Користувацький вхід

Година спілкування Подорож в країну Добра, Любові, Дружби

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Мета. Формувати ціннісне ставлення до себе і до людей; основи духовно-морального розвитку особистості, та загальнолюдські цінності; уміння та навички підтримки та збереження міжособистісної злагоди; моральних якостей (чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності, милосердя, взаємодопомоги, товариськості, співпереживання, поваги до особистості).
Розвивати вміння відрізняти погане від доброго, вміння висловлювати власну думку, відстоювати свої погляди; вміння знаходити спільну мову і компроміс.
Виховувати позитивне світосприйняття; чемне ставлення учнів одне до одного, до старших, молодших та всіх оточуючих людей; сприяти створенню дружнього дитячого колективу.

Обладнання. Запис музики, плакати з українськими народними прислів'ями та приказками на тему «Доброта», костюми для дійових осіб, плакат з намальованим «деревом життя», квіточки чорного, червоного, блакитного, жовтого, рожевого кольору.

Виховний захід відбувається в класі. На класній дошці вгорі написано назву та девіз виховного заходу та прилаштовані плакати з приказками та прислів'ями на тему «Доброта».

Хід заняття
Вступне слово вчителя. Ввічливість, щедрість, делікатність, уміння дотримуватись даного слова, правдивість - це такі людські чесноти, які повинна мати кожна людина.
Але без чесноти, про яку ми будемо говорити сьогодні, світ став би жорстоким, підступним і злим. Що це за чеснота? Послухайте одну легенду.
Легенда
(Учитель розповідає, а діти показують пантоміму)
Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в долонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках — живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.
Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи мертвий?». І мудрець, який і насправді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у твоїх руках, чоловіче».

— Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові? (Учні відповідають: «Що від самої людини залежить, житиме метелик чи помре»).
— Правильно. Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у світі стане більше — добра чи зла.
Учень.
Мудрець сказав: живи, добро звершай
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра.
Нехай ця істина стара:
Людина починається з добра.

— Чи можна людині, яка зробила добро, вимагати за це винагороди?
— З чого ж починається людина?
— Отже, сьогодні на уроці ми будемо говорити про добро, добрі вчинки, добрих людей.
— Тема нашого уроку «Людські чесноти».
— А девіз давайте почитаємо разом:

Не залежить доброта від зросту,
Не залежить доброта від віку.
Доброта з роками не старіє,
Доброта, як сонце, гріє.

— Пригадайте, що завжди перемагає в казках?
— Назвіть казки, в яких перемагає Добро. (Відповіді дітей.)

Учитель.
В одній країні жили Добро і Зло. Добро намагалося зробити світ добрішим, щоб люди любили й одне одного, і братів наших менших. Добро приходило на допомогу без нагадувань і благань. Нікому не робило боляче ні словом, ні діями, ні думками. Але Добро не могло в одну мить перемогти Зло та його слуг: Жорстокість, Байдужість, Заздрість, Лінь, Підступність. Добро кожного ранку сіяло насіння доброти в дитячих серденьках. Чому в дитячих? А тому, що тільки в маленькому дитячому серці здатне прорости будь-яке насіння. Кожна насінина може розквітнути чарівною квіткою, зробивши серце дитини добрим, ласкавим, ніжним. А може, на жаль, зарости чорним колючим чортополохом зі злим, безжалісним серцем. Адже Зло теж не спить. Хоча воно й ліниве, і встає значно пізніше, усе ж устигає порозкидати зле насіння. Буває, ростуть в одному серці Добро і Зло, борючись одне з одним. Тому діти інколи роблять погані вчинки. Тоді все залежить від самої дитини: яке насіння захоче вона виплекати у своєму серці, те й проросте.

(Стук у двері. Заходять Добро та Зло)
— Ви хто?
— Я – Зло, підступне , лихе, сердите, нечемне, безжальне, ходжу по світу і сію в серця людей зерна чортополоху злючого. У чиєму серці воно проросте – стане моїм рабом, прислужником, злою людиною.
— А я – Добро. Мандрую світом та сію в серденька насіння чарівних квітів доброти. У кого в серці проросте моя зернина, той перемагає зло і стає поборником добра. Стає доброю людиною.
— Ми постійно змагаємось. Нажаль, Добро поки у світі перемагає, але не завжди, там де перемагаю я – ведуться війни, бійки, процвітає чорним цвітом зло.
— Діти, а як ви думаєте, що відбувається там, де перемагаю я – Добро (відповіді дітей).
— А що це у вас у руках?
— Це і є наші символічні квіточки. Зараз ми їх роздамо дітям, а вони нехай вибирають, добро чи зло.
— У мене квітчки жовті – кольору сонця, блакитні – кольору неба, червоні – кольору кохання, рожеві – кольору яблуневого цвіту.
— Ой, ой, ой, подумаєш. А у мене лише одного кольору – чорного. Це колір смутку, заздрості, злості, горя, біди. Цей колір найкращий.

Учитель.
Погляньте, друзі на дошку. Я намалювала дерево Добра і Зла. Але не хотіла сама малювати квіточки, бо хочу, щоб ви вирішили, яким цвітом заквітує це дерево. То ж давайте допоможемо Добру перемогти Зло, щоб у думках і серцях дітей ніколи не проросло чорне насіння. Оберіть квіточку, яка вам до серця, підійдіть до деревця і подаруйте йому. І тоді побачимо, яким стане деревце. (Діти чіпляють квіти. Зло сердиться, заважає, підмовляє, а Добро дякує за квіти)
Словникова робота
А давайте спробуємо скласти невеличкий словничок «добрих» слів — слів, частиною яких є слово «добро».
(Учні перелічують: «Добрий, добросердний, доброзичливий, добродійний, добропорядний, добродушний, доброчесний, добросусідський». Учитель допомагає учням дібрати слова з коренем «добр»).

Учитель.
— Діти, а як ви розумієте це слово? Що означає бути добрим по-справжньому? (Учні висловлюють власні думки щодо запитань).
— Правильно, бути добрим — це значить допомагати одне одному в біді, дарувати радість знайомим і незнайомим людям, захищати молодших і піклуватися про старших.
Зло. Звичайно, на словах легко доводити, що ви добрі, а насправді мабуть ніхто і не вчинив нічого доброго.
Учитель.
Розкажіть, будь ласка, які добрі вчинки здійснили ви?
(Учні розповідають про свої добрі вчинки)
Ну що, переконалось, що слова наших дітей не розходяться з вчинками?
(Зло розводить руками і важко зітхає)
Звучить музика. До класу входить Чарівник.

Добро. Ви, діти, розповіли чимало добрих історій. Напевне, ви зустрічали багато добрих людей. Але скажіть, будь ласка, яка людина у вашому житті є найдобрішою, найласкавішою? (Учні відповідають: «Мама»).
Учитель. Звичайно, це мама. А як вона піклується про вас? (Учні висловлюють власні думки щодо запитання).
Добро. У народі кажуть: «Біля сонця тепло, а біля матері добре». Як ви гадаєте, чому? Чим схожі між собою сонечко та мама? (Учні висловлюють власні думки щодо запитань).
Учитель. Цікаво, а як ви піклуєтесь про своїх матусь? Як Допомагаєте їм по господарству? (Учні розповідають про те, як вони допомагають вдома).

Я ПІКЛУЮСЯ ПРО ТЕБЕ (робота в групах)
Розділити дітей на групи і попросити їх подумати, яку турботу можна виявити до різних людей у наступних ситуаціях:

- мама занедужала;
- молодший брат вередує, а мама втомлена прийшла з роботи;
- у тебе День народження, мама готується до зустрічі гостей і не встигає

Учитель (узагальнюючи відповіді учнів). До повернення батьків з роботи можна зробити чимало корисних і добрих справ: навести лад у квартирі, вимити посуд, купити хліба до вечері, почистити взуття, попіклуватися про молодших братика або сестричку.
Добро. Яка радість спалахне в очах матусі, коли вона побачить, Що ви за власним бажанням, самостійно взялися допомогти їй. А від теплої маминої усмішки і вам на серці стане тепліше.
Учитель. Отже, запам'ятайте: ваші добрі безкорисливі вчинки — це радість не лише для тих, кому їх адресовано, а й для вас. І ще треба завжди пам'ятати, що на добро, зроблене для вас іншими, треба відповідати також добром. А тепер пропоную трохи пограти.

Зло проводить гру. «Збери приказки та прислів'я»
Зло. А от я вас зараз заплутаю. Як ви такі хорошенькі, то складіть правильно прислів’я про Добро, бо я їх порозкидала. (Роздає учням картки з приказками або прислів'ями. Завдання учнів — закінчити вислів і пояснити його значення).

Добре діло твори ... (сміливо).

Добрі діла тихо ходять, а злі ... (як дзвони дзвонять).

Від добра добра ... (не шукають).

Хто людям добра бажає, той ... (і собі має).

Добрі вісті ... (не лежать на місті).

Без доброго діла немає ... (доброго імені).

Добре слово і … (мороз зігріє).

Добре слово людині, … (що дощ в посуху).

Роби добро скільки можеш — від цього ... (не занеможеш).

За добро ... (добром і платять).

Добре слово дім будує, а … (зле – руйнує).

Слово – ключ, яким … (відкривають серця).

Краще добро робити, ніж гарно … (говорити).

Злий не вірить, що є … (добрі люди).

Не одяг красить людину, а … (добрі діла).

Учитель. Діти, як ви вважаєте, як слід поводитись, якщо вам не відплатили добром за ваш добрий учинок? (Учні висловлюють власні думки щодо запитання).
Учитель. Давайте подивимось, як каже про доброту народна байка.

(Далі відбувається інсценування народної байки «Сонце і Блискавка». Звучить музика. Наперед виходять Сонце та Блискавка).

Учитель. Якось зустрілись на небі Блискавка та Сонце
Блискавка (звертаючись до Сонця). Скажи, Сонечко, чому люди тебе люблять, а мене ні? Твоїй появі радіють, а моєї лякаються? Адже я така ж яскрава, як і ти.
Сонце. Хіба ти не знаєш, що і тварина, і людина тепло любить та ласку.
Блискавка. Якщо я вдарю у сухе дерево і воно спалахне, людям також буде тепло від полум'я. Та це їх не влаштовує.
Сонце. Річ у тім, Блискавко, що твого тепла вистачає лише на короткий спалах, та й він більше лиха приносить, ніж користі. А моє тепло тривале, і від нього все квітує й радіє.
Добро (звертаючись до учнів). А ви, друзі, кому симпатизуєте: Блискавці чи Сонцю? Чому? (Учні висловлюють власні думки щодо запитання).

Добро. - А от послухайте ще одну байку. Трапилася ця історія в лісі. Якось маленьке білченя стрибало з гілки на гілку й раптом зірвалося і впало на сплячого вовка. Вовк прокинувся і схопив білченя.
«Не їж мене, вовче, відпусти»,— стало проситися мале.
«Гаразд,— відповів вовк,— я відпущу тебе. От тільки скажи мені, чого ви, білки, завжди такі веселі. Як погляну на вас, ви весь час стрибаєте та граєте. А мені увесь час сумно».
«Спочатку пусти мене на дерево, а звідти я скажу тобі, чого ти весь час сумуєш».
Вовк відпустив білченя. Воно скочило на гілку й сказало вовкові: «Ти хочеш знати, чого тобі завжди сумно? Тому що ти злий. Тобі злість серце пече. А ми веселі тому, що добрі й нікому зла не робимо».
Так відповіло вовку білченя й пострибало собі далі.

Учитель.
Скажіть, чого навчає ця байка? (Учні відповідають: «Якщо чиниш добре, то і на серці добре, а злі справи нікому радості не приносять, навіть тому, хто їх чинить»).

Добро. Поспішайте, друзі, робити добро! Хай тепло ваших сердець зігріває всіх — і рідних, і друзів, і навіть незнайомих людей. І тоді настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю важливу справу — приношу людям радість».

Зло. А я зараз пропоную вам відповісти на невеличку анкету. Відповідати на неї треба «так» або «ні». (Зло жестами показує протилежні відповіді)

— Чи можна примусити людину бути доброю?
— Чи згодні ви з думкою, що «добротою світ живе»?
— Чи можна стати добрим лише на деякий час?
— Чи потрібно виявляти доброту у відношенні до будь-кого?
— Чи можна сказати, що доброта — найбільша окраса душі?
— Чи легко бути добрим?
— Чи можна доброту порівняти із сонцем?
— Чи є у вас бажання чинити добрі справи?
— Ет, не цікаво з вами. Де ви такі хорошенькі взялись. Піду від вас шукати інших дітей. Надіюсь знайти їх у вас у школі. Але пам’ятайте, я все рівно від вас не відстану і буду весь час підказувати вам злі справи.
Добро. А ми не піддамось, правда, друзі?
Зло. А це ми побачимо. Гудбай, ауфідерзейн, па-па, да скорай встрєчі. (Виходить з класу)
Добро (услід Злу). Йди вже, лихо, нічого ти так і не зрозуміла, а жаль.
А ви, діти, бачу прагнете чинити добро. І це дуже правильно, адже воно приносить радість оточуючим. Доброта, як чарівні ліки, здатні вилікувати від суму, скрути, безпорадності.

Діти розповідають вірші.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.

Прислухайся, дитино,
до батьківського слова,
що сповнене терпіння,
турботи і любові.

Прислухайся, дитино,
до дідуся поради,
бо й татові твоєму
не раз він мудро радив.

Прислухайся, дитино,
до рідної матусі,
якій дісталась ніжність
і ласка від бабусі.

Збери усі поради,
не загуби нічого.
Про тебе також скажуть:
«Прислухайтесь до нього»

Ти усміхнися небу,
усім, хто біля тебе:
і братику й сестричці,
і сонечку й травичці.

Люби усіх довкола,
удома та у школі,
і ця любов із Неба
повернеться до тебе.

Прощай дрібні образи
і помирись одразу.
Хто вміє всім прощати,
сильнішим здатен стати.

Твори добро, дитино,
і у твоїй родині
воно знайде домівку
віднині і довіку.

Назустріч Богу йшов я крок за кроком,
учився, все довкола пізнавав,
і під його небесним пильним Оком
сердечним, милосердним я ставав.

Збагнув, як щире слово гоїть рани,
навчився співчуття і доброти,
щоб ту любов і батьківську пошану
в життя своє доросле пронести.

Я вдячний за поради й застороги,
підтримку і терпіння неземне.
І завтра до Небесного порогу
стежина знову поведе мене.

Не допусти, щоб серце спорожніло,
плекай у ньому віру і надію.
Не дай, щоб зачерствіло, загрубіло,
не загуби любові світлу мрію.

Порожнє серце — прихисток для зла.
Живе без співчуття і без любові.
Бракує в ньому світла і тепла,
нема поваги, гідності людської.

Порожнє серце і глухе, й німе
до бід і до волань про допомогу.
У ньому зло безрадісно живе,
воно сліпе, воно не бачить Бога.

Від серця і до серця
ми прокладем стежинку,
у кожного позичим
любові на краплинку.

І ось уже — дорога,
по ній ітимуть люди.
Краплинка до краплинки —
з любові море буде.

Ми ключик доберемо
до кожного серденька.
Попросим милосердя
насипати у жменьку.
Зернята в колос повний
піднімуться у краї,
і нація духовні
збиратиме врожаї.

Усім за ці щедроти
сторицею воздасться,
бо вміти дарувати —
найвище в світі щастя.

Наповніть серце добротою,
Щоб аж вихлюпувалась радо із грудей!
Пречистою любов’ю і святою
І щиро роздавайте для людей!

Щоб на душі було в них світло, ясно
І тепло від любові й доброти.
А вам від цього легко і прекрасно
По цій Землі буденній буде йти.

Бо доброта, як джерело у спрагу,
Що враз напоїть, сили поверне.
Заживить рани і додасть відвагу
І страждучого духом не мине.

Якщо ви є носій добра земного
І вам болять всі радощі й жалі,
То від промінчика душі ясного
Комусь світліше стане на землі.

Наповніть ваше серце добротою
І випромінюйте і світло, і тепло.
Щоб всім, хто йтиме стежкою одною,
І тепло, й добре, й радісно було.

Доброта — це проміння, що світло дарує,
Доброта, це тепло, що від серця іде.
Хоч вона і ніскілечки нам не коштує,
Та прямими шляхами у світі веде.

Доброта — це криниця з водою у спрагу,
Доброта, мов зоря у нічному путі.
Це ж вона в нас народжує силу й відвагу,
Не дає збайдужіти нікому в житті.

Доброта робить душу красиву і світлу.
Доброта — це підставлене вчасно крило.
Це вона піднімає людину до світла,
Щоб усім навкруги добре й тепло було.

Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові,
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.

Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити.

Людина починається з добра,
Із світла, що серця переповняє.
Ця істина, як світ, така стара,
А й досі на добро нас надихає.

Учитель. Дякую вам, друзі, за сьогоднішню зустріч. Мені стало радісно, бо бачу, що ваші серця готові творити добро. Лиш не забувайте про нашу розмову, а тобі, Добро, дякую за поради, підтримку, науку. Надіюсь, що ти завжди будеш поряд нас.

Добро. Я також радію за вас. Мені пора йти до інших діток. Тай за Злом потрібно наглядати. До побачення, друзі.

Учитель.
Врятує світ краса -
Завжди так говорили.
Тепер врятує світ лиш доброта,
Бо однієї вже краси занадто мало,
Бо стільки всюди зла - людина вже не та.
Тож, люди на Землі,
Спішіть добро творити,
Щоб нам не згинути у морі зла,
Щоб кожен міг серед краси прожити
У царстві справедливості й добра.

— На цьому наше заняття закінчується, але вашим вічним домашнім завданням буде - творити добро на

Автор: 

Токарєва Вікторія Валеріївна, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Димитровської міської ради.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі