Користувацький вхід

НАРОДНА МУДРІСТЬ на уроках фізики як ефективний засіб розвитку розумових здібностей учнів 7- 11 класів

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Досвід роботи переконав, що використання народної мудрості є досить
ефективним засобом розвитку розумових здібностей учнів, їхньої уяви,
спостережливості і допитливості. До того ж , фольклор формує в них
поетичний погляд на дійсність, викликає позитивні емоції.
Оскільки в основі будь-якої загадки лежить метафоричне запитання
то для того, щоб її розгадати учням не вистачить лише теоретичних знань.

Їм неодмінно знадобиться спостережливість, уміння бачити спільне в
конкретному й абстрактному. Наприклад:

Два брати рідні:
одного всі бачать, але не чують,
другого всякий чує,
але не бачить.
( блискавка і грім)
Гукнеш- відізветься,
та йде далі – не вернеться.
( луна, ехо)
Десь невидима літає,
хто впіймає, тому й грає.
(радіохвиля)
На небі, де немає рослин,
ходить вічно круг тварин.
(зодіак)
На власному досвіді пересвідчившись у великих дидактичних можливостях фольклору на уроках фізики та астрономії, активно
Використовую загадки, приказки, порівняння з метою зосередження уваги
учнів на якомусь понятті або законі, постановці проблеми з ближньою чи дальньою перспективою, вивченні матеріалу, узагальненні тощо.
Так , починаючи вивчення теми « ПЛОСКЕ ДЗЕРКАЛО», « ЗАКОНИ
ВІДБИВАННЯ СВІТЛА» , визначаю проблему з перспективою навчання, використовуючи низку відомих загадок.Учням надається можливість самостійно , за допомогою відгадок , визначити тему уроку.
Учитель: Сьогодні на уроці ми з Вами дізнаємося:
Хто завжди правду каже?
( дзеркало)
Як можна поцілувати самого себе?
( у дзеркалі)
Які бувають зайчики?
( Сонячні)
Коли небо нижче від землі буває?
( коли відбивається у воді)
Із врахуванням диференціації навчання можна застосовувати загадки, відгадки до яких лежать на поверхні. Важливого значення і змісту на уроках набувають загадки з точними фізичними приладами, які не лише дають достовірну інформацію про явища природи, а й завдяки поетичній формі сприяють кращому сприйманню і засвоєнню знань.
Наприклад:
У нас в руках – стальна змія, бери ти голову, хвіст - я,
Тоді змію ми заховаємо, коли довжини всі узнаємо.

Хто про воду, друзі, знає?
Коли вона замерзає? А коли вона мовчить?
Точно скаже , хоч мовчить.
( Термометр).
Якщо його опустиш в рідину,
Будеш знати густину.
( Аерометр).
Для авто прилад суттєвий -
Швидкість вказує миттєво.
( Спідометр).
До крутія носиком утнеться
І скаже, скільки раз крутій крутнеться.
( Тахометр).
Аналізуючи зміст загадок, приcлів’я та приказок, я помітила , що учні не лише констатують певні факти чи закони природи, а й розкривають наслідки і залежність від інших функціональних величин.
Комар тонкий носик має,
Але боляче кусає.
( залежність тиску від площі опори).
Взимку днина лиш година.
( залежність тривалості дня від пори року).
Переконана, що чим більше розповідь учителя насичена прислів’ями, загадками, приказками, порівняннями, тим вона образніша, яскравіша, а, отже, - справляє на учня сильніше емоційне враження. Адже в більшості зразків цього жанру закладено не лише авторитет поколінь , а й мудру педагогіку наших пращурів, які рекомендують, відкривають, схвалюють, осуджують, застерігають, повчають.

Тема уроку:
«ТЕРТЯ»
На те й коня кують, щоб не спотикався,
На те й дурня б’ють, щоб не помилявся.
Лежачий плуг скоро ржавіє,
Ледача людина скоро постаріє.
Тема уроку:
« КАПІЛЯРНІ ЯВИЩА»
Хто , як скородить, так йому й родить.
Гни тоді, як іще дубок, а не тоді, як дубок.
До речі, є багато педагогічних можливостей фольклору. Його можна використати і тоді, коли з тих чи інших причин під час занять доводиться « виховувати» окремих учнів. На мою думку, краще зробити слушне зауваження, дати мудру пораду, познайомити з новими прислів’ями і влучними приказками, ніж породжувати на уроці конфліктну ситуацію.
Так, ледачим, неслухняним учням можу часто повторювати:
Як дбаєш, так і маєш.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Під лежачий камінь вода не тече.
І сила перед розумом никне.
У сусіда розуму не позичиш.
Людей питай, а свій розум май.
Такий підхід до учнів на уроках створює позитивний настрій, викликає пожвавлення в класі. Через деякий час учні і самі використовують приказки, прислів’я при спілкуванні.
Незайві вони і у позакласній роботі з фізики. Так, останнім часом з’явилося дуже багато інтелектуальних ігор( « Поле чудес», «Щасливий випадок», «Що? Де? Коли?», «Брейн - ринг» та інші). Ці передачі приваблюють учнів тим, що не кожен може себе випробувати у таких змаганнях. Бо інтелектуальні ігри - це свого роду азарт, який повністю поглинає учня. Та й завдання в шоу-програмах надаються у формі запитання , як у загадці.
А загадка - це не що інше, як логічна вправа, здебільшого з одним невідомим і на одну дію. Тобто вправа, котра не потребує тривалого пошуку в лабіринтах формул і законів, тому приваблює своєю доступністю не лише підготовлених учнів, а й тих, хто, можливо, не в змозі опанувати складний теоретичний матеріал із фізики.
Введення фольклорного жанру в позакласну роботу вносить високий дух змагання в дотепності, кмітливості, сприяє розширенню кругозору учнів. Такі жанри можна використовувати на традиційних і нетрадиційних ігрових святах, у виховних заходах.
Хто найбільше знає відгадок з певного розділу? Хто придумає найкращу загадку про даний предмет чи явище? Хто продовжить прислів’я? Хто знає прислів’я, приказки, в яких задіяне визначне слово? Можна також запропонувати учням назвати загадки, котрі пов’язані з іменем ученого, його відкриттям, Яка з команд першою відгадає ім’я вченого у такій загадці?
Про нього кожен учень чув,
В сім’ї сімнадцятим він був.
В Одесі він учителював, палату мір очолював,
Змінив рівняння Клапейрона, відома в хімії персона.
(Д. І. Менделєєв)

Фізика, як галузь природознавства, завжди виконувала важливі функції
в суспільному житті людей, її закони людство відкривало для себе протягом тисячоліть. Поклавши в основу уроку цікавий фактичний матеріал із історії фізики, можна уміло показати рушійні сили й закономірності розвитку науки в цілому. Загадки, прислів’я, які не лише знайомлять із головними віхами життя, творців фізичної науки, а й сприяють правильному висвітленню і швидкому засвоєнню основних понять, законів, теорій, допомагають йому в цілому. Наприклад:
Жив в Абдері - грецькім місті - засновник школи атомістів.
Його теорія проста , що є лиш атом і пустота.
( Демокріт)
Хто Аристотеля науку відхилив і спростував,
Коли з похиленої башти падіння тіл демонстрував?
( Галілей)
Чий закон , якщо не знати, радить дома спочивати?
( Закон Ома).
Ось, наприклад, використовую фольклор на одному з уроків фізики в 10 класі.
Тема уроку: «СИЛИ ТЕРТЯ, ТЕРТЯ У ПРИРОДІ І ТЕХНІЦІ»
Учням пропоную самим визначити тему уроку, яка криється за характерними ознаками єдиного фізичного процесу, властивого всім наведеним загадкам.
Ідуть полозки, дві сестри, несуть, наче з гори.
( Санки)
Дві дощечки, дві сестри, несуть, наче з гори.
( Лижі).
Лиш на лід ти нас постав, понесемо через став.
( Ковзани).
Біжить по воді свинка, вирізана спинка.
( Човен).
Досить легко учні визначають, що характерною ознакою є тертя:
1. дерева( металу) об сніг.
2. дерево - сніг.
3. сталь-лід.
4. дерево( метал) – вода.
Визначивши тему, переходимо до мотиваційного етапу уроку, на якому повідомляю, що учням потрібно з’ясувати, чому:
« Суха ложка дере рот?»
« Сухий шматок горло дере?»
« Не кінь везе, а дорога».

Пояснення зменшення сил зовнішнього тертя починаю із уривка з вірша
С.Руданського « Добре торгувалось»:
Чи в Одесі , чи в Полтаві, чи в самій столиці.
Ходить чумак із мазницею помежи крамниці.
А крамницях тих товару:
Срібло й злото сяє.
А чумакові все байдуже,
Він дьогтю шукає…
Учні самостійно доходять до висновку, що « степовий козак» шукає дьоготь для зменшення сили тертя. Недарма ж у народі побутує думка:
« Немазаний віз скрипить , а мазаний –сам біжить».
« Без мастила нема діла».
Потім повертаються до загадок, про які йшлося на початку уроку, і пояснюють, чому ковзають санчата, лижі, ковзани.
Для закріплення матеріалу, а також , щоб з’ясувати для себе ступінь засвоєння нової теми, пропоную учням пояснити фізичний зміст порівнянь:
« Танцює , як цап на льоду».
« Погляньте на оцю біду: танцює , як корова на льоду».
« Виписує кренделя, як у голо лід теля».
Потім запитую в учнів, чому немає подібної приказки або порівняння для
Коня? З’ясовується , що коней підкували , звідси й висновок:
« На те й коня кують, щоб не спотикався».
Коментуючи домашнє завдання, націлюю учнів на те, щоб вони вчилися пояснювати фізичний зміст прислів’я та приказок:
« Коса любить брусок і сала кусок».
« Плуг від роботи блищить».
« Зникло б у ниток тертя, пропали б одяг і взуття».
« Тільки дурний хату ставить на льоду».
Уміле використання фольклору на уроках фізики пробуджує в учнів зацікавленість до предмета, мають добрі знання з предмету.

Автор: 

Кокошинська Зінаїда Миколаївна, учитель фізики Галаганівського НВК Снігурівського району Миколаївської області

Не створюйте дублі публікацій, для внесення змін є вкладка "Змінити".
Щоб сформувався електронний сертифікат достатньо прикріпити файл з матеріалом, а не вставляти його як текст у публікацію.
Ось ваш сертифікат: http://metodportal.com/node/sertif/58346

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі