Користувацький вхід

Театральна вистава «Пригода у лісі»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

Театральна вистава «Пригода у лісі»

ДІЙОВІ ОСОБИ

Дівчинка Маша
Змія
Мухомор
Ворона
Лісовик
Жабенята (4)
Водяний
Русалки (4)
Лебеді(2)
Дощик
Дівчата та хлопці
Ведучі (3)
Голос мами(за кулісами).
(Вистава на три дії).

І ДІЯ

Ведучий 1. Запрошую вас у найправдивішу казку.
У казку відкривається вхід через мить.
Із серцем відкритим, з обличчям без маски
У світ цей чарівний ступіть.

Ведучий 2. Гостем ти будеш в казковій країні,
А, може, залишися тут назавжди.
Тут жителі будуть до вас всі гостинні,
Тож швидше в розчинені двері іди.

Ведучий 3. Господарка, казка красуня чудова,
Вийшла вітати гостей дорогих.
Усяке в світі буває,
Про всяке наша казка і розповідає

(Звучить музика,поволі відкриваються завіса, чути голос
Мати (пісня), а потім слова:)
Маша! Не звертай зі стежини!
Вона до галявини доведе.
Там дівчата вже чекають.
Чуєш, не заблукай.

Маша (входить). Добре, матусенько!

(Іде до лісу, збирає квіти, співає пісню. Потім виходить. На галявині Мухомор, біля дерева Змія, на дереві сидить Ворона).

Змія. Ой, як я довго спала. А хто мене збудив?

Мухомор. Либонь, весна!

Змія. Весна ще так ніколи не співала, як тепер. Ні! Стій… Це дівчина мала.

(Змія знову згортається в клубок. Входить дівчинка)

Ворона (на гілці). У нашому лісочку дивина,
Чомусь дівчинка сумна.
Чомусь не весела мовчазна,
Й ні з ким не хоче говорить,
Може, в неї серденько болить?
І чому, неначе та роса,
На очах її бринить сльоза?

Дівчинка. Ой лишенько, заблукала я, і квітів вже немає, і стежка зникла. Ой, де я?

Ворона. Кар – Кар! Кар – Кар!
Куди ідеш?
Кар – Кар! Кар – Кар!
Куди бредеш?

Дівчинка. Вороно, я тебе питаю, куди мені іти?Я зовсім не знаю! Агов, послухай! Тільки підкажи.
(Хоче штовхнути Мухомора).

Мухомор. Не ріж! Не руш!
Коли малюють темний бір
Мене не забувають.
Я – мухомор, я з давніх пір
Малюнки прикрашаю.
У кошик не прошусь до вас,
Хоч вас я зустрічаю,
Яскравим вогником щораз
З трави я виглядаю.
Та люди з давніх пір завжди
Мене даремно лають,
«Гей, мухомор, поганка ти!»
І капелюх збивають.
А ти прошу запам’ятай ,
Чого ворогувати?
Росту і я не просто так,
Сядь на травичку, відпочинь,
Побудь із нами трішки.
Стомилась у дорозі ти,
Хай відпочинуть ніжки.

(Звучить музика. Танець змії. Після таночку Змія виповзає. Виходить вовк, він грає на гітарі. Хоче злякати дівчинку).

Вовк. Га ,хто,хто там до мене стука?
Ой, ой буде, знайте, вам наука!
Кричать, вищать та ще і воду ллють,
Спокою вовку не дають,
Злому звіру!
Скоро лапки мої стануть кулаками,
А молочні клики – гострими кликами –
Все тоді зумію, я вам так завию –
Не до жартів буде! Р-р-р-р…
Хай подалі йде всяк од мого дому.
Не скажу «Добридень» я в житті нікому!
Вигну дужу спину, вас виттям зустріну.

(Грає і співає)

Дівчинка. Куди іти, підкажеш? Вовчику, любий, допоможи.

Вовк. Ось Лісовик іде. Дорогу знає. Він допоможе і покаже.(Входить граючи на гітарі).

(Лісовик поважно входить. Іде і співає пісню).

ЛІСОВИК
Вночі я на дорозі
По зірочках іду.
Без остраху в барлогу
До ведмежа зайду!
Я дуже, дуже спритний,
Своїх я розумів..
Нема на світі нічого такого
Чого б я не зумів.
Ніхто мені не радив,
Ніхто не помагав.
І весь лісок навколо
Один перелякав.

(Звертається до дівчинки. Пояснює їй).

Під гаєм в’ється річенька ,
Як скло вона блищить.
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.
Ця стежка до річки веде.

Дівчинка. А річка де?

Лісовик. Річка вдалині.
Скоріше до річки веди!
Веди через поле і ліс, і долину.
Навіщо кружляєш в пожую днину?
Дякую! До побачення, друзі»

(Всі виходять).

ІІ ДІЯ.

Голос. Ліс спочиває, спить спокійно.
Ставок старечий стуманів.
Стежина-стежка самостійно
Снує собі серед лісів

(Відкриваються завіса. Біля ставка сидить Водяний, біля нього Русалки. Вискакують Жабенята).

Жабенятко. Жабенятко я, ква-ква!
Я квакушка, ква-ква!
Я зелена, ква-ква!
Як зеленая трава.
Ква-ква, ква-ква!
Ось і вся моя журба.

(Звучить пісня)

ЗЕЛЕНЕ ЖАБЕНЯТКО.
На зеленому лужку, на піщанім бережку
Жабка пісеньку співа. Ква-ква-ква!
Гарно літечком мені,
Я купаюсь цілі дні,
І ловлю я комара,
Хоп! Зловила, ква-ква. (2 р)

(Жабенятка виконують танок 2Рокен-н-ролл для жабенят». Заходить дівчинка).

Дівчинка. Гойда-гойда, хить та хить –
Щось на вітрі шелестить.
Гей, на вітрі, над водою
Хтось тріпоче бородою.
Та зелена борода
В синю річку упірна!
Піднімає, шелестить.
Гойда- гойда, хить тахить!
Ти хто?
Водяний. Я!?

(Виконує пісню Водяного з мультфільму «Летючий корабель»).

Я – Водяний, я – я – Водяний.
І став сьогодні я сумний,
Тому мої всі дружки,
П’явки, скрекотушки,
Фу! Яка гидотна
Життя моє – бляшанка.
А ну його в болото.
Живу я,як поганка.
Літать мені охота!(3 р.)
Я - Водяний, я – Водяний!
Чому поганий я такий!
Всередині водиця,
Ну що з таким водитися!
Фу, яка гидота! Противно!

Дівчинка. Глянь, яка красунечка
Посеред ріки.
Розпустила весело
Білі пелюстки.
Може,їй з метеликом
Високо в блакить
Теж злетіти хочеться?

Водяний. Та не полетить!
Бо не випустить
Чорна глибина.
Бо вона прив’язана
Коренем до дна.
Ну, Русалки білолиці,
Потанцюйте для сестриці.

Русалка 1. Ой біжить, біжить мила дівчинка,
А за нею ми, русалочки!
Та послухай нас, красна дівчино,
Загадаєм тобі загадочки.
Русалка 2. Стоїть дід над водою,
Трясе бородою.

Дівчина. Це ж очерет!

Русалка 3. Стоять красуні на воді,
Вінки в них білі й золоті.

Дівчинка. Це красуні - лілеї.

(Русалки танцюють. Дівчинка спостерігає за ними. З-за куліс вибігають Лебеді. Танок лебедів(чорного та білого) під музику до балету П. Чайковського «Лебедине озеро»)

Дівчинка. (Звертається до Лебедів).
Лебеді мої чудові,
Далі куди йти?
Де стежку знайти?

(Лебеді крильми запрошують дощик).

Дівчинка. Дощик накрапає, дощик накрапає,
Пісенька лунає.

(Вбігає Дощик, весело співає пісеньку з мультфільму «Капітошка». Муз. Ю. Чапавецького. Сл. Г. Саська)

Дощик. Я – літній дощик золотий,
Летюча я водиця.
Спішіть дерева і трава
Умитись і напитись.
Приспів.
Я кап-кап-каплю там
Я кап-кап-каплю тут,
На луки і на площі.
До себе всі мене зовуть:
«Капай, капай, дощик».
Я літній дощик золотий,
Свіженька я водиця.
Хто влітку біга під дощем –
Простуди не боїться.

Дівчинка. Ой, дощику,рідненький,
Мені допоможи!
Де ділися подруженьки?
Як знаєш, розкажи.

Дощик. Добре, дівчинко, скажу
І тобі допоможу.
Покажу тобі дорогу
До галявини в діброву.

(Дощик бере дівчинку за руку, виходять).

ІІІ ДІЯ

(Звучить музика. Голос за кулісами).

У лісочку співи й сміх,
Головне для нас усіх –
Тут із друзями зустрітись,
Міцно з ними подружитись.

(Відкриваються завіса. На лужку сидять дівчатка з віночками).

Дівчинка. Квіточка до квіточки,
Листочок до листочка,
Сплітаємо з квітів
Барвисті віночки

Дівчинка Маша. Гарні віночки.
Будем водити із ними таночок.

(Хоровод «Подоляночка»).

Хлопчик. Нумо, дітлахи!
Досить сумувати,
Пора і гумореску прочитати!
(Хлопчик читає гумореску).

Діти (по черзі). Чесно будемо дружити
Нам без друзів не прожити!
Дружно будемо рости,
Щоб раділи люди!
Будем друзів берегти,
Берегти усюди!

(Вибігають всі учасники вистави. Виконують пісню)

ДРУЖБА

Кличе нас до себе річка,
І запрошує лужок.
В’ється синя стрічка
Повз зелений моріжок.
Білі дзвоники дзвенять.

Дівчинка Маша. Усі ми в дружбі будем жити,
І з піснею дружить

ПІСЕНЬКА «ПРО ЛІТО».

Ведучий 1. Прощання з казкою
Що привітала нас гостинно,
Та лишається загадка –
Що залишилось нам на згадку?!
Казки нової рядки,
Казку що склали разом,
Найправдивішу з усіх.
Сльози зникли скрізь одразу,
Чути було лише сміх.
Сміх щасливий, добрий, щирий,
Сміх сердечний, теплий, милий,
Той, що гріє всім серця.
Це був лиш початок казки
Та не буде в ній кінця.

Всі учасники. Але казочці кінець,
А хто слухав молодець!

Пісня «Бажаємо добра»

Автор: 

Голяченко Ольга Іванівна

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі