Користувацький вхід

ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

ТЕМА:
ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

МЕТА:
• Навчальна - узагальнення знань з теми; розуміння видів, форм і методів бібліографічного інформування.
• Виховна – сприяння вихованню професійних знань, навичок.
• Розвиваюча – розвивати уміння спілкуватися коротко, ефективно, впевнено; використовувати інноваційні форми у професійній діяльності, вивчати і використовувати кращий професійний досвід.

Вид заняття: узагальнююча інтегрована лекція за методом Case Study.
Метод проведення: лекційні заняття з використанням комп’ютерних та Інтернет-технологій.
Обладнання та ТЗН: комплект методичного забезпечення (конспект лекції, інструкційні картки до практичних робіт з теми, приклади робіт), глосарій з теми «Блокнот бібліографа», виставка-перегляд «Новинки, подаровані читачами», нові документи, відеомеседж «Увага! Новинки!», ноутбук, інтерактивна дошка з підключенням до ІНТЕРНЕТ.
Міжпредметні зв’язки: основи документознавства, обслуговування в бібліотеці, основи АСОД, автоматизовані бібліотечні технології, бібліотечні ІПС, навчальна практика.

ПЛАН
1. Значення інформаційно-бібліографічного обслуговування, мета, визначення, вимоги.
2. Види інформаційно-бібліографічного обслуговування:
 Диференційоване бібліографічне інформування (БІ):
 індивідуальне БІ;
 групове БІ.
 Недиференційоване (масове) бібліографічне інформування.

Література та електронні ресурси:
Швецова-Водка, Г.М. Вступ до бібліографознавства: навч. посібник / Г.М. Швецова-Водка. – К.: Кондор, 2004. – С.159-162.
Диференційоване інформування споживачів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ilya-ya.ru/kulturologiya_2/osoblivosti_obslugovuvannya_odniyei_iz... . - Назва з екрана.
Створення системи диференційованого інформування споживачів [Елекронний ресурс]: http://ilya-ya.ru/kulturologiya_2/osoblivosti_obslugovuvannya_odniyei_iz... . - Назва з екрана.
ДІС-вчителів [Елекронний ресурс].- http://ua-referat.com . - Назва з екрана.
Інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів: нові тенденції і проблеми [Електронний ресурс]. - dilovod.com.ua/publ/statti/informacijno_bibliografichne_obslugovuvannja_koristuvachiv_novi_tendenciji_i_problemi/4-1-0-571. - Назва з екрана.

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

1. Вступна частина – 15 хв.
1.1 Організаційний момент. Метод «Криголам»
1.2 Повідомлення теми, мети та основних завдань заняття, встановлення міждисциплінарних зв’язків.
1.3 Актуалізація опорних знань студентів.
1.3.1 Коментування внутріпрнедметних зв’язків за таблицею:

1.3.1 Обговорення актуальних питань:

Метод «Передай по колу апельсин»
• Як ви розумієте поняття «інформаційне суспільство»?
• Яке значення має використання інформаційних технологій у бібліотеках?

• Назвіть інноваційні бібліотечно-бібліографічні послуги.

2. Виклад навчального матеріалу: розгляд та узагальнення нових знань; зв’язок з практичним досвідом, майбутньою професійною діяльністю. – 60хв.
2.1. Мотивація навчальної діяльності студента.

ПЛАН
1 Значення інформаційно-бібліографічного обслуговування, мета, визначення, вимоги.
2. Види інформаційно-бібліографічного обслуговування:
 Диференційоване бібліографічне інформування (БІ):
 індивідуальне БІ;
 групове БІ.
 Недиференційоване (масове) бібліографічне інформування.

2.2 Структурні елементи заняття забезпечують досягнення дидактичної і виховної мети; їх зміст і послідовність. Показ слайдів супроводжується прикладами і коментарями викладача. Студенти доповнюють навчальний матеріал заздалегідь підготовленими повідомленнями, показом конкретних заходів, відповідають на запитання викладача.

«… Бібліотеки та бібліотекарі повинні стати зв’язувальною ланкою між людиною та інформаційними ресурсами, служити усім людям в організації доступу до необхідної їм інформації».

Я.Л. Шрайберг
З доповіді на щорічній міжнародній науковій
конференції, 2013р.

1. На думку більшості дослідників, майбутня, найважливіша відмінна риса інформаційного суспільства – повсякденне і високоефективне використання інформації і її найбільш високоорганізовані форми – наукових знань.
Законами України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про інформацію» бібліотека визначається, в першу чергу, як інформаційний центр та підкреслюється, що головними напрямами інформаційної та відповідно бібліографічної політики бібліотечної системи країни є:
– сприяння та участь у створенні національних систем і мереж інформації;
– забезпечення доступу громадян до інформації;
– сприяння постійному оновленню та збагаченню інформаційних ресурсів.
– забезпечення ефективного використання інформації, спрямованої на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб та держави.
У сучасних умовах інформаційна функція бібліотек тісно пов’язана з проблемами забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів. Вона зростає, розширюється, стає пріоритетною, разом з тим, набуває ресурсно-орієнтуючого, ресурсно-аналітичного та ресурсно-оціночного характеру. Реалізується дана функція в тому числі за допомогою інформаційно-бібліографічного обслуговування.
Інформаційно-бібліографічне обслуговування – це систематичне забезпечення споживачів бібліографічною інформацією відповідно до їхніх довготривалих або постійнодіючих запитів та без запитів, згідно інформаційних потреб споживачів.

Під інформаційними потребами споживачів слід розуміти потреби в інформації на допомогу підвищення професійного рівня, на допомогу виробництву з метою проведення певних наукових досліджень.

Відмінною рисою інформаційно-бібліографічного обслуговування є активна роль бібліографа (чи бібліотекаря, інформаційного працівника), який виступає з ініціативою надання бібліографічної інформації споживачеві.

Інформаційно-бібліографічне обслуговування має здійснюватись з певною періодичністю (один раз на тиждень, на два тижні, на місяць чи на квартал) та оперативністю (щоб постійно знайомити споживачів з новою інформацією).

2. Метод «Гронування» - студентам запропоновано уважно слідкувати за викладом нового матеріалу протягом заняття і заповнювати табличну форму у формі грона (див. Додаток).

Розрізняють такі види інформаційно-бібліографічного обслуговування:
• індивідуальне – бібліографічне інформування певного споживача інформації, яке здійснюється з врахуванням його індивідуальних інформаційних потреб;
• групове – бібліографічне інформування груп споживачів інформації, що об’єднуються завдяки подібності їхніх інформаційних потреб;
• масове – бібліографічне інформування широкого кола споживачів інформації з тем, що мають суспільну значущість.
Перший та другий види бібліографічного інформування споживачів інколи з’єднують та називають диференційованим інформаційно-бібліографічним обслуговуванням. Тоді третій вид називають недиференційованим інформаційно-бібліографічним обслуговуванням.

Вивчення потреб споживачів (абонентів) інформування – основа інформаційно-бібліографічного обслуговування. Чим краще ми знаємо і розуміємо користувачів, тим більш ефективно і якісно їх обслуговуємо – забезпечуємо бібліографічною інформацією.
Для вивчення абонентів інформування використовують різноманітні методи: анкетування, інтерв’ю, бесіда, а також спеціальний метод – заповнення опитувального листа. Проводяться соціологічні дослідження, які періодично оприлюднюються.
Один з основних методів вивчення інформаційних потреб - анкетування. Сьогодні провести анкетування можна традиційним способом, а також більш оперативно, використовуючи такий засіб зв'язку, як електронна пошта або безпосередньо на сайті бібліотеки.

На основі одержаних даних створюється картотека індивідуального та групового інформування. Щоразу, коли абоненту надається бібліографічна інформація про видання, в картотеці ставиться відповідна відмітка.

Диференційоване інформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, спрямований на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності.
Аналітичну обробку документного масиву здійснюють кваліфіковані бібліографи, за якими закріплюються конкретні абоненти. Сучасні українські бібліотеки на даний час недостатньо комплектуються первинними та вторинними друкованими документами. Однак мають можливості для використання електронних інформаційних ресурсів.

Традиційною формою індивідуального бібліографічного інформування залишається повідомлення абонентів по телефону.
Більшість користувачів бібліотек хотіли б отримувати адресну розсилку бібліографічної інформації електронною поштою, або отримувати інформацію з веб-сайту. (З матеріалів соціологічних досліджень).
Окремі українські бібліотеки організовують зареєстрованим на сайті користувачам щомісячну тематичну розсилку інформації про нові надходження до бібліотеки на адресу електронної пошти. Наприклад, Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека імені Д.І.Чижевського пропонує заповнити реєстраційну форму, де вказується адреса електронної пошти, із запропонованих вибирається бажаний тип тексту, спосіб кодування інформації, тематика інформування (наразі запропоновані 22 тематичні рубрики).
Переваги такого сервісу для користувачів – комфортний та якісно новий рівень інформування у режимі on-line.
Виступи експертів:
Ніколенко Юлія
Ефективною формою диференційованого інформаційно-бібліографічного обслуговування є вибіркове розповсюдження (розподіл) інформації (ВРІ), яке дозволяє забезпечити зворотній зв’язок з абонентами. Основна відмінність ВРІ від традиційної форми інформування полягає в надійно організованому постійно діючому формалізованому зв’язку з абонентом.
Методика ВРІ має свої етапи:
• анкетування - заповнення опитувального листа (супроводжується показом слайду) потенційних абонентів відносно потреби у подібному виді обслуговування;
• визначення тем, з яких передбачається інформування, визначення експертів з тем інформування серед бібліотекарів-бібліографів;
• формування кола абонентів з теми можливого інформування, виявлення джерел інформації;
• погодження форми надання інформації (сам документ, тематичний список, який включає документи та бібліографічні
повідомлення).
За системою ВРІ обслуговуються читачі, професійна діяльність яких передбачає систематичне самостійне ознайомлення з новою інформацією з певного кола проблем за умови, якщо тематика їх інформаційних потреб є стабільною впродовж певного часу.
Зареєстрований абонент щомісячно отримує інформацію з тем, які він
вказав у опитувальному листі.
Наприкінці року проводиться анкетування для перевірки результативності інформування, уточнення теми. Уточнення теми і є тією тісною співпрацею, адже ефективність обслуговування залежить від того, наскільки точно сформульовані запити абонентів.
Нечітке формулювання теми призведе до надходження надлишкової інформації до абонента в процесі інформування, і навпаки, звуження теми призведе до втрати важливої інформації. Бібліограф повинен добре орієнтуватися у відповідній тематиці, розуміти галузеву термінологію і мати зв’язок з користувачем.
Якщо у 90-х роках система ВРІ реалізовувалася переважно ручним, способом, то сьогодні настав час використання сучасних інформаційних технологій.
Зареєстровані на сайті користувачі мають змогу отримувати не тільки інформацію про нові матеріали, що цікавлять їх з певної галузі знань, а й безпосередньо знайомитись з повнотекстовим їх змістом. Таким чином забезпечується двоконтурність такої системи інформування.
Систему ВРІ використовують, головним чином, як метод індивідуального інформування, але вона може бути також методом інформування групи споживачів інформації.

Розумна Ангеліна
Диференційоване забезпечення керівників (ДЗК) дозволяє систематично здійснювати інформаційне забезпечення керівників різних рівнів спеціалізованою, у тому числі. оглядово-аналітичною інформацією за поточними надходженнями на основі постійнодіючих вимог щодо обслуговування.
Система ДЗК передбачає аналітичну переробку інформації, в результаті якої керівникам передають тематичні добірки, дайджести, фірмові досьє, таблиці фактичних відомостей.

Косенко Анна
Тематичне обслуговування керівників (ТОК) – з числа спеціалістів визначається людина, яка цікавиться виданнями та публікаціями з профілюючої теми (референт). Бібліотекою створюється папка, куди вкладаються всі матеріали, що стосуються даної теми. Референт знайомиться з матеріалами і доводить інформацією до колег.
Формами організації групового бібліографічного інформування можуть бути також: виділення інформаторів, які знайомлять з БІ та передають її своїй групі; виділення референтів, які більш глибоко вивчають не тільки БІ, але й самі документи, та визначають, яку саме інформацію можна використати у виробничій діяльності.

Гріднєва Евеліна
Для інформування спеціалістів використовуються перегляди, виставки-перегляди. Це самостійний захід або захід, який проводиться в комплексі з іншим (наприклад, день спеціаліста). Для підбору документів до виставки-перегляду залучаються спеціалісти, використовуються фонди не лише бібліотеки-організатора, а й інших бібліотек. Сюди можна включити видання минулих років, які не втратили наукової та інформаційної цінності.
Різновидом виставки-перегляду є відкриті перегляди, що організовуються в читальному залі бібліотеки (тривалість один-два дні). Документи групують за основними галузями знань і розкладають на столах. Джерела бібліографічної інформації (поточні і ретроспективні покажчики) підбирають відповідно їх змісту та розташовують разом з первинними документами.
Працівники бібліотеки організують збір заявок від читачів на документи, що їх зацікавили, проводять консультації, звертають увагу на необхідність знайомства з бібліографічними джерелами.
У деяких бібліотеках показ нових надходжень супроводжується усним бібліографічним оглядом найбільш цінних книг. Огляд можна записати на аудіо- чи відео-носії інформації, і при бажанні читачі можуть його прослухати або переглянути самостійно.
Надалі виступаюча коментує видання виставки-перегляду «Новинки, подаровані читачами», організованої в аудиторії, зазначивши, що дана виставки після заняття буде розгорнута у читальному залі бібліотеки.
Борзненкова Анна
Комплексною формою диференційованого бібліографічного інформування є День спеціаліста (фахівця), у якому використовують різноманітні методи.
Головна мета заходу – ознайомлення визначеної групи спеціалістів з поточним і ретроспективними джерелами інформації, ознайомлення з досягненнями в певній галузі, передовим досвідом.
Програма дня спеціаліста передбачає: коротке вступне слово керівника, лекцію провідного спеціаліста, огляд спеціальної літератури, обмін досвідом з втілення новітніх досягнень, виставку-перегляд видань, інші заходи. Проводяться також обговорення публікацій з професійної періодики, презентації, консультації з методики інформаційного (бібліографічного) пошуку, використання ДБА.
День спеціаліста доцільно проводити разом з іншими відомствами. Так, Олександрійською ЦБ ім. О.С. Пушкіна він мав назву «На варті Закону» та був присвячений Дню юриста. Даний комплексний захід включав виставку-перегляд, лекції провідних спеціалістів (адвокатів, суддів). В рамках заходу було проведено круглий стіл з питань трудового права, шлюбу і сім’ї, прав людини, охорони навколишнього середовища. Було проведено огляд документальних та інформаційних ресурсів юридичної галузі.

Продовження лекції викладачем
З використанням сучасних Інтернет-технологій індивідуальне та групове бібліографічне інформування користувачів бібліотек стає більш оперативним, тому що списки літератури надсилаються абонентам електронною поштою, а окремі сайти бібліотек мають власну стрічку новин, рубрику, сторінку.
Скрипник Володимир (доповідь експерта)
1. Досвід про відеомеседж (з демонстрацією фрагменту відеомеседжу).
Інноваційна послуга «Відеомеседж з бібліотеки»
Олександрійської центральної районної бібліотеки ім. Д.І.Чижевського

Протягом 2-х років я неодноразово бував в центральній районній бібліотеки нашого міста, брав участь у заходах цієї бібліотеки: бібліо-батл, зустріч з випускниками; добре знаю її працівників. У бібліотеці затишна і водночас творча атмосфера. Мене зацікавив досвід цієї бібліотеки з бібліографічного інформування. Зараз я вас з ним познайомлю.
Щоб змінити традиційне поняття подачі бібліографічної інформації, в Олександрійській центральній районній бібліотеці ім. Д.І.Чижевського впроваджено нову послугу «Відеомеседж з бібліотеки».
Мета інновації: сприяти інноваційному процесу та створення умов для якісних змін діяльності бібліотеки в інтересах користувачів.
Це новий стиль інформування, що дає можливість отримати користувачам бібліотеки за кілька хвилин інформацію у форматі відео-листа, а бібліотека в свою чергу, використовуючи наявні ресурси, має можливість довести свою інформаційну спроможність.
Відправляти відео- листи дозволить відеокомунікаційна платформа Talk Fusion, яка має тисячі готових шаблонів, доступних на декількох мовах, дозволяє вибрати необхідне оформлення для будь-якої події.
Найбільша перевага відео-листів полягає в тому, що вони доступні 24 години на добу, з будь-якого місця, як для бібліотеки, так і для її користувачів, тому і відео інформування здійснюється так само цілодобово.
Переглянувши відео, користувач, якщо воно йому сподобалося, має змогу сам переслати його своїм знайомим, друзям, рідним. Бібліотека ж, в свою чергу, отримує звіт про перегляд відео всіх користувачів. Це дасть змогу визначити популярність послуги, зокрема від слідкувати кількість переглядів та поповнити базу користувачів послуги «Відеомеседж з бібліотеки».
Цю послугу читачі отримують в таких опціях:
- відео-огляди нових періодичних видань «Відеомеседж: Новини в об’єктиві бібліотеки» - найцікавіші події тижня, що минув, за матеріалами періодичних видань, що передплачує бібліотека.
- Відеомеседж «Fashion-читання» - огляд наймодніших, найхітовіших, найновіших книг, презентація книг у вигляді живих анотацій, буктрейлерів бібліотеки;
- Відеомеседж «Бібліорепортаж з місця події» - про цікаве життя, що відбувається в бібліотеці;
- Відеомеседж для активних людей «Ні дня без свята!» - анонси заходів бібліотеки.
- «Відео- звістка» - індивідуальна послуга для користувачів бібліотеки.
Сьогодні бібліотекам потрібно, як мінімум, кілька днів для того, щоб довести до читачів інформацію про новинки літератури, заходи та ін. Завдяки новій послузі, бібліотека за кілька хвилин матиме можливість інформувати свою читацьку базу користувачів в новому форматі, найбільш прийнятному людській свідомості - форматі відео-листа.
Тематика оглядів широка: це і нові художні твори сучасних авторів, пізнавальні видання для дітей та дорослих або література для дозвілля. Відеозапис огляду робиться раз на місяць і надсилається на електронні адреси користувачів та розміщується на власному акаунті бібліотеки в You tube.
Нова індивідуальна послуга «Відео-звістка» дозволяє розширити репертуар послуг бібліотеки, дає змогу користувачам надсилати відео-листи рідним, друзям, знайомим, колегам (вітання з днем народження, запрошення, звернення, повідомлення).
Вже сформована база даних електронних адрес користувачів, які зацікавилися новою послугою. (Експерт демонструє фрагмент відеомеседжу).
У другій частині свого виступу Скрипник В. проводить власний захід на тему: «Увага, новинки!»
(Текст відеомеседжу)
Початок ХХІ століття знаменується загальною інформатизацією суспільства і тому однією з основних функцій бібліотек є інформаційна. В еру комп’ютерних технологій бібліотекам не достатньо лише придбати документи, важливо якомога повніше і оперативніше довести до читачів інформацію про їх зміст і факт надходження до бібліотеки.
У бібліотеці Олександрійського училища культури ви знайдете багато цікавих новинок.
Мою увагу, передусім, як майбутнього бібліотечного працівника, привернули нові фахові видання.
Швецова-Водка, Г.М. Загальна теорія документа і книги [Текст]: навч. посібн. / Г.М. Швецова-Водка. – К.: Знання, 2014. – 405 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
Галина Миколаївна Швецова-Водка видала черговий навчальний посібник «Загальна теорія документа і книги». Галина Миколаївна – доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії Рівненського державного гуманітарного університету. Добре знаний в Україні та за її межами фахівець у галузі документознавства, бібліотекознавства та бібліографії. Автор понад 230 наукових і навчально-методичних праць.
У навчальному посібнику розкриваються основні теоретичні питання: від визначення поняття «документ» до класифікації друкованих видань. Виклад матеріалу відображає авторську концепцію, що ґрунтується на власних наукових дослідженнях і узгоджена з працями відомих вчених галузі.
Видання доповнене іменним та предметним покажчиками. Має сучасне оформлення; видане у серії «Вища освіта ХХІ століття» видавництва «Знання» у поточному (2014) році.
Для студентів училища спеціальності «Бібліотечна справа» дана праця допоможе при вивченні предмету «Основи документознавства».
Ярошенко, Т.О. Електронні журнали в системі інформаційних ресурсів бібліотеки [Текст]/ Т.О. Ярошенко. – К.: Знання, 2010. – 215 с.
Наступне видання «Електронні журнали в системі інформаційних ресурсів бібліотеки» також вийшло у видавництві «Знання» у 2010 року. Автор даного наукового дослідження – Ярошенко Тетяна Олександрівна, віце-президент з інформаційного забезпечення та директор наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат історичних наук. Фахівець в галузі сучасного бібліотекознавства, автор понад 70 публікацій.
У монографії представлено комплексний аналіз становлення і розвитку електронного журналу як засобу наукової комунікації, важливої складової інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки. Розглянуто основні функції, характеристики та переваги наукового електронного журналу. Звернувшись до видання, ви дізнаєтесь історію друкованих наукових журналів. Знайдете відповіді на питання, що ж таке електронні журнали «довебівські» і «вебівські» та яким чином бібліотеки використовують ці документи у своїй роботі.
Видання здійснено за підтримки Бюро з освіти і культури Державного департаменту США та Інституту міжнародної освіти, а також Програми імені Фулбрайта в Україні.
( Програма імені Фулбрайта спонсорована урядом США, посідає чільне місце у системі міжнародної освіти. Узасаднена ідеєю взаємодії та взаєморозуміння й уґрунтована на пізнанні та повазі до розмаїтого світу, вона успішно діє з 1946, нині – у 155 країнах світу. За час існування Програми в Україні — з 1992 року — близько 900 українців навчались, стажувались, проводили дослідження в США; у свою чергу, понад 530 американців викладали в українських вишах й займались науковою працею.)
Призначене видання працівникам бібліотек, науковцям, студентам вищих навчальних закладів відповідних спеціальностей.
На мою думку представлені щойно книги будуть корисні і цікаві для бібліотечних фахівців, особливо в нашу епоху інформаційно-комунікативних технологій, в якій ми, бібліотекарі, повинні зробити все можливе, аби бібліотеки процвітали і зміцнювали свої позиції у сучасному світі.

Продовження лекції викладачем
Методами групового бібліографічного інформування можуть бути й різні форми та жанри бібліографічних посібників, якщо вони створюються з урахуванням постійнодіючих запитів або потреб певних груп споживачів інформації: бібліографічні бюлетені (покажчики або списки), бібліографічні картотеки, усні бібліографічні огляди.

Масове або недиференційоване бібліографічне інформування виконується також різними способами. Деякі з них збігаються зі способами диференційованого БІС, але відрізняються більш широким читацьким призначенням, тобто певною невизначеністю кола споживачів. Так, методами масового бібліографічного інформування можуть бути бібліографічні бюлетені, списки, покажчики, якщо вони розраховані на всіх читачів, без яких-небудь обмежувань. Наприклад, універсальні бюлетені нових надходжень у бібліотеку.

Кім Cвітлана (виступ експерта)
Інформаційний бюлетень - це універсальний бібліографічний посібник, що характеризується своєю періодичністю і включає інформацію про всі нові документи.
Список нових надходжень на відміну від бюлетеня може бути тематичним, жанровим, відображати невелику кількість видань (від 5 до 15).
Складаються з метою регулярного інформування читачів про нові надходження у фонд бібліотеки чи у фонд ЦБС або конкретного структурного її підрозділу.
Головна вимога до інформаційних списків – оперативність. Треба прагнути мінімального інформаційного інтервалу між випусками.
Як правило, інформація про нові надходження подається на документи з різних галузей знань. Такі списки – універсальні за змістом. Але можна складати галузеві, багатогалузеві, тематичні списки нових надходжень.
Крім бібліографічного опису документа, вказується класифікаційний індекс, що полегшує подальший пошук видання.
Бібліографічне групування у списку – систематичне (у відповідності до таблиць ББК).
Основою для складання інформаційного списку служить картотека нових надходжень.
Списки тиражують і направляють в різні установи, розміщують в бібліотеці та розсилають абонентам на електронну пошту.
Я хочу познайомити вас з прикладами розміщення списків новинок на деяких бібліотечних сайтах:
http://ddpu.drohobych.net/departments/biblioteka/нові-надходження-за-вересень-2014-року/

http://ptu15.org/novi-nadhodzhennya-do-biblioteki.html

http://biblioteka-filiya12.edukit.kr.ua/novini_biblioteki/novi_nadhodzhe...
(Огляд та коментар інформації на вищезазначених сайтах в on-line режимі).

Стариченко Аліна
Вебліографічні списки, покажчики.
Останнім часом бібліотекарі-бібліографи все частіше складають списки, покажчики корисних Інтернет-ресурсів - посилання на сайти.
Такі вебліографічні списки створюють як у друкованому, так і в електронному вигляді.
Хочу представити декілька прикладів електронних вебліографічних списків, покажчиків.
Наприклад, на сайті Тернопільської універсальної наукової бібліотеки створена рубрика «Вебліографічні покажчики» -
http://www.library.te.ua/about/vydannya/webliograf/
Сайт Олександрійської центральної міської бібліотеки також містить рубрику «Вебліографія (вебліографічні списки Інтернет-адрес)»:

https://sites.google.com/site/olecbs/%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%8...
Компаніївська центральна районна бібліотека надає користувачам тематичні вебліографічну інформацію «Правова освіта»
за адресою:
https://sites.google.com/site/komplib/vebliograficnij-spisok-pravova-osvita
(Огляд та коментар інформації на вищезазначених сайтах в on-line режимі).

Бочкова Анастасія
Інформаційний бібліографічний огляд.
Популярною формою бібліографічного інформування залишаються інформаційні бібліографічні огляди.

Інформаційні бібліографічні огляди розраховані на підготовленого читача, якому відома суть предмета, що став темою огляду.
До інформаційних оглядів включаються різні документи з числа новинок
За змістом інформаційні можуть бути універсальними, галузевими, тематичні і персональні, за характером оглядового матеріалу – огляди новинок і огляди бібліографічних посібників.
Бібліографічний огляд нової літератури – один з найпоширеніших форм бібліографічної інформації. Він охоплює різні види видань: книги, журнали, публікації, інформаційно-бібліографічні матеріали, інші документи. Самі документи можуть бути різного змісту.
Нерідко огляди нових книг і огляд журнальних публікацій проводяться відокремлено, як самостійні форми популяризації видань.
Наприклад, зараз ми готуємо інформаційні бібліографічні огляди нових номерів журналів. Бібліографічний огляд можна записати на відео і розмістити на сайті бібліотеки чи направити окремим абонентам.
Таким чином, інформаційні бібліографічні огляди можуть розглядатися як форми диференційованого, так і недиференційованого бібліографічного інформування

Пилипенко Наталія
Комплексною формою масового бібліографічного інформування є День інформації, на який запрошують відвідувачів бібліотеки. Мета заходу - надати читачам інформацію про новинки. Дні інформації можуть бути тематичними (наприклад, «Вам абітурієнти», «Сім'я, суспільство, закон», «Екологія і сучасність», «Нобелівські лауреати» та ін.) і універсальними (наприклад, «Новинки бібліотеки»).
До програми включають організацію виставок новинок, причому не тільки книг, а й періодичних видань, аудіовізуальних матеріалів; виставок довідкових та інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів та ін.
Для проведення «Дня інформації» потрібно:
1. Визначити тему, назву.
2. Скласти програму проведення.
3. Виявить і доставити документи з відповідних підрозділів бібліотеки.
4. Переглянути та відібрати документи.
5. Підготувати огляд або запросити фахівців-консультантів.
6. Підготувати і оформити виставку, написати короткі анотації.
7. Сповістити зацікавлені організації, читачів (оголошення, афіша, запрошення).
8. Організувати збір заявок на документи у ході проведення заходу та їх видачу.
9. Провести аналіз заходів (після проведення Дня інформації детально аналізують його наслідки, визначають ефективність).
Бажано Дні інформації проводити систематично. Періодичність проведення Дня інформації залежить від кількості надходжень документів; при невеликому обсязі надходжень організовується один раз на місяць, квартал, півріччя.
Оскільки Дні інформації проводяться протягом двох-трьох днів, і далеко не всім читачам вдається відвідати бібліотеку саме в ці дні, тому дуже бажано мати картотеку нових надходжень. Нею могли б скористатися читачі, які не змогли відвідати заходи під час Дня інформації. Для більш ретельного вивчення нових видань учасники Дня інформації можуть отримати «Бюлетень нових надходжень» в електронному вигляді.
Однією з НОВІТНІХ форм інформаційного обслуговування є бізнес-довідки, які готують різні інформаційно-аналітичні центри, консалтингові та маркетингові агенції, торгово-промислові палати, асоціації підтримки підприємництва і розвитку бізнесу. Бізнес-довідка подає структуровану інформацію про фірму – потенційного ділового партнера, інвестора, конкурента і призначена для перевірки надійності фірми. Джерелом для підготовки таких довідок є інформаційні ресурси, що створюються агенціями або довідкові видання і БД, які вони залучають, БД державних організацій, що виконують реєстраційні функції, рекламні матеріали фірм; web-сайти фірм, публікації і виступи в засобах масової інформації або в спеціалізованих виданнях, телефонне опитування.

Продовження лекції викладачем
До інноваційних форм інформаційного обслуговування слід віднести прес-кліпінги, дайджести, фактографічні БД тощо. Прес-кліпінг або моніторинг преси подає тематичну підбірку матеріалів, виявлених із періодичних видань. Різновидом такої продукції є персональні електронні газети, що містять інформацію, яка відбирається в реальному часі із багатьох джерел за певною ознакою і надається користувачеві в електронному вигляді. Базою для здійснення прес-кліпінга виступають ресурси Інтернет, електронні архіви періодичних видань і спеціальне програмне забезпечення, що дозволяє проводити швидкий пошук за заданими користувачем параметрами.

Близьким за характером аналізу і поданої інформації є дайджест. Це документ, що становить добірку витягів із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати загальне уявлення чи добірку найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань. Дайджест – це вторинний документ «під завдання», під рішення, яке приймає керівник, під потреби педагога, бізнесмена тощо.
Бібліографічний дайджест (дайджест – коротке викладення) включає фрагменти текстів документів або їх короткий переказ із посиланням на бібліографічний опис документа. Деякі дайджести можуть вміщувати додаткову фактографічну чи адресну інформацію, тести. В кінці дайджесту додається список використаної літератури.

Однією з форм інформаційно-бібліографічного обслуговування є фактографічні бази даних (БД). В установах науки і освіти, проектних організаціях, на промислових підприємствах формують персональні БД. Практикується їх створення в крупних бібліотеках з орієнтацією на провідних діячів культури, вчених, політиків, керівників підприємств тощо.
Орієнтація в потоці довідкових видань, вміння використовувати фактографічні БД та інші інформаційні ресурси, що містять фактографічні відомості.

Косенко Анна (презентація творчої роботи студентки)
Презентація «Блокноту бібліографа» (див. Додаток)
3. Підведення підсумків заняття – 15 хв.
Систематизація знань:
3.1 Заслуховування результатів методу «Гронування»:
• Назвіть види бібліографічного обслуговування. Чим вони відрізняються один від одного?
• Поясніть особливості та узагальнену структуру процесу бібліографічного інформування споживачів.
• Назвіть види бібліографічного інформування споживачів.
• Що таке «система вибіркового розповсюдження інформації»? Чим вона відрізняється від традиційних форм БІС?
• Назвіть методи групового бібліографічного інформування споживачів.
• Назвіть методи масового БІ.
3.2 Оцінювання знань, постановка завдань для самостійної роботи; методичні поради; відповіді на запитання студентів

3.3 Самостійна робота: вивчити тему, підготуватися до контрольної роботи.

Автор: 

Піскун Ніна Олексіївна, викладач Олександрійського училища культури

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі