Літературне читання/образотворче мистецтво
Тема: Пейзаж у прозових творах. Пейзаж відповідає настрою персонажів твору (гарно на душі – гарно навколо (Чимчикують наші хлопці) Іван Сенченко). Особливості природного середовища рідного міста (села) Розвиток спостережливості, зорової пам’яті, вміння сприймати красу природи рідного краю та відтворювати її на площині. Композиція «Мій рідний край» (акварельні фарби)
Мета: ознайомити учнів з біографічними відомостями Івана Сенченка; формувати вміння обговорення і аналізу прочитаного твору; виховувати любов до природи; навчати співпрацювати в колективі; вчити спостерігати, як живе та міняється світ навколо нас; розвивати творчу уяву
Тип уроку: інтегрований
Матеріали та інструменти: олівець, гумка, аркуш паперу, фарби.
Обладнання: портрет Івана Сенченка, малюнки рослин, пейзажів
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організаційний момент
- Погляньте один на одного, посміхніться один одному. Подаруйте товаришу добре слово. Хай ваш настрій буде хорошим, а день мине цікаво

2. Артикуляційні вправи
1) Читання групи слів, речень або частин вірша на одному диханні: Співаків багато в лісі,
Кує зозуля на узліссі.
І солов’я пташиний спів
З зелених чути нам гаїв.
- повільно;
- швидко;
- тихо;
- голосно;
- якнайвиразніше
2) Вправа «Не спіткнусь!»
- Прочитайте уважно і знайдіть слово, що відрізняється однією літерою

Син Сани Писали
Син Сани Питали
Син Сами Писали
Сир Сани Писали

3) Вправа «Знайди слова із заданим звуком» [г].

Гриб у лісі заблудився,
Бо від мух листом накрився,
Глянув вліво, глянув вправо
І подумав: «Кепські справи!»
А горобчик політав
І листок з грибочка зняв (Г.Чубач)

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Етап дотекстової діяльності
1) Знайомство з автором
Портрет та епіграф
«Сенченко вийшов з народу і не відійшов від нього бодай на крок упродовж довгих своїх творчих років.
Павло Загребельний»
2) Опрацювання біографічної довідки
Іван Сенченко
Народився І.Ю. Сенченко 30 січня (12 лютого) 1901 року в с. Наталиному поблизу м. Краснограда, що на Харківщині, в родині безземельного селянина. Батько майбутнього письменника перепробував чимало професій (працював садівником, білетером кінотеатру, різноробом), але жодна з них не принесла в дім ніякого достатку.
У 1950-х роках Сенченко зробив кілька вагомих відкриттів і для себе самого, і для читача. Це стосується циклу оповідань з життя київської робітничої Солом’янки: «Рубін на Солом’янці», «На Батиєвій горі», «На калиновім мості», «Про лист з крапками», «Денис Сірко», «Син Дмитрій». У 1950—1960-х роках Сенченко багато працював над книжками для юного читача: «Мої приятелі» (1951), «Два дні з життя Женьки і Левка» (1957), «Діамантовий берег» (1962), «Дороги — близькі й далекі» (1965). 1958 року було перевидано повість «Руді вовки». Починаючи із середини 1960-х років Іван Юхимович видавав книжечки для п’яти-шестилітніх дітей. Оповідання, що з’являлися у дитячій періодиці, вийшли згодом окремими збірками: «За лісом, за пралісом золота діжа встає» (1965, друге видання — 1978), «Сім господинь» (1969). Наприкінці 1960-х у митця виник задум повісті з дореволюційного життя Червоноградщини. Упродовж 1967— 1972 років він працював над своїм вершинним твором — повістю «Савка»
Помер І.Ю. Сенченко 9 листопада 1975 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
- Самостійне читання довідки учнями.
- Учні ставлять один одному запитання за змістом прочитаного

2) Повідомлення теми уроку
Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Його назва вже вам відома – це «Пейзаж в художніх творах» (Коротко. Розгляд репродукцій картин)
2. Етап підготовки учнів до сприймання тексту
1) Гра «Список почуттів»
Позитивні Негативні
- А які почуття викликають у вас слова степ, поле, літо?
2) Робота із заголовком твору
- Прочитайте назву твору. Про що в ньому може йтися?
3. Етап первинного сприймання змісту тексту учнями
Учні читають твір самостійно
Словникова робота
- Як ви розумієте значення слова чимчикують?
- Які слова були складними для розуміння?

Фізкультхвилинка

4. Етап поглибленого смислового й структурного аналізу тексту
1) Робота над запитаннями до тексту з елементами вибіркового читання
- Де йшли хлопці?
- Прочитайте, що робив кожен із них?
- Знайдіть речення, у яких передано настрій друзів. Що стало причиною гарного настрою?
- Куди йшли хлопці? Що вони робитимуть? А чому вони можуть тепер довго гуляти та гратися?
- Чому оповідання має таку назву?
2) Гра «Збери букет польових квітів»
Робота в групах
В учнів – малюнки польових квітів, що згадувалися у тексті. Хто з дітей швидше впізнає квітку за описом та збере букет?

ІІІ ПРАКТИЧНА РОБОТА
- Ми живемо в одному з наймальовничіших куточків України. Тут вишневі садки,повні солов’їного співу, плакучі верби над ставками . Ми наскільки звикли до цієї краси, що інколи перестаємо помічати її.
1. Підготовчі вправи
Вранці пальчики проснулись
І старанно потягнулись…
Ніби річки потекли,
Наче човник попливли...
Вправо-вліво показали,
Гопака затанцювали…
А тоді обійнялись
І до праці узялись.
2. Виконання ескізу
Пригадайте улюблені куточки природи рідного краю. Намітьте композицію: визначте її центр, лінію горизонту та узгодь з ними інші частини зображення.
Вибравши об’єкт малювання, визначаємо розташування предмета відносно лінії горизонту.
3.Виконання ескізу в кольорі.
Починаємо роботу в кольорі із неба. Наносимо кольори неба (блакитний, синій, фіолетовий).
Зафарбовуємо фон – землю
Кольори наносимо від світлого до темного.

Деталі (дерева, кущі, листки, квіти) малюємо «по сухому».
IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Підсумок уроку
Перегляд робіт учнів.

2. Інструктаж з виконання домашнього завдання
Переказувати оповідання від імені одного з героїв твору

Класи: 4 клас