Користувацький вхід

Виховний захід «ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ»

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Виховний захід
«ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ»
для учнів 1-х класів

Підготувала:
вчитель початкових класів
Дружнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Богдюк Оксана Вікторівна

2017 рік

Учитель. Добрий день, любі діти, батьки, вчителі
та всі хто завітав до нас на свято.
- Ну що, всі зібралися?
Із залу. Та ні, когось не вистачає…
Учитель. А кого? Самі ж бо відгадайте,
А потім дружно привітайте?
До школи радо хто спішить?
Хто старанно уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читать, й писать?
Усі їх завжди пізнають.
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Усі діти. Першокласники!
Учитель. Що ж, вітайте! Ось вони – школярики-першокласники!
(Під пісню «Першокласники» до залу заходять учні 1 класу)
Учитель. Сьогодні надзвичайне свято –
Таке в житті буває раз:
З Буквариком зібравсь прощатись,
Веселий, шумний, дружний перший клас!
Минуло дев’ять місяців відтоді, як діти прийшли до школи.
Більшість з них не знали літер, не вміли читати. Проте зараз
вже всі навчилися читати і писати. Скільки старань доклали
до цього діти, батьки! Своїм умінням діти завдячують книзі,
з якої починається мандрівка у великий світ знань – Букварю.
Як у кожної країни, як у кожної родини є своя історія, так і в
нашому класі вже є невеличке минуле. Давайте повернемося
туди та згадаємо, як все починалося.
(Перегляд презентації „Ми першокласники”)
Незнайко. (забігає) Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!
Учитель. Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали?
Незнайко. Добрий вечір!
Учитель. Який вечір? Адже зараз день.
Незнайко. А я не знаю, чи вечір, чи день.
Учитель. І чому ж ти так кричав?
Незнайко. Та то я від злодія тікав.
Учитель. Від злодія? Від якого?
Незнайко. Від звичайного, який хотів украсти мою шапку.
Учитель. Твою шапку? А навіщо вона йому?
Незнайко. Як це навіщо? Хіба ви не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!
Учитель. Ой, Незнайку! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Ось зараз ми перевіримо твої знання… Яка це літера? (Показує картку із буквою К.)
Незнайко. Півжучка.
Учитель. А точніше?
Діти. Буква «Ка».
Незнайко. Ха! Яка муха!
Учитель. А о це (Показує букву О)
Незнайко. Та це кругле яйце!
Учитель. А ви що, діти, скажете?
Діти. Це буква «О».
Учитель. Ех, Незнайку, нам тебе шкода. Літери ти не знаєш, тому й книжок не читаєш.
Незнайко. Хто? Та я всі книжки давним-давно перечитав. Ось послухайте!
Про те, як Капітошка втік від діда й від баби. Ще про те, як дід загубив шкарпетку…
Учитель. Усе ти, Незнайку, переплутав! Таж ці казки навіть зовсім маленькі діти знають! Послухай доброї поради – записуйся до школи. Тут тебе навчать читати, і ще багато цікавого зможеш дізнатися.
(Першокласники співають пісню Вікторія Галамага Ми першокласники , ми однокласники).
Ми першокласники
Нові портфелики,
А в них - букварики.
Не так то просто
Серед друзів нас знайти.
Приспів.
Ми - першокласники,
Ми - однокласники,
О, як нам весело
Гуртом до школи йти! | (2)

Ми пишем палички,
Крючечки, галочки.
Складаєм літери
До купки у склади.
Приспів.
Малюєм пташечки,
Квітки-ромашечки,
Співаєм весело,
Ти, пісенько, лети!
Приспів.

(З’являється Баба Яга і танцює)
Баба Яга. Ой як люблю всім капостити.
Ой як я люблю неприємності чинити.
Ой як люблю збиткуватись.
Без цього нудно жити.
Не дарма я Баба Яга.
Це ж у мене «кістяна» нога,
Бо чемна, й смирна не буваю,
То ліву то праву ногу ламаю.
Знають мене, я в лісі живу приємно і весело.
Яку б сьогодні капость вчинити.
І кого б у помічники знайти?
На сцені з’являється бали
Два. Знаєш брате, добре що ми сьогодні втекли з уроків.
Один. Добре.
Два. Все одно ніхто нас не хоче одержувати. Навіть ледарі.
Один. Не хоче!
Два. Погані, ми бали – бальчики.
Один. Погані.
Два. Ну чого ти плачеш один бал?
Один. Депресія в мене. Нудно! Не можу жити нікому не потрібним.
Піду з відчаю!
Два. Тож і я з тобою.
Баба Яга. Стоп, стоп, стоп.
Хто тут про депресію?
Ви бали крепко інтересні.
А нудно, тільки через те що,
Не вмієте організовувати своє дозвілля.
Один. Як це?
Два. Як це?
Баба Яга. Як це? Як це?
От мені завжди весело і цікаво.
І потрібна усім завжди.
Один і Два (разом). Навчи нас!
Баба Яга. Навчи, навчи зразу видно, що із школи.
Ну добре!
Треба завжди робити збитки і капості.
І на душі приємно.
І-і-і-і.
Два. І усі тебе ненавидять і проганяють.
Баба Яга. І усім життя, медом не здається.
І усі готові до неприємностей.
Тобто, навчаться неприємностей у-ни-кати.
Ясно, це ж основне у небезпеці життєдіяльності.
Вкумекали!
Один і Два (разом). Ну ну.
Баба Яга. Що ну ну? Давайте краще подумаємо. Кому збитки зробити, і кого до неприємностей привчати.
Один. Тут нічого й думати. Гадаєш чому ми зі школи втекли?
Два. В 1 класі сьогодні свято «Прощання з Букварем». А нас не запросили.
Один. Погані ми бачите бали.
Два. Вітомстити першакам треба.
Баба Яга. Ясно. Гарний збиток. Вкрадем Букваря!
(Під музику виходить Буквар і танцює).
Буквар. Я – веселий Букварик
Весело співаю,
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю
Я – щасливий букварик
Я тому радію, що всі діти
В першім класі вже
Читати вміють.
Я - розумний букварик.
Все про себе знаю
Свої літери слухняні
Я в слова єднаю.
(Баба Яга з хлопцями викрадають Букварика)
(Виходять першокласники)
(Діти співають пісню „Гей, чули, чули, чули”)

Гей чули, чули, чули
Прийшли ми всі на свято,
На свято Букваря,
І вивчили всі букви
усі від А до Я
Приспів
Гей, чули, чули, чули,
Гей чули чули ви!
З Буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.

У нас сьогодні свято.
Шануєм Букваря,
Відкрив він нам дорогу
до знань від А до Я.
Приспів

1. Здраствуйте, стрічайте нас,
Ми найкращий в школі клас.
Ми – сучасні діти, все повинні вміти,
Читати, писати і гарно співати.

2. Всі повинні вміти рідний край любити,
І школу, і родину й рідну Україну.

3. Ми всі гостей вітаємо і дуже вам радіємо,
Бо всі ми букви знаємо, книжки читати вміємо.

4. З нами клопоту зазнали наші мами, вчителі,
Поки ми читати вчились у новому букварі.

5. Мекали, мов козенята , коли вчилися читати,
І боліли пальчики , як писали палички.

6.Ой боліла голова , коли складали ми слова,
І боліли ноги й руки від премудрої науки.

7. Зовсім, зовсім ще недавно
Вересневої пори
Мами в школу нас за руки
Несміливих привели.
А сьогодні ми вже справжні,
Справді справжні школярі!

8. Бо читати і писати
Ми навчитися змогли
І задачу розв’язати,
І відняти, і додати...
Словом, успіхів всіляких
Ми, нарешті, досягли!

9. Ми читати вже навчились!
Потрудились! Ох, стомились!
Час настав нам відпочити,
Посміятись, порадіти.
Ще й розважити гостей:
І дорослих, і дітей!

10. Та все , хоч як там не було, всім ворогам на зло!
Навчання ми перемогли, читать навчитися змогли !

8. Ми тепер вже не малі , ми серйозні школярі.
На уроках не жували, не дрімали і не спали.
Ми були уважні, вчилися сумлінно,
Навіть на перервах поводились відмінно.

9. Літеру по літері вчили ми щодня
Підійшли до справжнього світло знання.
10. Ми Букварика сьогодні
Запросили в перший клас
Скажемо йому: „Спасибі,
Що навчив читати нас!”

11. Тішать нас перемоги,
А були ж і тривоги –
Важко було починати
І читати і писати.

12. Я прийшов до школи вчитись,
Бо вже вирішив давно:
Стану, мабуть футболістом
Або зіркою кіно.

13. Я банкіром хочу стати.
Полюбляю рахувати!

14. А я в лікарні після школи
Всім робитиму уколи.

15. Я піду в учителі,
Діток вчитиму малих.

16. Я також прийшов учитись,
Бо поставив я мету:
Скоро стану Президентом,
Хай лиш трохи підросту!

17. Мріймо! Мріяти не рано!
Рік за роком швидко мчать…
Якщо будемо старанні,
В школі нас всього навчать!

(На сцену під музику виходять дві дівчинки Рідна мова і Читанка)
Рідна мова. Букварику, ми прийшли.
Читанка. Агов, брате, Букварику , ти де?
Рідна мова. Дивно, покликав на свято, а самого нема.
Читанка. Що ж робити, час свято розпочинати, першачкам звіт здавати.
(Ходять по сцені в пошуках Букваря).
Рідна мова. Дивно, Буквар такий відповідальний.
Читанка. Може трапилося щось?
Рідна мова. Ну не відміняти ж свято! Подивись які першокласники, нарядні, веселі!
Читанка. Давай розпочнемо без Букварика , а там видно буде.
Рідна мова. Любі гості , мами й тата , свято час розпочинати!
Читанка. Вже з Буквариком прощатись першокласникам пора
Любі хлопчики й дівчатка, прошу на сцену, дітвора!
(Виходить три першокласника і першокласниця)
Разом. А де ж Буквар?
Алфавіт. Запізнюється може, чи забув про свято? Хвилинку.
(Бере телефон . Набирає)
Алфавіт. Дивно, зв’язку немає.
Дівчинка. Ой, чує моє серце, лихо сталося!
Разом. Букварику, ти де !?
(До дітей виходить Баба Яга і прикидаєтья Буквариком)
Баба Яга. Ну, чого репетуєте? Ось я!
Давайте, вшановуйте мене!
Дякуйте мені!
Подарунки даруйте!
Хлопчик. Щось ти на Букварика не зовсім схожа
Дівчинка. Та це ж Баба Яга!
Баба Яга. Ну і що, що Баба ? Ну і що , що Яга ?
Вашого Букваря всеодно нема.
Я ним у печі розпалила і Телесика спекла.
Діти разом. За що?
Баба Яга. А за те, що його люблять, а мене ні.
(Виходять два хлопці ( в костюмах цифри 1 і 2 )
Оди і Два (разом). І нас не люблять!
Дівчинка. Бабусю, ми тебе також любимо, бо без тебе не було б казок.
Хлопчик. Шкодуємо ми тебе, старенька, самотня. Замість вертольоту ступа з віником .
Хлопчик. Залишайся у нас на святі!
Хлопці цифри 1 і 2 разом. А ми не потрібні!
Хлопчик. І ви потрібні ! І ви потрібні!
Всі разом. Перший клас – найкращий клас.
На 12 хоче вчитись.
Як без вас нам обійтись?
Дівчинка. А все таки , бабусю, де ж Букварик?
Баба Яга. Зв’язали ми його. Біля печі лежит, чекає, поки ми його на макулатуру здамо.
Хлопчик. Швидше розв’яжіть, на свято приведіть!
(Баба Я йде за Буквариком)
Букварик
Я – Букварик вам відомий!
Дуже гарний, малюнковий.
Перший рік живу у школі,
У дзвінкім дитячім колі
Ви – мої найперші учні.
Був я з вами нерозлучний.
Залюбки вас вчив читати,
Не мав часу спочивати.
Щедро я ділився з вами
малюнками і словами
Не жалів своїх я знань
Купу вам для вас завдань
Ви старались, як могли.
І мене не підвели –
Вже читає перший клас ,
То ж радію я за вас
Хай тепер мене листають
Ніжні пальчики нові.
Хай же розум здобувають
Інші діточки малі.
Урочиста музика
Хлопчик в червоній стрічці .Урочисто
Алфавіт. Товаришу Буквар, на свято прощання з тобою зібралися всі . До проведення свята готові! Нумо букви, встаньте в ряд, всі – від А до Я.
Голосні – Тут! (кричать голосні ).
Приголосні – Ми! ( кричать приголосні ).
Буква, котра не позначає звука – На місці!(кричить Ь ).
У першому класі вивчено 33 літери українського алфавіту, списано в зошитах багато десятків сторінок, загублено 27 ручок , 75 олівців і дві пари рукавичок. Клас живе цікаво і не збирається зупинятися на досягнутому. Рапорт зданий!
Букварик. Ну що ж, давайте перевіримо,
як ви мене вчили ,
і чи справді первачки з букварем дружили.
Веселу абетку починаємо читати,
літеру кожну маємо згадати .
Учні.
1. Ми літери відомі,
Ми всякому знайомі,
Але про кожну літеру
Ви знаєте не все.
2. Ми літери незвичні
І дуже симпатичні,
Бо кожна жарт чи віршика
Чи казочку несе.
3. Що ж ми стали в ряд, наче на парад.
На своєму місці кожен тут стоїть.
Називаються всі разом – АЛФАВІТ (разом)
4. А.Б,В –клас наш весело живе!
5. Г, Ґ , Д- нас цікаве жде!
6. Е,Є,Ж- вміємо читати вже !
7. З,И,І –ждуть знання нас ще нові!
8. Є, Й(йот) , К – нам наука не важка!
9. Л,М,Н- кожен з нас- це феномен!
10. О,П,Р – всі ми дружимо тепер!
11. С,Т,У- візьмем книжечку нову !
12. Ф,Х,Ц- НЕ МОЖУ РОЗІБРАТЬ . Є на те у нас …
13. Ч,Ш,Щ- кожен друга захища.
14. Знак м’який, і Ю ,і Я – перший клас міцна сім’я ( всі разом)
Букварик. От молодці, які у нас.
Найкращий в школі перший клас!
(Першокласники співають пісню Наталя Май – Мій Букварик)
Букварик
Мій букварик, мій букварик –
Він найкращий друг.
Прокидаюсь, посміхаюсь
І беру до рук.
Буква "А" на зірку схожа,
Буква "О" - проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота.
Приспів:
Завдання просте –
А, Бе, Ве, Ге, Де.
Хто такий букварик має,
Той не пропаде! (2)

Треба всім старанно вчитись,
Знати головне:
Книжка ця – найкраща в світі,
Виручить мене.
Буква "А" на зірку схожа,
Буква "О" - проста,
Гарно вчитись допоможе
Книжка золота. Приспів. (2)

(Діти по черзі підіймаються з місця)
Учні. 1. Книжечку першу беру я в руки.
Перший мій друже, перша науко!
Далі я навчатись буду,
А букварик не забуду!

2. Друже, ми тобі , Букварику, дякуємо дуже!
3. Жаль нам прощатися, хоч і треба.
Ми незабудемо, ніколи про тебе.
4. Спасибі тобі за добру науку.
За паличку першу, і першу букву,
За перше слово, за першу казку,
За першої вчительки щиру ласку.
5. Добрий Букварику, перша книжко!
Навіть поплакати хочеться трішки.
Разом з тобою ми підростали,
Слово найперше тут прочитали.

6.Ти перша книжечка моя,
Тепер читати вмію я.
Багато на Землі книжок,
А ти – найперший мій дружок!
7. Букв спочатку ми не знали,
Мами нам казки читали,
А з тобою подружились –
І самі читать навчились!
8. Ні маму, ні тата
Не треба благати.
Тепер можна книги
Самому читати.
Уміти читати –
Чудова це штука!
Спасибі тобі, Букварю, за науку! 9. Беру Буквар в останній раз.
Ти вчив мене весь перший клас.
Із вдячним серцем Букварю
«Спасибі, друже!» говорю. 10. Я сторінку останню
У Букварі перегорну,
Свого друга на прощання
Я до серця пригорну.
Прощавай, Букварику,
Наш найперший друже!
Усі разом: Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!
(Діти співають пісню « Прощавай, Букварику»)
Букварик. Я дякую на добрім слові
І подарую вам дипломи.
Хай будуть згадкою вони
Про перші нерішучі кроки,
Про те, як в школу ви прийшли,
В світ знань, барвистий і широкий!
(Букварик вручає учням дипломи).
Учитель. Любі діти! Прощаємось із Буквариком, бо йому потрібно поспішати, щоб навчити читати і писати ще багатьох майбутніх першокласників.

Букварик. Усі літери прочитані.
Усіх їх 33.
А далі вас учитимуть
Підручники нові.
Я вас прошу не лінуватись
І вчить уроки день при дні,
І берегти книжки! Віднині
Найперші друзі вам вони!
Тож зростайте, діти милі,
І читайте залюбки.
Слушну вам дадуть пораду
Щирі друзі-книжечки.
Учні. 1. Скоро підем в клас наступний,
Вітер хай нам дме попутний.
Одне одного ми любим,
Станем всі за одного,
Вчитись в другім класі будем –
Всі ми хочемо цього.

2. Ну а вчителька як буде?
Що, невже покине нас?
Ні, вона разом із нами
Переходить у другий клас!

3. Як мати до діток,
Як сонце до квіток,
Горнулась до класу вона.
І гарна, і люба,
І мила, і тиха
Учителька перша моя!..
Добріша, ніж фея,
Миліша, ніж мрія,
Світліша від сонця вона!..
У світі єдина,
У серці одна —
Учителька перша моя!..
(Першокласники співають пісню Софія Комарова – Наша вчителька)
Наша вчителька.
Знову дзвоник задзвонив,
Кличе всіх у клас.
Наші парти в три ряди
Зустрічають нас.
Поспішаємо в клас
Без коливань:
Розкриває свій кордон
Нам країна знань.
Приспів:
3 вчителькою нашою
По дорозі знань
Так цікаво мандрувати
З кошиком питань.
Наша вчителька все знає,
Ми - одна сім'я,
В душі дітям засіває
Мудрості зерня.

Сніг летить, а, може,
Дощ ллється за вікном -
З вчителькою нашою
Легко і тепло.
В серці кожному погляд
Із-під вій -
Ніби зітканий з надії
І дитячих мрій.
Приспів.

4. Цей рік непомітно, як мить, пролетів,
І всі за цей час ми доросліші стали.
Та в нас ще попереду стільки років,
Нових відкриттів і нових п’єдесталів!
5. Ми сіли за парти науки вивчати,
Учитись терпляче й сумлінно,
І будемо впевнено всі крокувати
По рідних стежках України.
6. Ось і прочитана сторінка,
Яка вінчає нашу книгу.
У ній – і зайчик, і ялинка,
І перший пролісок з-під снігу.
7. Іще цікавого багато –
Про землю рідну, хліб, калину,
Про те, як старших шанувати
І як любити Україну.
8. Хай батьки наші з нами
Не знають турбот,
Бо з маленьких дітей
Виростає народ,
А з шкільної родини –
Держава єдина,
Рідна квітуча моя Україна!
9. Вже скінчилось свято
І прощатися пора
Ми бажаємо всім класом
Всі разом. ЩАСТЯ,МИРУ І ДОБРА
(Діти співають пісню про Україну)

Учитель. Діти, Буквар скінчився , та не скінчилось , а тільки починається довге і дуже цікаве шкільне життя. Буквар – це лише малесенька часточка тих великих знань, які дасть вам школа, то ж я бажаю вам величезних успіхів, я дуже вами пишаюся, ви в мене великі молодці.
Учитель. (Дякує батькам за підтримку і допомогу та вручає їм подяки)
Слово батькам.
Слово директора.

Автор: 

Богдюк Оксана Вікторівна учитель початкових класів Дружнянська ЗОШ І-ІІ ст.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі