Той любов’ю повниться до світу,
Хто рідну землю має під собою… (М.Вінграновський)
Життя – то найцінніша річ , дарована нам Богом. Чого воно варте , якщо немає там місця любові. Мені здається , що не тільки краса , а й любов і доброта врятують світ.
Сьогодні ми всі так потребуємо тепла , любові і милосердя. Любові одне до одного , любові до рідної землі.
Хіба не повинно життя бути прекрасним? Радувати нас кожним новим днем , кожним сонячним промінчиком , щебетом пташок , рідними і щасливими обличчями. На жаль , сьогодні мені чомусь більше страшно і боляче , ніж радісно. На моїй землі ллється кров , мою землю топчуть озброєні чужинці , і немає там місця людяності і милосердю.
Мені боляче за те , що багато віків ворогам за допомогою жорстокості і кривавого насильства вдавалось панувати над Україною. Але я щиро вірю , що ми любов’ю до ближнього , любов’ю, народженою на рідній землі, здолаємо всі негаразди і біди. Коли ми всі будемо щоденно віддавати усі свої сили і здібності задля рідного краю.
Треба навчитися поважати людей і їх працю , не соромитися вклонятися низенько рідному порогові , з якого почалася наша перша стежина у життя. Кожна людина повинна бути духовно сильною і творити добро , хоча б маленьке. Треба вчитись не бути байдужим до того , що відбувається навколо нас. І тоді на моїй землі запанує злагода і переможе добро і любов.
Я люблю свою землю! Я люблю свою Україну! Я вірю в силу духа мого народу! Я вірю в краще!