Користувацький вхід

Урок Література рідного краю. Творчість Н. Виноградської

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Тема уроку: Література рідного краю. Поезія Н.Виноградської
Мета уроку: Ознайомити учнів із відомостями про життя і творчість поетеси- землячки, члена Спілки письменників України Ніни Виноградської, тематикою її творчості, багатством художніх засобів її поезії; навчити збирати інформацію, зіставляти, систематизувати матеріал, складати проекти, презентувати результати своєї роботи; розвивати усне мовлення; виховувати інтерес до літератури, любов до рідного краю.
Обладнання:1. Презентація, створена в середовищі Power Point .
2. Проект-презентація «Тематика творчості Н.Виноградської»,
«Художні засоби у творах письменниці».
3. Виставка збірок Н.Виноградської.
4.Виставка учнівських ілюстрацій до творів.
Форма проведення: Урок з використанням комп’ютерних технологій.
Завдання проекту:
* Сформувати творчі групи дітей.
* Зібрати наочний матеріал, необхідний для якісного й цікавого проведення
уроку.
* Провести заняття на тему «Проектна діяльність».
* Дослідити тему, опрацювати теоретичний матеріал та виконати практичне
завдання.

Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі…
Л.Костенко
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Визначення емоційної готовності до уроку.
Слово вчителя.
Часто у декого з людей складається таке враження, що десь там, далеко, жили чи живуть відомі митці, про яких знає вся Україна – тут же, у малій батьківщині, таких немає. На щастя, у нас скрізь є талановиті неординарні особистості. Наша земля багата талантами, треба тільки їх відкривати для себе, і тоді ще милішим і дорожчим стане рідний куточок землі, де ти народився. Літературна карта Буринщини представлена багатьма іменами. Давайте згадаємо поетів, письменників рідного краю, творчість яких ви вже для себе відкрили.
«Мікрофон».
Учні називають відомих їм літераторів Сумщини й Буринщини (О.Столбіна,
Г.Єлишевича, В.Осадчого, І Житника, Г.Фастівця).
ІІІ.Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя. Прочитайте епіграф уроку. Сьогодні ми доторкнемося душею до поезії нашої землячки Н.Виноградської, з якою зустрічалися в школі, у сільському будинку культури. Ніна Іванівна – член Національної спілки письменників України, заслужений діяч мистецтв, радник глави адміністрації Харківської області, поетеса, ведуча програми Харківського радіомовлення «Зорепад».
Наш урок – це урок-відкриття. До нього ви готувалися завчасно. Отже, кожен має шанс на відкриття. Хтось відкриє для себе цікаві сторінки з біографії поетеси, хтось – нові поезії. Але, сподіваюся, у всіх вас виникне бажання якомога більше дізнатися про життя і творчість нашої землячки. Протягом уроку ви робите записи в зошитах.
Запис у зошитах теми, епіграфа уроку.
«Мозковий штурм»
- Як ви розумієте епіграф уроку?
Інтерактивна вправа «Очікування». (Зерно і колосок)
Учні на аркушах у формі зернин записують свої очікування, «озвучують», додають власні «зернини» до «колоска» на дошці.
Сприймання і засвоєння нових знань.
Представлення проетів.
Група «Біографи» -« Життєвий та творчий шлях поетеси» (Завдання: зібрати розповіді-спогади однокласників Н.Виноградської, опрацювати вступні статті збірок поетеси, систематизувати матеріал, створити презентацію-повідомлення).
Над Сеймом пролягло моє село,
Де тихі верби стережуть левади… -
Саме так пише Н.Виноградська про найрідніші її серцю місця. –
Лелеками злітаємось сюди,
залишивши свої роки і втому.
З криниці вранці випити води,
відчути подих батьківського дому.
Хоча Н.Виноградська народилася в с.Межирічі Лебединського району, та дитячі та юнацькі роки провела в нашому селі Піски на берегах Вижиці та Сейму. Будиночок батьків знаходився на мальовничій вулиці, що зветься Спасівка. Перед вікнами – зелена левада, за городом – колгоспні лани і навпроти дому звабливо хлюпоче Вижлиця. Сім'я Марії Єгорівни та Івана Івановича Маньків була працьовита й співуча.
