На ранніх етапах розвитку суспільства людина не могла протистояти навколишньому світу. Об'єктивні умови становлення суспільства викликали формування спільних зусиль, потреб, цінностей, норм поведінки. Спільно вироблені правила, норми життя регулювали стосунки не тільки в общині, але й в співіснуванні з природою. Формувалося і цілісне уявлення людей про коло речей, властивостей, стосунків, утворювалася певна єдність між людиною і природою. Важливо, що тоді змінюється характер ставлення общини до природи: людина переходить від пристосовництва та збиральництва до діяльності, спрямованої на виробництво з предметів природи знарядь праці, а з їх допомогою до перетворення багатств природи на засоби задоволення потреб людини. Природа безпосередньо включається до сфер активної діяльності людини. Уявлення людей про себе, природне оточення, а також взаємовідносини людини і природи знайшли відображення у понятті світ. Зрозуміло, світ - це цілісна система, що розвивається в діалектичній єдності природи і суспільства. Людина в процесі активної цілеспрямованої діяльності перетворює природу на світ свого буття, що, з одного боку, забезпечує її існування і життєдіяльність, а з іншого, - руйнує природу і створює загрозу власному існуванню. Таке розуміння категорії світ простежується у багатьох мовах, де нерідко вживається у значенні общини. Розглянемо один з прикладів вирішення проблеми,що виникла з розвитком науково-технічного прогресу . Важко уявити, але лише одна пальчикова батарейка забруднює вісім тонн води або 20 квадратних метрів ґрунту, адже батарейки й акумулятори містять небезпечні для людини й навколишнього природного середовища метали та хімічні речовини. При потраплянні в загальні відходи вони не знешкоджуються методами утилізації звичайного сміття, а потребують окремого знешкодження. Тому такою важливою темою є збирання й переробка відпрацьованих хімічних джерел струму.