Прощавай, початкова школо!
(Випускний ранок у 4 класі)
Вчитель
Роки, роки!
Невпинні, невблаганні…
Вони пливуть рікою в небуття,
В безодні тихо тонуть і зникають…
На жаль, рокам немає вороття!
Та пам’ять, джерело життя й безсмертя,
Вихоплює із глибини років,
Те, що було найкраще, наймиліше,
Що не блукатиме в гущавині віків.
Зустрічайте тих, хто творитиме майбутнє, чиї імена звучатимуть по телебаченню, про них напишуть у газетах. Ними гордитимуться вчителі Чернівкцької ЗОШ № 20, адже перші кроки до успіхів вони зробили саме тут. Запрошуємо до святкової зали таких випускників 4-а класу. (перераховую всіх учнів, які заходять до зали).
Шановні батьки! Любі діти! От і настав той час, коли ми з вами зібралися на останнє наше свято. Так! Чотири роки навчання в початковій школі вже позаду. Були в нас успіхи, були й маленькі проблеми. Але сьогодні пригадується лише усе хороше.

Ми виступаємо у залі,
Де почалось шкільне життя.
Провчились ми чотири роки
Й вони не кануть в небуття.

Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні тут в останній раз.
Щоб нам удачі побажали
І перевели у п’ятий клас.

Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Та перша сходинка до нього
Для всіх нас буде перший клас.

В день весняний зустрічаєм
Дзвоника останні позивні,
І на серці терпко, як ніколи,
І тобі сьогодні, і мені.

Школа моя, рідна школо,
Казка тепла й доброти.
Стежка від тебе хрещата
В’ється в далекі світи

Школа наша весела, чудова,
Поспішаєм до неї щодня!
І хоч зветься вона – початкова,
Та дає нам ґрунтовні знання.

У школі ти повинен зрозуміти,
Що сам ти долі власної творець,
Що лінощі лиш заважають жити,
Й хто їх поборе – справжній молодець.

Ми пригадаєм той дзвінок веселий,
що продзвенів нам перший раз,
коли ввійшли ми з квітами у школу
у свій найкращий перший клас.

Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас,
Коли дали нам зошит з олівцями
Й за парти посадили в перший раз.

У дівчаток – бантики пишні,
І портфелики в руках.
Губки – наче спілі вишні,
і цікавість у очах.
Танець дівчата «Стюардеси»

Хлопчики усі – швиденькі
І рухливі , і меткі,
Ми були такі маленькі,
А от виросли які!
Танець хлопці «Джентельмени»

А про перші наші кроки
І круті стежинки
Нагадають вам, напевно,
Веселі смішинки!

Сценка "На уроках навколишнього світу "

Дійові особи: вчитель і учні класу

1.Учитель: Хто може назвати п'ять диких тварин?
Учень Петров тягне руку.
Вчитель: Відповідай, Петров.
Учень : Тигр, тигр і ... три тигреня.

2.Учитель: Що таке дрімучі ліси? Відповідай, Косичкин!
Учень : Це такі ліси, в яких ... добре дрімати.

3.Учитель: Сімакова, назви, будь ласка, частини квітки.
Учениця : Пелюстки, стебло, горщик.

4.Учитель: Пєтухова, яку книгу про знаменитих мандрівників ти прочитала?
Учень : «Жаба-мандрівниця»
5.Учитель: Козявин, відповідай, будь ласка, яка тривалість життя миші?
Учень : Ну, Людмила Олександрівна, це цілком і повністю залежить від кішки.

6.Учитель: Хом'яків, скажи, для чого людям потрібна нервова система?
Учень : Щоб нервувати.

7.Учитель: Чому ти, Синиця, кожну хвилину дивишся на годинник.
Учень : Тому що я жахливо турбуюся, як би не перервав дзвінок приголомшливо цікавий урок.

2 клас
Ведучі.
Літера перша і перше слово
Перша тривога і перша оцінка
З книгою перша серйозна розмова
Читати навчився наш дружний клас
Настала пора перейти в 2-й клас.

Інсценізація «Нове життя»
Авт.Вчора Вітя так промовив:

- З мене досить, от вам слово:
Я почну життя нове!

Авт. Аркуш взяв і олівець,
Сів і пише по порядку:

- В сім встаю, роблю зарядку,
Чищу зуби, мию шию,
Неодмінно вуха мию.
Потім – кухня. Там сніданок
Всім готую сам без мами,
П отім мию, підмітаю,
і до школи поспішаю.

Авт.Ще у плані – пунктів з двадцять,
Та не варто зупиняться –
Чому? – питаєте. Все просто,
Бо знову мама миє посуд,
Підмітає та готує. А Вітько?
Вітько й не чує.
Він уліжку й досі спить,
А над ліжком план висить!

3 клас
Ведучі.
Пройшов перший рік і другий,
Вже третій наступив.
Здається, всього навчились
Маленькі школярі.

Ведучі.
Ось третій дзвінок нас в дорогу покликав
І весело, і сумно всім водночас
І як не хитруй, а вже стали великі
Бо всі перейшли у 3 клас.

Сценка «Як підказувати на уроках»
Автор.
Біля дошки, так буває, ми не завжди молодці.
З голови там вилітають всі думки, як горобці.
Тільки знав, і все — забувся.
Вчитель. Скільки буде п'ять по п'ять?
Автор. В клас шепочете тихенько:
Учень. Друзі, треба підказать!
Автор.
Вчитель також має вуха,і оте благання слуха.
Підведеться зі стільця й скаже.
Вчитель. Тихо! Ні слівця!
Автор.
І мовчить Мишко й Сашко, Петрик і Марійка...
Зараз, зараз вдарить грім!
Зараз буде двійка!
Я вам всім допоможу, що робити, розкажу.
З математики урок, вийшли ви до дошки: «Скільки буде п'ять по п'ять?»
Ну... забулись трошки.
Тільки глянули у клас — і підказка вже у вас!
Як? У тому весь секрет (ми ж бо не тетері),
І секрет отой простий, ну простий — як двері!
От, приміром, як «один» — цифру підказати. Тут не треба шепотіти, треба, друзі, чхати! Чхнули так: — Апчхи! Апчхи! — І усе в ажурі!
Й біля дошки не стоїть приятель в зажурі.
«Два» — то інший вже сигнал, треба кашлянути,
«Три» — посмикати за ніс, «п'ять» — щоку надути.
«Шість» — показуйте язик, ширший за лопату,
А на 7 — обидва вуха треба розім'яти.
8 — стисніть свій кулак,
9 — так... охоче
Позіхніть і потягніться.
«Нуль» — заплющіть очі.
А учитель і не знає, що усе те означає.
Правда, раз система ця підвела свого творця.
...Біля дошки я стою і у клас моргаю:
— Друзі, любі, підкажіть! Тут Іванко чхає.
Я на дошці й написав швидко одиницю, бо сигнал «апчхи!» — «один».
Все як і годиться. Та закашляв тут Андрій. (Я аж розгубився:
А якщо Іванко - друг раптом помилився ?)
Витираю я «один» і малюю «двійку».
В нас Андрійко — хорошист! Вірю я Андрійку.
А Іванко знов: «Апчхи!»
(Двійку витираю. Бо Іванко — вірний друг! Я Іванка знаю!)
А Андрій: «Кахи! Кахи!» — кашляє сердито.
(Знать, Іванко вже не друг — порося невмите).
А Іванко знов: «Апчхи!» (Ні, таки друзяка!
А Андрійко-хорошист — превелика бяка!)
А Андрій: «Кахи! Кахи!» — ну кого тут слухать?
Вже стою і не пишу, лиш розвісив вуха.
Автор.
Тут учитель підійшов і сказав тихенько:
Вчитель.
«Вам сьогодні я «апчхи!» ставлю здоровеньке.
Хоча можна і «кахи!» вам поставить, друже,
Бо Андрійко та Іванко простудились дуже.
Гляньте, он Максим-індик,в нього синій вже язик. То і є підказка».

...Отака поразка.
пісня «Частiвки.»

Приготуйте фотоплiвки!
Зараз дружно весь наш клас
Заспiває ще й частiвки
І для себе, i для вас!
Ми, звичайно, не найстаршi,
Але вже й не малюки!
Знають всi: четвертий клас —
Це також вилускники!

Приспiв:

Знають, всі у школі нас -
Вас вiта четвертий клас.
Як були ми ще малими,
Всi казали: малюки.
А тепер не малюки ми,
Ми тепер - випускники!

Приспiв:

В класi хлопцiв тільки одинадцять
Ну, і тринадцять аж дiвчат!
Доведеться кавалерiв
В iнших класах позичать!

Приспiв:

Вже позаду початковi,
Перейшли у п’ятий клас!
Хай приймає старша школа
У свою сiм’ю i нас!

Приспiв:

Ой, провчилися цi роки
Ми, ну просто, залюбки!
На уроках ми сороки,
На перервах - козаки!

Приспiв:

Ми навчились рахувати
І письмово, і в умі.
Нам не треба калькулятор,
Калькулятор- ми самі.

Приспів:

Всі навчилися писати,
Ну і я навчився теж.
Кажуть вчителі і мати:
«З ліхтарем не розбереш».

Приспів:

Я тружуся, наче бджілка,
Бач як гарно я пишу!
Дай мені до понеділка,
Завтра батьку покажу!

Приспів:

Всi куплети доспiвали,
Прощавай, четвертий клас!
П ‘ятикласниками стали,
Привiтайте дружно нас!

Приспiв:
Небо, синє-синє в нас –
Вас віта вже 5 клас !

Перша вчителька! Добра, терпляча,
Наче мама була нам малим,
Любов була щира, гаряча,
Зігрівала сердечко усім.

Ми пам′ятаємо перший дзвоник
У шкільному нашому житті,
Ми пам′ятаємо ваші руки,
Що в перший клас нас повели.
Слово надається Наталії Карлівні

Перше учителя слово,
де б не стелився наш путь,
Так, як і в матері мову,
Нам у житті не забуть.
Шановна наша вчителько,
Вам вдячний весь наш клас,
І прощальна пісня –дарунок звучить вам від нас.
Пісня «Дружній клас»
Упродовж всього навчання школа і батьки прищеплювали нам любов та шану до книги, до рідної мови, до України. Тож подякуємо батькам, які разом з нами ходили до школи, жили нашими бідами і радощами, разом з нами переживали, раділи, вчилися, пізнавали світ, відкривали нові таємниці знань.
Наші мами від першого до четвертого класу завжди були поруч. Ми нагороджуємо медалями наших мам за добросовісну допомогу, щиру підтримку, силу волі, відчайдушне терпіння, силу наснаги, витрачене здоров’я, мудрість і любов!

Поруч з нами чотири роки були і батьки. Батько – голова сім’і, сила і гордість. Татові руки все вміють, все можуть, завжди підтримають. Низький вам уклін, дорогі наші татусі!
Медалями за витримку, силу, щедрість, мудрість, уміння, любов, знання таблиці множення, чудовий апетит і присутність на сьогоднішньому святі нагороджуються любі наші татусі.
(Діти вручають медалі своїм батькам)

На світі добрих слів живе чимало,
Та всіх добріше і ніжніш одне –
Із двох складів простеньке слово «мама»,
Й немає слів рідніших, ніж оце.

Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров′ячка багато,
Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Пісня « Мамочко моя»

На нашому сьогоднішньому святі також присутні люди, які приклали багато зусиль, аби наше навчання у школі зробити приємним, комфортним, легким та цікавим.

Спасибі усім, хто був поруч із нами!
Душевну красу віддавав до кінця!
Щоб ви ніколи не хворіли,
Роботу щиро любили,
Щоб дачу мали і квартиру,
Щоб в мирі і достатку жили,
Щоб мали всі грошей багато,
Щодня щоб їли шоколад,
І щоб на вас із неба падав
Любові й щастя зорепад.
За все ми вдячні вам без ліку
Спасибі ніжне і велике!
(Вручають квіти)

Наш директор схвильована дуже,
Бо до всіх вона не байдужа.
І протягом довгих років
Піклувалась про нас – школярів.
Усім відомо дітям – жінок багато в світі,
Чорнявих і білявих, худеньких і товстих,
А наша Тетяна Володимирівна вродлива, як актриса,
Вона така чудова і краща від усіх!

Ви нам для навчання умови створили,
Ремонт капітальний у школі зробили.
Завжди Ви звертали велику увагу
На наші екскурсії, свята, розваги.

(Вручають квіти).
А зараз для привітання надаємо слово нашому чудовому директору, яка так багато для нас всіх зробила – Деркач Ж.І.

Нагородження учнів грамотами у таких номінаціях: «Міс Усмішка», «Містер Усмішка», «Найщедріший учень», «Кращий спортсмен», «Найкращий господар», «Найкраща господиня», «За особливі заслуги в художній самодіяльності школи», «Золотий голос школи», «Найкращий друг», «Найкраща подруга»

Вчитель. А зараз наші учні отримають свої перші дипломи випускників початкової школи. (Вручення дипломів)

Учитель. Ви всі 4 роки були під крилом двох учителів, ділили з ними свої радості і печалі, а тепер, як це і не сумно, ви летите від них. Та все таки ви будете не одні. Сьогодні на святі присутній, ваш майбутній класний керівник______________.

Шановна вчителько нова!
За нас Ви будьте певні,
Хоч ми рухливі й шумні,
За те розумні й чемні.

Хоч і звуть нас «пустуни маленькі»,
І часто в школі ми здіймаєм галас й сміх,
Та ми потягнемось до Вас, немов до неньки,
Якщо полюбите Ви щиро нас усіх .

Ми будем гарно лиш учитись,
І з поведінкою буде все гаразд.
Та Ви прийміть нас із любов′ю тільки
І поведіть у 5 клас.
Слово майбутнього класного керівника.
Кожна людина з самого дитинства мріє кимось стати, а нашим випускникам не треба про це турбуватися, тому що ким вони будуть у майбутньому вони оберуть прямо зараз, у цій святковій залі. Для цього їм потрібно лише витягнути картку із назвою майбутньої професії і справу зроблено, шановні батьки готуйте гроші, ми вже готові стати… Ну що, вам цікаво хто ким буде, тоді починаймо.

Учитель. Любі діти на прощання –
Мої сердечні побажання.
Хай вам сонечко сміється, і наука хай дається,
Хай щастить вам, діти, всюди!
Хай ростуть з вас гарні люди!

Предмети: Позакласні заходи

Класи: Початкова школа