Тема: Духовна краса та виняткова сміливість героїв Володимира Рутківського. Історичне буття українського народу .

Мета: допомогти учням осмислити внесок героїв твору у визволення рідного краю від загарбників задовго до появи Запорозької Січі; проаналізувати характери Санька і Грицика та зв'язок їхніх життєвих доль з історичним буттям народу; розвивати вміння висловлювати власні думки про проблеми, порушені у творі; виховувати почуття патріотизму і духовності.

Тип уроку: урок практичного застосування знань і вмінь.
Методичний коментар:
Устаткування уроку: портрет В.Рутківського, текст твору, дидактичний матеріал (картки), презентація, відео.
Методи: репродуктивний, дослідницький, евристичний.
Прийоми: навчання в грі, доміно.
Міжпредметні зв’язки. Математика, інформатика, історія, музичне та образотворче мистецтво, українська мова.
Прийоми. Творча рецепція (робота з пошуку й пояснення ключових слів, пошуку асоціацій), візуалізація, евристична бесіда, ігровий прийом, прийом візуально-смислової презентації, мультимедійні презентації та комп’ютерні програми.

Попередня підготовка.
На попередньому уроці учням було запропоновано підготувати характеристику образів

ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів
Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок і особливий водночас. Адже 21 листопада – це свято Михайла Чудотворця або ж Михаїла – архистратига війська господнього, що вважається покровителем усіх військових. І разом з тим від сьогодні указом Президента від 13 листопада 21 листопада офіційно визнано Днем Гідності та Свободи. Метою запровадження цієї пам’ятної дати є насамперед утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXІ століття. А ми сьогодні з вами згадаємо події століття XV – не менш доленосні та значимі для нашої історії, здійснивши захоплюючу мандрівку разом із двома відважними 12-річними хлопчаками, майже вашими однолітками Саньком і Грициком у дивовижний світ пригод, цікавих завдань та неоднозначних трактувань характерів героїв твору.
1.Рефлексія настрою.
Ми будемо працювати разом, розкриваючи добро і зло у творі. А для успішного спілкування хочеться створити позитивний настрій.
Вправа «Врятуй серце»

Що ви тримаєте в руках?(розгорнути).
Обережно стуліть долоні, зігрійте його своїм подихом, притуліться до грудей, віддайте йому частинку свого тепла. Обережно розкрийте долоні, подивіться, яке воно ніжне, а як сильно і ритмічно б'ється, радіючи вашій доброті.
Усміхніться йому і побажайте веселого дня, з'єднайте їх разом. ( Діти кладуть їх в центр столу)
А тепер озирніться і побажайте своєю щирою усмішкою здоров'я, радісного настрою і добра один одному.
2. Запис у зошити теми уроку.
Учитель демонструє тему уроку, записану на слайді №1 PowerPoint презентації. Учні записують тему уроку в зошити

Духовна краса та виняткова сміливість героїв Володимира Рутківського.
ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.
Учитель.
Отже, як ви зрозуміли, сьогоднішнє заняття інтегроване. Ми з вами не просто аналізуватимемо твір, а гортатимемо уявні сторінки захоплюючої подорожі з минулого в майбутнє. А чи вдалою буде мандрівка і досягнемо ми мети уроку, залежатиме безпосередньо від вас, а ще від того, наскільки вдасться нам сьогодні розкрити характери Санька і Грицика та прослідкувати зв'язок їхніх життєвих доль з історичним буттям українського А для того, щоб ви успішно справилися з усіма завданнями, ви розділені на групи і кожна має свій кейс із певним завданням і кольором.
Наша подорож розпочнеться із першої зупинки – буктрейлера.
Проглядайте його і водночас думайте відповідь на запитання «Чи відео буктрейлера насправді зацікавлює читача до прочитання твору?»
ІІІ. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нової інформації
Учитель. Нашим провідником протягом багатьох уроків є знаний український письменник Володимир Григорович Рутківський.
Кейс- метод.
Учні діляться на 3 групи.
Учитель. У вас на парті лежать кейс-папки відповідних кольору, будь ласка, вийміть завдання №1.

Зелений кейс. Коротко розкажіть відомості про В.Рутківського.
Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області.
Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкуватися почав 1959 року. Член Одеської обласної організаціії НСПУ з 1969 року.
У 1960-тих роках працював на Одеському суперфосфатному заводі. В подальшому став працювати журналістом.
Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького.

Жовтий кейс. Розкажіть про його творчість.
У його доробку поетичні збірки «Краплини сонця», «Плоти», «Повітря на двох», «Відчиніть Богданкове вікно», «Рівновага», «Знак глибини», «День живої води».
Потім Рутківський став писати переважно твори для дітей та юнацтва: повісті «Аннушка», «Гості на мітлі», «Бухтик з тихого затону», «Канікули у Воронівці», «Намети над річкою», «Слуга баби-Яги»; повість-легенда «Сторожова застава», книга нарисів «Земля майстрів», п'єса- казка «Прибульці»; історичний роман «Сині Води», книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни «Потерчата».
Широке визнання в незалежній Україні Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, видана видавництвом Абабагаламага: «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009), «Джури і підводний човен» (2010).

Червоний кейс. Чому автора цікавила історія?

Від перших років життя Володимира Григоровича цікавила історія. Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко — той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг». Історією був просякнутий кожний клаптик землі. Тому, мабуть, не дивно, що в рідному селі Велика Буримка на Черкащині Володя зі своїми товаришами-школярами розкопав первісну стоянку кінця ашельської (близько 300 тисяч років тому) епохи. Це відкриття було таким вагомим, що відомий академік Іван Шовкопляс заніс стоянку до значних історичних відкриттів. Цей випадок справив вирішальний вплив на вибір життєвого шляху хлопця. І хоч археологом, як мріяв Володя, стати йому не судилося, захоплення історією Батьківщини залишилося назавжди і перелилося у пригодницькі історичні романи та повісті. Добре, що у нього змалку, як він згадує, відкрився хист до поезії:
«До віршування я був прилучений років у чотири, це було наприкінці літа 41 року. Якраз жили ми тоді в Глиняному Лубенського р-ну на Полтавщині. Коли німці підходили до села, ми з матір’ю почали втікати. Нас десь спіймали по дорозі, назад погнали. Коли приїхали – все розграбоване. У мене багато іграшок було, все-таки син директора школи і вчительки. Мені сказали, що мої іграшки забрав небіж поліцейського. Ну, я зібрав таких, як сам, зірвиголів 4-5 років, і пішли ми відвойовувати мої іграшки. Знайшли цього хлопця, потовкли писком у землю, сказали, щоб він не крав, забрали іграшки. І в цей час він кричить: «Дядьку, вони мене вбивають!» Дивимося – через греблю йде якась людина з рушницею. Ми не встигли збагнути, як він знімає рушницю і по нас починає стріляти. Хлопці втекли, а я біжу один по вулиці і відчуваю, що ось-ось він мене наздожене і багнета всадить. Не встиг я збагнути, як заговорив віршами: «Ой, рятуйте добрі люди! Ой, пропаща я ж людина!» Отак я прилучився до віршів».

Учитель
Високої оцінки заслуговує художнє оформлення твору, що його вико¬нав талановитий графік Максим Паленко. Я показую вам ілюстрації, а ви сказіть кого намалював художник. ( показ ілюстрацій)
Ілюстрації можна «читати» ніби ще один текст у тексті, де кожна деталь промовляє, а кожен малюнок розповідає власну історію. Ілюстрації чорно-білі, проте це не знижує їхньої привабливості, бо вони виразні, емо¬ ційно насичені. Персонажів твору зображено так, що за промовистими деталями можна легко вгада¬ти їхні вдачу, настрій, уподобання.
Саме Максим Паленко отримав премію «Джури», яку заснував Володимир Рутківський. Давайте про це подивимось відео і ближче познайомимось із людьми, що працювали над книгою. А також почуємо живе слово від самого автора.

Робота над змістом твору. Бесіда за питаннями.
– Коли відбуваються події?
(Перший розділ вказує, що події відбуваються в березні 1487 року.)
– Хто такі козаки? Як про це говориться у книзі?
(У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав таке:
– По-татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на ногайця.)
Крім того, здобичник повинен був, повернувшись додому, десяту частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися й такі, що хотіли поживитися за чужий рахунок.
Отже, зможемо тепер сказати, що козаки – це колишні землероби.
Кейс- метод.
Завдання №2
Зелений кейс. Охарактеризувати Грицика
Червоний кейс. Охарактеризувати Санька.
Жовтий кейс. Спільне у хлопців.

– Чому хлопцям довелося покинути рідну Воронівку?
(Щоб порятувати односельців, вони налякали пана Кобильського і його челядників, що йдуть татари. Пан швидко втік із села, але такого жарту хлопцям не пробачив.) Показати відповідні ілюстрації.
– Як хлопці вперше зустрілися зі Швайкою?
(Зі сховку хлопці спостерігали, як татари в невеличкому озері шукали козака. Вони вирвали весь очерет, скаламутили воду, а «козак усе не хотів знаходитись». Хлопці подумали, що він загинув, щоб не втрапити в руки ординцям. Коли вороги відійшли, Грицик вирішив вилізти на похилу вербу та поглянути навколо. Раптом від стовбура відвалився шмат кори і з дупла визирнув козак, за яким гналися татари. Він упізнав воронівських хлопців, бо чув про них і бачив, а от друзі добряче здивувалися, бо бачили його вперше. Швайка, а це був саме він, вирішив, що здасть хлопців добрим людям, а сам подасться своєю дорогою. Але з цього часу їхні дороги вже не розходилися.)
– Хто ж такий Пилип Швайка? (Заповнити таблицю з опорними словами.)
Уміння, майстерність, хист Вольові якості Почуттєві якості
Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні. Сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе. Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.

Висновок: Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вихідника.
Кейс- метод.
Завдання №3
Філологічна хвилинка ( кожній групі пояснити 4 фразеологізми)
Пояснити значення фразеологізмів, які зустрічаються в тексті:
Нічого очі мозолити
Спіймати на гарячому
Без пам’яті летіли хлопці у глупу ніч
На серці неспокійно
Язики почали заплітатись
Стати як кістка в горлянці
Вовка мов лизень злизав
Не навчений я у Сірка очей позичати
Щелепа повільно поповзла вниз
Ковзнув поглядом
Встигнеш з козами на торг
Хлопцям довелося б непереливки.
Робота над розділом «На кам’яному острові»
Бесіда
• Куди приїхав Швайка з Грициком і Саньком?
• Прочитайте пейзаж від слів: «Мандрівці вийшли на берег» до кінця абзацу. Наскільки стан природи відповідає настрою героїв?
• Кого впізнали хлопці у другові Пилипа? •
Як зреагували козаки на слова Василя про Швайку? Про що це говорить?
• Чим були вражені Грицик і Санько? Як це характеризує Швайку? • Кого зустріли хлопці на острові?
• Чому Грицик, почувши розмову козаків, за¬ хотів у неї втрутитися? • Прокоментуйте думку хлопчика: «Гірші за вовків ті, хто прикидається ними».

Робота над розділом «Це був Тишке¬ вич!».
• Як звали вовка, який з’явився на острові?
• Що засвідчують зворушливі обійми Швайки і Барвінка?
• Грицик помічає, що Швайка, вибираючи реп’яхи з шерсті вовка, один поклав собі в кише¬ ню. Якою рисою наділяє хлопчика автор?
• Прочитайте «німий» діалог між Саньком і Барвінком. Чому, на вашу думку, Пилип поособливому подивився на Санька?
• Про що говорили козаки біля багаття? Чому Швайка не встрявав у їхню розмову? Що зрозумів Грицик, спостерігаючи за ним?
• Чи здогадалися хлопчики, хто займався грабунками? Які докази вони навели?
• З яким проханням звернувся Швайка до Санька? Як ви гадаєте, чому Пилип не дозволив Санькові сказати всім присутнім того, що підка¬ зувало йому серце?
• Яке враження викликала у вас розмова між ними?

Робота над розділом «Самі на острові».
• Чому вдосвіта козаки вибиралися з острова?
• Які аргументи на свою користь наводили Санько з Грициком, аби ті взяли їх із собою?
• Зачитайте епізод, у якому автор описує ос¬ трів. Прокоментуйте умови проживання козаків на острові.
• З якої причини засумував Санько? Про що він мріяв? Чи погоджувався з ним Барвінок? Відповідь аргументуйте.
• Про що засперечалися Грицик і Санько? Кому з них більше хотілося залишитися на ос¬ трові з козаками? Чому? Відповідь проілюструй¬ те цитатами.
• Чому насторожився Барвінок?
• Де причаїлися хлопчики? Кого вони впі¬ знали серед веслярів?

Робота над розділом «Тишкевич».
• Хто з’явився на острові?
• Про що розмовляли прибульці? Чи стало зрозуміло з їхньої розмови, яким промислом вони займалися? Відповідь аргументуйте.
• Як діяли в цій ситуації Грицик і Санько?
• Прокоментуйте поведінку хлопців і Тишкевича упродовж їхньої розмови.
• Чи вдалося їм вивести Тишкевича на чисту воду? Відповідь обґрунтуйте.
• Як повелися так звані друзі Тишкевича? Як ви це розцінюєте? Як, на вашу думку, повівся б на їхньому місці сам Тишкевич?

С л о в н и ч о к. Джура (чура) – зброєносець, помічник у козацької старшини. Первісно «джура» – іранське слово, що означає «товариш», в укра¬ їнську потрапило як запозичення з татарської.

Швайка – шило у вигляді товстої (пере¬ важно зігнутої) металевої голки на держалні для проколювання отворів.

Уруські села (татар.) – українські села.

Ногайці, ординці – татари.

Кейс- метод
Гра «Хто швидше?»

Розгадати кросворд

Кросворд «Козак»

Г
Р
И
Ц
И
К

В
О
Р
О
Н
І
В
К
А

К
О
З
А
К

Ш
В
А
Й
К
А

Б
А
Р
В
І
Н
О
К

1. Ім’я одного з хлопчиків, героїв твору.
2. Рідне село головних героїв.
3. Вільна людина.
4. Прізвище козацька Пилипа.
5. Кличка вовка, який допоміг хлопчикам.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань
Гра « Портрет у променях сонця ».
( Виберіть із набору людських рис 5 позитивних, які є у вас, і намалюйте у вигляді промінців сонця, а 5 негативних запишіть поруч. Обміняйтеся своїми сонечками із сусідом по парті, який на зворотному боці перелічить 5 позитивних і негативних якостей, властивих вам. Проаналізуйте відгуки друзів, зробіть висновки)

VІ. Підсумок уроку.
Учитель. Ось так на уроці ми з вами стали учасниками двобою добра і зла .
Герой твору Б. Харчука повсякчас прагне довести людям свою щирість, доброту, чуйність, але вони не завжди її сприймають. Всі життєві негаразди люди пов'язують із Планетником — представником, на їх думку, нечистої сили. Для Планетника головним у житті є любов до людини праці, збереження природи, її краси, добро й надання безкорисливої допомоги, шанобливе ставлення до матері.
Не забуваймо, що ми — Люди!!! Тож повинні прагнути до того, щоб кожну хвилину свого життя присвячувати створенню добра, краси, або, як пише Борис Харчук: «Жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».
Творча релаксація.
Анкета
Учитель. У кожного на столі лежить анкета, дайте короткі відповіді на кожне запитання.
1. Чи задоволені ви результатом своєї роботи на уроці?
2. Чи дізнались ви щось нове?
3. Що найбільше вразило?
4. Які запитання виникли у вас?
5. Чи досягнуто поставленої мети на уроці?
VІІ. Домашнє завдання.
Підготувати характеристику образу Планетника за планом, записаним у зошити.

Рефлекція.
За допомогою «асоціативного куща» створіть «психологічний портрет»
Г. С. Сковороди.
C – скромний
К – кмітливий
О – освічений
В – вільнолюбний
О – обачний
Р – розумний
О - об'єктивний
Д – допитливий
А - активний

1. Підбиття підсумків уроку
- Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжіть речення:
З сьогоднішнього уроку я взяв би в життя?
- Оцінювання учнів

2. Домашнє завдання

Предмети: Українська література

Класи: 6 клас