МУДРА ГОЛКА
Марійка любила дивитись, як мама вишиває . нитка до , до … Так гарно виходить. , , , …
– Мамо, дай мені , і . Я теж хочу вишивати, – якось попросила Марійка.
– Ти ще мала, поколеш.
– От і не мала, от і не поколю! – запевнила дівчинка. – Хіба я не знаю, що не , а треба колоти?
– Ну добре. – Мама відрізала шматок білої , дала , . Раз кольнула Марійка, вдруге. І тут заплуталась.
Марійка розплутала і подумала: “Мама мудрою вишивала, а мені дала погану. От піде вона до крамниці, візьму її і теж гарний вишию…”
Пішла мати до крамниці. Марійка мерщій за мудру , за . Та не встигла й 2 кольнути, як гострий біль пронизав . На виступили сльози.
– Мудра, а така колюча!.. – розсердилась дівчинка на материну

.
– Чого ти заплакана, Марійко? – повернувшись, запитала мати.
– вишивала. Думала, твоя мудра, що такі гарні гаптує… А вона колеться.
– Всяка проворна, коли вона в мудрих . Бери-но полотно та не поспішай, а дивися, як треба…
Надвечір Марійка з матір’ю вишили першу .
– То хто мудрий? – усміхнулася мати. – чи ?

Класи: 2 клас

Предмети: Українська література