Користувацький вхід
Останні публікації
2024-11-14 22:26
2024-11-14 22:26
2024-11-14 20:34
2024-11-14 20:04
2024-11-14 20:13
2024-11-14 19:43
2024-11-14 19:41
2024-11-14 19:34
2024-11-14 19:11
Василь Стус. Життя і творчість
Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.
Опубліковано: наталія кузьма Пон, 2011-10-03 21:28
Василь Стус –
Василь Стус –
постать,що єднає
Україну
Класи: Середня школа
Предмети: Українська література, Виховна робота
- Увійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі
- 2257 переглядів
Схожі публікації
- Конспект уроку української літератури в 11 класі на тему "Василь Стус. Життя і творчість, сповнені тривоги, відчаю, боротьби…"
- Життя Стуса - це дорога через терни до зірок
- «НАРОДЕ МІЙ, ДО ТЕБЕ Я ЩЕ ВЕРНУ, І СМЕРТІ ОБЕРНУСЯ ДО ЖИТТЯ…»
- Василь Стус. Пам’яті поета. Нестандартний урок
- Василь Стус. Поезія.
Дякую за презентацію!!!
"Минуть десятиліття... [...]Дисидентство вивчатимуть у школах із нудних підручників історії літератури. ..." (Ю Шевельов)
Саме тому на вчителях лежить неабияка відповідальність: привити любов підопічних до всього українського, до свого минулого із його героями. Гадаю, що якби в школі не акцентували увагу на нещасній долі українського народу, його поневіряннях, бідах…, то зараз ніхто би не говорив про якісь комплекси меншовартості. Якщо би показати нелегкі умови існування, але з акцентом на перемоги: вели і не дуже, на нездоланну віру, працю…
Чому про відродження українського говорять із жалем, що не ті обставини були, не в той час щось робилось…
Згадати тільки україномовну періодику того часу… Які ідеї!!! Сьогодні ж для молоді «старі » журнали сьогодні – це не круто, занудно, а ось плейбой хлопцям (щоб здаватись дорослішими) почитати чи кул гьол - для дівчаток – ось це має резон… Чому не заохочувати, прививати щиру любов до українського??? Не через акцент на приниженнях минулих та й сучасних, а дати просмакувати українскість на прикладі сучасної літератури, культури…
Дякую за презентацію і поділяю думки Людмили Вікторівни.Тільки своїм учням завжди говорю ще і про те,що ми - європейці настільки,наскільки ми - українці. А бути українцем зараз модно. Тож будьмо завжди модними.
« ми - європейці настільки, наскільки ми – українці» - геніально!!! Ех, якби більше українців не плакались, а пишались своєю культурою, літературою, розвивали її, розуміючи що «українське – це модно». Кого Ви б назвали, хто вкладає душу у розвиток української літератури чи культури загалом? Які видавці, видавництва? Чи багато якісних українських перекладів зарубіжних авторів було опубліковано хоча би за останній рік? Багато є українських літературних журналів, якими зацікавилася б молодь? ….. Я знаю тільки одиниці…
Шановна Людмило! Все Ви правильно говорите. Але не можна бути так песимістично настроєною. Треба відчувати себе справжнім українцем і "будувати" свій український дім. Цього треба вчити наших дітей.
Пані Зоє, з Вами абсолютно погоджуюсь!!! Я вірю!!! І знаю, що ми зможемо побудувати свій «український дім».
Як вчитель української літератури, заохочую учнів (переважно старших класів) читати сучукрліт, творити самим.
Ви помічали, скільки радості в очах людини, коли вона бачить свій твір опублікованим!!! Можна і в Мережі розмістити, дехто так і робить.
Та пощупати, понюхати папір, на якому твоє творіння – незрівнянно!!! Одна моя учениця в журналі «Дніпро» публікувалась (десь в коментарях мені писали, що й сайт є), то цей номер береже як зіницю ока:), частину родичам та друзям роздала.