Батько був знатним пічником: кладе пічку і пісню наспівує. І матір неабиякий голос має ще й сьогодні. Тож засинали сестри Маньки, Віра та Ніна, і просиналися під звуки української пісні. Тому не дивно, що в Пісківській школі їх називали соловейками. А ще з дитинства дівчата писали вірші, жоден концерт ні в школі, ні в сільському будинку культури не проходив без їхньої участі, - згадують односельці. Після школи Ніна навчалася в Харківському політехнічному інституті. Багато років працювала за фахом далеко від рідних місць. У 1979 році переїхала до Харкова, де проживає й нині. Друкуватися почала з 1964 р. в обласних та районних газетах, у колективній збірці поезій «Харків, місто моє», у часописах «Зоря вечорова», «Визвольний шлях», «Березіль». Поетеса - автор збірок «А зорі пахнуть полинами», «Серцекрик», «Сніг молодий», поем «Голодомор», «Помаранчеві дзвони», дитячої збірки «Веселкова Україна». Н.Виноградська – член творчої асоціації літераторів «Слобожанщина».
Вона - ініціатор заснування театру української поезії та музики «Зорепад». Багато працює на Харківському телебаченні та радіо, веде авторську програму «Поетичний зорепад». Ніна Іванівна – голова обласної організації «Конгрес української інтелігенції». Та попри зайнятість митець не пориває зв’язків з рідним краєм, рідною школою, своїми однокласниками:
Мов дівчисько, забуду про втому…
Щасливішої, мабуть, нема,
Після справ повернутись додому.
Група «Літературознавці» - (Завдання: прочитати поезії, визначити тематику творів, підготувати виставку-презентацію книжок, підготувати повідомлення).
Багата та різноманітна тематика творчості поетеси. Перечитавши вірші, визначили такі: любов до батьківського дому, мами, поезії про кохання, спогади про однокласників, вірші про суспільне життя, політику.
Любов до рідного краю безмежна. Багато віршів письменниця присвятила саме рідному селу, річці свого дитинства. У багатьох поезіях звучить думка про те, що для кожної людини наймиліша й найкраща та земля, на якій вона народилася й виросла. До таких віршів належать «Над Сеймом пролягло моє село…», «Моя земля, мій рідний край», «В моїм селі», «Лист додому».
Над Сеймом пролягло моє село,
Де тихі верби стережуть левади.
Ще в давнині віків воно жило,
Цвіло садами, хатами до ладу.
Колись далекі пращури мої
Під зорями чекали тут коханих.
В Сеймищі їм співали солов'ї,
Вони стрічали ранки в росах п'яних.
А понад Сеймом в кожному дворі
Звили лелеки гнізда-обереги.
А лелечата – радість дітворі…
І це село було для нас ковчегом.
Лелеками злітаємось сюди,
Залишивши свої роки і втому.
З криниці вранці випити води,
Відчути подих батьківського дому…
(Збірка «Сніг молодий»)
Особливе місце в творчості Н.Виноградської займає любов до матері. Жінка вдячна їй не лише за те, що навчила любити рідний край, чудову материнську мову, природу, людей і життя. Де б не була, завжди перед нею материнські ласкаві очі. Їй, матері, присвячені поезії «У мами», «І чорнобривці, і тюльпани», «Розцвітає черешня у нашім саду…», «А мама в дітях молода».
І чорнобривці, і тюльпани
Цвітуть у маминім саду.
Із електрички ранком раннім
Я знов до матері іду.
Несу я їй м'яку хлібину,
Пакет кефіру, молока.
Вона чекає на дитину,
Якій вже більше сорока.
І поцілує, і пожурить,
Спита про внуків, помовчить.
Подасть борщу, нарве цибулі
І житии правильно повчить.
…А у неділю йде до церкви
Молитись за дітей своїх…
А я – у місто, як присмеркне.
А мама знов одна в селі.
(Збірка «А зорі пахнуть полинами…)»
Інтимна лірика – особлива сторінка творчості Н.Виноградської. Вразливість її натури, щирість і чистота почуттів тут виявились настільки сильно, що найпростішими, звичайними словами поетесі вдалося виразити найпотаємніше.
Прикладами інтимної лірики є поезії «Я дуже щаслива, що ти в мене є…», «Я люблю», «Я мов беззахисна рабиня», «Невідправлені листи».
Хоч за вікном снігів завія,
А в серці повінь весняна.
Збулась моя жіноча мрія –
І відтепер я не одна.
Летять сполохані сніжинки,
І знов у долі рік новий.
У хаті запах материнки,
Зі степу – вітер степовий.
Зима-царівна в білі шатии
Вдягнула наш вишневий сад.
Тобі назустріч вийду з хати –
Нас повінчає снігопад.
(Збірка «Сніг молодий»)
У вірші «Я з вікна виглядати боюсь…» поетеса розмірковує про свою літературну й громадську позицію, про ту ношу, яку взяла на свої жіночі плечі. Вона з самого початку свого шляху в літературі була свідома свого покликання. Також до суспільно-політичної тематики належать такі твори: «Впаду лицем у росяну траву», «Україні», «Заробітчанам».
Митця хвилюють проблеми Батьківщини, її національного відродження історичної пам’яті.
Любов до рідної землі, яка відчувається в кожному з творів, любов до людей, які живуть на цій землі, - постійна й основна тема творчості поетеси. Саме своїм землякам та друзям Н.Виноградська присвятила вірші «Іспанський сонячний фламенко», «У старої Ганнусі в городі калина», «Де ви, друзі…»
Де ви, друзі шкільні із ясного дитинства?
По світах розлетілись чужих і далеких.
Біля школи наш сад постарів, зажурився,
І новее вже гніздо збудували лелеки.
Понад Сеймом ростуть молоді верболози.
Візьмем човен, по річці удвох попливем.
У Сеймищі часник і зозулині сльози,
І дзвіночки конвалій… Додому нарвем.
Ви приїдьте на Сумщину в ясну годину.
Ми на Супісок підем, посидим у гаї.
Із собою візьміть всю велику родину,
Хай побачать, в якому ми виросли краї!
Тема подій 1932-1933 рр., розповіді матері , односельчан про трагедію народу спонукали авторку написати поему «Голодомор».
Отже, тематика творчості письменниці багата й різноманітна. Поетеса показує життя в свіжих і теплих тонах, аби врятувати, аби вберегти, аби застерегти від помилок, аби вказати шлях. Тому читаючи поезію нашої землячки, відчуваєш це серцем, розумієш тонку натуру митця.
Група «Літературні критики» - (Завдання: проаналізувати художні засоби, використані автором).
Поетична мова Н.Виноградської відображає її світобачення, як автора, який вносить у подію сценічну виразність конкретних картин, відчуття світла, кольору, простору, звуку. Віршам властива глибока афористичність.Роздуми про вічне, про славу й владу призводять до незаперечних висновків: кожна людина залишить на землі слід. Її пам'ятатимуть, отже, вона повинна бути красивою, достойною. Поезії властива афористичність:«В його руці лежить моя рука» («Епістолярний стиль»), «Та мрія знов розправить крила» («Ще не закінчилось нічого»), «Неначе шкура у змії, сповзла з очей моїх полуда» («Неначе шкіра…»), «Моя земля – мій рідний дім і пісня» («Моя земля»), «Любов убити – найстрашніший гріх» («Серцекрик»).
Довершеності поетичним рядкам надають образи-символи свічки, зорі, лелечого гнізда, сузір’я Ковша.
У творах помітні щедрі розписи порівнянь, які роблять мову гнучкою та барвистою: «гілки затремтіли, як руки», «а на траві роса, як сльози», «Без тебе мить, о мій єдиний, неначе дня ріка тече».
Вірші багаті на епітети: вітри щасливі, синє небо, думки ліниві, ласкаві руки; присутня й гіпербола: «в її очах закохані світи», «і прогриміли всі громи», «сплять тумани», «сонце ранок викує і над землею встане».
Метафори доповнюють текст, роблять його світлим промінчиком. У поезіях це не просто метафори, це конкретні переживання: «доля засміється дзвінко», «яблука доспілі пахнуть вечорово», «і спросоння будить шум осик», «упали в долю радісні хвилини», «в прозоре вікно душі влітають птахи надії», «під матусині вікна підкралась журба».
Вірші Н.Виноградської особливо хвилюють, торкаються найніжніших струн душі. Кожен рядок віршів пройнятий чуйністю, теплом, саме це, на нашу думку, приваблює читачів.
Група «Артисти» - (Завдання: вивчити інструментальну п’єсу (бандура) для супроводу художнього читання поезії, створити ілюстрації до віршів, які найбільше вразили, підібрати назви з поезій, вивчити напам'ять поезії).
Корекційно-рефлексивний етап.
Рольова гра «Інтерв'ю навпаки». Запитання від 1-ої особи (автора).
Рефлексія.
СР – скласти асоціативний кущ;
ДР – скласти сенкан «Поезія»;
ВР – скласти міні-твір «Поезія – це завжди неповторність».
«Незакінчене речення».
Продовжте речення: «На мою думку, поезія Н.Виноградської…» і пов’яжіть відповідь із своєю «зернинкою» на «колоску» та епіграфом уроку.
Оцінювання й мотивація навчальних досягнень.
Слово вчителя.
Подяка за співпрацю на уроці. Хай поезія нашої землячки завжди буде з вами.
Лелеками злітайтеся сюди,
Залишивши свої роки і втому
З криниці вранці випити води,
Відчути подих батьківського дому…

Автор: 

Бойко Віра Петрівна, учитель української мови та літератури Пісківської ЗОШ І-ІІІ ст.Буринського р-ну Сумської обл.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі