Користувацький вхід

Використання листів опорних сигналів на уроках географії та природознавства

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Матеріал можна використати як методику створення опорних схем і конспектів до уроків з географії та природознавства.

Ми живемо в державі, що стрімко розвивається. Показником такого розвитку стає перехід від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, а також участь у глобалізаційних процесах. Коли мова йде про глобалізацію, то мається на увазі, в першу чергу, зближення народів, націй, формування єдиного інформаційного простору, економічного поля. Але тільки та держава посяде гідне місце в цьому процесі, яка буде ефективно працювати за новими технологіями, яка спроможна забезпечити гідний розвиток особистості кожного її громадянина. Все це і багато іншого викреслюють головне завдання - розвиток освіти і науки в суспільстві.
Освіта XXI століття — це освіта для людини. Її стрижень - виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання, для творчого розв’язання проблем, яка прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
Особливим завданням учителя географії в сучасному освітньому процесі є завдання розвивати пізнавальний інтерес у школяра, сприяти створенню в його уяві цілісних образів географічних об'єктів і явищ, допомогти зрозуміти географічні проблеми сучасного суспільства та їх причинний характер, формувати ставлення до нашої планети як до спільного дому, почуття дбайливого господаря, патріота.
Є багато форм і методів викладання курсу географії в школі. Одним з ефективних методів є використання методики опорних схем і конспектів.
Великий вклад в розробку методики використання схем вніс Микола Миколайович Баранський, який підкреслював, що схеми навчають виділяти головне і основне, та привчають відшукувати і встановлювати логічні зв’язки, значно допомагають учням засвоювати урок.
У наш час одним з ефективних методів є використання методики опорних схем і конспектів, яку розробив педагог – новатор Шаталов Віктор Федорович. Багато навчально – методичних посібників для учнів , абітурієнтів, студентів та вчителів створили Коберник Сергій Григорович, заслужений вчитель України, та вчитель – методист Коваленко Роман Романович.
Опорні схеми повинні являти собою прості, зрозумілі наочні схеми навчального матеріалу.
В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними, наведені приклади географічних назв.
Опорні схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності. При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів учбової діяльності.
Структурно-логічні схеми – це плани-конспекти, за допомогою яких учень «включає» різноманітні аналізатори пам′яті.
В. А. Жучкевіч (білоруський науковець – географ) пише, що схема спрощено відображає і саме явище і зв'язки між його окремими сторонами. Звільняючи наше сприйняття від другорядних деталей, схема допомагає краще зрозуміти головне, усвідомити те, на що іноді потрібно багато сторінок тексту.
Схематична наочність є засобом відображення причинно-наслідкових зв'язків у навчальному матеріалі, узагальнення та систематизації знань.
В Україні останнім часом накопичено позитивний досвід застосування різноманітних засобів схематичної наочності в процесі навчання географії.
У своїй діяльності вчитель може використовувати різні форми схем у вигляді:
- листів опорних сигналів,
- структурно-логічних схем,
- опорно-узагальнюючих схем, тощо.

В першу чергу, опорні схеми використовуються для виділення істотних ознак поняття. У цьому випадку робота вчителя розпочинається:
- відбором навчального матеріалу для роботи з учнями над пошуком ознак конкретного поняття,
- аналізом ознак об'єктів чи явищ природи, що пов'язані з цим поняттям,
- сортуванням істотних і не істотних ознак,
- їх узагальненням (додаток № 1).
В процесі осмислення істотних ознак поняття, відбувається локальне узагальнення зміста поняття що виражається у його визначенні. Після цього вчитель вводить термін у систему географічних понять (міжпонятійне узагальнення) і відпрацьовується вільне оперування ним у різних навчальних і життєвих ситуаціях (додаток № 2).
Опорно-інформаційні схеми (ОІС) розглядають як різновид схематичної наочності. Під цим розуміємо схематичне зображення певної частини теоретичного матеріалу з виділеними логічно-дидактичними зв'язками, між його елементами в уявній формі та визначаємо її як сукупність наукових понять, їхніх властивостей, ознак, відповідних фактів разом з взаємозв'язками та залежностями.
ОІС це своєрідний географічний конспект, в якому структурно подається найістотніша інформація з конкретної теми або розділу.
Де : - опорність характеризується тим, що учні в зошиті після вивчення нового матеріалу мають складений у логічній послідовності з використанням умовних позначень і скорочень конспект, за допомогою якого вони швидко повторюють і пригадують все, що розглядалось на уроці (додаток № 3);
- інформаційність означає, що дана схема виступає носієм певної частини навчальної інформації з конкретного питання, причому інформація міститься не лише безпосередньо в графічному конспекті, але й у наведених посиланнях географічних знань, а саме: текст підручника, малюнки, карти атласу, додатки.
- схематичність відповідно окреслює наявні зв'язки і залежності та відображає послідовність вивчення матеріалу.
Відомо, що систематизація знань з будь-якої дисципліни це насамперед систематизація основних понять з їх характеристиками, фактичними відомостями і наявними взаємозв'язками. Деякі теми, в процесі вивчення яких розглядаються багато складних понять, структуруються у вигляді окремих блоків. Кожен блок містить інформацію з конкретного питання теми або розділу (додаток № 4).
Стосунки, що складаються між вчителем і класним колективом, а також між учителем та окремим учнем, визначаються сприйняттям і розумінням учнями опорних схем. Виклад нової теми, розбір її окремих пунктів, закріплення, все це визначається умінням учителя правильно подати матеріал через отриману схему, що викликає увагу і довіру до вчителя з боку учня.
На своїх уроках учитель використовує різновиди схематичної наочності за охопленням конкретної теми або розділу.
При вивченні нової теми з учнями можна скласти у логічній послідовності з використанням умовних позначень і скорочень конспект, за допомогою якого вони швидко повторюють і пригадують все, що розглядають на уроці (додаток № 5).
Структурно-логічна схема - це графічна система логічно-дидактичних зв'язків між елементами навчального матеріалу з указівкою напрямку взаємозв'язків (використовуючи методичні пояснювальні тексти). У СЛС інформація представляється стисло, але включає все необхідне і головне.
Функції СЛС: установочна, узагальнююча, активізуюча, а також функції закріплення та наочності.
СЛС поділяються на такі види:
- висвітлення окремих питань;
- висвітлення теми, міжпредметних зв’язків тощо .

Якщо тема або розділ охоплюють велику кількість понять, термінів, то їх розбивають на окремі блоки і подаються у вигляді окремих схем, таблиць або картосхем, які разом дають загальне уявлення про об'єкт вивчення (додаток № 6).
Картосхе́ма - спрощена карта, на якій немає картографічної сітки (системи меридіанів і паралелей). Дає загальне уявлення про зображуване явище. Може нести якусь одну інформацію, формуючи просторове уявлення якогось поняття, групи понять, теми, розділу.
На уроках застосування набутих знань на практиці, тобто уроках закріплення та формування вмінь і навичок учнів, можна запропонувати через використання опорних схем і картосхем учням відтворити знання з тієї чи іншої теми, де із загальної, цілісної схеми забираються окремі блоки.
Ці блоки пропонується відтворити, таким чином стимулюється логічне мислення учнів, формуються вміння уявляти об'єкт, в решті-решт йде процес становлення наукового світогляду про світ та його компоненти, розвиток суспільства та його складових (додаток № 7, 7а).
Так відбувається перехід від окремих причинно-наслідкових зв'язків до загальних закономірностей [2, с. 5].
За допомогою опорних схем здійснюється контроль знань учнів.
Освітнє значення цього процесу полягає в тому, що і вчитель, і учень дістають якісну характеристику засвоєння навчального матеріалу. Це дозволяє вчителю критично оцінювати свою діяльність, внести зміни у методи роботи, відшукати індивідуальний підхід до своїх учнів. Кожен учень теж виробляє ставлення до оцінювання знань учителем. Думка товаришів, батьків про його шкільні успіхи та невдачі йому не байдужа. Не байдужим виявляється і форма контролю, та оцінювання.
Самостійна робота може пропонуватися учням і для поточної перевірки у процесі вивчення великої за кількістю годин теми. Вона відрізняється від практичної тим, що при її виконанні учні не звертаються за допомогою до вчителя, а працюють самостійно, спираючись на вже відпрацьовані алгоритми. Вчитель контролює правильність виконання роботи і виставляє оцінку. Ці роботи узагальнюють вміння та навички і закріплюють їх. При цьому учні користуються структурно-логічними схемами (СЛС), опорно-ілюстрованими схемами (ОІС), картосхемами (КС) та завданнями, що є у підручнику та робочих зошитах. За їх відсутністю самостійно розробляються завдання для контрольної роботи (додаток № 8).Ці завдання можуть бути груповими або індивідуальними відповідно до здібностей окремих учнів або груп.
Структурно-логічні схеми, ОІС і КС також можна використовувати при заліку. На підготовку відповіді учню надається 20-40 секунд, аби він знайшов відповідну схему та почав відповідати. Схема слугує йому опорним сигналом для відновлення змісту відповіді. Щоб не перевантажувати учнів кількістю запитань, вони зводяться до одного. Коли учень знає навчальний матеріал, він одразу починає відповідати. Коли ні, вчитель надає йому можливість здати залік на наступному уроці або в позаурочний час, але в цьому разі кількість запитань збільшує. Такі умови спонукають учнів краще готуватися до заліку, уважніше працювати на попередніх уроках.
Вчитель широко використовує у своїй діяльності підручник, його самостійні роботи, які розраховані на закріплення якоїсь смислової частини великого за обсягом тексту та загального аналізу схем, малюнків і текстів. Вони складаються із узагальнюючої структурно логічної схеми (СЛС), де є посилання на окремі малюнки та схеми підручника і завдань за окремими мікро блоками СЛС. Ці роботи можна проводити на кількох уроках, поділивши завдання за окремими вивченими параграфами або виконувати повністю під час проведення узагальнюючих уроків. Їх можна також запропоновує і як самостійне домашнє завдання. В усіх випадках вони надають можливість повернутися до вивчення матеріалу на аналітичному рівні (додаток № 9, 9а). Обов'язково першу таку роботу учні виконують під керівництвом учителя який при виконанні такої роботи в класі ділить учнів на окремі групи і диференційовано розділяє завдання по групах. Пояснює, як треба працювати зі структурно-логічними схемами та малюнками і текстами в підручнику. Після цього учні самостійно їх виконують, користуючись змістом параграфа та малюнками, у цей час учитель виступає у ролі консультанта, при необхідності допомагаючи учням у виконанні завдань. Через 10-15 хв. роботи представники кожної групи виступають перед класом з відповідями та висновками щодо своєї роботи. Таким чином повторюється весь вивчений матеріал на аналітичному рівні. Після обговорення вчитель узагальнює результати роботи, підбиває підсумки і виставляє оцінки. Оцінки виставляє як усій групі, так і окремим учням, що виступали. Такий підхід дає учням формувати уміння та навички, необхідні при виконанні такої роботи. При виконанні наступних робіт вони можуть працювати самотужки як на уроці, так і дома.
Практичні завдання підручника також передбачають роботи з контурною картою, атласом, статистичними матеріалами і мають описовий характер. При роботі з картами атласу та контурними картами основне завдання, яке виконує вчитель , - це формування в учнів умінь читати та аналізувати різні за змістом географічні карти й правильно та охайно заповнювати контурні карти, чим виховує культуру праці.
Деякі завдання, блоки не розраховані на виконання завдання всіма учнями класу, а тільки для бажаючих за окремим темами. Цим формується творча діяльність та творчий підхід до вивчення тем І виконує принцип диференціації у навчально-виховному процесі у географії [5,с.20].
Відомо, що розв'язання кросвордів -- це цікава і корисна справа. На уроках їх використовують для закріплення матеріалу, повторення. Іноді їх можна використати на одному з перших уроків теми, навмисне добравши такі слова, які учням ще невідомі. Це є поштовхом для подальшої роботи, а наприкінці уроку учні вже самі з нетерпінням підказують, яке слово треба вписати у порожні клітинки.
Наступний крок - це складання кросвордів самими учнями. Можна написати на дошці слова, що являють собою поняття або номенклатуру за вивченою темою. Учням пропонується скласти слова у відповідному порядку, звернувши їхню увагу на те, що намалювати клітинки і записати у них літери це не все, треба правильно до кожного слова оставити запитання. І тоді починається цікава робота, яку діти виконують з задоволенням. Найвищий бал отримують ті, хто, склавши кросворд з запитаннями, оформляють його у вигляді завдання для інших учнів. Учні можуть виконувати роботу парами, коли один працює над змістом, а другий над оформленням. Частіше складається так, що над змістом працює сильніший учень, а над оформленням слабший. Так учитель зацікавлює учнів самих займатися схемоутворюючими вправами. Наприклад, робота вчителя над вихованням в учнів бережного ставлення до природи, її багатств, має такий вигляд:

Мистецтво викладання вимагає багато знань з предмету, засвоєння основних положень педагогіки, розуміння закономірностей методики організації навчально – виховного процесу, вміння творчо використовувати всі ці знання на практиці викладання. Але найголовніше любити свою справу.

Додаток №8а

Додаток № 9

За малюнком 31 виконати завдання та підготувати відповіді на
такі запитання:
Завдання 1:
а) назви основні оболонки внутрішньої будови Землі;
б) пригадай, у якому стані перебуває речовина в кожній оболонці.
в) Що називають літосферою1?
Завдання 2:
а) Що розуміють під внутрішніми силами Землі?
б) Які види руху літосфери розділяють? Що можна сказати про кожен з них?
в) Що таке магматизм! Які види магматизму розрізняють?
Завдання 3:
а) Що розуміють під зовнішніми силами Землі?
Перелічіть їх.
б) назви основні види вивітрювання. Коротко охарактеризуй кожний з видів;
в) Яку роботу виконують текучі води і вітер?
г) назви спільні риси, що характерні для діяльності зовнішніх сил Землі.

Автор: 

Вчитель географії Білоцерківської загальноосвітньої школи I-III ст.№18 Дідушко Володимир Васильович

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі