Літературна Нікопольщина – поняття надзвичайно широке, багатогранне, так само, як і весь літературний процес, від самого початку й до сьогодення.
Виповнилось більш як 80 років Дніпропетровській організації Національної Спілки письменників України, а також понад 130 років від дня виходу першої української книги Придніпров’я.
Зебперечно, літературне життя в нашому краї зародилось набагато раніше. Припало це на ті часи, коли Україна біла підневільною колонією Російської імперії, і коли діяли сумнозвісні Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.) про заборону не тільки писати й друкувати твори українською мовою, але взагалі її вживати. Тож і перші літературні твори, створені на Придніпров’ї , були виключно російськомовними.
Письменницька спадщина Нікопольщини надзвичайно багата, творчість деяких письменників і поетів вийшла за межі нашого регіону.
Література Нікопольщини твориться не ізольовано від іншого світу, вона органічно пов’язана з літературним життям України і усього світу, і є часткою всесвітньої літератури. І треба цю літературу вивчати і знати, бо вона не бідніша і не гірша від літератури інших народів, бідні наші знання про неї.
Улітку 1995 року, в м. Нікополі біла організована перша літературна студія молодих нікопольських авторів «Тихий вир», у тому числі художників книжної графіки та самовидання- агентство «Південна провінція», яке було організовано в 1990 році. Очолив студію – Олег Миколайович Полозенко.
Пізніше, до літературної студії приєднались молоді члени клубу «Книголюб», які активно співпрацювали з бібліотекою Нікопольського південно – трубного заводу (НПТЗ).
Сьогодні у Нікополі діють два літературних об’єднання - це «Гелікон» і «Радуга». Видається літературно – художній альманах «Гелікон».
Статі з газет.