Дитяча гра — це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання. Мати дитинство — це передусім мати право на розвиток власної ігрової діяльності, яка є важливою складовою дитячої субкультури. Водночас гра є могутнім виховним засобом, у ній, за словами К. Ушинського, реалізується потреба людської природи. У системі навчання і виховання дошкільників активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, які розвивають спостережливість, уяву, пам'ять, мислення, мовлення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах, максимально задіюють інтелектуальний потенціал у пізнанні світу і себе.
Логічне мислення формується на основі образного і є вищою стадією розвитку дитячого мислення. Досягнення цієї стадії - тривалий і складний процес, тому що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не тільки високої активності розумової діяльності, але й узагальнених знань про загальні й істотні ознаки предметів й явищ дійсності, які закріплені в словах. Не слід чекати, коли дитині здійсниться 14 років і він досягне стадії формально - логічних операцій, коли його мислення здобуває риси, характерні для розумової діяльності дорослих. Починати розвиток логічного мислення треба в дошкільному дитинстві.
Але навіщо логіка маленькій дитині, дошкільникові? Справа в тому, що на кожному віковому етапі створюється як би певний «поверх», на якому формуються психічні функції, важливі для переходу наступному етапу. Таким чином, навички, уміння, придбані в дошкільний період, будуть служити фундаментом для одержання знань і розвитку здатностей у більше старшому віці - у школі. І найважливішим серед цих навичок є навичка логічного мислення, здатність «діяти в розумі». Дитині, що не опанувала прийомами логічного мислення, сутужніше буде даватися навчання - рішення завдань, виконання вправ зажадають більших витрат часу й сил. У результаті може постраждати здоров'я дитини, ослабне, а те й зовсім згасне інтерес до навчання. Опанувавши логічними операціями, дитина стане більше уважним, навчиться мислити ясно й чітко, зуміє в потрібний момент сконцентруватися на суті проблеми, переконати інших у своїй правоті. Учитися полегшає, а виходить, і процес навчання, і саме шкільне життя будуть приносити радість і задоволення.
Логічні прийоми - порівняння, синтез, аналіз, класифікація, доказ й інші - застосовуються у всіх видах діяльності. Їх використовують починаючи з першого класу для рішення завдань, вироблення правильних умовиводів. Знання логіки сприяє культурному й інтелектуальному розвитку особистості. Новітні погляди на процес формування психологічного світу дитини, як відомо, ґрунтуються на теорії О. Запорожця щодо самоцінності дошкільного дитинства. А це означає: основний шлях розвитку малюка на цьому етапі — збагачення і наповнення його діяльності найбільш значущими формами та способами. Вирішального значення набуває формування в дошкільнят активного пізнавального ставлення до навколишньої дійсності, вміння орієнтуватись у розмаїтті предметів і явищ, здатності довільно регулювати власну пізнавальну діяльність. Це і є ті внутрішні передумови, які забезпечують продуктивність розумової діяльності дитини, визначають легкість і швидкість засвоєння нової інформації, здатність до її творчого використання у житті.
Ми маємо сформувати в наших вихованців уміння міркувати, орієнтуватися в усьому, що їх оточує, належно оцінювати життєві ситуації, приймати самостійні рішення, аргументувати свої міркування, помічати і розкривати причинно-наслідкові зв'язки в довкіллі. Відтак, набагато важливіше не просто дати дітям певні знання, сформувати відповідні навички, а й прищепити їм основи особистості. Тому головний напрямок — це розвиток логічного мислення дітей під час ознайомлення з навколишнім світом у всіх його взаємозв'язках і залежностях.
Розвиток логічного мислення – це дуже важливий та необхідний процес мислення, при якому людина використовує логічні конструкції та готові поняття. Необхідно відмітити, що логічне мислення та уява лежать в основі практичних винаходів, які створило людство. Можна навіть сказати, що логічне мислення – це основа геніальності.
Логічне мислення – це вміння оперувати абстрактними поняттями, це кероване мислення, мислення шляхом міркувань, суворої відповідності законам логіки, бездоганна побудова причинно-наслідкових зв’язків. Зокрема, уміння проводити такі найпростіші логічні операції, як визначення понять (дефініція), порівняння, узагальнення, класифікація, судження, доказ.
Чому важливе логічне мислення? Тому, що воно приводить до правильного рішення без допомоги інтуїції та досвіду. Роблячи помилки та навчаючись на них, ми опановуємо правила логічного мислення й користуємось ними щодня. Це так звана інтуїтивна логіка, неусвідомлене використання законів логіки, або те що називають, природним здоровим глуздом.
Альтернативами логічного мислення є такі види мислення як хаотичне, непослідовне, почуттєве, предметне, імпульсивне.
Взагалі розвиток логічного мислення проходить три етапи:
1. Наочно-дієве, тобто дитина мислить через дію,
2. Наочно-образне, тобто дитина діє за допомогою образів,
3. Словесно-логічне, тобто дитина мислить за допомогою розуму.
Важливим моментом в формуванні логічного мислення малюків є навчання дітей операцій логічного мислення: аналіз та синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація, змістовне співвідношення т.д.
Аналіз – логічний прийом, метод дослідження, розкладання предметів на складові частини, кожна з яких потім окремо досліджується для того, щоб виділені елементи поєднати за допомогою синтезу в ціле, збагачене новими знаннями.
Синтез– поєднання окремих частин в єдине ціле на підставі збагачення знань в процесі аналізу.
Порівняння– особливий спосіб мислення, спрямований на виявлення ознак подібностей та відмінностей між предметами та явищами. Під час навчання порівняння дитина повинна оволодіти такими вміннями:
1. Виділяти ознаки об’єкта на підставі співставлення його з іншим об’єктом;
2. Визначати спільні та відмінні ознаки порівнювальних об’єктів;
3. Відокремлювати важливі та неважливі ознаки об’єкта.
Узагальнення – вміння знаходити суттєві ознаки об’єкта, відокремлювати важливі властивості та ознаки від несуттєвих, об’єднювати предмети за загальними суттєвими ознаками.
Класифікація – вміння подумки поділяти предмети на класи за їхніми найсуттєвішими ознаками. Навчаючи дитину класифікації можна формувати такі вміння:
1. Співвідносити конкретний об’єкт із заданим дорослим класом і навпаки, конкретизувати задане дорослим поняття через окремі дії порівняння;
2. Групувати об’єкти на підставі самостійно знайдених ознак і позначити утворену групу словом (дії узагальнення та позначення);
3. Розподіляти об’єкти за класами (дії класифікації).
Систематизація – приведення до системи, розміщення об’єктів за певним порядком, встановлення певної послідовності.
Серіація – впорядкування предметів за ступенем інтенсивності однієї чи кількох ознак.
Розвиток логічного мислення процес довготривалий. Кінцеве становлення відбувається в початковій школі. Проте нам, дорослим, необхідно вже з молодшого дошкільного віку розвивати основи логічного мислення, щоб в майбутньому у дитини не було проблем з навчанням, щоб вона із задоволенням відвідувала уроки та була успішною.
Кожному віковому періоду життя дитини відповідає особливий тип діяльності, який визначає виникнення і розвиток головних психічних новоутворень даного віку. Для дошкільного віку характерною є гра, при виконанні якої дитина засвоює основи теоретичної свідомості і мислення людей. Дослідження переконливо показали, що розвиток пізнавальних процесів та логічного мислення найбільш активно відбувається у процесі провідної діяльності дошкільнят, якою є для них гра.
В різних вікових періодах напрямок роботи в формуванні та розвитку задатків логічного мислення різний, розглянемо кожен з них:
В молодшій групі, коли дитині 2,5 – 3,5 роки, можна задавати такі питання: «Порівняй на картинці м’ячики. Який великий, а який – маленький?», «Подивись на картинці: яка морквинка у зайчика, товста чи тонка? Який будинок – великий чи малий?, у кого багато кульок, а в кого мало?». Подібні питання доцільно використовувати і в повсякденному житті : на прогулянці, вдома, під час гри, ручної праці, конструювання.
Також можна пропонувати прості логічні таблиці. Вони представляють собою «полички», на яких лежать по два предмети, при цьому одна поличка заповнена, а на іншій не вистачає певного предмету, треба уважно роздивитись предмети на поличках та визначити, чого не вистачає. В подальшому в даних таблицях змінюється розміщення предметів, їх колір, форма, може збільшитись кількість самих предметів.
Також важливим в цьому віці є узагальнення слів-предметів, називати поняття. Узагальнювати можна за кольором, формою розміром, т.д. При цьому спочатку звертається увага на узагальнення за певною ознакою, при затрудненні з відповіддю, вводяться допоміжні запитання, що підштовхують малюка до правильного вибору відповіді. Дитина повинна зрозуміти, що предмети не тільки відрізняються один від одного, але мають і спільні ознаки. Для того щоб навчити дитину називати поняття, використовують карточки із зображенням знайомих дитині предметів (посуд, тварини, іграшки і т.д.), при показі того чи іншого зображення необхідно називати узагальнюючу назву предмета, спонукати дитину до відповіді. Це робиться для того щоб пізніше дитина могла пояснити, чому тей чи інший предмет зайвий в тій чи іншій логічній таблиці.
Як тільки дитина навчиться один за одним виділяти та визначати кожен предмет, вводять завдання на класифікацію. Вони завжди супроводжуються практичними діями. Дітям пропонують розподілити предмети або за кольором, або формою, або за ін. ознаками (розмір, приналежність до певної групи : фрукти або овочі, тварини – дикі або свійські, місце розташування – на дереві під деревом), на дві групи. Наприклад: жовті та червоні кубики, необхідно розкласти на два столики – на один тільки жовті, на інший тільки червоні. Малюк повинен не просто їх розкласти, але й дати обґрунтовану відповідь, чому саме так (тому що це червоні, а це жовті).
Коли дитина стане старше (3,5-4,5р.) завдання, направлені на розвиток задатків логічного мислення, ускладнюються. Тепер він самостійно вибирає картинки для класифікації. При цьому необхідно щоб дитина пояснювала свої дії, для того щоб надалі, це ще глибше заклалося в пам’яті. Надалі така необхідність відпадає, а дитина впевнено буде групувати предмети відповідно до узагальнюючих назв.
Логічні таблиці в цьому віці також можна ускладнювати. Тут можна давати вже 6 предметів, а для більш підготованих дітей до 9.
Також дуже важливо для успішного розвитку основ логічного мислення ознайомити дитину з поняттями раніше-пізніше. Пропонувати елементарні картки без певного сюжету. Наприклад: малюк-школяр-доросла людина-дідусь, при цьому пропонують дитині дати відповідь, яка картинка повинна йти першою, а які за нею.
В старшому дошкільному віці (4,5-5,5) кількість картинок збільшується до 5-6, з’являються серії сюжетних картинок.
В тому випадку, коли дорослий цілеспрямовано займається з дитиною в молодшому дошкільному віці, дає багато вправ, які потребують порівняння, групування, узагальнення в одне за певною ознакою та ін., створюється хороша база знань та вміння для виконання більш складних завдань, які в свою чергу продовжують розвивати задатки логічного мислення.
В 5-6,5 річному віці, при відповідній попередній підготовці, діти вже самостійно класифікують предмети в декілька груп, самостійно визначають признаки класифікації, вміють пояснити свій вибір. Вони можуть проводити узагальнення: дати назву картинці, порівняти та визначити зайві. Наприклад в завданні: «Придумайте назву для картинок – футболка, сорочка, плаття, шуба», дитина вибере та видалить зайву картинку – шуба, тому що це зимовий одяг, а інші предмети відносяться до літнього. Також діти продовжують закономірності, проте кількість змінних елементів збільшується, наприклад чергування буде не тільки за кольором, але й за формою та розміром одночасно. Логічні таблиці в даному віці вже складаються з 9 елементів, один з яких необхідно домалювати (квадра-квадрат замальований, коло-коло замальоване, трикутник - ?, т.д.). Також дитині пропонуються до складання пазли, зменшується їх розмір, але збільшується кількість частинок. Також можна використовувати завдання та вправи зі спеціальних посібників з розвитку логічного мислення та способів узагальнення.
Наприкінці дошкільного віку дитина вже може оволодіти такими вміннями, необхідними для здійснення систематизації:
• знаходити закономірності розміщення об’єктів за однією ознакою і розташовувати в одному ряді;
• упорядковувати об’єкти, розміщені в ряді за принципами випадковості;
• знаходити закономірність у розташуванні об’єктів, впорядкованих за двома чи більше ознаками та розміщені у матриці.

Предмети: Математика

Класи: Дошкільне виховання