Об’єкт дослідження - учні 8-10 класів (12-15 років) Гусарівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в кількості 31 чоловік. Предмет дослідження - особливості переживання станів самотності, тривожності та самоцінки підлітками на прикладі учнів даної школи.
Мета роботи - полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні та емпіричній перевірці суб’єктивного стану психологічних детермінант самотності підлітків в умовах школи.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання: визначити психологічний стан групи представників підліткового віку, виявити лідерів та дітей, які не сприймаються колективом, встановити можливі причини, які склалися в колективі; емпірично та статистично довести існування кореляційних залежностей між рівнем тривожності, самооцінки і самотністю.
У ході дослідження було з’ясовано, що проблеми самотності, тривожності та рівня самооцінки посідають одне із центральних місць серед психологічних досліджень, оскільки щороку збільшується кількість людей, які вважають себе одинокими, неспокійними та не впевненими в своїх діях і, які не знають, як самостійно можна впоратися з цими почуттями. За допомогою літературних джерел розглядалися питання та шляхи вирішення проблем психологічних детермінант самотності підлітків.
Дослідження проводилось в три етапи. На першому етапі було використано методику на визначення рівня тривожності підлітків (шкала Джанет Тейлор, адаптація М.М.Пейсахова). Дана методика складається з п’ятидесяти тверджень, на які обстежувані повинні відповісти «так», «ні» та «не знаю». Підрахунок балів здійснювався за відповідною формулою. Результати визначають - низький рівень, нижче середнього, середній, вище середнього та високий рівні підліткової тривожності. рівень тривожності (додаток А).
Наступним етапом дослідження була діагностика рівня самооцінки неповнолітніх.
Підліткам подано тест, який включає 32 судження з приводу яких можливі п’ять варіантів відповідей, кожна з яких кодується балами за схемою: дуже часто–4 бали; часто–3; інколи–2; рідко–1; ніколи–0 балів. Для того, щоб визначити рівень самооцінки, необхідно сумірувати всі бали (додаток Б).
Останнім етапом дослідження було виявлення самотніх підлітків за допомогою методики «Шкала самотності UCLA», розроблена Каліфорнійським університетом. На основі отриманих у процесі опитування результатів діагностується рівень суб’єктивного відчуття самотності. Показники в межах від 0 до 20 балів свідчить про низький рівень самотності; від 21 до 40 балів – середній рівень; від 41 до 60 балів – високий (додаток В). Відповіді учнів були переведені у відсотки.
На думку психолога І.С. Кона, підлітковий вік характеризується відчуженням від світу дорослих, бажанням незалежності від них, прагненням відстоювати власну незалежність і права [6, 7]. Проте в цих складних особистісних прагненнях, підлітка спіткає маса труднощів і невдач. Виникають розчарування, внутрішні протиріччя і як наслідок, відчуття нікчемності, непотрібності і самотності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в емпіричному дослідженні зв’язків суб’єктивного рівня детермінант самотності з преференціями досліджуваних; розширено та поглиблено науково-психологічні уявлення про явища самотності, тривожності та самооцінки як науково-психологічний конструкт.
Практичне значення дослідження ґрунтується на аналізі та підборі психодіагностичного інструментарію для виявлення детермінант самотності в осіб підліткового віку; в детальному описі показників первинного та повторного діагностувань; розробці порад тощо. Матеріали, теоретичні положення та висновки даної роботи можуть бути використані класними керівниками, вчителями та психологами при роботі з підлітками,в процесі психологічних консультувань.

Класи: 11 клас

Предмети: Біологія