Користувацький вхід

Семінар-практикум Методика роботи з поетичними творами у дошкільному закладі

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


1

Поетичне слово (вірші, потішки, байки) займає чільне місце в роботі дошкільного закладу, адже поезія будить емоційно-творчий настрій і естетичні відчуття у дошкільників.
Існує багато видів поезії - вона може бути оповідної, ліричної або драматичної.
У розповідному вірші розповідається якась історія. Ліричний вірш передає думки і почуття поета. У драматичній поемі є діючі особи, і вона схожа на театральну п'єсі.
Самим відомим драматургом, який писав свої п'єси віршами, був Вільям Шекспір.
Особливості сприйняття дітьми поетичних творів і методику заучування віршів із дітьми дошкільного віку досліджували В.Бухвостова, Р.Жуковська,
Н. Кирста, Л.Панкратова, Є.Тихєєва, Є.Фльорина та ін..
Як же використовують поетичні твори в дошкільному навчальному закладі?
І. Пропоную педагогам дати відповідь на це питання самостійно.
У дошкільному закладі поетичні твори:
 читають дітям для сприймання на слух та роботи за їх змістом над виразністю мовлення (ліричні заняття),
 вивчають вірші напам’ять,
 драматизують,
 інсценізують,
 розігрують їх зміст (ігри за сюжетами літературних творів)
У кожному із цих видів первинне місце займає сприймання поетичного твору. Науковці та психологи виокремлюють три стадії сприймання поетичного твору:
Перша стадія – безпосереднє сприймання твору, тобто відтворення й переживання образів твору. На цій стадії провідну роль відіграє уява, твір сприймається “серцем”, а потім уже розумом.
Друга стадія – розуміння змісту твору. Провідним стає мислення, та оскільки воно оперує тим, що було емоційно пережито, воно не відбиває емоційності сприймання твору, а поглиблює його.
Третя – вплив художньої літератури на особистість дитини як кінцевий результат сприймання художніх творів (О.Никифорова).
Зрозуміло, що вплив на особистість дитини має бути позитивним. Тому логічно, що до творів художньої літератури, з якими ознайомлюють дітей, мають бути певні вимоги. Який зміст цих вимог на вашу думку?
Педагоги обговорюють та озвучують вимоги щодо творів художньої літератури, які використовують у роботі з дошкільниками.
Вимоги до поетичних творів:
 простота і чіткість ритму;
 стислість самого віршика і окремих рядків;
 простота і ясність знайомих дітям образів;
 при відборі віршів для заучування враховується їх обсяг: 1-2 строфи для молодших груп, дещо більше - для старших;
 різноманітність видів поезії.

Розглянемо коротко кожен із варіантів занять.
В старших групах практикується проведення ліричних занять. На таких заняттях вихователь особливу увагу приділяє ліричній атмосфері. Цей вид занять інтегрує музику, живопис, літературу. Центральною ланкою цього поєднання є мистецтво слова, тому бажано, щоб поетичні образи віршованого тексту знайшли своєрідне відображення в репродукціях картин, музичних творах, дитячих малюнках. Мета цих занять — виховувати художньо-есте¬тичне сприйняття образної сутності, мелодійності, ритму, краси поетичного слова, відчуття вираз¬ності мовних засобів, що надають особливої яск¬равої наочності картинам вірша.
Велике значення на цих заняттях надається правильно організованій мовленнєвій роботі:
– художньому аналізу образної будови віршованого тексту (через конкретні запитання, що виявляють ступінь усвідомлення значення виразних мовних засобів),
- добір порівнянь,
- уточнень,
- побудова синонімічних рядів,
- пошук антонімічних пар.
Виконання творчих завдань ліричного напряму, розігрування психологічних емоційно яскравих етюдів, добір ілюстрацій, малювання за темою, творча розповідь — все це допоможе дітям глибше відчути ідею і характер вірша, забезпечить особливе емоційне піднесення, приверне увагу дітей до високої поезії.
ІІ. Пропоную педагогам підібрати творчі завдання до поетичних творів.
Як варіант заняття на основі поетичних текстів є використання віршів-жартів. Жартівливі вірші, вірші-роздуми допомагають розвитнути виразність, точність влучність мовлення, а також сприяють становленню поетичного смаку, виховують інтерес до краси українського художнього слова. Художньо-образна поетична форма цих віршів спонукає дитину до усвідомлення інтелектуального, логічного завдання через осмислення значення мовних образів. Але завдяки жартівливій ситуації діти сприймають їх залюбки, весело, як гру, поетичні жарти. Ці фрагменти чудово доповнюють різноманітні колективні заняття з будя-якої діяльності, оживлюють побутові моменти, піднімають настрій будь-коли, прикрашають дитячі розваги. Вони є пропевдетикою сприймання й усвідомлення дітьми народної сміхової культури.
Поради до організації полягають у тому, що для використання цих поезій необхідна доброзичлива, приємна атмосфера в групі, вихователь, який підтримує добрий настрій дітей, демонструє їм багаті можливості культурного прояву веселого настрою, зацікавлює логічним завданням, заохочує до активної розмови.
Наступним варіантом роботи ми розглянемо вивчення вірша напам'ять. За традиційною методикою ознайомлення дошкільників із художньою літературою, одним із обов'язкових фронтальних чи групових видів літературних занять вважалося заучування напам'ять віршів. Але дослідження психологів довели, що заучування напам'ять – процесс глибоко індивідуальний, пов'язаний із особливостями пам'яті, емоційної сфери кожної дитини, тому його не можна пристосовувати до колективної форми організації занять. Наполягати на цьому – насилувати дитячу природу. Сучасний підхід до цього питання, який орієнтує вихователя на організацію індивідуальних форм навчання для заучування дітьми віпшів, видається нам більш гуманним і доцільним.
Є безліч найрізноманітніших дидактичних прийомів, які сприяють розвитку основних каналів сприйняття у дітей дошкільного віку. Особливої уваги дорослого потребує вияв поваги до природних особливостей дитини дошкільного віку. Скільки дітей-стільки фізичних, психологічних та соціальних портретів. Саме тому потрібно зважати на методи заучування , які краще
підходять дитині.

Методи заучування поетичних творів:
Візуальний
Цей метод часто плутають з простим показом книжкових ілюстрацій. Однак це не одне і теж. Ілюстрація потрібна абсолютно всім дітям, так як дошкільнятам притаманне наочно-образне мислення. А картинний план, який з'являється на очах у дитини одночасно з читанням вірша, особливо необхідний тим, у кого провідною є зорова пам'ять.
Якщо ви добре малюєте, то можете порядково читати вірш і на очах дитини зображувати те, про що йдеться, відокремлюючи на малюнку кожен рядок-картинку вертикальною лінією. Ваші образотворчі здібності тут не так вже й важливі. Досвід показує, що дитину влаштовує навіть саме схематичне зображення змісту, і на продуктивність запам'ятовування ваші каляки-маляки особливо не впливають.
Головне - принцип. Потім, за вашим «картинним планом» дитина кілька разів відтворює вірш. Через деякий час опора забирається. Можна, звичайно, використовувати і готові картинки. Це так звана мнемотехніка – використання мнемотаблиць.
Демонструю мнемотаблицю до вивчення вірша Ю.Шкрумеляка «Мала Українка»
Додаток 1
Руховий
Пропонуєте дитині взяти велику товсту нитку і «змотати з вірша клубочок». Разом з ним, ритмічно, ми як би «намотуємо» рядок за рядком на «котушку» у нашій голові. Намотали? А тепер розповідаємо знову і розмотуємо, а потім знову намотуємо.
Потім ми ховаємо ручки разом з клубочком за спинку і «намотуємо навмання ». Тут основний принцип полягає в тому, що дитині-кінестетику (тобто такій, якій потрібно не тільки подивитися, але і помацати), ми даємо необхідну для запам'ятовування опору - підкріплюємо запам'ятовування руховим актом. Як варіант цього методу ви можете запропонувати маляті класти в блюдо кульки. Рядок-кулька, а потім виймати по одному і знову класти. Або нанизувати пірамідку, намисто.

Слуховий
Це найпоширеніший метод. Його зазвичай використовують у дитячих садках Психологи відзначають, що для заучування вірша потрібно 8-10 повторень, але бажано робити це не на одному і тому ж занятті, а на кількох. «Щоб підтримати інтерес дітей до запам'ятовуються і, отже, поліпшити результати запам'ятовування, дуже важливо міняти і форму повторення». На занятті завчений вірш можна читати по частинах, в особах, включати в гру «Вгадай, хто читає?»; Надалі його повторюють при відповідних обставинах (на інших заняттях, на святах, у побуті, у грі). У результаті вірш зберігається в пам'яті дитини надовго, легко відтворюється їм, використовується в усному мовленні.
Тут обов'язково потрібно звернути увагу на те, що в даному методі ви спираєтесь не на рядок, як у двох попередніх, а на поєднання двох або чотирьох рядків об'єднаних римою. Йде слухомовленнєва опора на риму. Цей метод є оптимальним для дітей з однойменним провідним типом пам'яті. Таким дітям два вищеописаних способи заучування не тільки не допомагають, але часом навіть заважають запам'ятовувати вірш. Так, розучується кожен куплет, а потім читається весь вірш повністю.
Логічний
Не у багатьох дошкільнят ведуча - логічна пам'ять, але є і такі. Для них пропонується наступний метод. Ви читаєте перші рядки твору, а потім зупиняєтеся і пропонуєте дитині своїми словами розповісти, що було далі, як вона запам'ятала. З того місця, на якому він зупинився, знову читаєте рядок твору, а потім знову пропонуєте розповісти, що було далі. Ви спонукаєте дитину спиратися на смислові зв'язки. Вдруге, після вашого прочитування чотирохряддя, нехай дитина згадає, як точно автор говорить, якими словами, про це явище чи подію.
Який би вид заняття ви не обрали, обов’язковим елементом його буде фізкультхвилинка. Тому не буде виключенням і наше засідання. Пропоную вам трішки розім’ятися і виконати вправу, яка має назву
"Загальний ритм».
Мета:дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити.
Час - 5 хвилин.
Кількість учасників - без обмежень.
Матеріали – не потрібні.
Особливі вимоги до приміщення - достатньо простору для виконання рухавки.
Процедура: ведучий кілька разів поспіль плескає в долоні з певною швидкістю, задаючи тим самим ритм, який учасники, розташовані колом стоячи, повинні відтворити й підтримувати в такий спосіб: учасник, що стоїть праворуч ведучого, робить один оплеск, наступний за колом учасник-також один оплеск, і так далі кожний учасник по черзі робить один оплеск у ритмі, заданому тренером. Правильне виконання вправи справляє враження, начебто в заданому ритмі плескає одна людина, а не всі члени групи по черзі.
Таку руханку ви можете використати у роботі із дітьми.
Продовжуємо роботу семінару.
З дітьми старшої групи 1-2 рази на рік проводять вечори поезії, на яких діти читають, драматизують і інсценують знайомі вірші.
ІУ. Визначте твори, які можна драматизувати.
Із запропонованих творів педагоги обирають, які можна драматизувати.
Робота над грою-драматизацією починається з підбору художнього твору. Сюжет його має бути динамічним і цікавим, багатим на діалоги, яскраві персонажі. Без цього неможливо зацікавити дітей твором, його героями.
Гра-драматизація. Вона полягає в зображенні, розігруванні в особах літературних творів зі збереженням послідовності епізодів. Сюжет гри, послідовність подій, ролі, вчинки, мова героїв визначаються текстом літера-турного твору. Гра-драматизація відбувається за заздале¬гідь заданим сюжетом і передбачає ролі, регламентовані межами авторського тексту. Дітям необхідно дослівно за¬пам'ятати текст, усвідомити перебіг подій, образи героїв казки чи оповідання і зобразити їх саме такими, якими во¬ни є у творі. Літературний твір своїм змістом визначає, які дії необхідно виконувати, однак він не містить вказівок щодо способів їх утілення — рухів, міміки, інтонації. Така гра є значно складнішою для дітей, порівняно з тією, в якій наслідується побачене в житті. Вона допомагає усві¬домити ідею твору, його художню цінність, вчить дітей ви¬ражати свої почуття, сприяє розвитку пам'яті, мовлення, вияву самостійності, творчості в доборі зображувальних і виражальних засобів для створення образів.
Гра-драматизація здійснюється в кілька етапів:

1) підготовка до гри-драматизації, яка охоплює заходи спрямовані на засвоєння літературного тексту: читання або розповідання тексту вихователем; прослуховування тексту в звукозаписі; бесіда з дітьми про особливості характерів голосів персонажів; переказування змісту тексту під час якого діти закріплюють у своїй пам'яті послідовність подій, що відбуваються, прямої мови персонаж і м та ін.; переказування за виконаними дітьми ілюстраціями, сюжетними малюнками, підготовка атрибутів (масок – їх можна розмальовувати, вирізати) тощо;
Демонструю приклади масок для розмальовування.
Додаток 2
2) збагачення знань дітей про персонажів та події, при які йдеться у грі; вправляння у виразному читанні тексту; підготовка атрибутів і декорацій. Цій меті служать спеціальні ігрові вправи, спрямовані на пошук і розвиток вири жальних засобів (імітаційних рухів, почуттів, ходи, міміки тощо), необхідних для створення образу;
3) власне гра-драматизація, в якій розвиваються творчі здібності дітей.
Гра на тему літературного твору. Діти дошкільно¬го віку відносно легко втілюють у грі сюжет літературного твору. Окремі герої настільки припадають їм до душі, що діти називають себе їхніми іменами, орієнтуються на їхню поведінку. Ігри на теми літературних творів менше прив'язані до сюжету і композиції конкретного твору, ніж ігри-драматизації. Вони можуть поєднувати події з різних літературних джерел, довільно інтерпретувати їх зміст, передбачати нових героїв.
Інсценізація, або Інсценівка (лат. in — на і scaena — сцена) — переробка літературного твору (прозового, поетичного) для постановки його на сцені або для радіо- чи телевистави. І. має на меті засобами драматургії передати ідейно-художній зміст інсценізованого твору, тут можлива і його інтерпретація.
Як володіють виражальними засобами для створення образу наші педагоги, ми маємо згоду прослідкувати в ході інсценізації віршованого твору.
V. Як жук будував собі хатинку
Інсценівка за віршем Ганни Чубач «Жук малий і волохатий»
Додаток 3
Наголівники для інсценівки
Додаток 4
Після інсценізації педагоги оцінюють артистичні здібності колег.
А підсумувати наш семінар мені хотілося б словами Гордона Драй дена - новозеландського письменника, видавця та дослідника, який понад 30 років займається вивченням методів навчання. Також є продюсером понад 22 телевізійних проектів, присвячених проблемам освіти. Співавтор книги "Революція у навчанні".
«Має значення тільки те знання, яке використовується на практиці».
Тож поповнюйте свої знання, впроваджуйте в свою роботу із дітьми. Не обмежуйтесь лише знаннями поданими вам на таких заходах, як наш. Займайтесь самоосвітою, цікавтесь новинками літератури, адже як говорить народна мудрість:
«Хто навчається без книги, той черпає воду решетом».
Домашнє завдання: розробити презентацію до програмового поетичного твору.

Автор: 

Балаюш Оксана Володимирівна, вихователь-методист ДНЗ № 8 "Казка" м.Ковеля

Джерело: 

Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Меетодика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. - К: Видавничий Дім "Слово", 2010.- 304 с.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі