Користувацький вхід

сценарій свята для дітей середнього та старшого дошкільного віку "Дивинки з бабусиної скриньки"

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

«Дивинки з бабусиної скриньки»

Зала прикрашена вишиваними рушниками, віночками.
З одного боку ширма – віконце (зачинене) й лава, застелена рядниною; з іншого боку розмальована скриня.
Звучить музика. До зали заходить Бабуся (вихователька).

Бабуся. Добрий день, мої малята чепурненькі,
І біляві, і чорняві, і руденькі,
І великі, і маленькі,
І вертляві, і тихенькі!
Радо вас я тут вітаю,
Всім здоров′ячка бажаю.
Люблю рідну Україну,
Край наш веселковий,
Люблю нашу мелодійну
Українську мову.
Люблю наших діточок,
Українців зроду,
І шаную добре слово
Нашого народу.
У віконці з′являється Петрусь (лялька бі – ба – бо, одягнений стильно).
Петрусь. Агов, Бабусю, Бабусю,
Це я, твій Петрусик!
У гості до тебе заскочив
І казку послухати хочу.

Бабуся. Петрику,а чому ти не привітався, як слід?

Петрусь. Привіт, Бабусенько, привіт
Ось який я «перець» новомодний,
Вітаюсь по – сучасному сьогодні.
І «прикид» у мене крутий,
О – ба – на, я українець новий!

Бабуся (здивовано). Я тебе не зрозуміла – де ти слів таких набрався? Якось дивно ти зі мною привітався.

Петрусь. Бабусю, ти що – не дивишся кіно? Якщо телевізор подовгу дивитися, усіх цих словечок можна навчитися.

Бабуся. То треба ж дивитись не все підряд,
А добре й цікаве для вас, малят.
А щоб розумним бути, книжки треба читати
Та мову свою власну ретельно пильнувати.

Петрусь. Гаразд, я зараз виправлю помилку свою
І чемно привітаюсь – бабусю ж я люблю.

Петрусь ховається. Чути стукіт. Бабуся підходить до віконця.
Бабуся. Хто ж там стукає до хати?

Петрусь. Добридень, дорога бабусю!
Це я, онучок твій, Петрусик,
Прийшов до тебе гостювати.

Бабуся. Який ти, онучку мій,
Гарний та чемний,
Вітаєшся лагідно,
Любо, приємно!
Запам′ятай: «Добре слово
Краще за пряник медовий»

Петрик. Ой, Бабусю, як ти цікаво говориш!

Бабуся. Це не я, а народ наш такі прислів′я склав, і в них він усю мудрість свою зібрав. Ось послухай: «Народ скаже, як зав′яже» - це ще одне прислів′я народне. А ти, хлопче, мовчиш чомусь. Сам хоч якісь прислів′я знаєш? Пригадай. Мабуть, нічого не знаєш, ай – ай – ай.

Петрусь. Бабусю, дай подумати, не заважай. Я думаю, думаю , зачекай. О, згадав! «Якщо ви й досі виварюєте, то ми йдемо до вас. Спробуйте пральний порошок «АС»!»

Бабуся. Тож не прислів′я, а реклама телевізійна. Прислів′я – це стислий, мудрий вислів, який зберігає в собі досвід усього народу.

Петрусь. На жаль, нічого мудрого
Не можу пригадати.
Напевно, доведеться
До зали нам звертатись.
Любі діти, підкажіть
І прислів′я розкажіть.

Діти. «Приємне кожне слово – цвіте, як сад у мові»

«На світі все минається, а добре слово лишається»

«Зі слова починається людина, із мови починається країна»

«Рідна мова – чарівниця, душі народної скарбниця»

Петрусь. Я теж пригадав прислів′я: «Рідна мова – наче пісня солов′я».

Бабуся. І справді, якщо поєднати музику і слово, то вийде мелодійна співаночка чудова. Отож, Петрусю, послухай про мову дитячі пісні.

Виконується українська пісня

Бабуся. Петрусю, я знаю, що ти любиш смішні історії розповідати і дітей розважати.

Петрусь. Так, я смішинок безліч знаю. Ось послухай мій вірш – смішинку й відпочинь хвилинку.

Думали, що порося
Біля хати сіло.
А впізнали Петруся,
Як потерли милом.

Бабуся (сміється). Ну й насмішив мене, розвеселив. Ти влучно розказав, гарно пожартував. А ви, діти, веселики – смішинки знаєте? Українські жарти полюбляєте?

Діти розповідають вірші – смішинки українських авторів
*******************
Ой, болить у мене зуб,
Бо не хоче їсти суп.
Хоче меду, хоче грушки,
Хоче теплої пампушки.
А як ще дасте сметани –
Вмить боліти перестане.
*********************
- Чого ти плачеш, любий синку?
- Забив об лавку вчора спинку...
- Чому ж не виплакався вчора?
Синок, насупивши чоло,
Говорить матері:
- Бо вчора нікого вдома не було...
********************
В трамваї переповненім
Сашко з м’ячем сидить,
А біля нього згорблений
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
- Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому?
Як старших поважать?
- Та вчать, - Сашко відказує.
Але оце якраз
Розпочались канікули –
Ніхто не учить нас.

Петрусь. Наші хлопчики й дівчатка залюбки жартують,
І на сміх вони завзяті, й весело танцюють.

Бабуся. Швидше в коло всі ставайте –
І танок розпочинайте.

Виконується «Український танок»

Петрусь. Потанцювали, а тепер – «Бебі, гуд бай!», і кожен на своє місце сідай.

Бабуся. А чого це ти чужі слова вставляєш,
Коли українською розмовляєш?
Вони нашій мові не підходять,
Лиш засмучують її та шкодять.
Для англійців рідна – їхня англійська,
Наша ж рідна мова – українська.
В ній слів чемності чудових є багато,
Розуміють їх і знають всі малята.

Діти розповідають вірші про чемність
****************
«Доброго ранку!»
Мовлю за звичаєм.
Доброго ранку
Кожному зичу я.
«Доброго дня вам!»-
Людям бажаю.
«Вечором добрим»
Стрічних вітаю.
І посміхаються
У відповідь люди,-
Добрі слова ж, бо
Для кожного любі.
*******************
Сію дитині в серденько ласку.
Сійся-родися ніжне, будь ласка,
Вдячне спасибі, вибач тремтливе.
Слово у серці – як зернятко ниві.
********************
Стала рано я на ганок
І сказала: - Добрий ранок!
Сонцю, полю і травичці,
Добрим людям, тихій річці...
Добрий ранок, світе мій,
Мирний, чистий, голубий.

Бабуся. Дякую вам, діти, за такі чудові вірші, пісні, прислів′я. Бачу, що ви вивчаєте та поважаєте нашу українську мову. І за це я приготувала для вас смачненький подаруночок. Частуйтеся, малята, смачненьким та не забувайте дякувати гарненько.

Бабуся. А тепер прощавайте, дітки, прощавайте й мою розповідь запам′ятайте.

Петрусь. До побачення, друзі! Нашій зустрічі кінець, а хто слухав – молодець!

Автор: 

Смородіна Вікторія Вікторівна, вихователь ДНЗ № 2 "Ромашка", місто Фастів

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі