Вивчення частин мови має бути комунікативно спрямованим. А оскіль¬ки комунікативною одиницею мови є речення, то зрозуміло, чому на кожному уроці, незалежно від виучуваної теми, мовні явища мають розглядатися на синтаксичній основі — у словосполученнях і реченнях.
У словосполученнях і реченнях учні засвоюють лексичне значення слова, бо воно повною мірою розкривається лише у зв’язку з іншими словами (корінь — корінь рослини; корінь слова; квадратний корінь; скринька — поштова скринька; скринька для взуття; дерев’яна скринька); словотвір, бо саме сполучення слів допомагає зрозуміти, як утворилося те чи інше слово (водограй — вода грає; водомір — міряти воду; хмаросяг — сягати хмар); морфологічні форми частин мови.
Засвоєння різних одиниць мови підпорядковується найголовнішій меті — виробленню уміння використовувати їх у процесі мовлення (спілкування) як усного, так і писемного.
Саме тому оволодіння граматичним ладом є обов’язковою умовою розвитку практичних навичок усного мовлення й грамотного письма. Під час вивчення української мови вирішення поставленої проблеми тим більш важливе, оскільки основним завданням є формування комунікативних умінь і навичок учнів, і забезпеченню його мають бути підпорядковані всі уроки.
Проаналізуємо вправи, які стосуються формуванню саме граматичних умінь. Це мовні й комбіновані, або частково мовленнєві вправи.

Класи: Початкова школа

Предмети: Українська мова