Тисячолітній шлях української літератури проходив через буремні періоди вітчизняної і світової історії, сповненої величних наукових відкриттів і катастрофічних політичних потрясінь, незчисленних здобутків і втрат як у матеріальній, так і у духовній культурі. На цьому шляху й самій Книзі Книг довелося зазнати і всенародного поклоніння, і загального збайдужіння, і навіть забуття. Всі ці яскраві й болючі моменти нашого духовного зростання зафіксували і зберегли в своїх творах українські письменники. Вони явили приклади глибокого філософського осягнення божественно мудрої Книги, подали спроби нового, недогматичного прочитання її прадавніх історій, сміливо виступили опонентами цієї безсмертної навчительки життя, звойовували її легенди і міфи силою розуму і знання і, обеззброєні її простими, як хліб і вода, моделями мислення і життя, приймали спасенну владу її сакральних текстів, заповідей і вчення.

ХХ ст. кинуло на Землю Чорнобильську тінь – грізний знак близького екологічного Апокаліпсису. Це століття підвело нас до необхідності загального примирення, спільного пошуку рятівних компромісів в усіх сферах людського життя.
Релігійні заповіді привчають людей до вироблення і прийняття загальнолюдських цінностей і правил співжиття. Євангеліє – від дня Благовещення й донині – звучить Доброю Новиною, сповіщаючи нам: зло і гріх – це смерть, добро і любов – це життя вічне.
Тарасові Григоровичу належать блискучий переклад десяти « Давидових псалмів», а також ідея перекладу українською мовою всіх чотирьох Євангелій спільно з приятелями (про що писав Пантелеймон Куліш). Однак здійснити цей намір Шевченкові не судилося.

Справу перекладу Біблії українською мовою здійснили Пантелеймон Куліш та Іван Пулюй, видрукувавши переклади чотирьох Євангелій у Відні 1871 року. Повний переклад Старого і Нового Заповіту було опубліковано вже після смерті П. Куліша, 1903 р. у Відні. Ряд книг цього видання переклали Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький, добре розуміючи значення Святого Письма для релігійно-культурного розвитку народу, для збереження зв’язків України з людством.

На зламі ХІХ – ХХ ст. І. Франко створив геніальну поему « Мойсей», поклавши в основу біблійний сюжет. У драматичній історії Мойсея, який вивів із єгипетської неволі синів Ізраїлю, Франко побачив відблиск національно-політичних проблем України.
Археологічні розкопки ХІХ ст., нові наукові дослідження текстів Святого Письма викликали ще більшу популяризацію Біблії. Герої старозаповітних та новозаповітних Книг розселяються на сторінках творів багатьох письменників світу, у тому числі і в творах Лесі Українки. У драматичній поемі « Одержимая» вона змалювала образ Месії. Кульмінація драми – діалог між Місією та Міріам, його послідовницею, де герой постає проповідником нового вчення про силу всеперемагаючої любові. Цією драмою Леся Українка висвітлила загальну причину трудності сприйняття головної заповіді Євангелія – заповіді до всіх, навіть до ворогів. Ця трудність полягає в духові критицизму, осуду і ненависті, якими палає душа до гнобителів.

Сучасні українські поети знову дивляться на світ крізь призму християнських, моральних і філософських цінностей. В поемах Павла Мовчана та Ірини Жиленко осмислюється сьогоднішній збаламучений світ і одурена соціумом людина. В нових переспівах « Давидових Псалмів» Ліни Костенко воскресає давня традиція гоїти біблійним полум’ям душевне звиродніння та духовну неміч. У « Покаянних псалмах» Дмитра Павличка кожен із нас упізнає голос власного сумління, що прагне сповіді, каяття, прощення та спасіння.

Біблію називають справедливо супутницею людства. Різноманітний її вплив на життя і творчість загальновизначний. Джордж Вашингтон писав: « Неможливо правильно керувати світом без Бога і Біблії». Наполеон вважав Біблію надзвичайною книгою, живою і святою, яка перемагає всіх своїх супротивників. Королева Вікторія приписувала Біблії велич Англії. Еммануїл Кант вважав існування Біблії дуже корисним для людей, називаючи будь-яку спробу применшити Біблію злочином проти людства. Чарльз Діккенс визнавав Новий Заповіт найвизначнішою Книгою для світу тепер і в майбутньому. Ісаак Ньютон засвідчував: « Біблія несе в собі більше ознак правдивості, ніж уся світська історія». Йоганну Вольфгангу Гете належать такі слова: « Нехай розвивається культура, нехай здобуває успіхи природнича наука, нехай розум людини розвивається скільки завгодно, але культурного і морального рівня християнства, яке сяє в Євангелії, їм не осягнути». Услід за лордом Теннісом скажемо, що читання Біблії само по собі є освітою. Ґрунтовне вивчення цієї складної Книги потребує багато зусиль і часу.

Час, який ми витрачаємо на вивчення Святого Письма, не можна вимірювати годинами, днями, роками, оскільки Біблія дарує нам магічні ключі до минулого і майбутнього, до безмежного всесвіту людської душі.

1. Чого зазнала Книга Книг на тисячолітньому шляху української літератури»?
А) всенародного поклоніння, загального збайдужіння і навіть забуття;
Б) її зміст постійно досліджувався філософами;
В) весь час заборонялося її читання;
Г) удосконалювався зміст псалмів.

2. У чому цінність філософського осягнення божественно мудрої Книги з боку видатних українських письменників?
А) правильно пояснювали зміст Біблії;
Б) подавали спроби нового прочитання її прадавніх історій;
В) постійно зверталися до біблійних сюжетів, використовували їх у своїх творах;
Г) домислювали окремі епізоди із Біблії.

3. Поясніть значення виразу: ХХ ст. кинуло на Землю чорнобильську тінь – грізний знак близького екологічного Апокаліпсису.
А) Апокаліпсис – одна з книг християнської церковної літератури, у якій зібрані містичні пророцтва про кінець світу. Чорнобильська тінь – знак порушення гармонії між організмами і природою, що може приблизити кінець світу;
Б) чорнобильська тінь – це знак наближення кінця світу;
В) чорнобильську трагедію можна було попередити;
Г) чорнобильська трагедія повинна увійти у біблійні сюжети.

4. Що дає постійне читання Біблії?
А) добрі знання заповідей;
Б) людина швидко розвивається інтелектуально;
В) прийняття загальнолюдських цінностей, правил співжиття;
Г) знання мов, якими здійснені переклади.

5. Які тексти Біблії блискуче переклав Т. Г. Шевченко українською мовою?
А) « І Архімед, і Галілей»;
Б) Євангеліє;
В) « Мойсей»;
Г) « Давидові псалми».

6. П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький одними із перших в Україні здійснили переклад Біблії, Старого і Нового Заповітів. Чим вони мотивували це?
А) добре знали українську мову і відчували, що зможуть перекладати;
Б) Біблія допомагала осягнути євангельські духовні вершини;
В) такий переклад до них ніхто не здійснював;
Г) розуміли значення Святого Письма для релігійно-культурного розвитку, для збереження зв’язків України з людством.

7. Чому І. Франко в основу поеми « Мойсей» поклав біблійний сюжет?
А) з надією спасіння України;
Б) щоб передати свою любов до історії України;
В) тому що побачив в історії Мойсея відблиск національно-політичних проблем України;
Г) саме так намагався показати національну руїну.

8. В якому творі Леся Українка зобразила образ Месії?
А) « Лісова пісня»;
Б) « Одержимая»;
В) « Давня казка»;
Г) « Самсон».

9. У чому Леся Українка вбачала основну трудність сприйняття головної заповіді Євангелії?
А) у складності філософського осмислення Євангелія;
Б) у застарілості біблійних моральних установ;
В) у складності любити підневільній людині свого гнобителя;
Г) у неможливості звичайній людині дорівнятися до Христа.

10. Як дивляться сучасні поети на світ?
А) крізь призму раціоналістичної філософії;
Б) крізь призму християнських, моральних і філософських цінностей;
В) зважають передусім на реалії життя;
Г) вони дивляться на світ крізь призму поетичних фантазій.

11. Чому запобігають Ліна Костенко, Дмитро Павличко у своїх « Давидових псалмах», « Покаянних псалмах»?
А) перетворенню віри християнської на комерційну;
Б) відродженню релігійних цінностей;
В) втраті віри у власні сили;
Г) небажанню сповіді, каяття, прощення спасіння.

12. Кому належать слова: «Нехай розвивається культура, нехай здобуває успіхи природнича наука, нехай розум людини розвивається скільки завгодно, але культурного і морального рівня християнства, яке сяє в Євангелії, їм е осягнути»?
А) Ісааку Ньютону;
Б) Наполеону;
В) Вольфгангу Гете;
Г) Еммануїлу Канту.

Класи: 11 клас

Предмети: Українська мова