Методичний кабінет
Криворізька загальноосвітня школа І – ІІ ступенів № 10
Відкритий урок з української мови
в 6 класі на тему:
«Іменник: загальне значення,
морфологічні ознаки, синтаксична роль»
Підготував
вчитель української мови
та літератури
Пилипенко С.В.
м. Кривий Ріг - 2015
Початок уроку о 10.25
Кінець уроку о 11.10
Через 20хвилин від початку уроку фізхвилинка(10.45)
Тема: Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Мета: повторити, узагальнити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, зміцнювати навички визначення морфологічних ознак іменників, вчити правильно використовувати іменники в мовленні; розвивати в учнів навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності, стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; пробуджувати інтерес до зимових свят, виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу.
Тип уроку: урок-подорож ( вивчення нового матеріалу)
Обладнання: ілюстрації до свят, підручники, записи на дошці, дидактичний матеріал, в корзину: калина, хліб, барвінок, рушник; матеріал для народознавчої паузи, ножиці , білі сарветки для сніжинок.
Методи і прийоми: метод «Незакінчене речення», робота з підручником, самостійна робота, колективна робота, робота в парах, групах, гра «Криниця народної мудрості», лінгвістична гра «Угадай іменник».
Епіграф: Прийшов грудень – приніс студень.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
Доброго дня, сідайте за свої парти
Слово вчителя:
• Сьогоднішній урок розпочнемо з невеличкої гри. У вас на партах лежать серветки та ножиці. Ми спробуємо зробити невелику сніжинку.
• Скажіть у вас однакові папірці? Доведіть(учні піднімають серветки).
• Виконайте дії, які запропоную вам я: складітьсерветку навпіл, ще один раз.
• Виріжте серединку, по боках зробіть надрізи.
• Покажіть. Чи однакові у вас сніжинки ? Ми виконували однакові дії, а сніжинки різні. Чому? (вчитель збирає різні сніжинки і вішає на скотч, показуючи цим, що вироби різні)
• Тому що ми різні і кожен по своєму оригінальний.
• Сподіваюсь, сьогодні на уроці ви будете пишатися своєю оригінальністю та знаннями. Тож нехай цей урок принесе вам насолоду, гарний настрій і бажання творити.
Сьогодні ми вирушимо в пізнавальну мандрівку у дивовижну країну Іменників.. Українці , котрі надовго покидають рідну землю, на згадку про дім беруть з собою в дорогу обереги – символи, талісмани, які допомагають у тяжку хвилину.
Серед цих оберегів – калина, хліб, барвінок, сорочка, рушник... Тож нехай ці обереги допоможуть нам у нашій подорожі.
ІІ. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя:
Зараз у нас перша народознавча пауза (виходить підготовлений учень )
Народознавча пауза ( 1 ):
Сьогоднішня мандрівка буде присвячена першому зимовому місяцю - грудню. Зима розпочинається в грудні, і в народі цей місяць назвали «першозимник», грудень-студень (на всю зиму землю вистужує). В цьому місяці дні найкоротші, а ночі найдовші. Тому його ще іменували «ніч року». груднем раніше називали передостанній місяць року. В давньоруські часи початок зимового літочислення мав назву «студень». У білорусів і досі офіційно збереглося це слово — «студень». Відомі й інші найменування першого місяця зими, що існували паралельно зі згаданими: «груднъ»(учень чіпляє слово на дошку) (означає «нерівний, покритий грудками шлях»). Така назва зустрічається в східноукраїнських дореволюційних календарях. Сучасний офіційний календар України користується словом «грудень».
Слово вчителя:
Дякую! Сідай!
Перша зупинка нашої подорожі “Теоретична”.(вчитель вішає на дошку)
Допоможіть мені сформулювати правило. Таким чином я перевірю домашнє завдання на сьогодні
“Незакінчені речення “ ( усно продовжити написані на дошці речення)
Морфологія – це…(розділ науки про мову, що вивчає слово, як частину мови)
В українській мові …(10)частин мови
Частини мови поділяються на …(самостійні, службові й вигук)
Вигук - це…(незмінювана частина мови, яка виражає почуття, не називаючи їх)
Дякую, молодці!!!
ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.
Відкрийте зошити, запишіть число, тему.
Восьме грудня
Класна робота
Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (запис на дошці)
Вирушаємо далі.
Наступна зупинка – “Прогнозуюча”. (вчитель вішає на дошку)
Слово вчителя:
-Сформулювати мету сьогоднішнього заняття – до снаги кожному з вас.
-Подивіться ще раз на тему нашого уроку.
-Як ви вважаєте, які прогнози чекають на нас сьогодні?
(відповіді учнів)
• давати визначення іменнику як самостійної частини мови
• розпізнавати іменники в реченнях;
• визначати морфологічні ознаки та синтаксичну роль іменників;
Слово вчителя: Так, мета сьогоднішнього уроку: (вчитель вішає надруковану мету і читає)повторити, узагальнити і поглибити знання про іменник як частину мови, зміцнювати навички визначення морфологічних ознак іменників, вчити правильно використовувати іменники в мовленні; розвивати навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності, стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; прослухати народознавчі паузи про зимові свята, виховувати повагу до звичаїв, традицій українського народу.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Слово вчителя:
Давайте послухаємо другу народознавчу паузу(виходить підготовлений учень )
Народознавча пауза ( 2 ):
Місяць грудень ще має назву «андрієць» від народного свята Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і відповідає церковному святу Андрія Первозданного. Свято в народі ще називають Калита. Це молодіжне свято. Зібрання молоді були наповнені веселощами, розвагами і подекуди називалися великими вечорницями. Для цього свята є характерною певна “карнавальна свобода”. В цю ніч, як і в новорічну, негласно дозволялися деякі прояви поведінки, які в інший час гостро засуджувалися і навіть підлягали покаранню за звичаєвим правом. “Порушниками порядку” зазвичай виступали парубки та підлітки. А що ж вони робили?
Парубки знімали з воріт хвіртки і заносили на край села, підпирали кілком двері хати, вилазили на стріху і затикали димар, пускали в нього горобців тощо. Особливо звитяжним вважалося вміння підняти воза і поставити його на чиюсь хату. Такі ритуальні безчинства творили здебільшого на подвір’ях, де були дівчата на порі.
Слово вчителя:
Дякую! Сідай!
1. Третя зупинка – “Дослідницька”.(вчитель вішає на дошку)
Відкрийте підручник у кого автор Світлана Яківна Єрмоленко та інші на стор. 90-92, парагр.27 – опрацюйте теоретичний матеріал, а у кого автори підручника Олександр Вікторович та Віктор Вікторович Заболотні на стор. 79-81, парагр.23 – опрацюйте теоретичний матеріал (вчитель заповнює журнал)
Фізкультхвилинка
У дорозі ми стомились,
Адже добре потрудились.
Тож давайте для розрядки
Зробим кілька вправ зарядки.
Із-за парт обережно встали(розійдіться, щоб всім було зручно)
Руки – вгору, руки – вниз,
На сусіда подивись та усміхнись.
Руки вгору – руки в боки
І зроби чотири кроки.
Раз – присіли, раз – устали,
У різні боки нахиліться.
Веретеном покрутіться.
І за парти тихо сядьте,
У дорогу вирушаймо.
Повертаємося до теоретичного матеріалу, який ви розглянули в підручнику.
- Що називається іменником? (Іменник – це самостійна частина мови, що означає назви предметів і відповідає на питання хто? що?)
- Які морфологічні ознаки іменника? (Іменник змінюється за відмінками й числами, належать до певного роду)
- Яка синтаксична роль іменника? (У реченні іменник може бути будь-яким членом речення, так звана типова (підмет і додаток) нетипова (присудок, обставина, означення)
- Які іменники називають конкретними? Наведіть приклад. (Конкретні іменники називають предмети, які пізнають за допомогою органів чуття. Наприклад: книжка, учень, Дніпро)
- Які іменники називають абстрактними? Наведіть приклад. (Абстрактні іменники називають поняття, які не можна сприймати органами чуття. Наприклад: тиша, совість, сила)
V. Застосування вивченого матеріалу, тренувальні вправи.
1. Четверта зупинка “Пошукова”.(вчитель вішає на дошку)
Звернімось до підручника під авторством Єрмоленко, стор. 91, впр.207) . Зачитайте, будь ласка завдання до вправи: Прочитайте текст. Випишіть іменники. Запишіть в зошит. Вправа 207 (Єрмоленко). (Робота біля дошки). Читаємо спочатку речення, називаємо іменники, а потім записуємо на дошку та в зошит.
Відповідь:
Третя народознавча пауза ( 3 ): (виходить підготовлений учень )
14 грудня — Пророка Наума
На другий день після Андрія Первозванного відзначали день пророка Наума, який вважався покровителем освіти й науки.
Пророк Наум поставить на ум.
Вважалося, що з цього дня найкраще починати навчання в школах, тому саме 14 грудня відкривали двері церковно-приходські трикласні школи для сільських дітей, котрі влітку не вчилися, а допомагали по господарству. Спочатку йшли до церкви ставити свічку пророку Наумові, дома батько тричі вдаряв гілкою свяченої верби, приказуючи: «Тією святою вербицею, що Христа зустрічали, виряджаємо тебе, дитино, на навчання. Хай наука тобі легко дається».
П’ята зупинка “Творча”. (вчитель вішає на дошку)
Повертаємось до підручника під авторством Заболотних, стор. 81,
впр.191 (І-ІІ)
Зачитуємо завдання: І. Випишіть словосполучення з абстрактними іменниками. Чим ці іменники відрізняються від конкретних?
ІІ. Складіть і запишіть речення з одним виписаним словосполученням (на вибір).
Вчитель: Запишіть у зошит Вправа 191 (І-ІІ), Заболотні. Працюємо ланцюжком: Розумна дитина – це словосполучення з абстрактним іменником?(Ні); швидка хода - це словосполучення з абстрактним іменником?(Так), записуємо в зошит;осіння листва? (Ні); зимовий переліт? (Так), записуємо в зошит; Рясний дощ?(Ні); несподівана радість? (Так), записуємо в зошит; веселий дельфін? (Ні); урок плавання? (Так), записуємо в зошит; міцна дружба? (Так), записуємо в зошит.
Чим ці іменники відрізняються від конкретних? (конкретні іменники називають предмети, які пізнаються за допомогою органів чуття, а абстрактні не можна сприймати органами чуття)
Складіть і запишіть речення з одним виписаним словосполученням (на вибір). (Два рази на тиждень ми ходимо в басейн,там проходить урок плавання(абстрактний іменник)
Молодці,!!!
А тепер четверта народознавча пауза ( 4 ): (виходить підготовлений учень )
19 грудня — Миколая Чудотворця (Миколи зимового)
Це одне з найвизначніших, найвеселіших свят. У ньому дуже виразно поєдналися як дохристиянські, так і християнські звичаї та традиції.
Важливість святого і його свята підтверджується тим, що майже в кожній сім’ї обов’язково повинна була бути ікона Миколи Чудотворця.
З Миколи починалася справжня зима. «Миколай бородою трусить, дорогу стелить». Старалися із зібраного врожаю віддавати борги: «Коли ти не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи».
Дякую, сідай!
VІ. Підсумок уроку.
Лінгвістична гра «Угадай іменник» (назвіть іменник за лексичним значенням) Усно
1. Оцінка, цифрове позначення (бал)
2. Танцювальний вечір (бал)
3. Дерево, що має лапате листя з гострими кінцями й глибокими вирізами (клен)
4. Пуп’янок квітки (бутон)
5. Назва дванадцятого місяця календарного року (грудень)
6. Сукупність слів певної мови (лексика)
7. Зібрання слів (інколи також морфем або словосполук), розташованих у певному порядку (словник)
VІІ. Домашнє завдання
Напишіть твір-мініатюру «Прихід зими» (6 речень), іменники підкресліть; знати правила: Є., стор. 90-92, парагр. 27; З., стор. 79-80,
парагр. 23
Оцінювання.
Багато з вами працювали .
Ви молодці,
Оцінки маєте такі. (оцінювання)
Ось і закінчилася подорож у країну Іменників. Я думаю, що вам було цікаво.
І пам’ятайте, що слова – це кольорові камінці. Мало їх назбирати, треба ще навчитися з них візерунки викладати.
Отож, діти, учіться створювати візерунки із слів. Збагачуйте своє мовлення.
Початок 5 уроку о 12.20, кінець о 13.05;
через 20хв. від початку уроку – фізхвилинка(12.40)
ЛЕСЯ УКРАЇНКА. Поезія «ХОТІЛА Б Я ПІСНЕЮ СТАТИ». Теорія літератури. Ліричний вірш, художній образ, художні засоби
Мета: опрацьовувати ідейно-художній зміст програмового твору Лесі Українки, пов’язуючи його з життям поетеси; з’ясувати основні мотиви даного вірша; розвивати вміння коментувати прочитане, логічно мислити, зіставляти, узагальнювати; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги, любові до поетичної творчості Лесі Українки, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Лесі Українки, тексти її творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Добрий день! Сідайте за парти!
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Що було задано на сьогоднішній урок? (Опрацювати сторінки підручника 128-134; виконати ідейно-художній зміст твору Лесі Українки «Хотіла б піснею стати»). Дяку, сідай. Розпочнемо з опитування сторінок підручника:
1. Бесіда за питаннями:
-Назвіть слово, за допомогою якого поетеса, Леся Українка, характеризує весну в поезії «Давня весна»?(Леся Україна, характеризує весну за допомогою слова - щедра)
_ Назвіть стан, в якому перебуває лірична героїня вірша(Героїня вірша перебуває в стані самотності )
- Дерево, про квіти якого згадується в поезії?(В поезії згадується цвіт яблуні)
- Назвіть істоти, що супроводжують рух весни(Рух весни супроводжують птахи)
- Дайте визначення пісні як жанру художньої літератури.(Пісня-це словесно-музичний твір, призначений для співу)
- Які пісні бувають за жанром? (За жанром пісні бувають: трудові, обрядові, календарні (т.б. колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові), колискові, весільні, похоронні, історичні, баладні, коломийки)
- У чому полягає значення пісень для людини?(Я вважаю, що помітну роль в нашому житті відіграють укр.-кі пісні. Без них ми б не дізналися про минуле наших предків, які оспівували правдиве життя людей. Не дізналися про трагізм у цих піснях і про гумор. Люди не могли обійтися без пісень, тому що вони підіймали дух, якщо воїни ішли на війну і підіймали настрій, розповідали про долі різних людей )
- Як Леся Українка ставилася до музики, пісень?(Твори геніальної поетеси мають свій неповторний стиль,свою окрему філософію, за якою можна одразу впізнати авторку. Інтелект, поетична інтуїція, глибока ніжність жіночої душі, сильна творча воля, орлиний лет душі, уміння відмежуватися від сірої буденності й без галасу і самовихваляння творити образ вільної людини-усе це гармонійно поєдналось у творчості Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач.)Музика стала для неї затамованою стихією, глибоким відлунням, яке лягло на літературну творчість. А поміж тим сама Леся зізнавалася: «Мені інколи здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що природа мені утяла кепський жарт . Мрія, не здійснена» )
МОЛОДЦІ!!!
IІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мета сьогоднішнього уроку: опрацьовувати ідейно-художній зміст програмового твору Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати», пов’язуючи його з життям поетеси; з’ясувати основні мотиви даного вірша; розвивати вміння коментувати прочитане, логічно мислити, зіставляти, узагальнювати; формувати кругозір, світогляд ; виховувати почуття поваги, любові до поетичної творчості Лесі Українки
Відкрийте зошити, запишіть число, тему (на дошці)
Сьоме грудня
Класна робота
Леся Українка. Поезія «Хотіла б я піснею стати». Теорія літератури. Ліричний вірш, художній образ, художні засоби
ІV. Основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя
Пісня! Як багато вона важить у житті людини! У ній — минуле, сучасне і майбутнє. В ній найповніше виявилася душа народу. Українська пісня ніколи не відривалася від життя. Воно завжди було її джерелом і об’єктом відображення. Народна пісенність як дзеркало життя і поглядів трудових мас відзначається винятковою вірністю, бо ж вона вивірена багатим досвідом поколінь, відшліфована впродовж віків найталановитішими представниками народу, облагороджена чистим народним сумлінням. Саме в цьому — секрет її невмирущої поетичної краси і загальнонародного звучання. Отже, сьогодні на уроці ми дізнаємося про те, чому лірична героїня поезії Лесі Українки виявила бажання стати піснею.
Запис у словник
- Що називається ліричним віршем?(особливий рід літ-ри. У ньому панують свої закони, і, безумовно, вони відрізняються від епічних і драматичних, інакше ми і не виділяли б лірику як окремий рід)
- Що називається художнім образом?(Особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається у формі абстрактних понять)
2. Опрацьовування ідейно-художнього змісту поезії Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати»
Слово вчителя
У 1899 році у Львові вийшла поетична збірка Лесі Українки «Думи і мрії».
(показати слайд№1)
Збірка відкривалася поемами «Давня казка» і «Роберт Брюс, король шотландський», далі – поетичні цикли «Мелодії», «Невольничі пісні», «Відгуки».
У циклі «Мелодії» вміщені справжні поетичні перлини – «Хотіла б я піснею стати» і «Давня весна».
Ця поезія вперше була надрукована в журналі «Зоря», 1894р. №2, стор. 35-36(показати слайд№2)
Відкрийте сторінку підручника 132
2.1. Виразне читання твору.
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.
Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.
Дякую!!! Які думки у вас залишилися після прочитання поезі?
А зараз хочу вам поставити романс Валерія Квасневського на слова Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати». Співає СВІТЛАНА МОНЧУК (відео)
Словникова робота(запис у зошит.)У вірші зустрічаються такі слова, як:
Сюю – цю;
луна – відголос;
хибким – хистким, таким, що хвилюється, знаходиться у неспокої;
гучне – голосне, те, що шумить.
Проблемне питання, яке постає перед нами: Чому лірична героїня захотіла піснею стати?
2.2. Аналіз поезії. Бесіда за питаннями:
— В образі кого постає перед нами лірична героїня? Зацитуйте відповідні рядки вірша. (Самої себе, пісні, зірок, моря, мрій, щастя.)
— Що виражає людина через пісні? (Мрії, бажання, думки.)
— Символом чого є для нас зорі? (Високого, недосяжного, інколи незрозумілого.)
— Що таїть в собі море? (Глибини життя, негаразди.)
— Чим є для героїні щастя? (Прихованими мріями, які, можливо, здійсняться.)
- В якому образі виступають мрії? (Моста, що приведе до щастя.)
— Які мотиви присутні у вірші? (Волелюбність, оптимізм, мрія, дійсність.)
У кого не виконаний аналіз, записуйте в зошит
2.3. Тема: бажання ліричної героїні вірша стати піснею, яка була б відомою в усьому світі.
2.4. Ідея: возвеличення прагнення творити красу і дарувати всім щастя.
2.5. Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.
2.6. Жанр: лірична сповідь.
2.7. Художні особливості поезії
Епітети: «ясна хвилина, "ясні зорі”», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне»;
Метафори: «вітер розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі», «лунами мрії»;
Повтори: «ясніші... яснії», «гучніше... гучне», «мої...», «моє...»;
Порівняння: «Ясніші, ніж зорі яснії»; «Гучніші, ніж море гучне».
-Повертаємося до проблемного питання, яке було поставлене на початку уроку . Чому лірична героїня Лесі Українки захотіла піснею стати? (Леся Українка мала могутню зброю — багату уяву, палке серце, величезний талант. Тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й радіти з ними в радості. Ліричну героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, «щастя… таємне», яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море. У вірші багато інверсій, епітетів, які увиразнюють основну думку.)
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування??? С.В. підібрати тести по віршу «Хотіла б я піснею стати» , а тести наведені нижче підняти в блок актуалізація знань(паралельно роздати картки)
1. Поетеса народилася…
а) 25 січня;
б) 25 лютого;
в) 8 березня.
2. Справжнє ім’я Лесі Українки…
а) Лариса Письменна;
б) Леся Мовчан;
в) Лариса Косач.
3. Який перший вірш написала у 9 років?
а) «Надія»;
б) «Конвалія»;
в) «Мамо, іде вже зима»
4. Хто допоміг дібрати літературний псевдонім?
а) тітка Еля;
б) мама;
в) тато.
5. Доля Лесі була нелегкою, тому що…
а) її виселили з України;
б) за вірші посадили до в’язниці;
в) з дитинства хворіла.
6. Похована Леся Українка на…
а) Личаківському кладовищі у Львові;
б)Байковому кладовищі у Києві;
в) у місті Сурамі у Грузії.
Відповіді на запитання: 1 2 3 4 5 6
б в а б в б
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Дослідіть, у чому Леся Українка вбачає призначення своєї пісні? Відповідь обґрунтуйте.
2. Що свідчить у творі про прагнення поетеси жити на благо інших, дарувати радість і добро всім людям. Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст вірша.
3. Пафос, яким пройнята поезія Лесі Українки: а) веселий; б) сумний; в) байдужий;
г) життєстверджуючий.
Картка № 2
1. Як ви вважаєте, чи здійсниться мрія ліричної героїні твору стати піснею? Свої міркування вмотивуйте.
2. Дослідіть, яким уявляє для себе щастя Леся Українка. Відповідаючи, посилайтеся на факти з життя поетеси і зміст її твору.
3. Визначте художній засіб, використаний Лесею Українкою у рядку
«У сюю хвилю ясну»: а) епітет; б) порівняння; в) гіпербола; г) метафора.
Картка № 3
1. Чим, на ваш погляд, пояснити бажання Лесі Українки стати піснею? Свої міркування прокоментуйте.
2. Вмотивуйте, чи можна вважати пісню для поетеси потребою її душі? Яким чином поезія, покладена на музику, впливає на внутрішній стан людини.
3. Збірка Лесі Українки до якої належить її поезія «Хотіла б я піснею стати»: а) «На крилах пісень»; б) «Думи і мрії»; в) «Відгуки»; г) до творів, що не ввійшли до жодної із зазначених збірок.
VI. Підсумок уроку.Зібрати зошити для перевірки тестів та карток
VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності (Оцінювання)
ІХ. Домашнє завдання
Вивчити поезію Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати» напам’ять, прочитати твір «Давня казка».
Фізхвилинка
Як колись сказав Генрі Ернест Сигерист:
Здоровою може вважатися людина,
яка відзначається гармонійним
фізичним і розумовим розвитком
і добре адаптована до оточуючого її фізичного
та соціального середовища.
1. Вихідне положення - сидячи на стільці, руки вздовж тіла розслаблено. 1 – нахил голови назад, 2 – нахил голови вперед. Вправу виконувати повільно, спину тримати рівно, голову нахиляти як можна далі.
2. Вихідне положення – ноги на ширині плечей, руки вбоки. Кругові рухи руками вперед і назад.
3. Вихідне положення - сидячи на стільці, руки до плечей, лопатки з’єднати. 1 – 2 – нахил вправо, 3-4 – нахил вліво.
Методичний кабінет
Криворізької загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів № 10
Леся Українка. Поезія «Хотіла б я піснею стати». Теорія літератури. Ліричний вірш, художній образ, художні засоби
(8 клас)
Підготував
учитель української мови та літератури
Пилипенко С.В.
м. Кривий Ріг – 2015
Додаток
Слайд №1
Думи і мрії. Обкладинка видання 1899 р.
Слайд № 2
Журнал «Зоря», 1894р. №2
Поезія «Хотіла б я піснею стати»
Лесі Українки
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.
Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.