Як сприймати смерть чиновника в однойменному оповіданні А.П. Чехова? Співчувати, критикувати, аналізувати з точки зору сучасності? На ці та інші питання в ігровому ток-шоу, проведеному з метою популяризації у ХХІ столітті прозових творів відомого письменника, відповідали його учасники: гуртківці програми позашкільної освіти «Точка зору», восьми- та 9-класники 136-ї харківської школи під час цікавого позашкільного виховного заняття.

На переконання Олександра Васильцова, вчителя історії та правознавства, який водночас представляє новий напрям у діяльності ЗМІ Харківщини — громадське телебачення «ФЕСТ-ТV», (з ним творчо співпрацює наш гурток), мала проза Чехова, лікаря за професію та відомого письменника за покликанням, сьогодні є особливо актуальною. До цього особисто додам: оповідання Антона Павловича написані дуже живою мовою безпосереднього спілкування із читачем.

Особливо цінні твори Чехова для вдумливих читачів дорослого та шкільного віку, які розвивають критичне мислення. До речі, «фішкою» гри стала активна участь в обговоренні сюжетів не лише читачів шкільного віку, але й дорослих педагогів. Саме завдяки можливості проявити оригінальність, креативність, довести власну думку і переконати у цьому інших багато учасників ток-шоу не лише весело й емоційно, цікаво й пізнавально провели час позакласного заняття. А ще й заробили свої чесні бонуси, що теж позитивно вплине на подальший їх шкільний навчальний процес.

Метод 6-ти кольорів (шести капелюхів), з яким нас, педагогів ознайомили під час психологічних тренінгів у ЦДЮТ № 5, автор цих рядків вирішив спробувати на інтерпретаціях творів малої прози Чехова. Як це відбувається? Усі по кілька речень читають текст оповідання, потім перший читач повідомляє іншим про сюжет, його інформаційний зміст. А далі інші користувачі зеленого, жовтого, червоного, чорного, синього кольорів продемонстрували свої інтерпретації сюжету: позитивну, креативну, емоційну, критичну та підсумкову складові. Найскладніше було «білому» та «синьому», адже довелося подати читачам і слухачам своєї та іншої команди інформацію та факти за сюжетом, а наприкінці капітану команди треба було зробити підсумкові висновки, спираючись на озвучені думки інших та враховуючи власну думку.

Веселіше й дещо легше було другій команді, яка мала можливість спостерігати за виступом першої. А ще й сюжет оповідання «Жалобная книга» А.П. Чехова, який вони творчо інтерпретували, виявився простішим та й веселішим за своїм змістом. Але, це так здається на перший погляд. Бо ігрові інтелектуальні дослідження текстів потребують певної зосередженості, а ще й деякого артистизму, коли відбувається діалог з іншими.
Втім, «переможених» чи ображених не було. Бо, виходячи із основних принципів критичного мислення, немає помилкових відповідей. Просто є різні точки зору. До того ж, багатоманітні та життєво насичені сюжети малої прози Чехова, людини високої гуманістичної позиції, лікаря, письменника українського походження, Будинок-музей якого автору цієї статті пощастило з родиною відвідати влітку 2019-го на околиці сусіднього обласного міста Суми (колишньої Харківської губернії), сьогодні спонукають нас замислитися над життям. Аби дивитися на людей та події більш по-філософськи.

Чехов неодноразово бував в Україні і навіть з рідними знімав дачу під Сумами. Ось що він писав в одному з листів в 1901 році: «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику, її чудову українську пісню, повну чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко». (про те, наскільки Чехов був мандрівний, діяльний, стислий, гостинний і не тільки читайте: https://lenta.ua/ua/160-rokiv-antonu-chehovu-nevidomi-fakti-shcho-harakt...)
Наскільки це ігрове ток-шоу відбувається яскраво, весело, пізнавально, цікаво й креативно переконалися самі учасники гри. Напевно, сьогодні варто для власного задоволення та ерудиції іноді почитати обрані твори А.П. Чехова. Бо вони показують психологію людей та їхніх стосунків. А сучасні люди 21-століття мало чим відрізняються від тогочасних чеховських персонажів. Ми стали більш розвинутими й ерудованими, маємо сучасні інформаційні технології. Чи не так? А от здатність до філософського осмислення подій, що відбуваються довкола нас, маємо активніше розвивати. Бо сучасні інформаційні технології та вплив теленовин і соцмереж не повинні заміняти собою людську природу гармонійної творчої особистості…

А читання оповідань Чехова у ХХІ столітті дає можливість по-новому дослідити природу людських стосунків та зрозуміти психологію сучасної людини. Без сумніви такі міні-дослідження стосуються кожного.

Леонід Гапєєв,
керівник гуртка «Точка зору» Центру дитячої та юнацької творчості № 5 Харківської міськради,
член Національної спілки журналістів України

Класи: Середня школа

Предмети: Позакласні заходи