Користувацький вхід

Складні випадки правопису слів із чергуванням голосних і приголосних звуків (розробка уроку)

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

10 клас
Складні випадки правопису слів
із чергуванням голосних і приголосних звуків
Мета: протягом спареного уроку повторити знання десятикласників пронайпоширеніші чергування голосних і приголосних звуків; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння й навички знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою тематичного дидактичного матеріалу про письменника-романтика, національного будителя, народного просвітителя Маркіяна Шашкевича виховувати повагу до рідної мови, літератури, до творчості українських письменників, сприяти естетичному вихованню.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Фонетика: фонетична транскрипція, характеристика голосних і приголосних звуків.
Орфоепія: правильне вимовляння ненаголошених голосних і приголосних звуків.
Словотвір: значущі частини слова.
Лексикологія: словникова робота.
Фразеологія: значення фразеологізмів, фразеологізми-синоніми.
Морфологія: частини мови.
Синтаксис: речення, текст.
Культура мовлення: виразність, образність мови.
Обладнання: індивідуальний план-конспект для кожного учня,
портрет М. Шашкевича, тематична виставка книг,
Білоус Д.Г. Безцінний скарб. – К.: «Укр. енцикл.»
ім. М. Бажана, 2004.– 328 с.: іл.
Тип уроку: інтегрований урок формування вмінь і навичок.
Хід уроку
Організаційний момент
Актуалізація мотиваційних резервів учнів на основі повторення вивченого
Перевірка домашнього завдання (вправа 42 – Ющук І. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта.– 2006, с. 30).
Відповідь: Швидкісний, якісний, улесливий, щасливий, блиснути, заїзний, учасник, заздрісний, усний, стиснути, щотижня, очисний, скатерка, буревісник.
Освідчитися, хвастливий, контрастний, агентство, волейболістці, їжджу, випускний, студентський, студентство, п’ятдесят.
Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву – прочитаєте кінцівку вислову В. Сухомлинського «Дорожить людина тим, у що вонавклала часточку свого життя».
Орфографічний практикум. Вставити, де потрібно, пропущені букви. Пояснити правопис виділених слів.
Усім нам дарован...о жит...я. Якщо ми зуміємо вкласти в нього всю чи всього себе, то знайдемо щаст...я, бо ми самі якраз і є ковалями отого жадан.. .ого щаст.. .я.
Відповідно до нахилів і здібностей знайти улюблен...у працю, вкладати повсякдень у наші справи, у наше жит...я найкращі духовні й розумові помисли, а ще й фізичні сили, уперто йти до своєї мети — це означає здобути успіх, бо людина, як в...ажає В. Сухомлинський, «дорожить саме тим, у що вона вклала часточку свого жит...я». Ось чому наш далекоглядний земляк Маркіян Шашкевич пристрасно закликав своїх ровесників, усю нашу молодь наполегливо, дружно та стійко боротись за омріян...е майбутнє своє та Вітчизни, кликав усіх нас до розуму й світла.
Поясніть правопис слів, у яких відбувається подовження чи подвоєння приголосних (життя, вважає).
Зачитайте слова, у яких не вставлено жодної букви. Чому?
(Даровано, щастя, жаданого, улюблену, омріяне).
У яких ще прикметниках не відбувається подвоєння букви н? Навести приклади (шалений, довгожданий, обітований).
Пояснити правопис виділених слів: нахилів, помисли, мети, пристрасно, закликав, ровесників.
Коментар учителя
6 листопада 2017 року минуло 206 років від дня народження Маркіяна Шашкевича — нашого славного земляка, який народився в с. ПідлиссіЗолочівського повіту на Львівщині. Мав дуже коротке, але напрочуд плідне життя. За 32 прожиті роки визначився в Західній Україні як перший народний поет, прозаїк, публіцист, перекладач, один із авторів першої україномовної книжки в Галичині. І сьогодні звучить вагомо, актуально, майже афористично поетів клич із його «Слова до чтителей руського язика» (тобто до шанувальників української мови):
Дайте руки, юні други,
Серце к серцю най припаде,
Най щезають тяжкі туги,
Ум охота най засяде.
Разом, разом, хто сил має,
Гоніть з Русі мраки тьмаві,
Зависть най нас не спиняє,–Разом к світлу, други жваві!
Простуючи до світла, а отже, і до знань, берімося до роботи, щоб, добре повторивши вивчені орфограми, якомога якісніше підготуватися до контрольного диктанту.
Ігрове дослідження-відновлення
І варіант —виписати слова, у яких уживаємо апостроф.
ІІ варіант —виписати слова, у яких відбувається подвоєння букв чи подовження приголосних звуків.
ІІІ варіант —виписати слова, у яких відбувається спрощення в групах приголосних.
Зв...язок, з...мляк, доблес...ний, розумі...я, романт...к, бур...янистий, наїз...ник, інтерв...ю, націонал...ний, учен...я, рум,..яний, імпульс...ний, будит...ль, комп...ютер, совіс...ний, сон...ий, тис...нути, просвітит...ль. арф...яр, радіс...но, ан...али, л...ється, облас...ний, вдячніс...т..., колос...я, аналізуван...я, віс... ник, ананас... ний.
Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру. Із цих букв складеться назва першої україномовної західноукраїнської книжки, одним із авторів якої разом із І. Вагилевичем та Я. Головацьким був М. Шашкевич.
Творче завдання
Скласти речення зі словами, які не ввійшли до жодної колонки, увівши в речення потрібні вам самостійні і службові частини мови. Пояснити розділові знаки. Визначити частини мови.
Відповідь:Маркіянові Шашкевичу – нашому великому землякові, письменникові-романтикові, національному будителеві, народному просвітителю – із щирою вдячністю складаємо нині свою шану і любов.
Мовознавчий кросворд
По горизонталі:
Шумні щілинні передньоязикові приголосні звуки [ж], [ч], [ш], [дж], при
вимові яких виникає специфічний звук.
Загальна назва всіх морфем, крім кореня.
Мовознавчий термін, що означає зменшення кількості приголосних звуків
у групі приголосних унаслідок випадання деяких з них (відповідь
записати у фонетичній транскрипції).
Самостійна змінна частина мови, що виражає ознаку предмета в
граматичних категоріях роду, числа і відмінка.
Найменша неподільна значуща частинка слова.
Розділ мовознавчої науки, який вивчає способи творення слів.
Короткий влучний оригінальний вислів, що має закінчений зміст і
досконалу форму.
Закономірна взаємозаміна звуків в одній і тій самій морфемі в різних
словоформах або словах.
По вертикалі:
1. Прізвище одного із членів «Руської трійці».

