. Наш край у період загострення кризи радянської системи
(середина 60 – х - початок 80 – х років)

Мета: проаналізувати, які зміни відбулися в адміністративному поділі області, індустріальному, аграрному розвитку краю в зазначений період; охарактеризувати соціальну сферу періоду «застою», визначити особливості культурного розвитку; познайомити з діяльністю дисидентів; виробляти вміння аналізувати історичні джерела; збирати та систематизувати матеріал; висловлювати власну точку зору на історичні події; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їх основі вмінь та навичок.
Обладнання: схеми, тексти з додаткової літератури, портрети дисидентів

Хід уроку.
Можна все на світі обирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
В.Симоненко

1. Оргмомент.
2. Мотивація навчальної діяльності.
• Прочитайте епіграф нашого уроку.
• Як ви розумієте зміст даного вислову?
• Що Вам відомо про В.Симоненка?
• Коли були написані ці вірші?
• Назвіть характерні ознаки періоду загострення радянської системи.
• Чи характерні вони для нашого краю?
Ми сьогодні спробуємо на уроці проаналізувати, які ж події в середині 60 – х поч..80-х років відбувалися на території нашого краю. Чи були вони пов’язані з життям країни.

3. Вивчення нового матеріалу.
Готуючись до уроку, мені спали на думку слова поета Дмитра Павличка та композитора Олександра Івановича Білаша, нашого з вами земляка, із вірша «Два кольори».
Прослухайте фрагмент цієї пісні.

Бесіда.
• Які з цих кольорів ви б використали для змалювання історичного періоду середини 60 – х – поч. 80 р.р.? Аргументуйте.
• Чи характерні вони для нашого полтавського краю?

Сьогодні на уроці ми розглянемо наступні запитання:
1. Адміністративно – територіальні зміни Полтавської області в 1966 році.
2. Індустріальний та аграрний розвиток краю.
3. Соціальні зміни в житті полтавчан.
4. Особливості культурного розвитку краю.

• З’ясуємо адміністративно територіальні рамки нашого краю.
Основною рисою доби 1964 та середини 1980 х років називають «застій», який насправді характеризував зовні стабільну ситуацію, яка, між тим, таїла в собі структурні руйнівні процеси.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року затверджено зміни в адміністративному районуванні республіки, відповідно до яких Полтавська область налічувала 19 районів і 2 міста (Полтава й Кременчук із Комсомольськом) обласного підпорядкування. В 1966 році було створено ще 6 районів.
(Див. додаток А)
• Скільки районів, увійшло до складу Полтавської області за реформою 1965 року?
• Назвіть райони, які утворилися в 1966 році.
• Які райони припинили своє існування?
• Проаналізуйте таблицю. «Керівники області». Зробіть запис в зошит.
(див. додаток Б.)

• Проаналізуйте історичні джерела. Визначте стиль партійного керівництва.
«Згорнувши «реформаторство» М.Хрущова, його наступники спрямували діяльність на поступове згортання демократичних чинників і відновлення жорстоких адміністративних принципів управляння суспільно – політичним життям, економікою, соціальною сферою, культурою і наукою…
Важливою перемогою апарату було вилучення в 1966 р. із Статуту КПРС параграфу 25, згідно з яким склад керівних органів партії мав постійно оновлюватися, зокрема, республіканських ЦК і обкомів – на третину, парткомів чи бюро первинних організацій – наполовину… Почуваючи себе досить комфортно в умовах брежнєвського консерватизму, номенклатура уникала розв’язання назрілих проблем, принципово оберігаючи існуючий лад від реформування. Складалася ситуація, за якої прогресу суспільства просто не могло бути, оскільки владні структури цього не хотіли й боялися.
Видимість активної роботи в різних галузях забезпечували численні наради і засідання. Так, бюро невеликого Диканського району в 1965 р. засідало 80 разів, на цих зібраннях побувало 4 тис. чол.. Тривала паперова казенна завірюха, коли управління здійснювалося численними директивами згори, а контроль вищих керівних ланок над нижчими зводився переважно до письмового інформування. Протягом лише одного 1965 р. обласне управління сільського господарства відправило в різні інстанції 3375 документів…
А голову одного з колгоспів Зіньківського району протягом року викликали в райцентр 63 рази…»
(Білоусько О.А…. «Новітня історія Полтавщини» (ІІ пол. ХХ ст..)
Підручник для 11 класу знз.- Полтава: «Оріяна», 2007.- с. 277 - 278)

«Стиль партійно – державного керівництва суспільно – політичними процесами в 1960 – першій половині 1980 – х років був переважно командно – бюрократичний. Комуністична партія, володіючи монополією на владу, фактично усунула від управління представницькі радянські органи, цілком контролювала громадські організації, по суті керувала діяльністю профспілок, комсомолу тощо.
Існуюча система влади була відірваною від народних мас, які реально не допускали до її формування. Демократичні за формою та змістом радянські конституції залишалися декларативними документами. Стратегічний курс визначала олігархічна верхівка Кремля, а тактичну лінію партії впроваджували місцеві партійні апарати, очолювані першими секретарями, котрі і були вождями місцевого масштабу.
Компартійно – радянська номенклатура понад усе не хотіла різких змін у суспільному житті, почуваючи себе доволі впевнено в умовах брежнєвського консерватизму…»
(Полтавщина: влада на історичних паралелях,- Полтава: АСМІ, 2005.- с. 222)
• Бесіда
1. Про що говорять дані джерела?
2. Який існував стиль керівництва?
3. Чому , на вашу думку, владні структури не хотіли і боялися змін?
4. Які факти свідчать, що в країні і обласні існувала командно – адміністративна система?
• Наступне запитання нашого уроку « Індустріальний та аграрний розвиток краю».
• Коли було запроваджено економічні реформи в СРСР?
• Хто був їх автором?
• Який основний зміст вони мали?

Повідомлення учня.
Сповільнення темпів розвитку вимагало пошуків нових механізмів господарювання. Ці пошуки розпочалися ще за керівництва М.Хрущова. Але нове керівництво запропонувало свою програму реформ ЇЇ ініціатором, як ви вже сказали був О.Косигін.
На Полтавщині нова система господарювання до кінця 1960 р. закріпилася на 265 підприємствах (з 400), які виробляли майже 90 % загального обсягу промислової продукції. Першими на нові умови перейшли: у Полтаві – тепловозоремонтний завод, у Кременчуці – заводи шляхових машин і залізобетонних шпал, у Миргороді – круп’яний завод №15.До сер. 1970 – х рр. у нових економічних умовах працювали практично всі підприємства області.
Завдяки щедрому фінансуванню продовжувалося активне промислове будівництво. Наприкінці 1964 р. на заводі газорозрядних ламп у Полтаві пустили в дію єдину в СРСР експериментальну шестилінійну скловарну піч. У 1965 р. дав першу продукцію Кременчуцький сажовий завод. Невдовзі було випущено першу чергу Кременчуцького нафтопереробного заводу, Полтавського заводу алмазних інструментів. У 1970 р. дав першу продукцію Дніпровський гірничо – збагачувальний комбінат у Комсомольську. До ладу діючих було введено взуттєву фабрику в Кременчуці, цукрові, молочні, хлібозаводи. Щорічно вводилися в експлуатацію нові родовища нафти, газу і конденсату. Протяжність нафтопроводів – близько 1 тис. км. Значного поширення набуло технічне переоснащення діючих промислових підприємств. Лише в 1966 р. в області модернізували 507 одиниць обладнання, на що затратили 120 тисяч карбованців. Фактично заново була створена база будівельної індустрії. У структурі управління промисловістю виникли великі виробничі, науково – виробничі об’єднання й агропромислові комплекси.
• Робота з картою «Будови брєжнівського часу на Полтавщині»
- Назвіть галузі промисловості, які розвивалися.
- В яких містах було зосереджено виробництво?
- В якому регіоні зосереджувалась важка промисловість? Чому?

• Робота в парах. Прочитайте свідчення. Які висновки можемо зробити?
У 1968 р. в аграрному секторі області експлуатувалося 13 тис. тракторів (на 1 тис. машин більше, ніж у 1965р.). Через десять років цей показник зріс до 17,5 тис. Наприкінці 1970 –х р. полтавські села мали близько 22 тис. тракторів, 10 тис. вантажівок, 5 тис. зернових і 8 тис. спеціалізованих комбайнів.
Витрати електроенергії на виробничі потреби колгоспів і радгоспів протягом десятиріччя (1966 – 1975рр) збільшилися з 57,6 млн.квт. год. до 296,4 квт. год. Поставки мінеральних добрив за той же час зросли в 2,7 р.

• В чому ж причини наростання гальмівних процесів і розвитку промисловості та сільського господарства?
1. Розвиток економіки екстенсивним шляхом.
2. Якісним факторам приділялась недостатня увага.
3. Сповільнене оновлення основних фондів.
4. Незадовільна механізація робіт
5. Зростання непродуктивних витрат, зростання браку.
6. Зростання обсягів збору зерна було досягнуто переважно екстенсивним шляхом.
7. Повільне впровадження науки і техніки.

Проблеми села
1. Ерозія грунтів.
2. Пилові бурі.
3. Непродумана меліорація.
4. Слабкий розвиток соціально – культурного будівництва на селі.
5. Низька електроозброєність полтавських колгоспів.

- Як ви думає, до чого це привело? (до вимирання сіл. Концепція «неперспективних сіл»)

• Повідомлення учня про діяльність Ф.Т.Моргуна.
• Повідомлення учнів про відновлення сіл на Решетилівщині.

Соціальні зміни в житті полтавчан.
• Робота в групах.
Чисельність населення Полтавської області (тис. чол..)
1960 1970 1980 1985
Загальна кількість 1645,5 1706,2 1737,6 1725,0
У т.ч.
Міське 509,6 679,4 887,6 942,10
% 31,0 39,8 51,1 54,6
Сільське 1135,9 1026,8 850,0 782,9
% 69,0 60,2 48,9 45,4
Природний приріст 8,9 2,8 -0,3 -1,3

- Яка тенденція характерна в змінах чисельності населення?
- Чому зростає кількість міського населення?
- Чому зменшується природній приріст населення?
• Повідомлення учнями своїх власних досліджень, які вони провели на передодні уроку.

Особливості культурного розвитку краю.
Повідомлення учнів про відомих людей.

• Розв’яжіть кросворд. Відомі люди краю.

1. Полтавчанин, льотчик – випробовувач, космонавт, здійснив першу стиковку корабля Союз – 2 в тіні Землі.(Береговий)
2. Голова правління Київської організації Спілки композиторів України. Народився в селищі Градизьк. (Білаш)
3. Брати – композитори, вихідці із Глобинського району (Майбороди)
4. Наш земляк, який одним із перших побував у Чорнобилі, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР І України (Олійник)
5. Прізвище, братів – письменників, які за випадковим збігом обставин мали схоже ім’я (Тютюнник)
6. Автор історичних романів «Князь Кий», «Чумацький шлях», «Князь ігор. Слово о полку Ігоревім». Жив у Лубнах. (Малик)

5
3

2 4
1

6

• Учениця читає вірш Миколи Коломійця
«Я, мамо, не похований і досі»
Я, мамо, не похований і досі.
Мене в провалля кинула війна.
І того дня у вашому волоссі
Так рано появилась сивина.
Не винен я, не винен, що не вміють
Своїх солдат шукати на війні,
Що досі ще кістки мої біліють
У цім проваллі, на самому дні.
Та прошу я Вас, мамо, ради Бога,
Хоч не зірвіть, якщо охопить зло,
Підкову, що прибив біля порога,
Коли востаннє їхав за село.
Кістки мої зітліють, бо не знають
Сюди дороги Ваші теплі сни,
Лиш у печери часом прилітають
До мене, як стемніє, кажани…
- Про які події йдеться в цьому вірші.
Важким тягарем відобразилася афганська війна, яка тривала 3340 днів і ночей. На афганській війні побувало 4357 наших земляків. Один із них – льотчик – штурмовик В.Ф.Гончаренко - удостоєний звання Героя Радянського Союзу. «Афган» забрав життя 88 мешканців Полтавщини, ще 73 –м скалічив життя, «нагородивши» ранами й інвалідністю. Серед загинувших, не повернулися з війни і наші земляки, випускники нашого навчального закладу.
• Розповідь учнів про В.Пустовара та І.Веклича.
Цей період історії позначений і проведенням Олімпіади. Шлях до Московського стадіону олімпійського вогню проходив через Полтавську область. Сьогодні на зустріч ми запросили наших земляків М.Пробийголову та М. Тихоненка, спортсменів, які були удостоєні права нести олімпійський вогонь..
• Перегляд відео про Олімпійські ігри підготовлене Полтавським радіо у 1980р.
Заключне слово вчителя.
За один урок важко розповісти і вивчити цілий історичний період. Я думаю, що сьогодні ми зупинилися фрагментарно на вивченні цього питання. Ви, навчаючись у вузах продовжити вести дослідницьку роботу і дізнаєтесь багато нового з історії нашого краю.
4.Рефлексія.
Повернення до початку уроку.
- Чи є у Вас бажання змінити кольори, про які говориться у пісні «Два кольори» ? Аргументуйте.
5.Домашнє завдання: підготуватися до уроку узагальнення знань по темі: « Україна в період загострення кризи радянської системи (сер. 60 – х - поч. 80 – х років)».
Очікувані результати.
 На основі різних джерел інформації: характеризуватиме соціально – економічне становище краю на початку ХХ століття;
 описуватиме прояви процесів лібералізації в різних сферах життя полтавчан, співставлятиме з життям українців взагалі;
 описуватиме повсякденне життя та визначатиме зміни, пов’язані з процесами лібералізації суспільства;
 визначатиме причини та наслідки реформ;
 доводитиме, що полтавчани здійснили вплив на зростання національної самосвідомості

Додаток А
Адміністративно – територіальний поділ області
Назва районів 1923 рік 1937 - 1941 рік 50 – ті роки ХХ ст. Грудень 1962 рік Січень 1965 -грудень 1966 рік
Кременчуцький округ

Бригадирівський
+ Кременчуцький
район 1939
+ + +
Вереміївський +
Глинський +
Глобинський + + + + +
Горбинський +
Градизький + + +
Кахнівський +
Кишенківський + + +
Краснокамянський +
Крюківський +
Лихнівський +
Манжеліївський +
Новогеоргіївський + +
1939 до Кіровоградської обл.
Олександрійський +
Онопріївський/ Онуфріївський + +
1939 до Кіровоградської обл.
Попельнастинський +
Потокський +
Семенівський
+
+ + +
Лубенський округ
Великобагачанський
+
+
+
+

Вовчківський +
Комишанський + + +
Лубенський + + + + +
Миргородський + + + + +
Оболонський + + +
Оржицький + + + +
Остапівський +
Покровсько – Багачанський + + Ліквідовано
04.01.1957р
Попівський +
Сенчанський + + +
Сорочинський +
Тарандинцівський +
Хорольський + + + + +
Чорнуський + Чернухинський + +
Яблунівський +
Полтавський округ
Баляснівський
+

Білоцерківський +
Великобучківський +
Грунський +
Диканський + + + + +
Зачепилівський +
Зіньківський + + + + +
Карлівський + + + + +
Кегичівський +
Кобеляцький + + + + +
Машівський + + + +
Нехворощанський + + +
Новосанжарський + + + +
Опішнянський + + +
Полтавський + + + + +
Решетилівський + + + + +
Рунівщанський +
Сахнівщанський +
Червоноградський +
Красноградський +
Котелевський + 1939р. утворено район +
Малоперещепенський +
Чутівський + + + +
Шишацький + + + +
Прилуцький округ
Березово – Рудківський +
+

Варвинський +
Драбівський + + 06.01.1954р. відійшов до Черкаської обл.
Іваницький +
Ковалівський + + +
Мало – Дівицький +
Пирятинський + + + + +
Прилуцький +
Срібнянський +
Турівський +
Харковецький +
Яблунівський +
Яготинський + + 06.01.1954р. відійшов до Київської обл.

Роменський округ
Березівський

+
Великобубнівський +
Веприцький +
Гадяцький + + + + +
Глинський +
Засульський +
Липоводолинський + +
1939 р. відійшли до Сумської обл..
Лохвицький + + + + +
Недригайлівський +
Перекопівський +
Петрівський + Петрівсько- Роменський Ліквідовано
04.01.1957
Синівський + +
1939 р. відійшли до Сумської обл..
Смілянський +
Великокринківський
Гребінківський
Козельщанський
Лазірківський
Згурівський

+

Гельмязівський
Золотоніський
Іркліївський
Чорнобаївський +
+
+
+
06.01.1954р.
відійшов до Київської обл..

07.01.1954р.
відійшли до Черкаської обл.
+

+

Всього 84 47 34 14 25

Додаток Б
Перший секретар Полтавського обкому партії Голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих
1. Мужицький Олександр Михайлович (1959 – 1972рр)
2. Моргун Федір Трохимович (1973 – 1988 рр)
3. М’якота Олексій Сергійович (1988 – 1991 рр) 1. Бойко Степан Карпович (1963 – 1974рр)
2. Луденко Григорій Іванович (1974 – 1978рр)
3. Устименко Григорій Якимович (1978 – 1984рр)
4. М’якота Олексій Сергійович (1984 – 1988рр)

Предмети: Історія України

Класи: 11 клас