ТАРАС ШЕВЧЕНКО «ІВАН ПІДКОВА»
В.І. Скрипченко, учитель української мови та літератури Прилуцької гімназії №5 Прилуцької міської ради Чернігівської області.
Тема. ТАРАС ШЕВЧЕНКО «ІВАН ПІДКОВА».
Мета: ознайомити учнів зі змістом та художніми особливостями поеми Т. Шевченка «Іван Підкова»; розкрити історичну основу поеми « Іван Підкова», риси і поведінку козацьких ватажків, їх стосунки з підлеглими;
розвивати уміння робити ідейно-художній аналіз твору, пояснити особливості вживання художніх засобів для розкриття змісту твору;
розвивати пам'ять, мовлення, логічне мислення учнів; удосконалювати навички виразного, осмисленого читання, уміння коментувати прочитане й висловлювати своє ставлення до нього;
виховувати усвідомлення того, що героїзм і мужність – ознаки лицарських чеснот українських козаків, заповідані нам нащадками як духовний спадок.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І.Актуалізація опорних знань.
Хто хоч раз побував на Україні, той назавжди запам’ятає прекрасну українську природу, де колись панували славетні козаки:
Садок вишневий коло хати.
Хрущі над вишнями гудуть.
Українські пісні, щебетання солов’я, води славного Дніпра:
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива…
А також прекрасних, мужніх людей, які живуть на цій землі. Багатство України – це золоті пшеничні лани, чудова мова, культура.
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива, як їх почує…
- Кому належать усі віршовані рядки?
- Про які факти з життя Т.Шевченка довідалися?
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні на уроці ми познайомимося з твором Т.Шевченка «Іван Підкова».
Що ми будемо робити? ( Ознайомимося зі змістом поеми Т.Шевченка «Іван Підкова»; розкриємо тему, головну думку, риси характеру героя;Визначимо жанр, художні засоби; удосконалюватимемо навички виразного, осмисленого читання)
Отже, які ми повинні бути на уроці? ( Активні, уважні, не хвилюватися і не боятися висловлювати свої думки.)
Запишіть у зошит дату, тему уроку.
ІІІ. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
Приваблювала Т.Шевченка тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників.
Зажурилась Україна, бо нічим прожити,
Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой, маленьких витоптала, великих забрала.
Назад руки постягала, під хана погнала.
Так співається у давній українській пісні про велике лихоліття народу, про криваві й спустошливі напади татарів і турків на Україну в ХVІ ст. В одному тільки 1537 р., і то лише на Волині, було забрано в полон понад 15 тисяч чоловік. Недаремно один торговець, що постійно сидів біля брами в Кафі, спостерігаючи, як щоразу орда приганяла полонених українців, дивувався, звідки їх стільки береться й чи взагалі є ще люди в Україні. Український народ не корився загарбникам.
Першим бастіоном, який приймав на себе найміцніші удари хижих орд, була Запорозька Січ. Відважні козаки-запорожці мужньо захищали рідний край, відганяли орду на південь, а то й не раз на своїх невеликих човнах сміливо вирушали до ворога « в гості»; перепливали Чорне море і, тяжко заплативши ворогові за наругу над трудовим людом, визволяли побратимів з неволі.
Про одного славного лицаря й піде у творі «Іван Підкова». Написаний у 1839 р. у Санкт-Петербурзі. Даний твір був уміщений у першому виданні «Кобзаря» - 1840р.
2. Проблемне питання.
- Хто ж були козаки – розбійники чи воїни-захисники?
3. Виразне читання твору.
- Про кого йде мова у творі?
4. Історична довідка про Івана Підкову. ( Підготовлена учнями заздалегідь)
5.Словникова робота.
Китайка – тканина.
Шинок – заклад, де продавали спиртне, де можна було пообідати й випити.
Поставець – посуд, кухоль.
Гирло – місце впадання річки в море.
Байдаки – великі козацькі човни (довідка на полях с. 51.)
Рибалка – птах.
Синоп - турецьке місто.
Царград - давня Слов’янська назва Стамбула, колишньої столиці Туреччини.
Лиман - так називають озеро на півдні України.
- Дані слова належать до пасивної лексики, більшість є застарілими.
6. Бесіда за текстом.
- Про яку бувальщину згадується у творі?
- Що свідчить про велику кількість козацьких могил?
- Яку цікаву минувшину розповів дід онуку?
- Яке значення у творі має опис бурхливого моря?
- Як козаки поставилися до морської негоди?
- З чим звернувся отаман до козаків?
- Чи підтримали запорожці свого ватажка? Чому?
- Отже, яка тема твору? ( Зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.)
7. Друге читання тексту.
- Знайти, коли ж ми знайомимося вперше з головним героєм?
- Із кількох частин складається твір? ( Дві частини: сучасність та минувшина.)
8. Характеристика головного героя.
- Охарактеризуйте Івана Підкову як людину, козацького ватажка, посилаючись на зміст твору.
- Яке значення має образ Івана Підкови для нас?
- Чи є він актуальний сьогодні?
- Отже, яка головна думка твору? ( Возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови; їх сили волі, братерської дружби; ми повинні пишатись героїзмом, минулим України.)
9. Дослідницько-пошукова робота.
І група . – Доведіть, що це поема. Визначте жанр.
ІІ група. – Визначте художні засоби.
ІІІ група. –Визначте риму та ритм перших восьми рядків ІІ частини.
Жанр: історична поема.
Художні засоби: рефрен «Було колись…».
Метафора: «ревіли гармати…», « тіло лягло, могили чорніють…».
Епітети: «біле тіло», « козацьке тіло, синє море».
Порівняння: « могили…, як гори; хвилі, як гори».
Звертання: « Ану же, хлоп’ята; грай же, море; добре, батьку, отамане».
Риторичні оклики: «А згадаймо!...»
Риторичні запитання: «Де-то будь роботі?»
- Яке значення художніх засобів?
ІV. Підсумок уроку.
1. Тестування.
1. Про що згадує автор на початку твору?
А щасливе життя українського селянства
Б сміливість і мужність запорожців
В нещасне власне дитинство
2. Могили, де поховані оборонці рідної землі
А поросли травою і всіма забуті
Б уквітчані червоними маками
В зберігають славну минувшину
3. Свідок слави дідів говорить з вітром
А про волю
Б необхідність гарної погоди для обжинок
В щастя людини і сенс життя
4. Яка річка згадується в поемі?
А Дунай
Б Дніпро
В Ока
5. Коли дід побачив могили, його огорнули думки
А про призначення людини в суспільстві
Б героїчну минувшину рідного краю
В швидкоплинність життя
6. Перебуваючи на байдаках, козаки співали
А «Віють вітри, віють буйні»
Б «Як були ми козаками…»
В « Грай же, море!»
7. У яких скрутних умовах перебували козаки?
А відсутність води і харчів
Б складні погодні умови на морі
В обмаль необхідної зброї
8. Над якою роботою розмірковує отаман?
А бій з ворогом
Б негайний ремонт човнів
В приготування зброї до бою
9. Портове місто, що згадується у творі, знаходиться
А у Німеччині
Б Польщі
В Туреччині
10. Козаки отамана називають
А героєм
Б силачем
В батьком
11. За що отаман подякував козакам?
А за вміння дотримуватися дисципліни
Б готовність мужньо вступити в бій з ворогом
В сміливість під час перебування у бурхливому морі
12. Поема як літературний жанр – це твір
А великий віршований твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей
Б написаний у формі звертання однієї людини до інших
В в основі сюжету якого лежить гострий неприхований життєвий конфлікт, який здебільшого закінчується смертю героя.
2. Оцінювання.
3. Проблемне питання.
- Хто ж такі козаки – воїни-визволителі чи розбійники?
- Які художні твори ви читали про них?
- Якими ти їх уявляєш?
V. Домашнє завдання.
Опрацювати С. 50-52 ( завдання 8).
Високий рівень. Доведіть або заперечте думку О.Довженка: «Без минулого немає майбутнього».
Достатній рівень. Повідомлення про морські походи козаків, їх військові хитрощі й кмітливість.

Предмети: Українська література

Класи: 6 клас