В роботі з дітьми старшого віку в спеціальних дошкільних закладах для дітей з особливими потребами, логопеди і дефектологи стикаються з проблемою обмеженості активного словника дитини, несформованості лексико-граматичних конструкцій, бідності висловлювань при побудові речень.
В словнику дітей переважають лише слова-назви повсякденних предметів та простих дій з ними і майже не вживаються слова-ознаки, слова-дії за межами побутового спектру, слова-абстрактні поняття, слова-узагальнення, які вживають одноманітно і неточно.