Мета:
- ознайомити учнів з особливостями опису пам’яток історії і культури;
- формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння описувати пам’ятку історії та культури;
- розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати аналіз художнього тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури; розвивати й удосконалювати культуру писемного мовлення, сприяти збагаченню словникового запасу; розвивати спостережливість, образне мислення
- сприяти формуванню ціннісного ставлення до мистецтва, до історичних, культурних, духовних надбань.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Хід уроку
1.Вступна бесіда (повідомлення теми, визначення мети, ознайомлення з особливостями жанру).
Майже щодня ми ходимо з вами до гімназії, в магазини, відвідуємо родичів та друзів і не думаємо про речі, повз які проходимо. А вони – свідки історії наших предків, історії нашого міста. Звичайно, це пам’ятки історії і культури. Відповідно і тема нашого уроку……
- Що ж таке пам’ятка? Щоб дати відповідь на це запитання давайте створимо ланцюжок спільнокореневих слів.
• 1Пам’ятати (зберігати в пам’яті).
• 2.Пам’ять (здатність зберігати і відтворювати у свідомості давні враження. Згадка про кого-небудь, що-небудь).
• 3. Пам’ятка ( 1.Те, що зберігають на згадку, що нагадує про кого- небудь.
• 2.Твір давної писемності, архітектури.
• 3. Книжечка або аркуш з правилами, настановами.
• 4. Предмет матеріальної культури минулого, який зберігся; щось таке, що здатне відновити і берегти людську пам’ять).
•
-Які з відомих усій Україні пам’яток ви можете назвати?

• А як людина може ввібрати в себе і подарувати іншим незрівнянну чарівність краси архітектурної споруди? (Створивши твір-опис)

• Отже, метою нашого уроку сьогодні буде:

- ознайомлення з особливостями опису пам’яток історії і культури;
-формування текстотворчих вмінь, зокрема вміння описувати пам’ятку історії та культури;
- розвиток мовленнєво-комунікативних вмінь здійснювати аналіз художнього тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури; розвиток й удосконалення культури писемного мовлення, збагачення словникового запасу; розвиток спостережливості, образного мислення;
- формування ціннісного ставлення до мистецтва, до історичних, культурних, духовних надбань.

У кожного народу є свої святині. Ми, сучасники, повинні знати свою історію, а ту спадщину, яку ми маємо від попередніх поколінь берегти, щоб передати нащадкам. Тож епіграфом уроку стануть слова
Хто не знає свого минулого,
Той не вартий майбутнього
М.Рильський
Мотивація навчальної діяльності
Метод «Прес»
-Яке значення, на вашу думку, мають пам’ятки історії і культури в духовному житті народу?
Дайте відповідь, доповнивши речення:
«Я вважаю, що…, тому що….»
2. Підготовка до написання твору.
Бесіда
-Які типи мовлення ви знаєте?
-Чим відрізняється художній опис від наукового?
• Прочитайте уривки з текстів. Визначте їх стильову належність. Що спільного в їх змісті?
• Які художні засоби допомагають авторові передати власні враження від побаченого?

• Текст 1
Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того видовища (З роману П. Загребельного «Диво»).
• Текст 2
Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого,— сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів... Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає!
Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу. Витвір справді бого-натхненний, як казали колись... І може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника О. Гончара).
• Текст 3
Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу... він стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Усе тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя... Поглядом болю і туги дивилися на нього розширені очі дівчат-полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надії, і залізні туркоти війни, і її, ще страшнішу тишу... (З роману О. Гончара «Собор»).
- Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони авторські враження й емоції? (епітети, порівняння, метафори, уособлення, гіперболи)
- Які образні вислови добирають письменники до собору?
Структура твору-опису пам’ятки:
І. Вступ. Розповідь про те, хто й коли створив пам’ятку, або стислий переказ легенди, з нею пов’язаної.
ІІ. Основна частина . Опис пам’ятки.
1. Назва складової частини пам’ятки та її ознака.
2. …….
3. ………
4. …….
ІІІ. Кінцівка. Оцінка пам’ятки (чим запам’яталася, що в ній вразило) або роздум (чому її необхідно берегти)
Готуючись до сьогоднішнього уроку, кожна група працювала над завданням -дослідженням:
«Історики» готували історичну довідку про Свято-Миколаївську церкву.
«Археологи» «досліджували» підземелля костелу.
«Архітектори» з’ясовували лексичне значення та укладали словничок архітектурних термінів.

Як кожна людина має свою біографію , так і споруди мають свою історію створення. Без цієї інформації опис пам’ятки історії та культури не буде повним. Тому я надаю слово групі «ІСТОРИКИ»
Презентація.
Історична довідка
Об’єкт: Свято-Миколаївська церква(колишній костел Бернардинів)
Розмір: довжина 55м, ширина -22 м
Засновник: князь Януш Костянтинович Острозький
Будівництво: 1617-1629рр. (костел, кляштор)
Монастир Бернардинів проіснував до 1852 року.
З 1852 року це Свято-Миколаївський собор.
1909- засновано жіночий православний монастир.
1920- 1939 будівлі костелу і кляштору знову передано римо-католицькій єпархії.
(з 1931 – духовна семінарія).
В радянські часи до 1990 р. – склад.
З 90-х років – православна Свято-Миколаївська церква.

«АРХЕОЛОГИ»
Презентація
Підземелля костелу бернардинів було усипальницею фундаторів, світських та духовних осіб. Архівні матеріали засвідчують, що крипти містили у собі гробівці шляхетських родів Любомирських, Іллінських, Франковських. На жаль, час та обставини не сприяли збереженню останків. Це спонукало до проведення археологічних досліджень, що проводились влітку 2000 року, завдяки яким було впорядковано крипти і перезахоронено останки.
Цікавим є і той факт, що опис М.В. Гоголем крипт у повісті «Тарас Бульба», повністю співпадає з реальним розміщенням їх у колишньому костелі Бернардинів…………………………………..
Презентація кадрів із фільму «Тарас Бульба» за мотивами одноіменного твору В.Гоголя

«АРХІТЕКТОРИ»
Повідомлення учнів
Однією з особливостей опису пам’яток історії та культури є знання певної термінології.
Словник архітектурних термінів
Апсида(лат. < грец. — дуга)
1. Багатогранний або напівкруглий в плані виступ споруди, перекритий напівкуполом, зімкнутим напівсклепінням.
2. Вівтарна частина храму у вигляді гранованого або півциркульного виступу. У низці праць вживається написання — абсида.
Базилі́ка (лат. basilica від грец. βασιλικη — «царський дім») — прямокутна у плані споруда, розділена усередині рядами колон або стовпів на 3—5 частин — нав. Середня нава, найвища, освітлюється через вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчується пів-круглим виступом — апсидою. Перед входом до базиліки знаходиться поперечне в плані приміщення — нартекс (бабинець, притвор). Розрізняють купольну та ротондальну базиліки.
Нартекс чи притвор (пізньогрец., від грец. νάρθηξ — шкатулка, скринька) у візантійській і християнській архітектурі крите передсіння при передній стіні храму. Утворився на основі підтіння, що оточувало передхрамовий дитинець.
Призначений передусім для катехуменів і покутників. В романській архітектурі перетворений на бабинець.
Нава (фр. < лат.)Поздовжня або поперечна частина простору церкви чи громадської споруди, розташована між рядами колон, стовпів, арок або між зовнішньою стіною та поздовжньою колонадою або аркадою (синоніми — неф, корабель). У базилікальному храмі середня Н., яка значно ширша і вища за бокові, називається головною.
Кляштор(польс.)
1. Католицький монастир у вигляді храму, до бічного входу котрого прилягав двір, оточений келіями та учбовими приміщеннями. Зводився у Польщі.
2. Келії монахів або монахинь у католицькому монастирі.
Вівтар - східна, відокремлена іконостасом головна частина храму.
У вівтарі знаходяться престол, освячений архієреєм для здійснення на ньому літургії, жертовник - стіл, на якому відбувається проскомидія: хліб і вино, розташовується біля північної стіни у вівтарі ліворуч від горнего місця (простір за престолом), єпископська або священицька кафедра. У вівтарі зазвичай знаходиться ризниця (як правило праворуч від горішнього місця), де зберігаються убрання і священні посудини.
Вже з III cт. вівтарний простір стали обгороджувати низьким бар'єром, з якого згодом утворилася вівтарна огорожа, згодом,в пізньовізантійській і російській традиціях розвинулася в іконостас.
Ве́жа, башта — висока вузька споруда, що має спеціальне призначення, висота якої значно перевищує розміри основи
Пам’ятка – 1.те, що зберігають на згадку, те ,що нагадує про кого –небудь.2.Книжечка або аркуш з правилами, настановами.3. Предмет матеріальної культури минулого, який зберігся; щось таке, що здатне відновити і берегти людську памя’ть.
Крипта – 1) в Давньому Римі – будь-яке склепінчасте підвальне чи напівпідвальне приміщення. 2) підвальні ходи до келій, в яких перші християни збирались для богослужіння і де вони ховали померлих. 3) в середньовічній західній архітектурі – каплиця під храмом (підземна чи напівпідземна), розміщена зазвичай під вівтарною частиною храму, де зберігались найбільш шановані реліквії і відбувалися богослужіння. 4) аналогічні приміщення в цокольному поверсі крітських будинків, що служили, очевидно, для ритуальних цілей.

«Ажурна пилка»
Учні з групи «архітектори», які укладали словничок архітектурних термінів, розходяться по групах та допомагають виконувати завдання. Вдома вони накреслили схему споруди Свято-Миколаївської церкви (яку буде описано на уроці), розрізали її на частини та поклали вам на столи.
Завдання учасників груп: почувши від учителя визначення тієї чи іншої деталі споруди, знайти її та скласти «пазл»: церкву на кольоровому папері, підписавши названі елементи.
Нартекс. Нава. Презбітеріум. Апсида. Вежа.
Виконане завдання звірте з контрольною презентацією «Архітекторів».

-Чого ви навчилися виконуючи це завдання?

Царство архітектури не може лишити байдужим нікого.
Пропоную скласти гроно ваших почуттів , дібравши епітети до слова

Величний, божественний, священний
ХРАМ спокійний, замріяний, чесний, чистий

ІУ. Колективне складання плану письмової роботи.
У.Складання усного твору.
УІ. Написання твору на чернетці.
Учні за планом самостійно описують пам’ятник.
УІІ. Читання учнями уривків із власних творів.
Обговорення прослуханих творів, їх редагування.

УІІІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.
Рефлексія
-Що нового ви дізналися на уроці?
-Які особливості тексту-опису пам’ятки історії та культури?
Прокоментуйте епіграф уроку
УІІ. Домашнє завдання: продовжити роботу, розпочату в класі, з написання твору-опису пам’ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.

Предмети: Українська мова

Класи: 8 клас