Науковий керівник: Бован Світлана Анатоліївна, вчитель української мови та літератури Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 37
Мета наукової роботи: дослідити історію грошових назв в українській мові на конкретному матеріалі.
Новизна роботи полягає в тому, що проведено лексико-семантичну класифікацію назв грошей та грошових одиниць в Україні, на конкретному матеріалі простежено історію грошових назв від епохи Київської Русі до сьогодення.
Робота складається із вступу, двох розділів (1. Основна національна одиниця Київської Русі – гривня. 2.Назви грошей та грошових одиниць в українській мові на прикладах українського фольклору та творів української літератури), висновків, додатків, які містять нумізматичний словничок, зображення грошей, список використаних джерел).
1. Як відомо, Київська Русь була могутньою державою, а основною національною грошовою одиницею була гривня, яка мала значення постійної одиниці. Простеживши історію цього слова, подаємо своє бачення, яке полягає в тому, що слово «гривня» пройшло еволюцію від грошової назви Київської Русі до сьогодення і було відоме в усіх європейських мовах. На підтвердження цієї думки наведено колядки та щедрівки, в яких чітко визначається значення слова «гривня».
2. Основний розділ присвячений опису назв грошей та грошових одиниць, що були в обігу на Україні. Наші спостереження, що базуються на свідченнях літопису С. Величка, доводять, що на Україні була досить розвинена грошова система. В текстах художньої літератури зафіксовано такі назви: «гривня», «лев», «талер», «дукат» та багато інших. Вся ця нумізматична лексика широко й доречно використана в історичному романі З. Тулуб «Людолови». Для ілюстрації наводимо приклади, в яких в емоційно-забарвленому плані вжито велику кількість грошових назв:
- «Золотою лускою блищали перед ними червінці, дукати, гінеї, піастри та лаври» - с.397 - та інші приклади.
Проводиться лексико – семантичний аналіз ужитих грошових назв.
Всі вони є свідченням того, що наведені назви грошей утворилися від назв «куна» та «гривна».
В роботі наголошується на відмінності лексичних понять «гривня» та «гривна».
3. Висвітлений матеріал дає можливість зробити такі висновки:
• за походженням аналізовану лексику можна поділити на три групи:
а) слова, які сягають до праіндоєвропейської або староукраїнської мови
(куна, гривня);
б) слова власне українського походження (гроші, п’ятак);
в) лексеми, запозичені з інших мов (флорин, злот, аспр, акче);
• напрацьовані дані сприяють вдосконаленню усного та писемного мовлення, формують уміння правильно вживати назви грошових одиниць в умовах ринково-економічних відносин сьогодення, наближують комунікативну компетенцію учнів до реального життя, сприяють формуванню гуманістичного світогляду особистості, розширенню культурно-пізнавальних інтересів, поваги до своїх та інших культуромовних традицій.

Класи: Вища школа, 11 клас, Професійна освіта, 10 клас, 9 клас

Предмети: Українська мова