний текст див. нижче). Як повідомляють поінформовані джерела, відповідний наказ уже підписаний Д.Табачником і офіційно зареєстрований під №93 від 01.02.2012 року. Але поки що він лежить під сукном у міністра освіти. Якщо це так, то скоро наказ міністра буде спущено в школи, адміністрації яких не матимуть вибору, виконувати чи не виконувати розпорядження. Тоді змінити щось буде неможливо. Доки ж документ перебуває в міністерстві — є шанс зупинити «реформи». Та й сам Табачник до оприлюднення наказу завжди може внести в нього правки.

 

Проект

Пояснювальна записка

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня розро­блені на виконання Закону України «Про загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Типові навчальні плани основної школи передбачають реалізацію осві­тніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачені додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

      Відповідно до основних типів загальноосвітніх навчальних закладів передбачено окремі варіанти Типового навчального плану основної школи з українською мовою навчання (додаток 1) та Типового навчального плану спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів, шкіл з навчанням (вивченням) російською чи іншою мовою національної меншини  (додаток 2).

У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивчен­ням мов національних меншин, з навчанням мовами національних меншин, спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозво­ляється навчальне навантаження учнів збільшувати до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

У типових навчальних  планах  передбачено вивчення нових навчальних предметів: інформатики та другої іноземної мови, починаючи з 5 класу. При цьому наголошуємо, що однією з двох іноземних мов обов’язково є англійська. У 5 класі розпочнеться вивчення інформатики, розпочате у початковій школі, — навчального предмета, покли­каного сформувати в учнів уявлення про основні інформаційні процеси в природі, суспільстві, техніці, функціонування засобів інформаційних та комунікативних тех­нологій, основні компоненти програмного забезпечення; виробити в школярів уміння та навички користувача інформаційними засобами.

 Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається із семи освітніх галузей "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров’я і фізична культура".

Освітня галузь «Мови і літератури» у Типових навчальних планах може реалізуватися через навчальні предмети «Українська мова»,  «Російська, інша мова національної меншини», "Іноземна мова", «Українська література», «Світова література» та інтегрований курс «Література» .

Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальні предмети, відповідно, – «Математика» (5-6 класи), «Алгебра» та «Геометрія» (7-9 класи).

Освітня галузь "Природознавство" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – «Природознавство» (5 клас), «Біологія» та «Географія» (6-9 класи), «Фізика» та «Хімія» (7-9 класи) .

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується навчальними предметами "Історія" (Історія України та Всесвітня історія) (5-9 класи) та «Практичне право» (9 клас).

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура». Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров'я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових типових навчальних планів.

Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» та "Іформатика".

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво» і «Художня культура». Загальноосвітній навчальний заклад може обирати окремі курси музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс «Мистецтво».

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Предмети та курси за вибором варіативної частини визначаються загальноосвітнім навчальним закла­дом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтере­сів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Крім предметів інваріантної складової, можуть вивчатися: етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рід­ний край, мови національних меншин, хореографія, креслення, основи споживчих знань, громадянський вибір тощо.

Щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвітніми навчальними за­кладами з українською мовою навчання на основі Типових навчальних планів (додаток 1) з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів і затверджуються відповідним органом управління освітою.

Робочі навчальні плани спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів, шкіл з навчанням (вивченням) російською чи іншою мовою національної меншини  складаються на основі додатку 2 шляхом розподілу годин варіативної частини на:

 підсилення вивчення предметів інваріантної частини, які вивчаються поглиблено чи вводяться додатково (у школах з навчанням (вивченням) російської, інших мов національних меншин);

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію чи загально світоглядного спрямування.

У разі використання годин варіативної частини на підсилення вивчення предметів інваріантної частини розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з відповідного предмета здійснюється вчителем самостійно під час розроблення календарного планування, що затверджується керівником навчального закладу.

Робочі навчальні плани цих закладів затверджуються відповідним органом управління освітою, у підпорядкуванні якого перебуває навчальний заклад.

 Експериментальні варіанти навчальних планів затверджуються  Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст­рацій та погоджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивчен­ні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту  від 20.02.2002 р. № 128. Відповідно до постанови Кабі­нету Міністрів України  від 23 листопада 2012 року «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого са­моврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюдже­тних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за           5-денним навчальним тижнем.

  

Директор департаменту       О.В. Єресько


 

"В державі недержавною мовою можуть говорити тільки гість, невільник, окупант" Карл Маркс

Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову.
Ліна Костенко

Говорячи про скорочення кількості уроків української мови й літератури, Табачник пояснив, що подібні пропозиції справді будуть розглядатися.
"Не пам'ятаю конкретні цифри, але скорочення можливі, серед іншого вони можуть торкнутися української мови й історії. Робиться це з двох причин", - сказав він.
"По-перше, щоб 1 урок на тиждень заощадити для більш поглибленого вивчання інформатики. Друга причина - це плани введення уроків другої іноземної мови", - додав він.
За словами Табачника, у Європі, "куди так хочуть наші доброзичливці, 85% школярів учать дві іноземні мови".
"Для інформатики й другої іноземної мови потрібні додаткові години, але додати 9-10 уроків на тиждень не дозволяють фізіологічні норми. Тому на певні скорочення міністерство, можливо, піде", - сказав він.
http://www.pravda.com.ua/news/2012/02/20/6959027/

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі