Музична вистава
«Як слово рідне народ врятувало»
Мета:
Виховувати любов до Батьківщини, стійкий інтерес до народних свят, національних костюмів, музичного й літературного фольклору, інтерес до української національної музики.
Формувати дбайливе і відповідальне ставлення до долі своєї країни, до її історії, культури та мистецтв українського народу.
Розширювати та поглиблювати знання дітей про національну символіку, ознайомлювати з минулим та сучасним життям українського народу.
Розвивати творчі здібності дітей, виховувати повагу, доброзичливість та дружні почуття один до одного. Формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови та пісні. Пробуджувати почуття національної гідності.
Залучати дітей до українських хореографічних традицій через сприймання найрізноманітнішої народної музики і творів українських композиторів, виконання українських рухів, хороводів, танців, імпровізацій.
Збагачувати музичний досвід дітей, зацікавлюючи патріотичними вокальними та інструментальними творами композиторів - класиків, сучасних авторів, а також української народної музики.
Підтримувати бажання співати, виховувати любов до української народної пісні та патріотичної музики.
Встановлювати зв’язки між минулим і сьогоденням за допомогою золотого фонду українських пісень у виконанні вітчизняних співаків, а також популярних українських пісень у виконанні сучасних естрадних співаків та українських гуртів.
Матеріал та обладнання: сині та жовті повітряні кульки, голуби, шифонові тканини, синьо-жовті прапорці, музичний інструмент, фонохрестоматія, нотна хрестоматія, музичний центр, проектор, відеозаписи.
Ведуча: Був народ, що мав свою країну,
Талантами ця славилась земля,
Ще мав він гордість – мову пречудову,
Яка лилась, мов пісня солов’я.
(Виходять діти і дорослі, сідають у кружечок)
Ведуча: А в стороні у тій жила
Дружняя родина,
Мала донечку Марійку та Василька – сина.
(Вибігають Василько та Марійка, граються, кружляють, радіють)
Ведуча: Час ішов, рік за роком минав,
Наш Василько славно підростав.
Одного разу взяв бандуру чарівну
Та у далекий світ помандрував.
Василько: Я йду краї далекі пізнавати.
Про рідну мову й пісню всьому світу розказати.
Марійко, сестро, на всяк випадок
Я голуба тобі поштового лишаю.
Марійка: Якщо потрібен мені будеш,
Я випущу його, нехай летить,
Тобі про нас він сповістить.
Василечку, рідний брате, прощавай
І про нас не забувай.
Ведуча: Та не судилося державі тій
Щасливо жити.
Тиран лихий – прямий нащадок зла
Зробив усе, щоби держава
Разом з людьми нещасною була.
(Вибігає чаклун-лиходій) («Танець зла» композитор Чарли Клаузер)
Ведуча: Коли ж чаклун, чорніший ночі,
Народ і край занапастив,
Й слова, мов птахів швидкокрилих,
У темні сіті засадив.
Лиходій:Ніщо не лякає тут мене, звісно,
Боюсь лише слова та їхньої пісні.
Марійка: Лети, моя пташино сизокрила,
Та про цю біду Василька сповіщай.
Бо в нашім краї люди поніміли,
І пеклом став колись квітучий край.
Василько: Тримайтесь, любі,
Переможем звісно!
Якою б лютою вражина не була.
Бо маю слово я живе і пісню,
Безсила перед ними сила зла!
Пісня «Вийди, вийди сонечко»
( автор пісні - Зоя Красуляк)
Ведуча: Розвіяв вітер прах лихий,
Назавжди він пішов у небуття.
Залишилися люди, пісня й слово вічне,
Бо лиш вони є паростки життя!