Користувацький вхід

Останні публікації

Конспект уроку з біології "Кільчасті черви. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування. Різноманітність кільчастих червів, роль у природі та значення в житті людини."

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

КОНСПЕКТ УРОКУ
Тема: Кільчасті черви. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування. Різноманітність кільчастих червів, роль у природі та значення в житті людини.
Мета уроку: ознайомити учнів із характерними ознаками кільчастих червів, розкрити особливості будови та способів життя представників кільчастих червів на прикладі дощового черв’яка; установити риси пристосування цих організмів до середовища існування; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.
Очікувані результати: учні називають середовища існування кільчастих червів, ознаки будови, які вирізняють цих тварин серед інших; характеризують особливості способу життя, розмноження і розвитку кільчастих червів; пристосування дощових червів до існування у ґрунті; визначають риси пристосованості тварин до середовища існування.
Обладнання: зошит, підручник, схеми, малюнки, комп’ютер
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. Індивідуальна робота учнів за картками (роздавальний матеріал).
2.2. «Швидкі запитання».
Учитель ставить запитання, учні повинні відповідати швидко, не роздумуючи.
1. Поодинокі коралові поліпи, позбавлені скелета. (Актинія.)
2. Клітини, що допомагають гідрі захищатися і нападати. (Жалкі.)
3. Симетрія тіла, характерна для кишковопорожнинних. (Радіальна.)
4. Здатність організму до відновлення втрачених або пошкоджених частин тіла. (Регенерація.)
5. Клітини, за рахунок яких відбувається регенерація кишковопорожнинних. (Проміжні.)
6. Тип нервової системи, характерний для кишковопорожнинних. (Дифузний.)
7. Найбільша медуза, інша назва якої — північна корона. (Ціанея.)
8. Медузи наших морів. (Коренерот та аурелія.)
2.3. Вправа «Коло ідей».
Коли в актиній розігрується апетит, вони ковтають усе підряд, навіть неїстівні речі. Одного разу актинія проковтнула велику черепашку, яка перегородила їй кишкову порожнину так, що в нижню частину їжа не потрапляла. Вважали, що актинія помре. А що ж сталося насправді?
(На підошві з’явився новий рот, навколо нього виросли нові щупальця. Таким чином в актинії стало два роти і дві кишкові порожнини.)
2.4. «Так — ні».
Учитель зачитує твердження, а учні погоджуються або не погоджуються з ними.
1. Усі кишковопорожнинні ведуть прикріплений спосіб життя.
2. Вони опанували водне і наземно-повітряне середовища існування.
3. Отруйні види медуз спричиняють сильні опіки, навіть смерть.
4. Коралові поліпи є «домівками» для інших тварин.
5. Гідри є гермафродитами.
6. Річковий рак може співмешкати з актинією.
7. Медузи здатні утворювати колонії.
8. Кінська актинія трапляється в Чорному морі.
9. У життєвому циклі медуз спостерігається чергування поколінь.
10. Аурелія не спричиняє сильних опіків, її можна брати в руки.
11. Кишковопорожнинні мають двобічну симетрію тіла.
12. Коралові рифи заважають навігації.
Відповіді:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
ні ні так так так ні ні так так так ні так

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Ми переходимо з вами до вивчення нової групи тваринних організмів під загальною назвою «Черви».
— Які асоціації у вас викликає слово «черви»?
«Асоціативний кущ»
Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «черви». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці.
Можливі варіанти відповідей учнів: паразити, слизькі, круглі, червоні, гетеротрофи, повзають, ховаються тощо.

Слово вчителя
У небагатьох людей черви викликають симпатію або хоча б інтерес. Ці тварини дуже різні за своєю будовою і способом життя. Сюди належать і всім вам відомі дощові черви, і п’явки, що мешкають у воді, і декілька тисяч видів паразитичних організмів.
Серед червів є організми, які можна побачити за допомогою мікроскопа, а є й види завдовжки до 30 м. Усі вони, від мікроскопічних форм до гігантів, чудово пристосувалися до своїх середовищ існування.
Тварин, яких ми сьогодні будемо розглядати, цариця Клеопатра проголосила священними. Арістотель назвав їх «кишечником землі». Цих червів досліджував Чарлз Дарвін, і навіть свою першу наукову працю він присвятив їхньому значенню. За його даними, на кожному гектарі мешкає 7,5 млн особин, які переробляють понад 67 кг ґрунту.
— Про яких тварин ідеться? (Про дощових черв’яків.)
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку
ІV. Засвоєння нового матеріалу
1. Загальна характеристика кільчастих червів, середовище їх існування
Завдання для учнів:
• Розгляньте зображення та визначте спільні ознаки, які характерні для цих червів.
Проектування зображень на екран:

Очікувана відповідь учнів: сегментованість тіла, для деяких видів — наявність щетинок.
Розповідь учителя
Усі ознаки, що ви назвали, притаманні кільчастим червам, яких ми сьогодні будемо розглядати на уроці.
Описано близько 9 тис. видів кільчастих червів, що відзначаються різноманітністю внутрішньої організації. Учені їх поділяють на такі групи: багатощетинкові, малощетинкові, п’явки.
(Демонстрування схеми, яка зображена на дошці або спроектована на екран.)

Розповідь учителя
Кільчасті черви — тварини з двобічною симетрією тіла, населяють прісні та солоні водойми, мешкають у ґрунті, рідше є паразитами.
Довжина тіла коливається від часток міліметра до 3 м. Тіло складається з головного кінця, тулуба, утвореного різною кількістю сегментів (від декількох до кількох сотень), та анальної лопаті, на якій розташований анальний отвір. На сегментах тулуба в більшості кільчастих червів крім п’явок є щетинки. У багатощетинкових морських кільчастих червів щетинки разом з мускульними виростами сегментів тіла утворюють руховий апарат (параподії).
Покриви представленні шкірно-м’язовим мішком з добре розвинутими повздовжніми і кільцевими м’язами. У покривах багато залоз, які виділяють слиз.
2. Ознаки будови та особливості способу життя кільчастих червів
Постановка проблемного питання
— У чому полягає пристосованість будови та життєдіяльності дощових червів до життя у ґрунті?
(Обговорення відповідей учнів.)
Лабораторне дослідження
Тема. Зовнішня будова та характер рухів кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка).
Мета: виявити характерні особливості зовнішньої будови дощового черв’яка, визначити риси пристосованості червів до умов життя у ґрунті.
Обладнання: живі дощові черв’яки (10–15 шт.), ванночки, препарувальні голки, лупи, готові вологі мікропрепарати.
Хід дослідження
1. Розгляньте живого дощового черв’яка. Визначте форму тіла, забарвлення, розміри.
2. Знайдіть передній і задній кінці тіла. Розгляньте потовщення — поясок.
3. Визначте черевну та спинну частини тіла черв’яка. На черевній частині за допомогою лупи знайдіть щетинки. Яке вони мають значення?
4. Простежте за пересуванням черв’яка. Поясніть характер його рухів.
5. Препарувальною голкою доторкніться до шкіри черв’яка в різних частинах тіла. Як він реагує на дотик?
6. Намалюйте схему будови дощового черв’яка, зробіть позначення на малюнку.
7. Зробіть висновок.
— Які риси пристосованості до життя у ґрунті є в дощового черв’яка?
Складання опорного конспекту
Дощовий черв’як має ряд пристосувань до життя у ґрунті:
• видовжена форма тіла;
• загострений передній кінець тіла;
• наявність щетинок;
• волога і вкрита слизом шкіра;
• добре розвинуті повздовжні і кільцеві м’язи.
Технологія «Ажурна пилка»
Завдання для груп:
— Схарактеризуйте особливості будови:
I група — травної системи;
II група — кровоносної системи;
I група — видільної системи;
IІ група — нервової системи;
І група — статевої системи дощового черв’яка.

Складання опорних схем
Травна система

Запитання до учнів:
— У чому полягає складність будови кільчастих червів порівняно з кишковопорожнинними?
(Обговорення відповідей учнів.)
V. Узагальнення і закріплення знань
5.1. «Біологічний ланцюжок».
Учитель ставить запитання про кільчастих червів учневі, який дає коротку відповідь, останній запитує товариша і т. д. Потім визначаються найкраще запитання і найкраща відповідь.
Початкове запитання вчителя:
— Які середовища існування опанували кільчасті черви?
5.2. «Творча лабораторія».
— Учні вирішили в лабораторних умовах за допомогою дощових червів отримати біогумус*. Що ви їм можете порекомендувати?
(*Біогумус — це продукт переробки рослинних решток дощовими червами.)
VІ. Підбиття підсумків уроку
Учні повертаються до мети уроку і завдань, які вони визначили для досягнення цієї мети, та обговорюють їх (визначають рівень досягнення мети та виконання завдань).
VІІ. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Опрацювати відповідний параграф підручника
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
1. Скласти кросворд на тему «Черви».
2. Підготувати повідомлення на теми «П’явки», «Трубочник», «Піскожил», «Нереїс», «Роль червів в екосистемах та житті людини».

Автор: 

Кизима Лілія Валентинівна, вчитель біології ліцею "Білоцерківський колегіум "Білоцерківської міської ради Київської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі