Користувацький вхід

Останні публікації

2017-12-11 23:51

Календарно - тематичне планування з укл. літ. для 11 класу (профільний рівень) в ущільненому варіанті

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

7

Хочу розмістити на Методичному порталі календарно - тематичне планування з укл. літ. для 11 класу (профільний рівень) в ущільненому варіанті, оскільки в цьому навчальному році випадає 22 години з навчального плану.

11 клас. Українська література
№ уроку Кількість годин ЗМІСТ УРОКУ Дата проведення.
1 1 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920—1930-х років Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Складні суспільно-історичні умови розвитку. Основні напрямки: модернізм, соцреалізм, постмодернізм. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості.
ПОЕЗІЯ 1920—1930 рр.
Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.
Павло Тичина (4 годин)
2 1 Життєвий і творчий шлях П.Тичини. Багатогранність таланту. Мистецькі уподобання (малярство, музика).
Новаторський характер поезії П.Тичини. Вірш “ Ви знаєте, як липа шелестить ” – мотив єдності людини з природою, її персоніфіковане змалювання як живої істоти. Майстерне використання алітерацій. Вплив символізму та імпресіонізму на ранню творчість поета.
3. 1 Збірка “ Сонячні кларнети ” — знакове явище в українській поезії перших десятиліть ХХ ст. Космогонічна тема і всесвіт у збірці (“Не Зевс, не Пан...”). Зорові та звукові образи-символи у змалюванні природи (“Гаї шумлять”, “Ой не крийся, природо, не крийся...”, “Пастелі”, “Енгармонійне”). Майстерне володіння верлібром. Оригінальність строфічної будови, ритмомелодики та римування віршів. Синкретичний характер поезії, використання засобів музичного й образотворчого мистецтва. Вірш “Арфами, арфами…”, оригінальність образів, майстерність алітерацій та асонансів, ритмомелодики у вірші.
Вплив імпресіонізму в розкритті внутрішнього світу людини в інтимній ліриці поета (“Не дивися так привітно...”, “Подивилась ясно...”). Вірш “Десь на дні мого серця...”, оригінальність строфічної будови, ритмомелодики і римування.
Майстерне зображення глибоких переживань ліричного героя (“О панно Інно…”).
4 1 Художнє осмислення автором національно-визвольного пробудження народу, радості українського відродження в ліричній поемі “Золотий гомін”. Риси модернізму в змалюванні трагічної долі України в роки громадянської війни (“Одчиняйте двері”, “Скорбна мати”). Майстерне використання тонічного вірша. Образи-символи у вірші “ Пам’яті тридцяти ”. Уславлення борців за визволення народу. Гуманістичний пафос збірки “ Замість сонетів і октав ”, неприйняття кривавого насильства у час революції.
5 1 Художнє осмислення гармонії світу і дисонансів революційної дійсності, її планетарне зображення (збірка « Плуг», цикл “В космічному оркестрі ”).
Євген Маланюк про злам у творчості поета (“ Від кларнета твого — пофарбована дудка осталась»). ТЛ: вітаїстичність, тонічний вірш, поліфонізм поезії, новаторство. Напам’ять «Арфами, арфами…», «О панно Інно», «Пам’яті тридцяти».
Київські «неокласики» (2 години)
6 1 Група київських поетів-неокласиків (М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, П. Филипович, О. Бургардт). Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Загальна характеристика поезії «неокласиків», її особливості.
7 1 Микола Зеров. Різногранний творчий шлях М. Зерова − лідера «неокласиків». Культурологічна основа збірки «Камена». Філософічність, афористичність його сонетів. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність. ТЛ.: філософічність, сонет.
Максим Рильський (2 години)
8 1 Життєвий і творчий шлях М.Рильського. Приналежність до групи київських «неокласиків”.Багатогранна діяльність (поет, перекладач, фольклорист, етнограф, публіцист, літературознавець, лінгвіст). Гуманістичний пафос його поезій. Рання творчість М.Рильського. Майстерне змалювання природи і внутрішнього світу ліричного героя у збірках “На білих островах”, “Під осінніми зорями”, “Синя далечінь”. Вплив символізму на творчість поета. Вірш “Яблука доспіли, яблука червоні…” Майстерне змалювання в ньому настроїв і почуттів ліричного героя. Яскраві художні деталі, оригінальні тропи у вірші. Афористичність мови. Мелодійність і задушевність поезії.
9 1 Життєстверджуючий пафос у змалюванні природи в образах поезії “Молюсь і вірю. Вітер грає...” Перегук вірша з поезією О.Олеся “Чари ночі” у змалюванні єдності людини і природи. Філософічна сповідальність пейзажної лірики поета (“Запахла осінь в’ялим тютюном…”). Естетика природної краси й гармонії. Вітаїстичність настрою, життєлюбство, оптимізм ліричного героя (“Солодкий світ!”). Щире захоплення красою й неосяжною величчю світу. Вірш “Коли усе в тумані життєвому…” як естетичне кредо митця, гімн вічному мистецтву, нетлінності його витворів. Смислова й настроєва значимість образу, художньої деталі у вірші. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті. Один вірш напам’ять.
Євген Плужник (2 години)
10 1 Стисла розповідь про життєву долю одного з провідних поетів “розстріляного відродження”. Збірки його поезій “Дні” та “Рання осінь” як вагомий новаторський внесок в українську поезію 20-х років.“Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність його поезії. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні («Суди мене судом своїм суворим...”).
11 1 Вірш “Для вас, історики майбутні” — зразок громадянської лірики поета, вираження свого ставлення до світу. Історіософічність погляду на минуле й сучасне життя. Космічні мотиви в поезії Є.Плужника, усвідомлення себе часткою космосу (“Ніч… а човен — як срібний птах!..”). Мить і вічність у почуттєвому зіставленні. Роль порівняння і метафори в поезії. Захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії (“Вчись у природи творчого спокою...”). Майстерність у передачі миттєвого настрою ліричного героя, інтимна лірика поета (“Річний пісок слідок ноги твоєї...”). Майстерність художньої деталі. Поема “Галілей” — унікальне явище в літературі 20-х років про болючі роздуми над тогочасною дійсністю. ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя.
