ОЗНАЙОМЛЕННЯ З СОЦІУМОМ
ТЕМА: "Свійскі тварини”.
МЕТА: Розширити знання дітей про свійських тварин, вчити звуконаслідувати їх. Закріпити знання про характерні ознаки зовнішнього вигляду тварин. Розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, логічне мислення. Виховувати любов і дбайливе ставлення до тварин.
Обладнання: Іграшкові тваринки.
Хід заняття
Вихователь:
Дітки, подивіться навколо (озирається по сторонах) - щось сумно і мало світла в групі у нас, а коли мені сумно я кличу сонечко:
- Сонечко - сонечко,
(підняти руки верхи розвести в сторони)
Виглянь у віконце!
(з'єднати кисті рук над головою в «віконце»)
Сонечко, з'явися,
(махи руками до себе)
Червоне покажися!
- з'єднати кисті рук у «віконце» і похитати головою в сторони.
- А тепер давайте разом зі мною повторимо цю потішку.
Повторення потішки.
Завжди раді сонечку не тільки люди, але всі тварини.
Діти, сьогодні зателефонувала бабуся, у неї трапилася біда — зникли тварини. Допоможімо їй.
— На чому ми зможемо швидко доїхати? Сідаємо в поїзд і вирушаємо.
Наш поїзд рушає,
Вагони біжать,
А в поїзді наші
Малята сидять.
Ту-ту-ту!
Та ось і зупинка —
Вже час нам вставати,
Швиденько йдемо ми
Тварин повертати.
Дивіться кого ми зустріли? Так це собака.
- Ти собачка так не гавкай, наших діток не лякай.
- А ця собачка маленька чи велика, доросла?
Діти, а на вулиці до чужого собаки можна підходити?
- Правильно, не можна. Що вона може зробити?
- Вкусити, налякати. А чим ми дивимося на собачку?
- Очима.
Вихователь:
- А чуємо чим?
- Вухами. А в собаки є вуха? А очі є?
- А що є ще у собачки?
Діти:
- У собачки є голова, хвіст, тулуб, лапки, ніс, язик.
Вихователь:
Покажіть де у вас носик? (діти показують).
- Вушка? Очі?
- А хвіст? Пошукайте де у вас хвостик?
У мене немає хвостика... А у вас? А де у вас лапи?
- Так, діти, лап у вас теж немає. У людей є ноги і руки.
Де ваші ноги? А руки?
- А як звуть дитинчат у собаки?
- Наша собака, здається, втратила свого синочка. Давайте їй допоможемо. Пошукаємо де ж він. А, ось де цуценя.
Хіба можна так далеко тікати від мами?
Відповіді дітей.
Вихователь:
- А давайте запитаємо в цуценятки чи бачив куди пішли бабусині тваринки.
Так, він бачив як тварини ішли на лужок.
Дидактична гра «Свійські чи дикі?».
—Подивіться, свійські тварини пішли пастися на лужок і переплуталися з дикими. Знайдімо свійських тварин.
Діти вибирають домашніх тварин.
—Кого ви знайшли? Назвіть цих тваринок.
Дидактична гра «Хто як кричить?».
—Зраділа бабуся. Зраділи і тварини і заспівали свої пісеньки. Яку пісеньку співає кішечка? корова? тощо.
Дидактична гра «Мама і дитя».
Вихователь:
А хто мама у козеняти? А хто мама у телятка?А хто мама у лоша?..
Дидактична гра «Хто що їсть».
—Поки тварини гуляли, вони зголодніли. Чим ми їх погодуємо?
Дивіться, а за огорожею кошик. Та тут гостинці! Подивимося, подивимося...
Для кого рибка? Кісточка для кого? Капуста для кого?..
(Діти складають речення: «Собачці дамо кісточку. Кішечку нагодуємо, рибкою» тощо).
Вихователь:
А кому морквину дамо?
Моркву любить кролик, а ще козлик. Наше лоша теж дуже любить морквину. А ви любите морквину?

— Як добре,ща наших тваринок дикі звірі не з`їли. Давайте поплещемо в долоньки.
Дидактична гра «Плещемо в долонечки»
—Хто заблукав? (Тва ри ни)
—Хто шукав тварин? (Ба бу ся)
—Які тварини у бабусі? (Кіш-ка, со-ба-ка, ко-ро-ва, ко-за, по- ро-ся)
—Щоб тварини більше не тікали, збудуймо їм парканчик.

Класи: Дошкільне виховання