Користувацький вхід

Останні публікації

Урок з української мови та літератури в 6 класі. Тема "Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Тема: Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Мета: повторити, узагальнити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, зміцнювати навички визначення морфологічних ознак іменників, вчити правильно використовувати іменники в мовленні; розвивати в учнів навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності, стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; пробуджувати інтерес до зимових свят, виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу.
Тип уроку: урок-подорож ( вивчення нового матеріалу)

Обладнання: ілюстрації до свят, підручники, записи на дошці, дидактичний матеріал, в корзину: калина, хліб, барвінок, рушник; матеріал для народознавчої паузи, ножиці , білі сарветки для сніжинок.

Методи і прийоми: метод «Незакінчене речення», робота з підручником, самостійна робота, колективна робота, робота в парах, групах, гра «Криниця народної мудрості», лінгвістична гра «Угадай іменник».

Епіграф: Прийшов грудень – приніс студень.

Хід уроку:

І. Організаційний момент
Доброго дня, сідайте за свої парти
Слово вчителя:

• Сьогоднішній урок розпочнемо з невеличкої гри. У вас на партах лежать серветки та ножиці. Ми спробуємо зробити невелику сніжинку.
• Скажіть у вас однакові папірці? Доведіть(учні піднімають серветки).
• Виконайте дії, які запропоную вам я: складітьсерветку навпіл, ще один раз.
• Виріжте серединку, по боках зробіть надрізи.
• Покажіть. Чи однакові у вас сніжинки ? Ми виконували однакові дії, а сніжинки різні. Чому? (вчитель збирає різні сніжинки і вішає на скотч, показуючи цим, що вироби різні)
• Тому що ми різні і кожен по своєму оригінальний.
• Сподіваюсь, сьогодні на уроці ви будете пишатися своєю оригінальністю та знаннями. Тож нехай цей урок принесе вам насолоду, гарний настрій і бажання творити.
Сьогодні ми вирушимо в пізнавальну мандрівку у дивовижну країну Іменників.. Українці , котрі надовго покидають рідну землю, на згадку про дім беруть з собою в дорогу обереги – символи, талісмани, які допомагають у тяжку хвилину.
Серед цих оберегів – калина, хліб, барвінок, сорочка, рушник... Тож нехай ці обереги допоможуть нам у нашій подорожі.

ІІ. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя:
Зараз у нас перша народознавча пауза (виходить підготовлений учень )
Народознавча пауза ( 1 ):
Сьогоднішня мандрівка буде присвячена першому зимовому місяцю - грудню. Зима розпочинається в грудні, і в народі цей місяць назвали «першозимник», грудень-студень (на всю зиму землю вистужує). В цьому місяці дні найкоротші, а ночі найдовші. Тому його ще іменували «ніч року». груднем раніше називали передостанній місяць року. В давньоруські часи початок зимового літочислення мав назву «студень». У білорусів і досі офіційно збереглося це слово — «студень». Відомі й інші найменування першого місяця зими, що існували паралельно зі згаданими: «груднъ»(учень чіпляє слово на дошку) (означає «нерівний, покритий грудками шлях»). Така назва зустрічається в східноукраїнських дореволюційних календарях. Сучасний офіційний календар України користується словом «грудень».
Слово вчителя:
Дякую! Сідай!
Перша зупинка нашої подорожі “Теоретична”.(вчитель вішає на дошку)
Допоможіть мені сформулювати правило. Таким чином я перевірю домашнє завдання на сьогодні
“Незакінчені речення “ ( усно продовжити написані на дошці речення)
Морфологія – це…(розділ науки про мову, що вивчає слово, як частину мови)
В українській мові …(10)частин мови
Частини мови поділяються на …(самостійні, службові й вигук)
Вигук - це…(незмінювана частина мови, яка виражає почуття, не називаючи їх)
Дякую, молодці!!!

