Європейці – і східні, й західні – швидко зрозуміли абсурдність помпезних святкувань. Гітлер не з’явився просто так: на перших етапах війни, коли ділили та завойовували демократичні держави, то чимало з тих, хто вважається жертвою, хто на початку війни радо атакував разом із Гітлером інші держави (просто так сталося, що в кінці, як кажуть – якщо ведмідь, вовки і лисиці йдуть на чужу ферму разом за вівцями чи курками, то спершу вони партнери, а потім, якщо є голод або більший апетит, то їдять і своїх, починаючи з найслабшого). Італійці так і визначили партнерів Гітлера: німецькі вовки, його партнери-лиси і російський ведмідь.