Глини Донбасу: особливості
їх залягання і практичного вживання

Вступ
ГЛАВА І ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА УКРАЇНИ І ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГЛАВА ІІ ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА КОРИСНИХ КОПАЛИН ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГЛАВА ІІІ ГЛИНИ ДОНБАСУ
3.1. ОСНОВНІ ВИДИ ГЛИН
3.2. КЕРАМІЧНІ ГЛИНИ В НАДРАХ ДОНБАСУ
ГЛАВА ІV КЕРАМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО
4.1.КЕРАМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО МІСТА СЛОВ'ЯНСЬКА
4.2. КЕРАМІЧНА НІША В МІЖНАРОДНОМУ РОЗПОДІЛІ ПРАЦІ
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК

При взаємодії суспільства і природи природа виступає як важлива основа розвитку суспільства і використовується, перш за все у вигляді природних ресурсів. Природні ресурси — це все ті елементи, властивості або результати функціонування природних систем, які використовуються або можуть бути використані в майбутньому для здобуття сировини, палива, енергії або продовольства і тому подібне Крім того, на соціально-економічні системи впливають і природні умови, які хоча не використовуються безпосередньо у виробництві, але можуть полегшувати або ускладнювати функціонування господарства. У зв'язку з розвитком науки і техніки все більше природних умов отримують економічну оцінку і переходять в розряд природних ресурсів.
Таке розуміння природних ресурсів дає можливість здійснювати їх класифікацію як по місцю в природних системах, так і по особливостях їх господарського використання. Один з найбільш загальних підходів полягає в розділенні всіх природних ресурсів на невичерпних і вичерпаних.
До невичерпних відносяться ті, які пов'язані з енергією Сонця і внутрішніх глибин Землі, силами гравітації (енергія сонячних променів, вітру, геотермальна, приливів і відливів, кліматичні ресурси), а також води Світового океану.
Вичерпані ресурси розділяються на непоновлюваних (корисні копалини, зникаючі види живих організмів) і поновлюваних (водні, ґрунтові, біологічні).
Природна класифікація базується на приналежності природних ресурсів до тих або інших сфер географічної оболонки: мінеральні, кліматичні, земляні, водні, біологічні.
По господарському використанню всі ресурси можна розділити на:
1) ресурси для виробничої (промисловість, сільське господарство) і невиробничої сфери;
2) локальні (місцеві), національні (державні) і глобальні (світові);
3) детально вивчені, виявлені, прогнозовані. Викопні ресурси (корисні копалини) класифікують по мірі їх геологічного вивчення.
Запаси корисних копалини — це кількість мінеральної сировини, яка ... виявлено за допомогою геологічної розвідки. Їх розділяють на дві категорії — балансові і забалансові. До балансових належать ті, які відповідають промисловим кондиціям і їх економічно доцільно використовувати. До забалансових — запаси, які унаслідок низького вмісту коштовних компонентів або складної технології видобутку і переробки поки що недоцільно використовувати (але з часом таке використання можливо).
Всі запаси корисних копалини залежно від міри розвіданої родовищ, якості сировини і гірничотехнічних умов розробки розділяють ще на категорії А, В, C1 і С2.
До категорії А відносять найбільш досліджені копалини, умови залягання яких, форма і будова рудних тіл повністю вивчені, виявлені природні типи І промислові сорти сировини, виділені і оконтурені безрудні і некондиційні ділянки усередині рудного тіла, повністю досліджені якість, технологічні властивості і інженерно-геологічні умови видобутку сировини.
Для категорії В ці характеристики майже збігаються, за винятком того, що тут не визначено просторове положення кожного типа і контури безрудних і некондиційних ділянок усередині рудного тіла.
До категорії C1 відносяться запаси, про які відомо: умови залягання, форма і будова тіл корисних копалини, їх природні типи, промислові сорти, якість, технологічні властивості і умови проведення гірничоексплуатаційних робіт.
Промислові запаси викопних ресурсів визначаються як сума запасів по категоріях А+В+ C1 без втрат, які обов'язкові під час добування мінеральної сировини.
Для потенційної оцінки запасів корисних копалини визначають на підставі обліку загальних геологічних умов так звані прогнозовані запаси.
Мета даної роботи – вивчення глин Донецької області, особливостей їх залягання і особливостей використання. У зв'язку з цим вирішуються наступні завдання:
- комплексна оцінка і визначення запасів глинистих копалин і їх якісного складу;
- вивчення умов експлуатації і можливості комплексного використання;
- облік освоєнності території, на якій вони знаходяться; - визначення можливостей збереження довкілля при експлуатації даних природних багатств.
До теперішнього часу не розроблені єдині підходи і критерії оцінки природних ресурсів, але загально прийнято, що оцінка має бути перш за все економічною, тобто виражатися у вартісних (грошових) показниках. Це дає можливість не лише оцінити окремі види природних ресурсів, але і обчислити сумарний природно-ресурсний потенціал (ПРП) території, під яким в економічній географії розуміється сукупна продуктивність природних ресурсів території як засобів виробництва і предметів вжитку, що виражається їх споживчою вартістю.

Класи: 8 клас

Предмети: Географія