Володимир Свідзинський (1 година)
12 1 Біографічні відомості про поета, одного з найталановитіших представників високого модернізму, творця міфософічної поезії. Асоціативні образи-символи у збірці “Вересень”. Художня досконалість строфічної будови (усічена строфа). Мотиви самотності й самоізоляції ліричного героя (“І цей листочок, як я”). Довершеність верлібру. Філософічність поезії (“Голубими очима вдивляється в небо дитя...”). Тісний зв’язок поезії з фольклором, міфом, казкові мотиви (“Ти увійшла нечутно, як русалка”). Майстер ліричної мініатюри (“У рідній моїй стороні...”).
Володимир Сосюра (2 години)
13 - 14 2 Життєвий і творчий шлях поета — талановитого лірика. Роздвоєність його душі (“Два Володьки”). Поема «Мазепа» (пролог). Художня довершеність інтимної лірики поета (“Коли потяг у даль загуркоче”, “Ластівки на сонці”, “Марія”). Майстерність ліричної мініатюри (“Люблю”).
Вірш “Так ніхто не кохав...”. Неоромантичне змалювання внутрішнього світу ліричного героя. Гіперболізація почуттів. Афористичність мови. Багатство тропів, майстерність у використанні поетичних фігур (анафори, обрамлення). Задушевність і мелодійність поетичного слова. Майстерне поєднання в поезії любові до Вітчизни, рідної природи і коханої (“Білі акації будуть цвісти…”). Оригінальні тропи у вірші. Поема “Розстріляне безсмертя” як щире і правдиве слово автора про драматичні сторінки історії українського нороду. Автобіографічний роман “Третя Рота”, його тривалий шлях до читача. ТЛ: поглиблення поняття про художню образність (поетичний образ). Напам’ять «Так ніхто не кохав».
15 1 Урок позакласного читання №1. Виразне читання віршів поетів неокласиків.
16 1 Контрольна робота №1. Тести.
ПРОЗА 1920−1930 pоків
Микола Хвильовий (Фітільов) (3 години)
17 1 Життєвий і творчий шлях М.Хвильового — “основоположника нової української прози” (О.Білецький). Його провідна роль в літературному житті 1920-x років, у проведенні літературної дискусії 1925—1928 рр. (літературно-публіцистичні статті-памфлети “Камо грядеши?”, “Думки проти течії”, “Україна чи Малоросія?”). Романтичність світобачення. Тематичне і стильове розмаїття його прози.
18 1 Новела “Я(Романтика)”. Проблема добра і зла в житті та в душі людини, внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком, породжених революцією. Жорстокість і фанатизм головного героя. Психологічний злам у його душі. Символічний образ матері у творі. Оригінальна манера письма М.Хвильового, роль природи і діалогів у розкритті внутрішнього світу героїв, розповідь від першої особи. Продовження неоромантичних традицій М.Коцюбинського.
19 1 Повість “Іван Іванович” як сатира на новий радянський побут. Майстерне розкриття психології “вічного” обивателя. Сатиричні зображувальні засоби. Змалювання образу сильної, вольової особистості (жінки Б’янки), яка бореться за свої ідеали, що розходяться з тогочасною дійсністю у повісті “Сентиментальна історія”. Трагічна історія створення “Вальдшнепів” — “роману політичної ідеї та соціальної тези, роману-памфлету” (Г.Костюк). Еволюція у світогляді головного героя Дмитра Карамазова. Характер Аглаї як резонера у творі.Значення творчості письменника в розвитку української літератури.
Григорій Косинка (2 години)
20 1 Життєвим і творчий шлях письменника. Трагічна доля митця. Новелістична майстерність митця (“На золотих богів”, “В житах”, “Політика”, “Серце”).Відображення українського села в 1920-ті роки, його гострих проблем, складної долі селянина. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі.
21 1 “В житах” як зразок імпресіоністичної новели. Проблематика твору (зупинена мить, пошуки порушеної гармонії). Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість. Зорові і слухові образи, художні деталі в новелі. Лаконізм і психологічна насиченість оповіді. «Фавст» – новітня інтерпретація відомого “вічного” образу Фауста із твору Й.В.Гете. Втілення європейської ідеї бунту, активної протидії людини обставинам. Образ Прокопа Конюшини у творі. Особливості художнього стилю Г.Косинки. ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.
Валер’ян Підмогильний (3 години)
22 1 Біографічні відомості про письменника як представника психологічної прози, перекладача, творця українського модерністського роману (“Місто”) та екзистенційної повісті (“Повість без назви”). Своєрідний підхід письменника до розкриття традиційної теми покинутої дівчини у романі “Невеличка драма”. Протиставлення у творі Марти Висоцької, сильної духом і національно свідомої української жінки, егоїсту-прагматику Юрію Славенку. Екзистенційні мотиви. Ранні оповідання і повісті (“Син”, “Гайдамака”, «Третя революція», “Повстанці”, “Історія пані Івги” та ін.).
23 - 24 2 Роман “Місто” − взірець української урбаністичної прози. Світовий мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретованій на національному ґрунті. Образ “цілісної” людини в єдності її біологічного, духовного, соціального − інтелігента Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру. Іронічний характер змалювання. Жіночі образи у творі. Перегук твору з кращими здобутками світової літератури. TЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.
Юрій Яновський (3 години)
25 1 Життєвий і творчий шлях письменника-романтика. Активна участь Ю.Яновського у становленні українського кіно, відбиття цього у його творчості (роман «Майстер корабля»). Роман “Чотири шаблі”, його трагічна творча історія. Зображення в ньому національно-визвольної боротьби українського народу в період революційних протистоянь. Оригінальність композиції, символічність назви, що розкривається через образи командира дивізії вільних козаків Шахая та його друзів.
26 - 27 2 Роман у новелах “Вершники” як соцреалістичний твір. Своєрідність композиції і жанру (поєднання ознак народної думи, героїчної поеми, новели). Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Показ героїв у незвичайних обставинах. Життєві реалії як поштовх до художнього узагальнення. Новела “Подвійне коло”. Умовність зображення. Ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. Новела “Дитинство” – ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті. Новела “Шаланда в морі” – утвердження в ній високих загальнолюдських ідеалів кохання і вірності, відданості своєму громадському обов’язку (Мусій Половець, Половчиха). Особливості стилю Ю.Яновського. ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення. Романтика як пафос і романтизм як стильова течія в літературі. Засоби романтичного зображення.
Остап Вишня (2 години)
28 - 29 2 Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні — одного з найвидатніших українських письменників-гумористів. Продовження ним сатирично-викривальних традицій української літератури (народні усмішки, С.Руданський, Л.Глібов, І.Нечуй-Левицький, І.Карпенко-Карий, В.Самійленко). Велика популярність і значення усмішок Остапа Вишні у 20-ті роки. Арешт і десятилітнє заслання у сталінських таборах. Табірний щоденник “Чиб’ю. 1934”. Тематична і жанрова різноманітність творчості. Утвердження засобами гумору народної моралі. “Моя автобіографія” як оригінальний жанр, гумористична розповідь про своє життя і літературну творчість. Гумореска “Чухраїнці”, гумористичне висміювання в ній деяких негативних рис української ментальності. “Остап Вишня — поет полювання” (М.Рильський). Цикл “Мисливські усмішки” (гуморески “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Сом” та ін.). Зображення в них комічних життєвих ситуацій, мальовничих картин природи. Глибокий ліризм розповіді, тонка іронія. Особливості стилю письменника (оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор).
30 1 Зв’язне мовлення №1. Усний твір за гумористичними творами Остапа Вишні.
31 1 Контрольна робота №2. Контрольний твір за творчістю М.Хвильового, Г.Косинки, В.Підмогильного, Ю.Яновського.
32 1 ДРАМАТУРГІЯ 1920-1930 pp.
Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка). Драматургія 20-30-х років (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модернізму.
Микола Куліш (2 години)
33 - 34 2 Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора, його творча співпраця з режисером модерного українського театру Лесем Курбасом. Утвердження загальнолюдських цінностей і сатиричне викриття потворних явищ тогочасної дійсності у п’єсах М.Куліша. Огляд його драматичних творів (“97”, “Народний Малахій”, «Маклена Граса» та ін.). Сатирична комедія “Мина Мазайло”. Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси у наш час. Особливості стилю М.Куліша, поєднання в ньому рис реалізму та романтизму, сатиричних та трагедійних начал, оригінальне втілення загальнолюдських проблем на національному ґрунті, створення колоритних національних характерів. Новаторство драматурга, його місце серед найвизначніших драматургів-новаторів ХІХ—ХХ ст. Актуальність п’єс М.Куліша сьогодні.
Іван Кочерга (2 години)
35 1 Життєвий і творчий шлях письменника. Тематична й жанрова особливість його драматичних творів. Драматична поема “Свіччине весілля”, її історична основа. Символічні образи світла і свічки у п’єсі. Втілення в образі Івана Свічки непоборної сили українського народу в боротьбі за щастя і волю. Образ Меланки як символу України та її тернистого шляху в історії.
36 1 Драматична поема “Ярослав Мудрий” як глибоко патріотичний твір про наших славних предків. Своєрідність драматургії І.Кочерги. Продовження ним класичних традицій у жанрі драматичної поеми. Утвердження поетичного стилю в драматургії. Романтичний пафос і психологізм його п’єс, їхній образний символізм. ТЛ: образи-символи, драматична поема (повторення).
37 1 Зв’язне мовлення №2. Письмовий твір за творчістю І.Кочерги.
38 1 Урок позакласного читання №2. Драма М.Куліша «Маклена Граса».
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
39 1 Література в Західній Україні (до 1939 р).
Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонич, С.Гординський, Ю.Липа. Проза В. Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського. Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі Гриневичевої.
Богдан - Ігор Антонич (2 години)
40 - 41 2 Біографічні відомості про письменника, його творчий шлях. Поєднання класичних фольклорних образів із модерністськими символічними поетичними образами у збірках “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена Євангелія”, “Ротації”. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій Б.-І.Антонича. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими. Міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. Поетичний образ рідної Лемківщини у пейзажній ліриці Б.-І.Антонича (“Село”, “Черемхи”). Вірш “Вишні”, оригінальне сприйняття ліричним героєм природи і навколишньої дійсності через народні символічні образи, фольклорні тропи. Використання міфологічних та архетипних образів. Психологічне перевтілення героя, його уподібнення явищам природи, прийом метаморфози (“З зелених думок одного лиса”). Вірш “Автопортрет” як поетичне кредо митця, його міфопоетичне сприйняття світу, медитація-роздум над своїм родовим корінням. Вірш “Різдво”, майстерне поєднання в ньому язичницьких та християнських уявлень наших предків. Вірш “Зелена Євангелія”, захоплення ліричного героя вічною красою світу. Вірш “Дороги”, оптимізм ліричного героя, його віра в неминучу молодість життя, специфіка пейзажу, символіка образів. Вірш “Пісня про незнищенність матерії”, філософські роздуми про безсмертя, про вічність життя. Особливості поетичного стилю лемківського поета: сюрреалістичне мислення, оригінальність метафоричних образів, новаторство поезії. Місце Б.-І.Антонича серед визначних ліриків-новаторів світу (Р.-М.Рільке, П.Верлен). ТЛ: поглиблення поняття про сюрреалізм, міфологізм, архетип, асоціативність. Напам’ять один вірш.
Осип Турянський (2 години)
42 - 43 2 Біографічні відомості про письменника. “Поза межами болю” — видатний твір української модерної літератури, написаний у стилі експресіонізму. Оригінальність жанру (повість-поема). Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення у поемі в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духу над матерією. Гуманістичний, життєстверджуючий пафос поеми в прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. Афористичність мови твору. Співзвучність твору з світовою класикою. Місце твору в світовій антивоєнній літературі. ТЛ: поема в прозі.
44 - 45 2 Література рідного краю. В.Захарченко. «Клекіт старого лелеки».
46 1 Контрольна робота №3. Письмові відповіді на питання.
Еміграційна література
47 1 «Празька школа» поетів (огляд). “Празька школа” поетів, її представники (Є.Маланюк, Ю.Дараган, Л.Мосендз, О.Ольжич, О.Теліга, О.Лятуринська, О.Стефанович, Ю.Липа, Ю.Клен, Н.Лівицька-Холодна та ін.). Продовження ними модерністських традицій неоромантиків, неокласиків. Збірка Ю.Дарагана “Сагайдак” (1925) як поетичний заспів “пражан”. Головний герой їхніх творів — духовно сильна й вольова людина, національно свідомий українець, що мріє про незалежність України. Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою батьківщиною, щирий патріотизм — основний пафос їхньої творчості.
Євгеній Маланюк (2 години)
48 - 49 2 Життєвий і творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника “празької школи”. Поєднання в його творчості неоромантичних, неокласичних, символістських та реалістичних тенденцій: збірки поезій “Стилет і стилос”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна” та ін. Художнє осмислення в них проблем буття, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета й поезії в ранній творчості письменника. Роль поета-патріота в суспільному житті (“Стилет чи стилос?..”). Майстерне використання антитези у творі. Своєрідний образ України як Степової Еллади у поезії Є.Маланюка (“Псалми степу”, “Варязька балада”). Аналіз вірша “Знаю – медом сонця, ой Ладо…» Філософські мотиви у поезії “Істотне”. Земне буття у космічному вимірі. Оригінальність метафор і порівнянь. Туга за рідним краєм, мотиви самотності (“Під чужим небом”). Художня майстерність віршів Є.Маланюка, оригінальність форми, особливості поетичного стилю. Літературознавчі праці про Т.Шевченка, І.Франка, Лесю Українку, М.Хвильового (“Книга спостережень”).
Улас Самчук (3 години)
50 1 Життєвий і творчий шлях письменника, втілення в його творах трагічної долі українського народу в ХХ ст. Участь в організації МУРу (Мистецького Українського Руху). Публіцистика У.Самчука: народ і нація, проблеми формування національної свідомості (уривки зі статті “Нарід чи чернь?”). Мемуарні твори: “На білому коні”, “На коні вороному”. Трилогія «Ост» – зображення тривалого шляху українського народу до свого визволення.
51 - 52 2 Трилогія “Волинь” — роман-хроніка, широке епічне полотно про долю українського селянства в першій третині ХХ ст. Образ Матвія Довбенка як символу справжнього сина українського народу. Показ формування національної самосвідомості на прикладі Володька. Роман «Юність Василя Шеремети» , його автобіографічна основа. “Maрія” (роман-хроніка) як художній документ про життя селянської родини в Україні в умовах тоталітаризму. Зображення страшних картин голодомору в Україні на прикладі однієї сім’ї. Образ Марії, її символічний зміст та спорідненість з біблійними образами. Утвердження у творі високих моральних якостей українського народу, осуд тих, хто зрікається свого роду, нації. Майстерність письменника у розкритті психології героїв, побудові драматичного сюжету. Пейзажні картини та художні деталі, їхня роль у творі.
TЛ: поглиблення поняття про роман (роман-хроніка, епопея). Домашній твір
53 1 Українська література 1940-1950 рр. (огляд) Друга світова війна і участь у ній українських письменників (О.Гончар, М.Стельмах, А.Малишко та ін.), їхня трагічна загибель у боротьбі з фашистами (К.Герасименко, О.Ольжич, О.Теліга, М.Трублаїні та ін.). Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу (“Слово про рідну матір” М.Рильського, цикл “Україно моя” А.Малишка), філософські мотиви в поезії (“Похорон друга” П.Тичини). Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду. Поширення вульгарно-соціологічних трактувань літературно-художнього процесу, ідеалізація дійсності в літературі, декларативність поезії, концепція “безконфліктності” в літературі. Продовження репресій проти українських письменників: О.Довженка, Ю.Яновського, М.Рильського, В.Сосюри та ін. Збагачення літератури новими жанрами (кіноповісті О.Довженка, “Мисливські усмішки” Остапа Вишні). Українська література в еміграції. Проголошення гасла “Творення великої літератури”. Організація МУР (Мистецький український дух). Активізація в післявоєнний період творчості І.Багряного, У.Самчука, В.Барки, Є.Маланюка та інших письменників. Їхня публіцистична діяльність. Відображення Другої світової війни в творчості українських письменників (О. Довженка, О.Гончара, Г.Тютюнника), її співзвучність із антивоєнними творами світової літератури.
Олександр Довженко (4 години)
54 1 Життєвий і творчий шлях письменника, кінорежисера, засновника поетичного кіно. Захоплення у молодості малярством. Романтичне світобачення. Соцреалістичний канон і новаторський естетичний пошук. Болісні шукання компромісів національно-патріотичного світогляду із системою, трагічна доля митця в умовах тоталітаризму. Національні та загальнолюдські проблеми у його творчості. Кіномистецька спадщина. Кіноповісті Довженка як новий жанр у літературі, його характерні ознаки. Звернення до історичної долі країни, народних звичаїв і традицій (“Звенигора”), до загальнолюдських філософських проблем, змалювання складних процесів на селі перед початком колективізації, які призвели до руйнації національних традицій і моральних засад (“Земля”). Режисерська майстерність митця.
55 1 Проблеми народу та війни, історичної пам’яті у кіноповісті “Україна в огні”. Несправедлива критика твору в сталінські часи та її тривалий шлях до читача. Доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки, поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою. Образ Лавріна Запорожця як символу нескореності українського народу. Жіночі образи. Патріотичні мотиви, звеличення героїчного подвигу народу, утвердження його безсмертя. Оповідання та новели періоду війни. Романтичне змалювання людини в екстремальних умовах: “Ha колючому дроті”, “Воля до життя”, “Ніч перед боєм”.
56 1 Історія написання «Зачарованої Десни», її автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.
57 1 “Щоденник” О.Довженка — важливий історико-літературний документ епохи. Публіцистичні та філософські роздуми про трагічні сторінки історії України та її сучасності, про трагізм творчої долі митця за тоталітарного режиму, вільний розвиток особистості та національної культури, боротьбу добра і зла, про красу в житті й мистецтві. Особливості художнього стилю О.Довженка. Значення творчості О.Довженка як основоположника поетичного кіно. Визнання його таланту в світі. ТЛ: кіноповість, публіцистичність.
Іван Багряний (2 години)
58 1 Життєвий і творчий шлях письменника. Огляд поетичної та прозової спадщини митця. “Сад Гетсиманський” — “справжня енциклопедія радянської політичної в’язниці» (Ю.Шерех). Зображення в романі трагічних картин життя народу в умовах командно-адміністративної системи та невиправданих репресій на прикладі сім’ї Чумаків. Образ Андрія Чумака як людини високоморальних якостей і стійких ідейних переконань. «Тигролови» як зразок пригодницького роману (узагальнююче повторення).
59 1 Роман “Огненне коло”, змалювання в ньому національної трагедії в роки Другої світової війни (битви під Бродами). Образи Петра і Романа у творі, двох бойових побратимів, показ через їх сприйняття жахів війни. Особливості жанру (соціально-психологічний роман). Антивоєнне спрямування твору, його глибокий психологізм. Тривалий шлях художнього слова письменника до українського читача після заборони його творів в Україні. ТЛ: поглиблення поняття про роман (пригодницький та соціально-психологічний романи).
60 1 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1960-1990 рр. Українська література в другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. “Закулісний” розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій. Офіційна реабілітація несправедливо забутих і репресованих письменників (П.Куліш, М.Костомаров, В.Самійленко, М.Вороний, О.Олесь, А.Кримський, Є.Плужник, Б.Антоненко-Давидович та ін.). Закордонне об’єднання українських письменників “Слово”, його роль у розвитку української літератури (В.Барка, Ю.Косач, Є.Маланюк, У.Самчук, О.Зуєвський, С.Гординський, літературознавці Г.Костюк, Ю.Шерех) та ін. Явище “шістдесятництва” і пробудження національної свідомості в суспільстві. Публіцистична праця І.Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?” та її суспільний розголос. Розвиток драматургії (О.Коломієць, Я.Стельмax, В.Врублевська). Продовження репресій проти письменників на початку 1970-х років (І.Світличний, В.Стус, М.Руденко, І.Гнатюк, В.Марченко, Є.Сверстюк, І.Калинець та ін.), несправедлива критика окремих творів (“Собop” О.Гончара, “Мальви” Р.Іваничука, “Меч Арея” І.Білика та ін.), у яких порушувалися проблеми історичної пам’яті народу, формування його національної свідомості. Збагачення української літератури перекладами iз зарубіжної літератури (Б.Тен, Г.Кочур, М.Лукаш). Нью-Йоркська група письменників. Постшістдесятники. Українська “химерна” проза. Пошукове розмаїття літератури по шляху постмодернізму в 90-і рр. Публіцистичний виступ Л.Костенко “Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала” (уривок). ТЛ: постмодернізм; соцреалізм, модернізм (повторення).
61 1 ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ
Нова хвиля відродження української літератури на початку 1960-х років. “Шістдесятництво” як явище соціальне і культурологічне, його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна, пов’язана із новими явищами в художньо-мистецькому русі.
62 1 Контрольна робота №4. Тести.
Василь Симоненко (3 години)
63 1 Творча біографія митця — “витязя молодої української поезії (О.Гончар). Патріотичні мотиви як лейтмотив творчості В.Симоненка. “Лебеді материнства” як поетичний шедевр на патріотичну тему. Неповторний персоніфікований образ України у вірші “Задивляюсь у твої зіниці...”, патріотичний пафос поезії. Патріотичний синівський обов’язок ліричного героя перед своїм народом (“Є тисячі доріг...”). Декларативність, публіцистичність поезії, використання традиційних художніх прийомів. Високохудожнє відтворення громадянського вибору поета. Звеличення в поезії почуття людської гідності (“Ти знаєш, що ти — людина...”). Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність, самоцінність (вірш “Я…”, «Люди – прекрасні…»).
64 1 Художнє осмислення нелегкої долі людини праці, звеличення простої людини, її мудрості (“Дід умер”, “Жорна”). Художнє осмислення складних морально-етичних проблем, пов’язаних із добром і злом у людському житті (“Злодій”, “Кривда”). Полемічний характер поезії, гостре викриття в ній пристосуванців, лицемірів, кар’єристів. Звернення до ліричного жанру інвективи (цикл “Гострий плуг”).
65 1 Своєрідність інтимної лірики поета, вираження у ній найніжніших і щирих почуттів кохання (“Вона прийшла...”, “Ікс плюс ігрек”, “Ну скажи хіба не фантастично…”). Вірш “Є в коханні і будні, і свята…”, майстерне відображення в ньому через антитезу радощів і болей, складнощів людського почуття кохання. “Казка про Дурила” — оригінальний твір про долю українського народу в умовам тоталітарного режиму і пробудження його національні свідомості. Патріотичний пафос твору. Казкові мотиви. Алегоричний зміст його назви. Збірка новел “Вино з троянд”. Народознавчі мотиви, заглиблення у світ простої людини, її почуття. Особливості поетичного стилю В.Симоненка. Місце В.Симоненка в українській літературі. ТЛ: віршові розміри (узагальнююче повторення). Напам’ять одну з поезій.
Дмитро Павличко (3 години)
66 1 Стислі відомості про поета, перекладача. Основні поетичні збірки: “Любов і ненависть”, “Бистрина”, “Сонети подільської осені”, “Таємниця твого обличчя”, “Покаянні псалми”. Громадянські мотиви його поезії. Алегоричний зміст вірша “Коли помер кривавий Торквемада...”, осудження в ньому тоталітарної системи.
67 1 Актуальність мотиву вірша “Ти зрікся мови рідної...”. Виразні художні деталі у поезії, афористичність мови. Роль анафори, поетичного обрамлення. Інтимна лірика поета, її своєрідність і новаторство (зб. “Таємниця твого обличчя”). Відтворення у ній найтонших порухів інтимних переживань, глибоке розкриття внутрішнього світу ліричного героя (“Був день, коли ніхто не плаче...”, “Сріблиться дощ...”, “Дзвенить у зорях небо чисте…”). Майстерність поетичної мініатюри, яскравих порівнянь та метафop. Моральне обличчя ліричної героїні (“Коли ми йшли удвох з тобою...”).
68 1 Пісенна творчість Д.Павличка, його творча співдружність іукраїнськими композиторами. Вірш “Два кольори” його спорідненість із “Піснею про рушник” А.Малишка. Національний колорит поетичних образів у вірші, роль антитези. Цикл поезій “Покаянні псалми”, самоаналіз у ньому власного життя, своєї душі й долі (вірш “Це Ти створив мене таким...”). Особливості поетичного стилю Д.Павличка. Місце поета в українській літературі. Переклади ним сонетів зі світової літератури. ТЛ: поглиблення поняття про сонет. Напам’ять «Два кольори».
Ліна Костенко (6 годин)
69 1 Життєвий і творчий шлях поетеси. Огляд творчості (основні збірки: “Проміння землі”, “Вітрила”, “Мандрівки серця”, “Над берегами вічної ріки”, “Неповторність”, “Сад нетанучих скульптур”). Спогади про війну, пам’ять історії (“Мій перший вірш написаний в окопі....”). Поєднання епічності розповіді з ліричними переживаннями при відтворенні трагічного епізоду як жорстоке й болюче відлуння останньої війни в поезії “Пастораль ХХ сторіччя”. Оригінальність жанру, досягнення експресивності строфи за допомогою рубаної і влучної короткої фрази, зорових зображувально-виражальних засобів.
70 1 Л.Костенко про призначення поета і поезії, про відповідальність митця перед народом (“Доля”, “Страшні слова, коли вони мовчать...”). Афористичність мови. Ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. Українські фольклорні типи, їх новітнє переосмислення у вірші “Українське альфреско”. Образи-архетипи як атрибути української свідомості. Роздуми поетеси про суть життя, призначення людини на землі та її творчої праці, про невмирущі моральні цінності у віршах-медитаціях “Життя іде і все без коректур...”, «Вже почалось, мабуть, майбутнє…»
71 1 Майстерність і оригінальність пейзажної лірики (цикли “Осінні карнавали”, “Невидимі причали”). Зорові і слухові образи (“Двори стоять у хуртовині айстр...”, “Ті журавлі і їх прощальні сурми...”). Майстерність поетичної мініатюри (“Я вранці голос горли ці люблю...”), обрамлення в поезії. Інтимна лірика поетеси. Глибина і щирість почуттів ліричного героя (“Світлий сонет”). Асоціативні роздуми про кохання у циклі “Летючі катрени” (поетичні мініатюри “Хай буде легко. Дотиком пера...”, “Недумано, негадано...”). Образотворчі засоби вираження почуттів ліричного героя. Незнищенність історичної пам’яті народу (поема-балада “Скіфська одіссея”, драматична поема “Дума про братів неазовських”,). Напам’ять вірш.
72 – 73 - 74 3 “Маруся Чурай” — найпомітніше явище в українській літературі кінця другої половини XX ст. Особливості жанру (історичний роман у віршах). Фольклорна та історична основа твору (доба козаччини за хмельниччини). Композиція твору, його патріотичний зміст. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Любов і зрада, пісня й історія, митець і суспільство, індивідуальна свобода людини — найголовніші сюжетні лінії твору. Філософські роздуми над історичним минулим народу, художнє осмислення ролі митця і пісні в житті народу, звеличення вірності в коханні та осудження зради. Глибоке розкриття внутрішнього світу героїні. Інші образи у творі. Афористичність мови. Особливості поетичного стилю Л.Костенко: філософічність, історизм мислення, інтелектуалізм, публіцистичність, громадянський і патріотичний пафос. ТЛ: поглиблення поняття про літературні жанри (катрен, пастораль, роман у віршах), образи-архетипи. Напам’ять уривок із роману.
75 1 Урок позакласного читання №3. Історичний роман у віршах “Берестечко”.
76 1 Контрольна робота №5. Твір на проблемну тему за творчістю Л.Костенко.
Іван Драч (2 години)
77 - 78 2 Життєвий і творчий шлях. Представник інтелектуальної лірики, невтомного шукача нового змісту і нової форми в поезії. Основні збірки: “Соняшник”, “Протуберанці сонця”, “Балади буднів”, “Корінь і крона”, “Сонце і слово”, “Теліжинці”, “Вогонь з попелу” та ін. Художнє осмислення в них проблем буття українського народу у XX ст. Усвідомлення свого родового коріння (“Лист до калини, залишеної на рідному лузі в Теліжинцях”). Використання традиційного народного символу для розкриття сучасних проблем життя. Фантастична поема-трагедія “Ніж у сонці” (уривок “Українські коні під Парижем”). Болючі роздуми над долею людства та України в атомний вік. Оригінальність жанру. Звернення до жанру балади, його переосмислення. Поетизація в ній звичайних, буденних явищ життя (“Балада про вузлики”). Художня деталь у творі. Поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості (“Балада про соняшник”). Оригінальність образів. Майстерність верлібру. Використання символів (сонця, соняшника). Роздуми про справжнє покликання людини у житті та її обивательське існування (новорічна балада “Крила”). Особливості поетичного стилю І.Драча. І.Драч як поет-новатор в українській літературі. Широке використання художніх прийомів світової модерністської поезії (В.Вітмена, П.Верлена, Р.М.Рільке, Ф.Г.Лорки). ТЛ: поглиблення поняття про баладу. Напам’ять «Балада про соняшник».
Микола Вінграновський (2 години)
79 - 80 2 Стисла розповідь про поета, прозаїка, кіномитця, учня О.Довженка. Основні збірки: “Атомні прелюди”, “Сто поезій”, “На срібнім березі”, “Губами теплими і оком золотим”, “Цю жінку я люблю” Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”. Вселюдські та національні мотиви крізь призму “інтимного само-зосередження”. Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії М.Вінграновського. Глибинне відчуття пракоренів, наскрізне почуття любові до світу, до жінки. Майстерне використання образної деталі, оксиморона (аналіз віршів “У синьому небі я висіяв ліс...”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні…”, “Чорна райдуга”). Фольклорні мотиви в поезії, її національний колорит («Тополя»). ТЛ: оксиморон. Напам’ять один з віршів.
Борис Олійник (2 години)
81 - 82 2 Життєвий і творчий шлях. Основні збірки: «»Б’ють у крицю ковалі», «Рух», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова» та ін. Образ матері як наскрізний у творчості поета. Оригінальність поетичних переживань («Мамо, вечір догора…», «Мати наша − сива горлиця…»). Мелодійність поезій, які стали народними («Пісня про матір». Роль діалогу між матір’ю й дітьми у вираженні основної думки. Образне осмислення проблеми «людина і природа» в поемі «Крило». Протиставлення чесного, доброго юнака жорстокій, бездуховній людині. Розкриття внутрішнього світу персонажів. ТЛ: поглиблення поняття про ліричні жанри (пісню). Напам’ять «Пісня про матір».
Ірина Жиленко (2 години)
83 - 84 2 Стисла розповідь про поетесу. Основні збірки: «Автопортрет у червоному», «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна», «Ярмарок чудес», «Євангеліє від ластівки» та ін. Сповідальність, камерність, інтимна філософічність лірики поетеси. Світ жіночої душі. «Шістдесятництво» крізь призму согодення і вічних понять честі, чесності, любові. Напам’ять «І світла алея».
ПОСТШІСТДЕСЯТНИЦТВО
85 - 86 2 “Київська школа” поетів (огляд)
Ідейно-естетичні пошуки серед молодих поетів-постшістдесятників. Опозиційність до влади, соцреалізму, позаідеологічність, уникнення соціальної заангажованості. Творчість поетів-естетів (Ігор Калинець), “київської школи” поетів: Василь Голобородько (“Балада про кривавих солов’їв”, “Наша мова”, “Самовбивці”), Микола Воробйов (“Ліс”), Віктор Кордун (“Весною повертаються з вирію…”) та ін. Із поетичного доробку Ігоря Калинця (цикли поезій “Калинова сопілка”, “Веселка”, зб. «Тринадцять аналогій», «Слово триваюче» та ін.). Верлібр як універсальна форма цих поетів. Осягнення життя, світу, людини через метафору. Загальна характеристика поезії І.Калинця та В.Голобородька. Особливості їхнього оригінального стилю: архетипність образів, фольклорна символіка, асоціативність, філософічність. Василь Голобородько – поет-філософ. Прадавній світ української казки, пісні, обряду, екзистенційні проблеми свого часу крізь призму власних відчуттів (зб. «Ікар на метеликових крилах», «Калина об Різдві», «Посівальник») ТЛ: поглиблення поняття про верлібр.
87 1 Зв’язне мовлення №3. Усний твір на одну із запропонованих тем.
Василь Стус (3 години)
88 – 89 - 90 3 Життєвий і творчий шлях поета, який став символом незламного духу, збереження людської гідності. Основні збірки: “Зимові дерева”, “Палімпсести”, “Веселий цвинтар”, “Свіча в свічаді”. Посмертна збірка “Дорога болю”. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності і активної дії, формування своєї особистості), атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи (Україна-мрія і Україна знищена, скорена). Патріотичні мотиви в ліриці В.Стуса, образ України (“О земле втрачена, явися...”). Образи-символи рідного краю, незабутні картини української природи Болісні роздуми ліричного героя над долею людини на чужині, над трагічною долею України («На колимськім морозі калина…»). Філософські роздуми ліричного героя про смисл людського життя (“Мені зоря сіяла вранці…”). Поетичний образ зорі у вірші, його глибокий ідейний зміст. Майстерне володіння верлібром. Утвердження активної життєвої позиції, мужності й сили духу ліричного героя, його духовний стоїцизм (“Господи, гніву пречистого...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я...”). Екзистенційні мотиви у творах. Інтимна лірика поета, болісні спогади про рідню, мотиви самотності (“Посоловів од співу сад...”, “У порожній кімнаті”). Засоби передачі психологічного стану ліричного героя. Василь Стус — перекладач. Особливості поетичного стилю В.Стуса. Поезія В.Стуса — зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці. Місце поета в історії української літератури, співзвучність його творчості із світовою поезією. ТЛ: екзистенційні ідеї в художньому творі, метафора (поглиблено). Вивчити один з віршів напам’ять (“Мені зоря сіяла нині вранці...” чи “Як добре те, що смерті не боюсь я» Контрольний домашній твір.
91 1 Контрольна робота №6. Тести.
ПРОЗА 1960-1990 pp.
92 1 Григорій Тютюнник “Вир” (оглядово)
Життєвий і творчий шлях письменника. Роман “Вир” — реалістична картина життя українського народу напередодні та під час Другої світової війни. Колоритні національно виразні характери у творі (Тимко Вихор, Гамалія, Дорош, Гнат Рева, Орися). Поєднання реалістичних та романтичним засобів зображення. Символічний зміст назви роману. Його висока художня майстерність.
Олесь Гончар (5 годин)
93 1 Життєвий і творчий шлях. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації. Романтичність світобачення. Загальна характеристика доробку О.Гончара-романтика. Рання творчість письменника (оповідання, новели, поезія). Романи “Прапороносці”, «Циклон», «Людина і зброя», «Бригантина» та ін.
94 - 95 2 Роман “Людина і зброя”. Правдиве змалювання трагічного початку війни, колоритні образи молодих воїнів із студентського батальйону (Богдан Колосовський, Степура, Духнович та ін.), їхній патріотизм, стійкість у боротьбі з фашистами. Гуманістичний пафос роману, висока художня майстерність (описи природи, листи, батальні сцени, діалоги, авторські відступи-роздуми). Ідейний зміст назви твору. Роман у новелах “Тронка”. Глибокий ідейний смисл назви твору, оригінальність жанру. Новела-засторога “Залізний острів” з роману. Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). Майстерне відтворення чистоти справжніх людських почуттів. Олесь Гончар — новеліст, майcтер відтворення внутрішнього світу героїв (ранні новели “Модри Камень”, “Ілонка”). Художнє осмислення краси людських почуттів та філософії миті людського щастя у новелі “За мить щастя”. Образи Сашка Діденка та Лорі, художні засоби їх зображення.
96 - 97 2 Проблемно-філософський роман “Собор”, драматична історія видання твору. Символічний зміст назви та багато проблемність роману (роль духовного начала і краси в житті людини, осуд бездуховності, історична пам’ять народу, добро і зло в людському житті). Особливість сюжету і композиції твору. Колоритні образи-персонажі. Гнівний осуд національного нігілізму, моральної ницості, душевної пустоти в образі Володьки Лободи. Філософські та публіцистичні відступи про смисл людського життя, екологію природи й душі. Місце роману серед інших соцреалістичних творів доби. Особливості стилю О.Гончара: лірично-філософський струмінь, романтичний пафос, естетизм ТЛ: поглиблення поняття про індивідуальний стиль письменника, роман та його різновиди.
Григір Тютюнник (3 години)
98 1 Стисла розповідь про письменника. Основні збірки: “Зав’язь”, “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Коріння”. Особливості художнього стилю Григора Тютюнника, “суворого реаліста”, “живописця правди” (О.Гончар). Спорідненість стилів Григора Тютюнника та Василя Шукшина. TЛ: поглиблення поняття про новелу, художню деталь.
99 1 “Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (новела “Три зозулі з поклоном”). Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Звеличення благородних людських почуттів, чесності й порядності в житті. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї
100 1 Порушення гострих морально-етичних проблем у творах, зображення складних родинних сосунків (“Оддавали Катрю”).
Валерій Шевчук (3 години)
101 1 Життя і творчість митця. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою. Використання традицій українського бароко, міфопоетичних образів у художньому творі. Тематично-жанрова різноманітність великої прози: історичний роман-притча (“На полі смиренному”), роман-балада (“Дім на горі), роман-триптих (“Три листки за вікном”), філософський роман (“Птахи з невидимого острова”). Інші твори В.Шевчука(повість “Початок жаху”, роман “Юнаки з огненної печі” та ін.). Сучасні модерні драми (“Вертеп”, “Сад божественних пісень”). Автобіографічні мемуарні твори (“На березі часу”).
102 - 103 2 Філософсько-міфологічна основа роману-балади “Дім на горі” (повість-преамбула та збірка новел “Голос трави”). Особливості композиції. Демонологічні мотиви. Використання традицій європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі як фортеця нашої духовності, душі; підніжжя гори як поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Художні деталі та символи у творі, їхня роль. Барокові притчові мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Жіноче і чоловіче начало у творі. Притчевість образів, епізодів. Глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу героїв. Майстерність у використанні біблійних образів та народних легенд. Значення творчості Валерія Шевчука в розвитку української літератури. Особливості його стилю. ТЛ: бароко, притчевість, символічність, поглиблення поняття про баладу, роман-балада.
104 1 Контрольна робота №7. Письмові відповіді на питання.
Українська історична проза
105 1 Українська історична проза в лещатах радянської ідеології, довгий шлях до читачів творів З.Тулуб. Історичні твори П.Загребельного, Р.Іваничука, Ю.Мушкетика, І.Білика, В.Малика, В.Чемериса, Р.Федоріва та ін.
Павло Загребельний (4 години)
106 - 107 2 Життя і творчість. Загальна характеристика його творчості. Тема героїзму народу під час Другої світової війни (повість “Дума про невмирущого”). Історичні романи письменника як правдиві художні документи з минулого нашого народу (“Первоміст”, “Смерть у Києві”, “Євпраксія”, “Роксолана”, “Я, Богдан…”, “Тисячолітній Миколай”). Актуальні проблеми сучасності в інших творах письменників (“Розгін”, “Південний комфорт”, “Брухт”).
108 - 109 2 Роман «Диво», історична основа й художній вимисел у творі. Тема незнищенності пам’яті народу та його мистецьких звершень. Оригінальність композиції (розгортання дії у різних часових вимірах). Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ. Образ Сизоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності). Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини). Образи вченого-патріота Гордія Отави та його сина Бориса. Проблема життєвого вибору людини. Інші наскрізні проблеми твору (людина-творець, людина у процесі самопізнання та самоствердження). Місце П.Загребельного в історії української літератури. Особливості його художнього стилю. Літературознавчі праці, есе («Неложними устами). ТЛ: історична правда та художній вимисел (повторення).
110 1 Зв’язне мовлення №4. Письмовий контрольний твір.
111 1 Позакласне читання №4. Роман П.Загребельного «Я, Богдан…».
УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ 1960-1990 рр.
112 1 Криза в розвитку української драматургії і театру. Окремі помітні явища в драматургії: драми на морально-етичні теми О.Коломійця («Дикий Ангел»), В.Врублевської, Я.Стельмаха.
113 1 Ярослав Стельмах «Синій автомобіль» Короткі відомості про письменника та його твори. Зображення у трагікомедії «Синій автомобіль» духовної і творчої кризи письменника. Особливості сюжету й композиції (твір починається з розв’язки). Спогади митця про власне життя. Причини творчих невдач письменника через небажання збагнути складнощі сучасного життя. Постмодерністські мотиви у творі. ТЛ: поглиблення поняття про драматичний твір (трагікомедія).
114 – 115 - 116 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (огляд) Історична картина літературного процесу в Україні кінця ХХ — початку XXI ст. Стильове й тематичне оновлення української літератури. Виникнення нових літературних угруповань: АУП (Асоціація українських письменників), Бу-Ба-Бу, ЛуГоСад, «Пропала грамота», «Нова дегенерація» та ін. Сучасні часописи та альманахи. Твори Г. Пагутяк, Ю.Андрухович, О.Забужко, І. Римарука, В. Слапчука, В.Махно, Є.Пашковський та ін. Неоавангардистські, постмодерні пошуки в сучасній українській літературі. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років. Зв’язок зі світовим постмодернізмом: поєднання різних художніх систем, синтезу мистецтва з антимистецтвом, елітарної і «масової» культури, карнавального, сміхового та серйозного ставлення до дійсності. ТЛ: постмодернізм.
117 1 Українська російськомовна поезія (огляд) Українська тематика у творах Миколи Ушакова («Стихи о Шевченко», «Старый Киев», «П. Г. Тычине»), Леоніда Вишеславського («Это украинское село…», «Песня над полем плывет, и вздыхает…», «Мова»), Бориса Чичибабіна («Приготовление борща», «Проклятие Петру», «С Украиной в крови…», «Тарас») та Леоніда Кисельова («В пятьдесят втором, холодном, трудном…», «Я позабуду все обиды…», «Цари», «Стихи о Тарасе Шевченко», «Луна позолотила иней…», «Дом Шевченко», «Язык не может сразу умереть…»).
118 1 Контрольна робота №8. Тести.

Автор: 

Марина Олександрівна Шаблій

Дякую, дуже вчасно.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі