Тема виступу: Організація прозорої роботи Благодійного Фонду
Доповідач: Смірнова Тетяна Юріївна, директор Гадяцької гімназії імені Олени Пчілки Гадяцької міської ради Полтавської області.

Доброго дня, шановні присутні! Дозвольте поділитися з вами досвідом співпраці з батьківською громадськістю, зокрема організацією роботи Гімназійного Благодійного Фонду Гадяцької гімназії імені Олени Пчілки Гадяцької міської ради Полтавської області.
Коротко про заклад. Коріння історії сягає аж у 1912 рік, сучасній будівлі - 50 років. Гадяцька гімназія імені Олени Пчілки сьогодні - це: 23 класи, 516 учнів, 53 педагогічних працівники. Атмосфера натхненної праці, дух творчості, добра, аура самопожер¬тви в ім'я дитини притаманні учителям нашого закладу. Педагоги постійно працюють над підвищенням професійної майстерності. Як результат - 8 учителів нагороджено грамотою МОН України, 7 – мають звання «Відмінник освіти України», 7 – «вчитель – методист», 9 – «старший вчитель», 24 – вищу кваліфікаційну категорію.
У закладі реалізуються два профілі навчання: економічний та інформаційно – технологічний.
Перед тим як поділитися досвідом роботи з зазначеної теми пропоную розглянути типи шкільних організацій батьків, які склалися в реаліях, та їх взаємодію з керівництвом закладів.
Практично у кожній школі обраний та функціонує батьківський комітет. Його нормативна база визначена наказом МОНУ від 02.06.2004р. за №440. На основі «примірного положення про батьківський комітет» кожна школа визначає власне локальне положення, яким передбачається співпраця батьківського комітету з керівництвом школи.
Оскільки ця організація утворена підзаконним нормативно-правовим актом, вона має виключно локальні юридично-правові повноваження на рівні даної школи. А саме: «захист інтересів дітей в органах самоврядування школи, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації задач загальної середньої освіти».
З досвіду роботи зазначу, що результативні у своїй роботі батьківські комітети класів, а не шкільні.
Наступною організацією, яка також у державі була узаконена - це «піклувальна рада» (наказ МОНУ за №45 від 05.02.2013р., зареєстрований у Міністерстві юстиції). Це була спроба залучити на допомогу школі підприємства та підприємців на зразок колишніх шефських організацій.
У двотисячних роках в окремих школах та завдяки окремим поважним батькам піклувальні ради навіть працювали, потім усе пішло на спад. Задум взагалі був позитивний, але шефи, за деяким виключенням сільських місцевостей, добровільно підтримувати школи не бажали. У свою чергу, органи державної влади переважно відсторонилися від можливого впливу.
Рада школи, що за міністерським положенням (наказ МОНУ №159 від 27.03.2001р.), об’єднує у своєму складі учителів, учнів (5-11 класів), батьків та громадськість. Зазначена Рада, хоча повноваження її визначені теж підзаконним нормативно-правовим документом, на відміну від батьківського комітету школи має вже певні організаційно-наглядові функції, такі як:
• затверджувати план роботи школи на навчальний рік та контролювати його виконання;
• разом з адміністрацією школи контролювати виконання статуту школи;
• спільно з педагогічною радою представляти на нагородження учнів медалями, похвальними листами та похвальними грамотами;
• погоджувати робочий навчальний план на кожний навчальний рік;
• брати участь у засіданні атестаційної комісії;
• організувати громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;
• (!) ініціювати розгляд кадрових питань та брати участь у їх вирішенні тощо.
Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (у новій редакції від 05.07.2012р. за №5073-VI, зі змінами) однією зі сфер благодійництва визначило освіту. Закон, зокрема, передбачає «публічний збір благодійних пожертв», «безоплатну передачу коштів, іншого майна», «безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь набувачів благодійної допомоги». Навчальні заклади мали законодавче підґрунтя для створення і функціонування благодійних фондів.
Оскільки з чотирьох сфер діяльності школи (навчально-виховна, кадрово-організаційна, фінансово-господарська та соціальна) найбільше проблем виникає у сфері фінансово-господарській, то поступово співробітництво адміністрації школи з тією чи іншою громадською організацією батьків максимально зосередилось саме на цій сфері.
Відтепер продовжу докладніше про співпрацю директора школи з організацією батьків у фінансово-господарській сфері.
Варіанти є різні. По-перше, переважна більшість шкіл так і не спромоглася з різних причин легалізувати громадські організації батьків, інших благодійників. Відповідно, кошти батьків не проходять через банк, закон порушується. Це – готівка, яка десь зберігається, якось витрачається. Тема досить закрита, не публічна, але завдяки батькам та журналістам час від часу «на гора» видаються досить цікаві «практики крайнощів».
Одна з них: готівка збирається у класах (батьками та/або класними керівниками), а потім кошти переходять у фактичне розпорядження шкільної адміністрації, яка періодично звітує про їх використання перед батьками. Зрозуміло, що у такий спосіб рівень співпраці адміністрації школи з батьківською громадськістю досить незначний. Маємо схему «сильний директор – слабка громадськість», державне управління школою з окремими елементами участі батьківської громадськості.
Інший варіант: готівка збирається батьками кожного класу та передається голові батьківського комітету школи. Ця людина може мати окреме приміщення - «офіс» у школі; з офісу іде управління розподілом готівки. В такому випадку вірогідні схеми «сильний директор – сильна громадськість» або «слабкий директор – сильна громадськість» (оскільки значні ресурси потрапляють під контроль активу батьків або навіть однієї людини – голови батьківського комітету).
Має місце така практика: благодійні внески батьків поступають на картковий рахунок директора школи у комерційному банку.
Але є школи, які легалізували і громадську організацію батьків, і кошти на банківському рахунку. Співпраця в них побудована на довірі та взаємоповазі двох сторін, без яких сучасна школа вижити не зможе: педагогів на чолі з директором, з одного боку, та батьків учнів, на чолі з головою батьківського комітету та головою благодійного фонду, з іншого. До таких закладів відноситься і Гадяцька гімназія імені Олени Пчілки. Наш фонд існує з 2005року.
Ми маємо «консолідований» кошторис доходів та витрат, який демократично затверджується на спільному засіданні ради школи у присутності голови ради школи та голови Благодійного фонду. Адміністрація школи має право дорадчого голосу на цих зібраннях. Аргументи, які висуваються шкільною адміністрацією при лобіюванні тих чи інших статей шкільних витрат, повинні бути абсолютно переконливими, інакше вони будуть відхилені батьками. Аналогічно, але вже з дорадчим голосом організації батьків, вирішуються питання з інших сфер – кадрово-організаційної, навчально-виховної та соціальної. На мій погляд, це і є справжня «демократія в дії», справжнє «державно-громадське управління на рівні школи».
Про роботу фонду.
Основними запитаннями для респондентів були: Чи здавали ви гроші на потреби класу? Чи знаєте ви, хто займається розподілом коштів класу? Про які заходи батьківського комітету класу ви знаєте? Чи проводиться звітність витрачених коштів батьківським комітетом класу? Чи здавали ви гроші у фонд школи? Чи знаєте ви, на що ці гроші були витрачені? Чи знаєте ви про існування батьківського комітету школи? Чи знаєте ви, хто займається розподілом коштів фонду школи? Про які вже здійснені заходи батьківського комітету школи ви знаєте? Як ви вважаєте, чи необхідно вдосконалювати діяльність батьківського комітету школи? Чи необхідне, на вашу думку, планування витрат коштів батьківським комітетом школи? Як ви ставитесь до ідеї контролю батьківських коштів через щорічні звіти ради батьківського комітету школи? На вашу думку, переважаючим мотивом діяльності членів батьківського комітету школи є особистий інтерес чи вирішення загальношкільних питань? Яку суму за рік ви б змогли виділити для поліпшення умов навчання вашої дитини? Чи залучаються до фонду школи кошти від бізнесових структур міста? Чи залучаються до фонду школи кошти міжнародних донорських організацій? Чи є ви членом батьківського комітету?
Висновки моніторингової групи:
• Треба вдосконалити форми звітності в роботі благодійних структур, використовуючи ЗМІ, бюлетені, Інтернет.
• Більше коштів залучати від спонсорських внесків, створивши при благодійній організації групу з фандрейзингу.
• Брати участь у міських, регіональних, всеукраїнських і міжнародних грантових програмах.

Предмети: Управління школою