Сумський будівельний коледж

РОЗРОБКА УРОКУ

з навчальної дисципліни «Українська мова»

з розвитку усного та писемного мовлення з теми:
«Фразеологізми як засоби увиразнення літературного мовлення студентів»

Суми – 2019

Розробка заняття з української мови на тему: “Фразеологізми в нашому мовленні ”
Тема заняття: Фразеологізми в нашому мовленні.
Мета заняття: – поглибити знання студентів з української
фразеології, учитися вирізняти фразеологізми
в тексті, пояснювати їх значення, формувати вміння
працювати з додатковими джерелами;
– розвивати пам’ять і увагу, уміння
висловлювати свої думки;
– виховувати інтерес до мови,
до художніх засобів у літературних творах.
Тип заняття: практичне
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Повідомлення теми і завдання. Мотивація навчання.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Опитування.
– Що таке фразеологізми? Навести приклади.
– Що вивчає фразеологія?
– Якими членами речення виступають фразеологізми?
– Які ви знаєте джерела утворення фразеологізмів?
2. Лінгвістична вікторина.
Чи знаєте ви прислів’я та приказки? (викладач читає прислів’я, студенти записують лише пропущені слова).
Завдання. Скласти з перших букв пропущених слів прислів’я.
Літо дає корінь, а осінь насіння.
Аби шия, а ярмо буде.
Хочеш рибку їсти, треба в воду лізти.
Глибше орати – більше хліба мати.
Хоч воду лий в очі, то скаже дощ іде.
Поки суть та діло, а кошеня сало з’їло.
Під лежачий камінь вода не тече.
Під гору вскач, а на гору хоч плач.
День у жнива рік годує.
Тільки став пан, вже й поліз на екран.
Не нашого поля ягода.
На городі бузина, а в Києві дядько.
Зима багата снігами, а осінь снопами.
Голка мала, але коле дуже.
Загляне сонце і в наше віконце.
Ясла до корови не ходять.
Хто полю годить, тому жито родить.
Еники-беники їли вареники.
Прислів’я. Народ скаже, як зав’яже.
III. Робота над матеріалом, що узагальнюється.
1. Пояснити значення фразеологізмів.
Наламати дров – зробити щось погане.
За царя Гороха – давно.
Спіймати облизня – зазнати невдачі.
Заорати носом – упасти.
Лебедина пісня – остання пісня.
Розпускати нюні – плакати.
Зложити голову – загинути.
Пасти задніх – відставати.
2. Самостійна робота.
Пояснити значення фразеологічних виразів.
Ні риба ні м’ясо, ніколи і вгору глянути, п’ятами накивати, теревені точити, кручуся, як муха в окропі, ні се ні те, ґави ловити, переливати з пустого в порожнє, тягу дати, пройшов вогонь і воду.

3. Вибіркове письмо.
Учень читає своє оповідання про випадок із життя з використанням фразеологізмів.
Завдання. Записати лише фразеологізми.
На риболовлі
Промайнули весняні канікули, незабаром настане літо. І згадалося, як ми влітку з татом і дідусем їздили порибалити. Я довго розпускала нюні, щоб чоловіки взяли мене з собою, а коли вони погодилися – у мить ока сиділа в машині. Приїхали на озеро, а там рибалок – голці ніде впасти. Заходилися ми шукати со¬бі місце. Нарешті знайшли, розмотали вудки, позакидали. Ось і перша рибка почала ловитися. Складає її татко у садок, що звисає у воду. Сидять, ляси з ді¬дом точать, а я спостерігаю, як риба в садку плаває. І раптом, де не візьмись, з’явився вуж, хутко заліз у дірочку, проковтнув дві рибини і хотів тікати, але я наробила такого крику, що він, мабуть, злякався, кидався з боку в бік, крутився, як муха в окропі, а вилізти не міг, бо та риба, що проковтнув, не дава¬ла. Татко поліз відкривати йому садок, щоб випустити, а я так дременула, що за мить була вже біля машини. Далі для мене рибалка стала нецікавою, я швид¬ше хотіла повернутися додому. Правда, дідусь бурчав, що потрібна мені була та рибалка, як собаці п’ята лапа. Але я й сама зрозуміла, що не дівчача це робота. Із тих пір мене на рибалку і калачем не заманиш. Хоча татко це часто згадує і, жартуючи, запрошує порибалити.
4. Перевірка домашнього завдання. Виступ І групи студентів
1. Пояснити значення фразеологізмів.
Блага вість – радісна новина, звістка. Божий дар – талант, обдарування. Вавилонське стовпотворіння – безладдя, гармидер. Волосся диба стає – злякатися. Знайти спокій душі – задовольнитися чим є. Камінь спотикання – перешкода. Книга життя – людська доля. Ноїв ковчег – надійний притулок. Терновий вінок – муки, страждання. Як манна небесна – раптово, несподівано.

1. Переведіть подані фразеологічні вирази з російської мови на українську.
Много шума из ничего – багато галасу даремно
Бить баклуши – байдики бити
На себя пеняй – бачили очі, що купували [їжте, хоч і повилазьте]
Бить тревогу – бити на сполох
Брать в оборот – брати в роботу
Брать за виворот – брати (взяти) на барки
Врет как по писаному, без запинки – бреше, як шовком шиє
Быть начеку – бути напоготові

Виступ ІІ групи студентів
Читання вірша Г.Бойка “Не задовгий, не кирпатий...”
Не задовгий, не кирпатий –
Я звичайний маю ніс,
Та мені він так багато
Неприємностей приніс…
По сніжку біжать санчата:
Будем з гірки ми з’їжджати!
От і гірка, ми рядком
На санчата із Рябком
Полетіли, покотились
І… в заметі опинились.
А дружків аж сміх бере:
– Гляньте! носом він оре!
Дав я Петрикові м’яч,
А тепер мені – хоч плач:
Він м’яча не повертає
І щодня мене питає:
– Хочеш? Завтра поверну!
І отак – усю весну…
Мама каже: – То, виходить,
Він тебе за носа водить?
Взяв я вудку – і до річки,
З братом сів на бережку.
Та не ловляться плотвички,
Не тріпочуть на гачку.
Я нічого не спіймав
Біля вудки задрімав.
Тут почув я голос брата:
– Щось ти носом став клювати!
Ось дідусь струга кілок, –
Робить вулик для бджілок.
Я підказую йому:
Що до чого, як, чому…
А дідусь мені ласкаво:
– Йди до саду, погуляй…
Як не знаєш добре справи,
Свого носа не встромляй!
Я образився до сліз:
– Ну і дався вам мій ніс!
Не ступив ніде ні кроку,
Щоб із ним не мать мороки.
Я терплю від нього й досі … –
А дідусь: – Не треба сліз!
Зарубай собі на носі,
Що не винен в цьому ніс.
Завдання. Записати фразеологізми, що містять у собі назви частин тіла людини.

Виступ ІІІ групи студентів
Фразеологічні звороти виникли в людей певного роду занять. Відгадайте професію людей, у мові яких виникли ці фразеологізми.
1. Один вовк ганяє овечий полк. Дружній череді вовк не страшний. Вівцю стрежуть, а друга дивиться. Пасти задніх. (Пастухи).
2. Сім раз одміряй, раз одріж. Білими нитками шито. Однією міркою міряти. Тріщати по всіх швах. (Кравці).
3. На вагу золота. Мати велику вагу. Давати набір (в борг). Міряти на свій аршин. (Крамарі).
4. Лити воду на чийсь млин. Порожній млин і без вітру меле. (Мірошник).
5.Грати першу скрипку. Підвищувати тон. Зійти зі сцени. (Музиканти, театральні діячі).
6. Виходити на фінішну пряму. Тримати дистанцію. Покласти на обидві лопатки. Грати в одні ворота. Удар нижче пояса. Хід конем. (Спортсмени).
7. Посадити на міль. Йти на дно. (Моряки).
III. Узагальнення. Підсумок заняття.
IV. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал конспекту, виконати вправи.

Додаткові вправи до системи завдань на засвоєння фразеологізмів відповідно до 12-бальної системи оцінювання

Відповідно до 12-бальної системи оцінювання пропонуємо студентам вправи згідно з рівнями засвоєння знань. Такі завдання використовуються на підсумковому етапі для закріплення знань, умінь і навичок з фразеології.

Для початкового рівня пропонуємо завдання:
1. Прочитайте і спишіть речення. Підкресліть у них фра¬зеологізми.
Звідтіль село – як на долоні, хатин побілені ряди та у виш¬невому полоні закучерявлені сади. На Вічному вогні не гріють рук, бо ним лиш можна зігрівать серця. Нехай Кожум’яка до них прийде і гадові в’язи позламує! А до криниці –рукою по¬дать. Хлопці – без п’яти хвилин солдати, а на доказ – голені лоби.

Для середнього рівня:
1. Прочитайте уривок, дайте йому заголовок і перепишіть. Підкресліть фразеологізми, поясніть їх значення.
Увесь рід Чайок з діда-прадіда рибалки. Дід Савелій по¬сивів на морі, Сашкова мати, Марина Чайка, – найкращий бригадир у рибальській артілі. Є в Сашка старший брат Лаврін, він хоч і не рибалить зараз, але теж на морі і вдень і вночі.
2. Поясніть значення фразеологізмів:
а) з легкої руки, злий на язик, не велика цяця, пасти задніх, п’яте колесо до воза;
б) облизня піймати, нуль без палички, пальці гризти, підставляти ногу, пороги оббивати, ні за холодну воду не братися.
Здійснюючи диференційований підхід у навчанні, за¬вдання цього рівня можна вдосконалювати такими вправа¬ми: складати з поданими фразеологізмами речення, зробити синтаксичний розбір речення, дібрати російські відповідники.

Для достатнього рівня завдання є такими:
2. Доберіть фразеологізми до слів рука, нога, голова. (Легкий на руку, нечистий на руку, позолотити руку, розвести руками; без задніх ніг, валитися з ніг, поставити на ноги; як сніг на голову, голову гризти, го¬лову втопити, голову ламати, вішати голову).
Складіть (за вибором) з підібраними фразеологізмами речен¬ня.

2. Випишіть фразеологізми зі словами-антонімами, потім слова-антоніми, а наприкінці – фразеологізми-антоніми.
Рано чи пізно; рано – пізно; зима одягає, а літо роздя¬гає; вести перед – пасти задніх; перемога – поразка; не ти перший, не ти останній; кидає то в жар, то в холод; гладити за шерстю – гладити проти шерсті; білий – чорний; ні назад ні вперед; дивитись впе¬ред – оглядатися назад; не на життя, а на смерть.

3. Доберіть прислів’я, приказки за тематикою: любов до рідного краю, до природи, до праці, про родинні стосунки.
Зразок:
– Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.
– Труд чоловіка годує
– Бджола мала і та працює.
– Який рід, такий плід.
4. Для творчого рівня пропонуємо дібрати завдання, у яких би учні продемонстрували ґрунтовні знання з фразеології, вміння використовувати їх у власному мовленні, у напи¬санні творчих робіт, де яскраво виявлялося б особисте розуміння дитини. (Наприклад, написати міні-твір з використанням фразеологічних одиниць).
Зразки творчих робіт.

До булави треба й голови
У чому ідея крилатих виразів? На мій погляд, зміст фра¬зеологізмів є повчальним. Навчання певним чином впливає на свідомість людини, але кожний фразеологізм має свій зміст і спрямування. Наприклад, якщо вдуматись у значення фразе¬ологізму “До булави треба й голови”. Чого ж навчає цей вислів? Інакше цей вислів звучить так: “До сили треба й розум мати”. Тобто кожна людина повинна розуміти, що, маючи ли¬ше силу, у житті великих вершин не досягнеш. Силою можна розпоряджатись по-різному. Але без розуму зробити це раціонально неможливо. Людина, яка має силу, але не має ро¬зуму, завжди буде слабкою в моральному плані. Ця сила постійно буде обертатися проти неї. Думки про те, що силою можна досягти всього, залишились у минулому. Для кожної людини повинно бути зрозуміло, що розум – це джерело всіх джерел, і кожен повинен пам’ятати суть фразеологізму “До булави треба й голови” .
Вовка ноги годують
Кожного дня ми, не звертаючи на це увагу, застосовуємо фразеологізми у своєму мовленні. Без деяких фразео¬логізмів ми навіть не уявляємо нашу мову, наприклад, якщо взяти фразеологізм вовка ноги годують, то не кожен знає його значення. А він означає те, що треба працювати, щоб чогось досягти.
Тільки наполегливою працею людина дося¬гає певних результатів. Те, що людина прагне чогось досяг¬ти, ще нічого не означає. Основне, щоб людина щось робила для того, аби досягти своєї мети. Я вважаю, що людина, для якої цей фразеологізм став девізом, заслуговує на пова¬гу. Це дуже працьовита людина.
Чим багаті, тим і раді
Цей фразеологізм виник, мабуть, тому, що український народ здавна славиться своєю гостинністю. Ще наші пред¬ки, незважаючи на вік людини чи становище в суспільстві, намагалися догодити своєму гостеві. Під час приходу гостей ми виставляємо всі найкращі страви на стіл і намагаємось, щоб людині було у нас зручно й цікаво. І тому цей щирий ви¬раз указує на гостинність людини, її шанобливе ставлення до інших і викликає найкращі почуття.

Класи: Вища школа

Предмети: Українська мова