Користувацький вхід

Украинская народная сказка "Рукавичка". Урок -инсценировка

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Украинская народная сказка "Рукавичка". Урок -инсценировка
Тема: Украiнська народна казка «Рукавичка».
Мета: формувати вмiння читати, розмовляти украiнською мовою, прищеплювати вмiння працювати над текстом, учити розумiти його змiст, збагатчувати активний словниковий запас, розвивати пам ять, мислення, увагу, уяву, творчi здiбностi учнiв, виховувати любов, повагу до украiнськоi мови.
Обладнання:iлюстрацii тварин, маски тварин, конверти - «блискавки», аудилзапис.
Хiд уроку.
I. Органiзацiя классу.
Сядьте, дiти, всi гарненько,
Руки покладiть рiвненько,
Очi вище пiднiмiть,
Своi плечi розведiть.
Менi дiти, ви всмiхнiться,
Веселiше подивиться.
II. Актуалiзацiя знань.
1. Розвиток артикуляцiйного аппарату.
Вч. - Дiти, зараз ми зробимо зарядку для наших ротикiв. Слухайте уважно чистомовку.
Ить-ить-ить - заєць в полі аж тремтить.
Ем-ем-ем - він сховався за кущем.
Уха-уха-уха - але довгі в нього вуха,
Їх-їх-їх - не сховати зайцю їх.
Вч. – Хто сховався в полi?
- Чому зайцю не сховатись?
- Давайте, разом зi мною.
2. Робота над загадками.
Вч. А зараз ми побачимо, якi ви кмитливi, як добре ви вмiєте вдгадувати загадки.
(Пiдготовленнi дiти загадують загадки, вшдгадка – iлюстрацiя вивiшується на дошцi.)
Ходить свашка із мітлою,
Заміта до лісу слід,
Де недавньою порою
Тут відбувсь її обід. (Лисиця.)

Невеличка та сіренька
В нірці мешкаю тихенько.
Уночі по хаті – нир,
Я шукаю сало й сир. (Миша.)

У воді водиться,
З хвостом родиться,
А як виростає —
Хвіст відпадає. (Жаба.)

Клишоногий, волохатий,
влітку спритний та завзятий,
ну а взимку, лежебока,
у барлозі гріє боки. (Ведмідь.)

Вдалині посеред ночі
засвітились хижі очі.
Від його пісень у звірів
морозець біжить по шкірі. (Вовк.)

Хвіст куценький, довгі вуха,
має в шафі два кожухи.
Влітку одягає сірий,
ну а взимку — теплий білий. (Заєць.)

І ввечорі і зранку
Вартую я на ґанку.
І кусаю, і гарчу-
В дім чужих не пропущу. (Собака)

Ця свиня живе у лісі,
Спить, зарившись в тепле листя,
Має ікла і щетину,
Жолуді збира всю днину.
Як же зветься цей іклан?
Знають всі, що це — …(кабан).

Невеличкi двi хатини,
В них м’якi I теплi стiни.
По п’ять братикiв малих
Проживає в стiнах тих. (Рукавичка.)
Вч. Молодцi, дiти, гарно вiдгадуєте загадки. З якоi казки до нас завiтали усi цi героi?
III. Повiдомлення теми уроку.
Сьогоднi ми познайомимося з украiнською народною казкою «Рукавичка».
IV. Робота над темою уроку.
1. Бесiда.
Вч. - Вашi однокласники пiдготували для вас театральну виставу. Давайте згадаємо , як треба поводити себе у театрi?
Дiти.
Якщо ти зiбрався до тетру вдягнися охайно, святково.
В фойє не можна шумiти, бiгати.
Не можна запiзнюватися.
В залi треба зайняти своi мiсця.
По ряду треба йти лицеем до сидящого.
Не заважати глядачам : свiтiти , грюкати, iсти.
Вч. Молодцi, Тi ж самi правила будуть дiяти i пiд час нашоi вистави.
2. Читання вiрша учнем.
Казка, казка,
Це - примовка.
Розказати - не вiдмовка!
Треба так за справу взятись,
Так глаголити, старатись,
Щоб із самого початку
Позабавити дитятку.
Щоб в середині народ
Сидячi, роззявив рот,
Щоб на прикінці нам гостi,
Не перерахували костi.
Починається вже казка
Ви послухайте, будь ласка!
3. Iнсценiзацiя казки «Рукавичка».
Автор Яна Топчий, Маша Нечепуренко
Дiд Настя
Собака Амiде
Миша Христина
Жаба Ельнара
Лиса Катя
Заєць Лiна
Вовк Iлля
Кабан Дiма.

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
— Тут я буду жити!
Коли це жаба плигає та й питає:
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
— Іди!
От уже їх двоє. Аж біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Іди!
От уже їх троє. Коли це біжить лисичка та до рукавички:
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене
— Та йди!
Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик та й собі до рукавички, питається:
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!
— Та вже йди!
Уліз і той, — уже їх п'ятеро. Де не взявся — біжить кабан:
— Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці/
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
— Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
— Та вже влізу, — пустіть!
— Та що вже з тобою робити, — йди!
Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
— Р-р-р! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
— Та якось будемо.
— Та вже йди, тільки скраєчку.
Уліз і ведмідь — семеро стало, та так же тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
Коли це дід оглядівся, — нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла, бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
Звірі як злякаються, як вирвуться з рукавички, — так усі й порозбігалися лісом. Прийшов дід та й забрав рукавичку.
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!
— Та вже йди!
Уліз і той, — уже їх п'ятеро. Де не взявся — біжить кабан:
— Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
— Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
— Та вже влізу, — пустіть!
— Та що вже з тобою робити, — йди!
Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
— Р-р-р! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
— Та якось будемо.
— Та вже йди, тільки скраєчку.
Уліз і ведмідь — семеро стало, та так же тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
Коли це дід оглядівся, — нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла, бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
Звірі як злякаються, як вирвуться з рукавички, — так усі й порозбігалися лісом.
4. Бесiда за змiстом казки.
- Де посилилися звiри?
- Звiдки в лiсi з' явилася рукавичка?
- Як вони зверталися один до одного (грубо чи ввiчливо)?
- Як вони ставилися до тих, хто просився в рукавичку?
- Чому розбiглися жильцi?
5. Робота в парах.
З 'єднайте назви тварин з iх прiзьвiськами у казцi.
Мишка iклан
Жабка сестричка
Зайчик братик
Лисичка стрекотушка
Вовчик шкряботушка
Кабан побiгайчик
Ведмiдь набрiдь
6. Бесiда
- Чому мишку назвали - шкряботушкою, жабку - стрекотушкою, зайчика – побiгайчиком, кабана – iклан?
7. Розгадування кросворду.
1. Якого птаха лисичка пригощала кашею?
2. Хто знiс золоте яєчко?
3. Який казковий герой залишив хвоста в ополонцi?
4. Кого хитра лисиця вигнала з луб яноi хатки?.
5. Кого звiрi вже не хотiли впускати до рукавички?
6. Кого зробили iз соломи i змастили cмолою?
7. Хто з iв колобка?
8. Хто першим знайшов в лiсi рукавичку?
9. Хто з казкових матусь мав семеро дiтей?
V. Пiдсумок уроку.
1. Бесiда.
- З якою казкою ми познайомилися?
- Що вам сподобалося на уроцi?
Домашнє завдання.
Читати казку за особами

Автор: 

Гавронова Наталья Витальевна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі