Дошкільники — особливі люди. І свята в них теж особливі: тільки в дошкільників Всеукраїнський День Дошкілля триває цілий місяць, а можливо, і більше. 2 жовтня 2012 р. День Дошкілля святкували в Педагогічному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка. На святі побували Тетяна Вороніна, головний редактор видань «Дитячий садок» і журналу «Дошкілля» видавництва «Шкільний світ», член НСЖУ, та Ірина Стеценко, заступник головного редактора видань «Дитячий садок» і журналу «Дошкілля» видавництва «Шкільний світ».

Приємно дивитися на результати своєї праці! Коли Тетяна Вороніна у 2005 р. задумувала Всеукраїнський День Дошкілля, коли у 2006 р. уся команда редакції «Дитячий садок» уперше організовувала це свято, ми навіть і гадки не мали, яких масштабів святкування набуде за кілька років.

Тішить те, що святкують у дитячих садочках, управліннях освіти, викладацьких і наукових колективах… на рівні міст, районів, областей… Святкують діти, мами й тата, вихователі, кухарі, медичні працівники, завгоспи, керівники, методисти, науковці, викладачі… небайдужі люди, дошкільники за покликом душі. Святкують тому, що хочеться власного свята, хочеться сказати приємні слова тим, хто щодня бережно плекає наших дітей і робить усе, аби їхнє дитинство було радісним. Хочеться піднести їхню працю на належну висоту, щоб усі в суспільстві їх поважали належним чином.

Віктор Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка, академік Національної академії педагогічних наук України, д-р філософ. наук, професор, заслужений працівник освіти, зазначив, що приємно дивитися в залу, де стільки досвідчених і недосвідчених, утім, радісних, усміхнених, натхненних облич майбутніх і теперішніх педагогів. Саме такі люди можуть вселити впевненість малюкам.

Дитина має повірити в щире серце, відкриту душу, повірити, що вихователь хоче їй добра. «Я побував у багатьох дошкільних закладах і таких відданих, залюблених у свою професію людей (нехай не ображаються інші педагоги) я ніде не зустрічав. Від них струменить особливе тепло, енергія, ти відчуваєш цей позитив», — сказав В. Огнев’юк.

Інститут поступово стає центром дошкільної освіти. Цьогоріч відкрито центр практичної підготовки для двох спеціальностей — дошкільна і початкова освіта. Звісно, вихователь має вміти майже все — плести мереживо, витинати, створювати аплікації, поробки, ляльки, шити, кроїти, фарбувати… Тож центр працює для того, щоб вихователі і вчителі початкових класів набували відповідних практичних навичок, бо інакше вони не зможуть навчити інших. До центру на екскурсію навіть ходять бабусі з навколишніх будинків.

«Вихователі і вчителі живуть дуже довго, бо вони живуть у своїх вихованцях, які є для них справжнім скарбом. У педагогів неможливо відібрати їхній скарб, і цей скарб найважливіший. Вони дбайливо передають цей скарб свого народу з покоління в покоління, і цей ланцюжок ніколи не перерветься. Вітаю всіх педагогів-дошкільників! Бажаю, щоб студенти стали справжніми вихователями і засвоїли досвід наставників, які б у них побачили своє продовження», — на такій позитивній ноті завершив своє слово В. Огнев’юк.

Віктор Юрченко, директор Педагогічного інститутуКиївського університету імені Бориса Грінченка, канд. психол. наук, доцент, відзначив, що у святковій залі зібралося багато людей, але найдорожчі гості — хлопчики й дівчатка, бо саме завдяки їм існує це свято.

Дошкільники — багатогранне поняття. Адже це — діти і дорослі, викладачі і студенти, науковці і практики, тобто всі, хто опікується дитинством. Це особливе унікальне явище, яке важко з чимось порівняти.

Дошкільників не потрібно вчити, а лише створювати умови, і тоді вони самі пізнаватимуть усе, що треба. Тільки поруч має бути людина-взірець, яка вчасно допоможе й підтримає. Тому на педагогів дошкільної освіти покладено особливу відповідальність за все, що вони роблять. Бо розвиток дитини до шести років можна порівняти хіба що з польотом із Землі на Місяць, а подальший розвиток — це лише обстеження Місяця.

Ольга Долинна, завідувач сектора НМЗ змісту дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України, сказала, що працівники дошкільної освіти завжди мріяли про своє свято. Редакція «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ» його започаткувала, і зараз воно стає офіційним святом усіх працівників дошкільної освіти України. Його не один рік відзначають багато людей у різних куточках країни, і таке враження, що це не день, а дні, пролонговане свято!

Дошкільники — особливі люди з відкритою душею. Вони вміють по-дитячому радіти й мріяти, святкувати, усміхатися, дарувати радість іншим. Тож нехай наступні дні подарують нам іще не одне свято Дошкілля! До нових зустрічей!