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.
Відкрийте зошити, запишіть число, тему.
Восьме грудня
Класна робота
Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (запис на дошці)

Вирушаємо далі.
Наступна зупинка – “Прогнозуюча”. (вчитель вішає на дошку)
Слово вчителя:
-Сформулювати мету сьогоднішнього заняття – до снаги кожному з вас.
-Подивіться ще раз на тему нашого уроку.
-Як ви вважаєте, які прогнози чекають на нас сьогодні?
(відповіді учнів)
• давати визначення іменнику як самостійної частини мови
• розпізнавати іменники в реченнях;
• визначати морфологічні ознаки та синтаксичну роль іменників;
Слово вчителя: Так, мета сьогоднішнього уроку: (вчитель вішає надруковану мету і читає)повторити, узагальнити і поглибити знання про іменник як частину мови, зміцнювати навички визначення морфологічних ознак іменників, вчити правильно використовувати іменники в мовленні; розвивати навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності, стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; прослухати народознавчі паузи про зимові свята, виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Слово вчителя:
Давайте послухаємо другу народознавчу паузу(виходить підготовлений учень )
Народознавча пауза ( 2 ):
Місяць грудень ще має назву «андрієць» від народного свята Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і відповідає церковному святу Андрія Первозданного. Свято в народі ще називають Калита. Це молодіжне свято. Зібрання молоді були наповнені веселощами, розвагами і подекуди називалися великими вечорницями. Для цього свята є характерною певна “карнавальна свобода”. В цю ніч, як і в новорічну, негласно дозволялися деякі прояви поведінки, які в інший час гостро засуджувалися і навіть підлягали покаранню за звичаєвим правом. “Порушниками порядку” зазвичай виступали парубки та підлітки. А що ж вони робили?
Парубки знімали з воріт хвіртки і заносили на край села, підпирали кілком двері хати, вилазили на стріху і затикали димар, пускали в нього горобців тощо. Особливо звитяжним вважалося вміння підняти воза і поставити його на чиюсь хату. Такі ритуальні безчинства творили здебільшого на подвір’ях, де були дівчата на порі.
Слово вчителя:
Дякую! Сідай!
1. Третя зупинка – “Дослідницька”.(вчитель вішає на дошку)
Відкрийте підручник у кого автор Світлана Яківна Єрмоленко та інші на стор. 90-92, парагр.27 – опрацюйте теоретичний матеріал, а у кого автори підручника Олександр Вікторович та Віктор Вікторович Заболотні на стор. 79-81, парагр.23 – опрацюйте теоретичний матеріал (вчитель заповнює журнал)
Фізкультхвилинка
У дорозі ми стомились,
Адже добре потрудились.
Тож давайте для розрядки
Зробим кілька вправ зарядки.
Із-за парт обережно встали(розійдіться, щоб всім було зручно)
Руки – вгору, руки – вниз,
На сусіда подивись та усміхнись.
Руки вгору – руки в боки
І зроби чотири кроки.
Раз – присіли, раз – устали,
У різні боки нахиліться.
Веретеном покрутіться.
І за парти тихо сядьте,
У дорогу вирушаймо.
Повертаємося до теоретичного матеріалу, який ви розглянули в підручнику.
- Що називається іменником? (Іменник – це самостійна частина мови, що означає назви предметів і відповідає на питання хто? що?)
- Які морфологічні ознаки іменника? (Іменник змінюється за відмінками й числами, належать до певного роду)
- Яка синтаксична роль іменника? (У реченні іменник може бути будь-яким членом речення, так звана типова (підмет і додаток) нетипова (присудок, обставина, означення)
- Які іменники називають конкретними? Наведіть приклад. (Конкретні іменники називають предмети, які пізнають за допомогою органів чуття. Наприклад: книжка, учень, Дніпро)
- Які іменники називають абстрактними? Наведіть приклад. (Абстрактні іменники називають поняття, які не можна сприймати органами чуття. Наприклад: тиша, совість, сила)
V. Застосування вивченого матеріалу, тренувальні вправи.
1. Четверта зупинка “Пошукова”.(вчитель вішає на дошку)
Звернімось до підручника під авторством Єрмоленко, стор. 91, впр.207) . Зачитайте, будь ласка завдання до вправи: Прочитайте текст. Випишіть іменники. Запишіть в зошит. Вправа 207 (Єрмоленко). (Робота біля дошки). Читаємо спочатку речення, називаємо іменники, а потім записуємо на дошку та в зошит.

Відповідь:

Третя народознавча пауза ( 3 ): (виходить підготовлений учень )

14 грудня — Пророка Наума

На другий день після Андрія Первозванного відзначали день пророка Наума, який вважався покровителем освіти й науки.
Пророк Наум поставить на ум.
Вважалося, що з цього дня найкраще починати навчання в школах, тому саме 14 грудня відкривали двері церковно-приходські трикласні школи для сільських дітей, котрі влітку не вчилися, а допомагали по господарству. Спочатку йшли до церкви ставити свічку пророку Наумові, дома батько тричі вдаряв гілкою свяченої верби, приказуючи: «Тією святою вербицею, що Христа зустрічали, виряджаємо тебе, дитино, на навчання. Хай наука тобі легко дається».
П’ята зупинка “Творча”. (вчитель вішає на дошку)
Повертаємось до підручника під авторством Заболотних, стор. 81,
впр.191 (І-ІІ)
Зачитуємо завдання: І. Випишіть словосполучення з абстрактними іменниками. Чим ці іменники відрізняються від конкретних?
ІІ. Складіть і запишіть речення з одним виписаним словосполученням (на вибір).
Вчитель: Запишіть у зошит Вправа 191 (І-ІІ), Заболотні. Працюємо ланцюжком: Розумна дитина – це словосполучення з абстрактним іменником?(Ні); швидка хода - це словосполучення з абстрактним іменником?(Так), записуємо в зошит;осіння листва? (Ні); зимовий переліт? (Так), записуємо в зошит; Рясний дощ?(Ні); несподівана радість? (Так), записуємо в зошит; веселий дельфін? (Ні); урок плавання? (Так), записуємо в зошит; міцна дружба? (Так), записуємо в зошит.
Чим ці іменники відрізняються від конкретних? (конкретні іменники називають предмети, які пізнаються за допомогою органів чуття, а абстрактні не можна сприймати органами чуття)
Складіть і запишіть речення з одним виписаним словосполученням (на вибір). (Два рази на тиждень ми ходимо в басейн,там проходить урок плавання(абстрактний іменник)
Молодці,!!!
А тепер четверта народознавча пауза ( 4 ): (виходить підготовлений учень )
19 грудня — Миколая Чудотворця (Миколи зимового)
Це одне з найвизначніших, найвеселіших свят. У ньому дуже виразно поєдналися як дохристиянські, так і християнські звичаї та традиції.
Важливість святого і його свята підтверджується тим, що майже в кожній сім’ї обов’язково повинна була бути ікона Миколи Чудотворця.
З Миколи починалася справжня зима. «Миколай бородою трусить, дорогу стелить». Старалися із зібраного врожаю віддавати борги: «Коли ти не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи».
Дякую, сідай!
VІ. Підсумок уроку.
Лінгвістична гра «Угадай іменник» (назвіть іменник за лексичним значенням) Усно

1. Оцінка, цифрове позначення (бал)
2. Танцювальний вечір (бал)
3. Дерево, що має лапате листя з гострими кінцями й глибокими вирізами (клен)
4. Пуп’янок квітки (бутон)
5. Назва дванадцятого місяця календарного року (грудень)
6. Сукупність слів певної мови (лексика)
7. Зібрання слів (інколи також морфем або словосполук), розташованих у певному порядку (словник)

VІІ. Домашнє завдання
Напишіть твір-мініатюру «Прихід зими» (6 речень), іменники підкресліть; знати правила: Є., стор. 90-92, парагр. 27; З., стор. 79-80,
парагр. 23
Оцінювання.
Багато з вами працювали .
Ви молодці,
Оцінки маєте такі. (оцінювання)
Ось і закінчилася подорож у країну Іменників. Я думаю, що вам було цікаво.
І пам’ятайте, що слова – це кольорові камінці. Мало їх назбирати, треба ще навчитися з них візерунки викладати.
Отож, діти, учіться створювати візерунки із слів. Збагачуйте своє мовлення.

Автор: 

Пилипенко Світлана Валеріївна, школа

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі