ОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ.
Образотворча діяльність, а точніше малювання, займає особливо важливе місце в дитячій психології і особливо у дошкільному віці, коли малювання ще не є діяльністю обдарованих, а улюблене і захоплююче заняття всіх дітей. Дитина стоїть перед дійсністю значною мірою як художник, який сприймає все більш емоційно і у все вкладає своє особисте ставлення, наслідки свого ще обмеженого досвіду. З другого боку, кожний, хто вдивлявся у дитячий малюнок, відразу помічав, як багато цей малюнок може нам підказати, як і наскільки дитина знає речі, які вона малює. Малювання у перші роки дитинства є виявом графічної діяльності, діяльності, коли дитина виражає свої знання про світ, предмети і людей; але це також і діяльність, за допомогою якої дитина показує своє особисте ставлення і почуття до речей,які малює. З цього випливає, що малювання для дитини є і засобом вираження і покликом до творчості.
Образотворча діяльність і навіть та діяльність, яка їй передує і готує її - передобразотворча, є особливою частиною психічного розвитку у ранньому віці. В образотворчій діяльності віддзеркалюється духовний світ людини, і особливо дитини. Це можна добре бачити, спостерігаючи зміни, які відбуваються у малюнках дітей, коли вони хворіють. Існування тісного зв'язку між малюванням і психічним розвитком дитини видно з того, що малювання і малюнки дитини розвиваються паралельно з психічним розвитком, особливо у перші 6-7 років. Саме тому дослідники розвитку раннього віку дітей сприймають образотворчу діяльність як аспект психічного розвитку; деякі моменти передобразотворчої і початкової образотворчої діяльності є показовими при оцінці психічного розвитку завдяки закономірній послідовності, з якою вони виникають і переходять з одного етапу в інший. Спостереження за графічною діяльністю дітей у ранньому віці показують, що період недиференційованого креслення « графічного безпорядку» переважає в першому півріччі другого року. Після півторарічного віку дитина вже може креслити олівцем, роблячи рухи лише в межах листка паперу; це показує, що може бути внесений певний «порядок» у креслення. До кінця другого року дитина, вже наслідуючи, креслить прямі лінії, в перше півріччя третього року креслить криву замкнену лінію, а до кінця третього року вже починає зображати предмети, які вразили дитину, і навіть починає своєрідно зображати людину. Перехід дитини від перед образотворчої діяльності до образотворчої включає дві досить чітко визначені стадії: спочатку виникає впізнавання об'єкту у випадковому сполучення ліній, потім - ціле направлене зображення.