1
2
3
4
5
6
7
8

Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Записати тему спареного уроку:
Складні випадки правопису слів
із чергуванням голосних і приголосних звуків
Коментар учителя
Чергування — це постійні закономірні зміни звуків в одній і тій самій частині слова (тобто морфемі).
Чергування бувають історичними та позиційними. Історичні – дуже давні, причини яких можна пояснити за допомогою історичних фонетичних законів. Позиційні – залежать від позиції звука в слові. Чергуються і голосні, і приголосні звуки. Українська мова, як і інші слов’янські, успадкувала й зберігає чергування голосних, що сформувалися на праслов’янському ґрунті або ж виникли в процесі історичного розвитку самої мови.

Колективна робота з таблицею «Чергування голосних у коренях дієслів»
Які голосні звуки можуть чергуватися?
За яких умов відбувається чергування [о] — [а]?
Чергуються
голосні Приклади
е - о Брести – бродити, везти – возити, вести – водити, нести – носити
е - і Летіти – літати, мести – вимітати, пекти – випікати, плести – вплітати
і - а Лізти – лазити, сісти – садити,
і - и Ліпити – липнути, сідати – сидіти,
е – и – 0
(з нулем звука)
Беру– вибираю – вибрати, терти – натирати–тру
о –а
1
> Ломити –ламати, допомогти –допомагати

Коментар учителя
Щодо чергування [о]–[а] необхідно пам’ятати-наступне:
[о] переходить в [а] в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом -а- (перед наголошеним складом з [а]). Дієслово з [о] означає одноразову закінчену дію (допомогти - що зробити?). Дієслово з [а] вказує на тривалу або багаторазову дію (допомагати– що робити?).
Дослідження-трансформація (на дошці)
Подані іменники записати в Р.в. однини. Зробити висновки про чергування голосних.
Вітер – вітру, вогонь – вогню, дзвінок – дзвінка, донь – дня, квітень –квітня, початок – початку, садок – садка.
Коментар учителя
Голосні [о], [е] здебільшого чергуються з нулем звука, якщо вони є останніми голосними в іменниках на приголосний. Такі голосні називають випадними.
Звуки [о], [е] можуть бути і вставними: вони з’являються в Р.в. множини іменників, які мають у Н.в. однини перед закінченням сполучення двох приголосних:
Записати на дошці: вікно –вікон, сукня – суконь, сестра – сестер,
крапля– крапель, сосна – сосон і сосон.
Вибіркове письмо
Із вірша Д. Білоуса виписати слова, у яких відбуваються чергування голосних, і з'ясувати, від чого воно залежить.
Чергування голосних
В переливах слів ми раді
відтінити тут одне:
там, де І в закритім складі,
у відкритім –О та Е.
У відкритім складі кінь,
у відкритому –коня.
Поміркуй над цим, прикинь –
не поїдеш навмання.
Узакритім складі гість,
у відкритім– гостяжди.
У закритім складі шість,
у відкритому –шести.
Не кінець тут прикладам –
ще зразки вам викладем:
лебідь – лебедя, обід – обода,
невід –невода, чобіт – чобота
А є й виняток: хобот– хобота
й ще сучасніший –робот– робота.
Коментар учителя
Чергування [о] та[е] з [і] досить поширене в українській мові і є однією з найхарактерніших ознак, що відрізняє нашу мову від інших слов’янських мов. Воно належить до позиційних чергувань. Чому? Тому, що залежить від типу складу. Пригадайте, які типи складів вам відомі? Як їх розрізняти?
Відкритий — склад, який закінчується на голосний. Закритий — склад, який закінчується на приголосний. Отже, у відкритому складі пишемо [о] або [е], а в закритому складі — [і]. Таке чергування відбувається і при словозміні, і при словотворенні.
Розподільне письмо-дослідження
Виписати із вірша Костянтини Малицької «В Маркіянові роковини» слова, у яких відбувається чергування [о] та [е] з [і] за таким зразком:

При словозміні При словотворенні
Львів —Львова школа — шкільний
слово рідне
Возніс сільської
Плоду престол
Своїх вклонився
Збережуть дзвеніти
пророка

В Маркіянові роковини
Він рідне слово пробудив,
Те слово призабуте,
З мужицьких серць добув його,
Зі струн сільської нути.
В погорді було скрізь воно,
І пан ним соромився,
Він на престол возніс його,
Щоб світ йому вклонився.
І кинув слово те в народ,
На лан пустий і сірий,
І плоду ждав з зерен своїх,
Любові повен, віри.
І впало сім’я слів його
На добру впало ниву,
І серед вихрів, в жар наруг,
Розвинулось щасливо,
І вже не згине слово те,
Повік буде дзвеніти,
Й пророка пам'ять збережуть
Вкраїни вірні діти.
Дати відповідь на питання, наскільки стале чергування в українській
мові, чи є певні відхилення від правил, нам знову допоможе Д. Білоус.
Де немає чергування
Приклади для випадків обох
занотуйте у своїх паперах:
з О – це голос, колос і горох,
з Е (подібно) –шелест, берег,шерех.
Винятки я також приберіг:
це –поріг, морігі оборіг,
сморід, просторінь(запам’ятайте)
і всі тонкощі на вус мотайте.
1. Як називається стійке сполучення двох або кількох слів, яке має цілісне значення й відтворюється в мові автоматично, за традицією.
2. Що означає фразеологізм мотати на вус? {Добре запам’ятати, взяти до уваги що-небудь).
3. Підберіть до нього фразеологізми-синоніми. {Записати на лобі; зарубати на носі).
Відхилення від норми
Незалежно од відтінків
форми непрямих відмінків
запишіть рядочком слів:
голова, але голів,
борона, але борін,
борода, але борід,
череда,але черід.
Це відхилення від норми,
що їх має наша мова.
Утворіть подібні форми
від береза і корова.
Самостійна робота з елементами дослідження та трансформації
У сучасній українській мові часто відбуваються закономірні постійні
зміни приголосних звуків при словозміні та словотворенні. Фонетичне явище чергування приголосних зумовлене особливостями історичного розвитку мови й полягає в заміні одних звуків іншими. Це істотно змінює фонетичну й морфемну структуру слова та викликає труднощі в правописі різних частин мови.
Завдання. Довести, що найпоширеніші чергування приголосних відбуваються при словозміні та словотворенні у групах приголосних:
г-ж-з: к-ц-ч: х-ш-с:
Друг – музика – горох –
книга – молоко – порох –
райдуга – Оксанка – проханий –
До найпоширеніших належить також чергування приголосних, яке з’являється при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ- та іменників із суфіксом -ств-.
Завдання. Самостійно розглянути запропоновані приклади і зробити висновок про чергування приголосних, заповнивши таблицю:

Звуки,
які зазнають змін Суфікси, за допомогою яких творяться нові слова Суфікси, які з’явились
у результаті чергування

Острог –острозький, Кавказ – кавказький, Париж – паризький,
убогий – убозтво, боягуз – боягузтво.
Гайдамака – гайдамацький – гайдамацтво, ткач – ткацький –ткацтво, Кременець –кременецький.
Чех – чеський, птах – птаство, товариш –товариський–товариство, тунгус – тунгуський.
Коментар учителя
Інші кінцеві приголосні, зокрема [д], [т], хоч і змінюються у вимові, проте на письмі зберігаються:
брат – братський [б р а ́ ц/ к и й], братство [б р а ́ ц т в о];
люд – людський [л /у ́(дз) ̂/с/ к и ́ й], людство [л/у ́(дз) ̂ с т в о] ((дз) ̂- африката).
Словникова робота
Лю ́дський – гідний людини, уважний до іншої особи.
Лю ́дськи ́й – властивий людині або людям, пов'язаний з людиною. (Див.: Українська літературна вимова і наголос: словник-довідник. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 316).
Коментар учителя
Суфікс -к-, що стоїть після приголосного основи, випадає:Каховка – каховський, Чукотка – чукотський.
Запишіть і запам’ятайте слова, у яких не відбувається чергування приголосних: казахський, цюрихський, баскський, тюркський, нью-йоркський, меккський, герцогство.
Дослідження-трансформація
Утворити від поданих іменників нові слова за допомогою суфіксів -ськ- або -ств- та пояснити їх правопис.
варіант: козак, Рига, агент, Сиваш, абонент
варіант: боягуз, еволюціоніст, завод, Раковець, Острог
варіант: Запоріжжя, Ужок, модерніст, уніат
варіант: євангеліст, Карпати, виробник, Іртиш
варіант: Таїланд, Калуш, авангардист, власник, будівник,
варіант: об’єктивіст, Люксембург, одноосібник, Тбілісі, інтернат.
Ключ.Із перших літер слів прочитайте і запишіть афоризм М. Шашкевича.
Відповідь:Краса без розуму є квітка в болоті.
Коментар учителя
До найпоширеніших належить і чергування приголосних при творенні іменниківіз суфіксом -ин- від прикметників з основою на -ськ-,-цьк-:
ськ(ий) + -ин- —>-щин(а): львівський – Львівщина,
івано-франківський – Івано-Франківщина,
цьк(ий) + -ин- —> -ччин(а): вінницький – Вінниччина, козацький –козаччина.
При творенні вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за допомогою суфікса -ш- теж відбувається чергування:
г, ж, з + -ш- —> -жч(ий)е: дорогий – дорожчий, дорожче;дужий–дужчий, дужче; вузький– вужчий, вужче; легкий – легший, легше;
с + -ш- —> -щ(ий)е: високий – вищий, вище.
При ступенюванні прикметників і прислівників суфікси -ок-, -ек-, -к-
випадають: глибокий – глибший, глибше, далекий – дальший.
Завдання. Заповнюючи таблицю, пригадати, які зміни відбуваються в коренях дієслів при змінюванні їх за особами.
Чергування приголосних у коренях дієслів при дієвідмінюванні

Звуки.
які чергуються
Інфінітив Дієслово в 1-ій особі однини Дієслово в 3-ій особі множини
д -дж ходити
зд–ждж їздити
З – ж казати
с – ш писати
к – ц пекти
е – ч хотіти
ст–шч(щ) простити
б – бл любити
п –пл купити
в –вл мовити
м – мл гриміти
ф – фл графити

Коментар учителя
У дієсловах І дієвідміни зміна приголосних перед особовим закінченням відбувається в усіх формах теперішнього та майбутнього часу. У дієсловах II дієвідміни чергування приголосних відбувається лише при творенні 1 -ої особи однини теперішнього часу.
Примітка. У різних частинах мови може відбуватися чергування губних з буквосполученням «губний + й»:
бити – б’ю [б й у]; вити – в’ється [в й е ц/: а], в’юн; споминути –пом’янути, пам'ять [п а м й а т/ ]; арфа – арф’яр, арф’яний [а р ф й а н и й]; верба – верб’яний; верф – верф’ю, верф’яний; сурма – сурм’яний, торф – торф’яний.
При словотворенні приголосні основи к і ц перед суфіксом -н-
чергуються з ч:
к + -н- —>-чн(ий): вік –вічний,
ц + -н- —> -чн(ий): місяць – місячний.
Запам’ятайте слова, у яких вимовляємо і пишемо -шн-: рушник, рушниця, дворушник (хоч рука), соняшник (хоч сонце), мірошник (хоч мірка), торішній (хоч торік), сердешний (у знач, «бідолашний», хоч серце).

Аудіювання
Прослухати текст. Відповісти на тестові питання.
Далекого грудня 1836 року Маркіян Шашкевич подав до львівської цензури, разом із супровідним листом німецькою мовою, рукопис-зшиток на 101 сторінку, з цупкого паперу, форматом трохи більшим за учнівський зошит, у м’якій чорній палітурці, під назвою «Читанка для діточок в народних училах руських». Відповідь цензорів на це подання не відома. Михайло Возняк припускав, що «Читанка» була «відхилена» цензурою «через народну мову». На жаль, за життя Шашкевича укладений ним і вкрай необхідний для народної освіти підручник не був опублікований. «Яка шкода, що така книжка в свою пору не побачила Божого світла! – бідкався Богдан Лепкий. – Трудно вгадати, скільки добра могла вона тоді зробити і як дуже могла вона прискорити розвиток нашої народної ідеї, котра незабутньому Маркіянові так дуже лежала на серці». З добрим педагогічним тактом автор підручника роз’яснював дітворі, що таке «родина», «земля», «море», «хмари», розповідав про пори року, про частини світу. Із шести розділів «Читанки» найцінніший розділ «Басні», складений із поетичних та прозових мініатюр.
Тестові питання
Які прикметники із суфіксом -ськ- вжито в тексті?
А український; Б німецький; В львівський; Г учнівський
Яке запозичене слово використано в тексті?
А критика; Б цензор; В анотація; Г рецензія
Які в тексті вжито слова із апострофом?
А м’який; Б з’ясовувати; В роз’яснювати; Г пам’ятний
Яке слово із подвоєнням ужито в тексті?
А народнопісенний; Б неоціненний; В найцінніший; Г життя
Які слова із чергуванням голосних чи приголосних використано?
А підручник; Б педагогічний; В шість; Г сердечний
Завершити речення: М. Шашкевич пояснював дітворі, що таке ...
Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок
Домашнє завдання
Спостереження над мовним матеріалом
Прочитайте байку М. Шашкевича «Бджола і горлиця». З’ясуйте, до якого стилю і типу мовлення вона належить. Визначте тему та основну думку. Підкресліть слова, у яких відбувається чергування голосних або приголосних звуків, підберіть до них слова, які є доказами чергування.
Бджола і горлиця
Бджола, хотячи води набрати, щоб до вулика занести, впала в потік. Горлиця, що на дереві сиділа, побачивши, як бджола гине, пустила листочок у воду і таким чином врятувала небогу. Незабаром надійшов стрілець з рушницею, а побачивши горлицю, прицілився, хотячи застрілити. Взріла це бджола, летить швидко, впала стрільцеві на лице і вкусила. Так стрілець зрушив рушницю і не вбив горлиці.
Так і люди нехай собі помагають в недолі взаємно.
.

Автор: 

Онатій Ніна Миколаївна
вчитель української мови та літератури
Рокитнянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №1 Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі